Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
2026.09.14
07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
хома дідим (1966) /
Поеми
* 133 *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* 133 *
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
комусь уся ця
коловерть і вся війна
матеріал
чому би ні панове
ще дайте ще
давайте ще однак
як саме помирає хтось
у номер
гіркіший траурніший щем
чорніша кров
промовистіші ймення
деталі недоведені авжеж
бо гній вважає
гній практично певний
що має право
ілюмінувати смерті
що право лиш йому
належить він
цікавий
він інтуїтивний
офігенний
–
у цім житті мене
цікавлять тільки вірші
я перебрав усі
які існують рими
для того щоб сказати це
сказати ще
вірніше
моє буття ніщо отож-бо
віриш–ні
мене цікавлять вірші
і слова
обіймані незгірші
хай неважливо хто
сприймає щось не то
бо є питоме
зриме
вище
а інше все
місток хиткий
хиткий місток
–
спитала ти
до чого писанина
оця і що тобі у тім
чи хто щасливим став
або себе звільнив
за писаниною
що не заради хліба
і не заради істини
бо всякий в цьому сні
здогадується
істина безмежна
і безмірна
навіщо ти все пишеш
поясни
а я казав любов
до ближньої стіни
не значить що
ти любиш стіни
і я не бачу
жодної провини
у тім щоби любити
або ні
–
мені довірся ти нарешті
мені що вгору що уверх
у варіації бентежній
хоч я і не аполлінер
тобі подобаються знаю
незаморочливі слова
недоброзичливі так само
о там свої моменти зваб
у тебе є рядки та рими
і ти плекаєш власний світ
світів чимало вірогідно
і кожному мільярди літ
я все ж неподалік
зізнайся
собі
не вічність але щось
в цім ритмові
або у ритмі
у римі чи у римах ось
я не благаю про присутність
чи там посутність боже
збав
хоча приємно раз почути
від тебе гов бо ти не знав
що можна так
бо що завгодно всяк
інакше можна
дýрню
–
смертні надовкіл жнива
жевріють багаття
дехто вірувати став
дехто все на хаті
чи усім наперекір
марить чи заткнувся
ще якийсь
сусідський двір
ловить самогубця
ми з тобою не зірки
нам не треба хайпу
рейтингів не треба тих
і сердечок–лайків
обійми мене ще раз
праведно реально
що розмаї перифраз
кухня чи їдальня
від бентеги не втечеш
весело та жаско
ще люби мене і ще
хай триває казка
–
не получилось чоловіка
і друга навіть з мене
мені нема що говорити
слова усе непевні
мені не дарували власність
я працював задурно
я думав радше
про прекрасне
але намарно думав
померти треба вчасно завше
йти у вікно не виграш
бо це не те
це смішно знаєш
що викинув не вкинеш
життя і смерть
усе є дивом
і розпад дивом є
все сказано давно поштиво
так чи не так бо нє
ми в дискурсі у наративі
чому би ні
чому б
ми живемо спимо
з війною
ми трудимо війну
–
на пташиних правах
на чиємусь чесному слові
тимчасово у той самий час
пожиттєво
я любив
я хотів свою дрібку любові
це все не про поезії
все це мабуть не для всіх
що поезія
що словесність
що вимовність що поза
смерті надто багато довкола
смерті життів
тіл оголених душ
не вимагати нічого
намагатись
не знаючи що таке я навіть
якщо мені хтось потрібен
будь-хто часом
імовірно і я теж потрібен
якось
але все непросто
непросто непросто непросто
–
спілкуйся з чатом джипіті
який в своїм режимі бога
ніде нізащо не існує
і запросто доступний всім
лиш промти набирай для нього
–
так звані питання життя і смерті
є по суті питаннями щодо смерті
бо щодо життя і так зрозуміло все
останній мікроб
для чогось існує
чимось імовірно живе так само
питання життя і смерті насправді
допитуються про смерть
може так може ні
рай чи пекло
червоне й чорне
простий розклад матерії
існування інших енергій у вічності
усе що про вічність собі риторичне
а загалом тобі не до вподоби смерть
як така
хоч усякий смертний по суті
деякі навіть прагнуть чим
якнайскоріш
але не йдеться про імовірності
йдеться про вибір
якого нема зрештою
є життя поки є
єдине чого не бажається
дурнí апріорі
незаанґажованій більшості
потенційних мерців
не хочеться
говорити про це достеменно
дбати про це безнадійно
подайте нам релятивізм
ілюзорне чіпляння за привидів
рутинне чіпляння за ніч
за невідомість
–
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо
комусь уся ця
коловерть і вся війна
матеріал
чому би ні панове
ще дайте ще
давайте ще однак
як саме помирає хтось
у номер
гіркіший траурніший щем
чорніша кров
промовистіші ймення
деталі недоведені авжеж
бо гній вважає
гній практично певний
що має право
ілюмінувати смерті
що право лиш йому
належить він
цікавий
він інтуїтивний
офігенний
–
у цім житті мене
цікавлять тільки вірші
я перебрав усі
які існують рими
для того щоб сказати це
сказати ще
вірніше
моє буття ніщо отож-бо
віриш–ні
мене цікавлять вірші
і слова
обіймані незгірші
хай неважливо хто
сприймає щось не то
бо є питоме
зриме
вище
а інше все
місток хиткий
хиткий місток
–
спитала ти
до чого писанина
оця і що тобі у тім
чи хто щасливим став
або себе звільнив
за писаниною
що не заради хліба
і не заради істини
бо всякий в цьому сні
здогадується
істина безмежна
і безмірна
навіщо ти все пишеш
поясни
а я казав любов
до ближньої стіни
не значить що
ти любиш стіни
і я не бачу
жодної провини
у тім щоби любити
або ні
–
мені довірся ти нарешті
мені що вгору що уверх
у варіації бентежній
хоч я і не аполлінер
тобі подобаються знаю
незаморочливі слова
недоброзичливі так само
о там свої моменти зваб
у тебе є рядки та рими
і ти плекаєш власний світ
світів чимало вірогідно
і кожному мільярди літ
я все ж неподалік
зізнайся
собі
не вічність але щось
в цім ритмові
або у ритмі
у римі чи у римах ось
я не благаю про присутність
чи там посутність боже
збав
хоча приємно раз почути
від тебе гов бо ти не знав
що можна так
бо що завгодно всяк
інакше можна
дýрню
–
смертні надовкіл жнива
жевріють багаття
дехто вірувати став
дехто все на хаті
чи усім наперекір
марить чи заткнувся
ще якийсь
сусідський двір
ловить самогубця
ми з тобою не зірки
нам не треба хайпу
рейтингів не треба тих
і сердечок–лайків
обійми мене ще раз
праведно реально
що розмаї перифраз
кухня чи їдальня
від бентеги не втечеш
весело та жаско
ще люби мене і ще
хай триває казка
–
не получилось чоловіка
і друга навіть з мене
мені нема що говорити
слова усе непевні
мені не дарували власність
я працював задурно
я думав радше
про прекрасне
але намарно думав
померти треба вчасно завше
йти у вікно не виграш
бо це не те
це смішно знаєш
що викинув не вкинеш
життя і смерть
усе є дивом
і розпад дивом є
все сказано давно поштиво
так чи не так бо нє
ми в дискурсі у наративі
чому би ні
чому б
ми живемо спимо
з війною
ми трудимо війну
–
на пташиних правах
на чиємусь чесному слові
тимчасово у той самий час
пожиттєво
я любив
я хотів свою дрібку любові
це все не про поезії
все це мабуть не для всіх
що поезія
що словесність
що вимовність що поза
смерті надто багато довкола
смерті життів
тіл оголених душ
не вимагати нічого
намагатись
не знаючи що таке я навіть
якщо мені хтось потрібен
будь-хто часом
імовірно і я теж потрібен
якось
але все непросто
непросто непросто непросто
–
спілкуйся з чатом джипіті
який в своїм режимі бога
ніде нізащо не існує
і запросто доступний всім
лиш промти набирай для нього
–
так звані питання життя і смерті
є по суті питаннями щодо смерті
бо щодо життя і так зрозуміло все
останній мікроб
для чогось існує
чимось імовірно живе так само
питання життя і смерті насправді
допитуються про смерть
може так може ні
рай чи пекло
червоне й чорне
простий розклад матерії
існування інших енергій у вічності
усе що про вічність собі риторичне
а загалом тобі не до вподоби смерть
як така
хоч усякий смертний по суті
деякі навіть прагнуть чим
якнайскоріш
але не йдеться про імовірності
йдеться про вибір
якого нема зрештою
є життя поки є
єдине чого не бажається
дурнí апріорі
незаанґажованій більшості
потенційних мерців
не хочеться
говорити про це достеменно
дбати про це безнадійно
подайте нам релятивізм
ілюзорне чіпляння за привидів
рутинне чіпляння за ніч
за невідомість
–
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
