мене огудять
 і засудять
 не тема це щоб
 ґуґлити з нужди
 допитувати ші
 наскільки ші у змозі
 за думкою
 спам усякчасний чи
 ші імітація
 думок що на дорозі
 нехай би трави не росли
 ганьба мені
 ганьба усім
 я так же само
 всі
 однак
 спочатку
 подивись пи си
 
 знавав осяянь шум і дим
 знавав журбу
 і подруг друзів
 і привид зиску чи калим
 у ті часи коли віщали
 що нам вернуть капіталізм
 чи то брехали
 капітали
 нарощувались
 боже знає ким
 чи хто тепер на що паскудить
 а був же ритм
 вір чи не вір був він
 просодії імперські
 втерті поміж тим
 іще ґешефтів різних досить
 почав як щорс а став
 комонник йося
 хай пожалів
 та згодом
 при будові
 у літній кухні пив
 бухтів
 і бігав по гриби
 із рівою своєю
 чи марисею
 любив онуків і пра-пра
 повагу і колег і друзів
 мав
 всі йовські безміри
 щедрот ніщот марнот
 бідося
 
 усе життя загальний шкіц
 на тлі трагедій історичних
 чи колекційних
 поколінь
 котрі збирали хмиз
 а ще в пивницях
 зберігали лічно
 у пляшці збіжжя
 вайн у слоїках скляних
 ще вірували у вапно
 у мулярів у штукатурів ні
 до чого той євроремонт
 поваплені гроби по суті
 ісус казав кохаймо же вапно
 пасхальний тиждень
 це воно
 згадай яке життя
 було іще усує
 на чорнобілій плівці
 чабани і альфа бригадир
 корови вівці барани
 плодіться бо війна
 невдовзі
 усе заради
 війни
 війна війна
 супроти всіх
 насильства спам
 чому би не в ім’я ісуса
 що проповідує з гори
 десь там
 
 гляди собачко
 кинули тобі
 свіженький м’ячик синій
 і диспутують агнію барто
 не по душі
 уходиш в жовтень
 щоби не вертатись
 до братерства де
 диспутував би ліпше
 калитовських
 хай в києві вони ніхто
 тим часом ти у львові ще
 тернопіль завтра
 може ковель
 ідей катма
 а грошей ноль
 візьми іще часопис шо*
 не переймайся
 лиґни кофе
 пройдися привокзальною
 які твої роки
 правдиві пасинки епохи
 зеро
 чи навіть дубль зеро
 усім є похуй
 донецькім запорізьким
 або житомирським депо
 як ти є лох
 і всі твої контакти лохи
 
 містечко провінційне
 віра майна
 пожити
 все знайомо всяк
 де був колись давно
 культури парк
 а нині церква
 не туди
 ходи сердего
 а в костел
 бо там не курять ладан
 свічки вмикають
 жлобські електричні
 католицькі
 присісти запросто
 погордувати
 мементо з жінкою
 з минулого
 і без
 органний звук
 присутній крізь роки
 забуті бенвенуто
 ладан
 спогади що їх
 провідати можливо
 за годину
 не знаючи місцевих
 більш облич
 нема потреби
 в самоті однак
 у ліпше вір
 у контра спем чи пак
 в усе наперекір
 
 сягни речей
 не суть важливих
 їх чимало
 під церквою
 на лавці під костелом
 плекати їх
 на цвинтарі
 вульгарно
 на водосховищі
 на барі
 вряди-годи
 іще моменти що були
 й нема
 атож убити час
 рядки оці
 бажаєш споглядати
 споглядай
 за літерами автор
 не здогнати
 чи він
 чи сам читач
 чи рибу загортає
 у слово і словесне
 різне
 раптом
 із тої радої
 пів тьми
 свої почесні
 якомога
 сни
 
 суть не слова
 суть не слова
 о ні
 слова не можуть
 мить бажання слів
 падіння
 ще ганебність
 слізність
 звісна
 хто що
 насправді
 
 я ви
 ми