в цій сюрреальності
 хтось ґазда хтось пролаза
 ще дехто думає що він
 кіногерой
 є і такі хто залюбки
 на хліб усіх їх мазав
 на хліб із маслом
 заробляє бо
 комусь уся ця
 коловерть і вся війна
 матеріал
 чому би ні панове
 ще дайте ще
 давайте ще однак
 як саме помирає хтось
 у номер
 гіркіший траурніший щем
 чорніша кров
 промовистіші ймення
 деталі недоведені авжеж
 бо гній вважає
 гній практично певний
 що має право
 ілюмінувати смерті
 що право лиш йому
 належить він
 цікавий
 він інтуїтивний
 офігенний
 
 –
 
 у цім житті мене
 цікавлять тільки вірші
 я перебрав усі
 які існують рими
 для того щоб сказати це
 сказати ще
 вірніше
 моє буття ніщо отож-бо
 віриш–ні
 мене цікавлять вірші
 і слова
 обіймані незгірші
 хай неважливо хто
 сприймає щось не то
 бо є питоме
 зриме
 вище
 а інше все
 місток хиткий
 хиткий місток
 
 –
 
 спитала ти
 до чого писанина
 оця і що тобі у тім
 чи хто щасливим став
 або себе звільнив
 за писаниною
 що не заради хліба
 і не заради істини
 бо всякий в цьому сні
 здогадується
 істина безмежна
 і безмірна
 навіщо ти все пишеш
 поясни
 а я казав любов
 до ближньої стіни
 не значить що
 ти любиш стіни
 і я не бачу
 жодної провини
 у тім щоби любити
 або ні
 
 –
 
 мені довірся ти нарешті
 мені що вгору що уверх
 у варіації бентежній
 хоч я і не аполлінер
 тобі подобаються знаю
 незаморочливі слова
 недоброзичливі так само
 о там свої моменти зваб
 у тебе є рядки та рими
 і ти плекаєш власний світ
 світів чимало вірогідно
 і кожному мільярди літ
 я все ж неподалік
 зізнайся
 собі
 не вічність але щось
 в цім ритмові
 або у ритмі
 у римі чи у римах ось
 я не благаю про присутність
 чи там посутність боже
 збав
 хоча приємно раз почути
 від тебе гов бо ти не знав
 що можна так
 бо що завгодно всяк
 інакше можна
 дýрню
 
 –
 
 смертні надовкіл жнива
 жевріють багаття
 дехто вірувати став
 дехто все на хаті
 чи усім наперекір
 марить чи заткнувся
 ще якийсь
 сусідський двір
 ловить самогубця
 ми з тобою не зірки
 нам не треба хайпу
 рейтингів не треба тих
 і сердечок–лайків
 обійми мене ще раз
 праведно реально
 що розмаї перифраз
 кухня чи їдальня
 від бентеги не втечеш
 весело та жаско
 ще люби мене і ще
 хай триває казка
 
 –
 
 не получилось чоловіка
 і друга навіть з мене
 мені нема що говорити
 слова усе непевні
 мені не дарували власність
 я працював задурно
 я думав радше
 про прекрасне
 але намарно думав
 померти треба вчасно завше
 йти у вікно не виграш
 бо це не те
 це смішно знаєш
 що викинув не вкинеш
 життя і смерть
 усе є дивом
 і розпад дивом є
 все сказано давно поштиво
 так чи не так бо нє
 ми в дискурсі у наративі
 чому би ні
 чому б
 ми живемо спимо
 з війною
 ми трудимо війну
 
 –
 
 на пташиних правах
 на чиємусь чесному слові
 тимчасово у той самий час
 пожиттєво
 я любив
 я хотів свою дрібку любові
 це все не про поезії
 все це мабуть не для всіх
 що поезія
 що словесність
 що вимовність що поза
 смерті надто багато довкола
 смерті життів
 тіл оголених душ
 не вимагати нічого
 намагатись
 не знаючи що таке я навіть
 якщо мені хтось потрібен
 будь-хто часом
 імовірно і я теж потрібен
 якось
 але все непросто
 непросто непросто непросто
 
 –
 
 спілкуйся з чатом джипіті
 який в своїм режимі бога
 ніде нізащо не існує
 і запросто доступний всім
 лиш промти набирай для нього
 
 –
 
 так звані питання життя і смерті
 є по суті питаннями щодо смерті
 бо щодо життя і так зрозуміло все
 останній мікроб
 для чогось існує
 чимось імовірно живе так само
 питання життя і смерті насправді
 допитуються про смерть
 може так може ні
 рай чи пекло
 червоне й чорне
 простий розклад матерії
 існування інших енергій у вічності
 усе що про вічність собі риторичне
 а загалом тобі не до вподоби смерть
 як така
 хоч усякий смертний по суті
 деякі навіть прагнуть чим
 якнайскоріш
 але не йдеться про імовірності
 йдеться про вибір
 якого нема зрештою
 є життя поки є
 єдине чого не бажається
 дурнí апріорі
 незаанґажованій більшості
 потенційних мерців
 не хочеться
 говорити про це достеменно
 дбати про це безнадійно
 подайте нам релятивізм
 ілюзорне чіпляння за привидів
 рутинне чіпляння за ніч
 за невідомість
 
 –
 

 мене огудять
 і засудять
 не тема це щоб
 ґуґлити з нужди
 допитувати ші
 наскільки ші у змозі
 за думкою
 спам усякчасний чи
 ші імітація
 думок що на дорозі
 нехай би трави не росли
 ганьба мені
 ганьба усім
 я так же само
 всі
 однак
 спочатку
 подивись пи си
 
 знавав осяянь шум і дим
 знавав журбу
 і подруг друзів
 і привид зиску чи калим
 у ті часи коли віщали
 що нам вернуть капіталізм
 чи то брехали
 капітали
 нарощувались
 боже знає ким
 чи хто тепер на що паскудить
 а був же ритм
 вір чи не вір був він
 просодії імперські
 втерті поміж тим
 іще ґешефтів різних досить
 почав як щорс а став
 комонник йося
 хай пожалів
 та згодом
 при будові
 у літній кухні пив
 бухтів
 і бігав по гриби
 із рівою своєю
 чи марисею
 любив онуків і пра-пра
 повагу і колег і друзів
 мав
 всі йовські безміри
 щедрот ніщот марнот
 бідося
 
 усе життя загальний шкіц
 на тлі трагедій історичних
 чи колекційних
 поколінь
 котрі збирали хмиз
 а ще в пивницях
 зберігали лічно
 у пляшці збіжжя
 вайн у слоїках скляних
 ще вірували у вапно
 у мулярів у штукатурів ні
 до чого той євроремонт
 поваплені гроби по суті
 ісус казав кохаймо же вапно
 пасхальний тиждень
 це воно
 згадай яке життя
 було іще усує
 на чорнобілій плівці
 чабани і альфа бригадир
 корови вівці барани
 плодіться бо війна
 невдовзі
 усе заради
 війни
 війна війна
 супроти всіх
 насильства спам
 чому би не в ім’я ісуса
 що проповідує з гори
 десь там
 
 гляди собачко
 кинули тобі
 свіженький м’ячик синій
 і диспутують агнію барто
 не по душі
 уходиш в жовтень
 щоби не вертатись
 до братерства де
 диспутував би ліпше
 калитовських
 хай в києві вони ніхто
 тим часом ти у львові ще
 тернопіль завтра
 може ковель
 ідей катма
 а грошей ноль
 візьми іще часопис шо*
 не переймайся
 лиґни кофе
 пройдися привокзальною
 які твої роки
 правдиві пасинки епохи
 зеро
 чи навіть дубль зеро
 усім є похуй
 донецькім запорізьким
 або житомирським депо
 як ти є лох
 і всі твої контакти лохи
 
 містечко провінційне
 віра майна
 пожити
 все знайомо всяк
 де був колись давно
 культури парк
 а нині церква
 не туди
 ходи сердего
 а в костел
 бо там не курять ладан
 свічки вмикають
 жлобські електричні
 католицькі
 присісти запросто
 погордувати
 мементо з жінкою
 з минулого
 і без
 органний звук
 присутній крізь роки
 забуті бенвенуто
 спогади що їх
 провідати можливо
 за годину
 не знаючи місцевих
 більш облич
 нема потреби
 в самоті однак
 у ліпше вір
 у контра спем чи пак
 в усе наперекір
 
 сягни речей
 не суть важливих
 їх чимало
 під церквою
 на лавці під костелом
 плекати їх
 на цвинтарі
 вульгарно
 на водосховищі
 на барі
 вряди-годи
 іще моменти що були
 й нема
 атож убити час
 рядки оці
 бажаєш споглядати
 споглядай
 за літерами автор
 не здогнати
 чи він
 чи сам читач
 чи рибу загортає
 у слово і словесне
 різне
 раптом
 із тої радої
 пів тьми
 свої почесні
 якомога
 сни
 
 суть не слова
 суть не слова
 о ні
 слова не можуть
 мить бажання слів
 падіння
 ще ганебність
 слізність
 звісна
 хто що
 насправді
 
 я ви
 ми