•  СПОВІДЬ

Ну де ж спасіння?!
Скільки ще чекати?! Я ж помру!

•  ДІЄСЛОВА

Забагато думок:
де заробити?

•  МОНОЛОГ САМОГУБЦЯ

Все. Ще трішки
і виграю собі часу.

•  ОСТАННІЙ ВІРШ

Коли помру — не плачте, люди.
Не втратили ви генія — ні-ні!

•  ВІДОБРАЖЕННЯ

дивлюсь…
навпроти дзеркало стоїть.

•  ***

я шукаю світу.
прокидаюсь зранку

•  АНАЕЛЬ

Як важко… І нестерпним болем
у грудях рветься тонка нить…

•  Я ВТОМИВСЯ ЛЮБИТИ

Я втомився любити людей
чи то злих, чи то добрих,

•  ЖИВУ

Нестерпне прокидання о сьомій
без будильника.

•  Я ЗНИКНУ

Я зникну.
Більше не буду писати вірші.

•  ДВАДЦЯТЬ ХВИЛИН ДО ПІВНОЧІ

Ніч. Двадцять хвилин до півночі.
Тихий шум металевих поїздів за вікном.

•  ***

Заснути б вічним сном
і спати… Що ж з життя?

•  СМЕРТЬ ПОЕТА

Не встиг сказати всього, що хотів,
не встиг дописати останні слова.

•  ПИШУ СНИ

Пишу́ слова — і так мені здається,
що світ навколо пролітає,

•  У ВІЧНОМУ ЗАБУТТІ

Небо плаче — плаче небо.
Надвечір стягує струну.

•  МІЖ ПРОСТОРОМ СМЕРТІ

І тихий вечір знову ніжно обіймає,
і знов малює натюрморти на весні.