•  * * *

на долонях моїх
тавро твоїх поцілунків

•  * * *

мій брате, я згадую те
що не вкласти у слово

•  До річниці смерті Василя Стуса...

«На колимськім морозі калина
зацвітає рудими слізьми.

•  * * *

Я можу без тебе -
так вмить зупиняється кров.

•  Ой на Івана, ой на Купала...

А, може, папороть піти шукати?
В купальську ніч, не вгледівши вінка...

•  з циклу "жовтневі сторінки"...

замість спалаху світла - спалахи болю
на вустах замерзають усі слова

•  * * *

Когда реальность вдруг утратит смысл
и очевидное покажется абсурдом,

•  * * *

я боюся ночей -
від думок я не можу сховатись

•  З присвятою Алексу Штраю

Девушка, правда, вы странная?
Вы ведь такая, как я?

•  * * *

ти помилився...
вибити "люблю" -

•  Вірш легковажно-еротичний))

Твої обійми -
їх хіба забудеш?

•  * * *

Хитнулась земля під ногами
і небо кудись попливло...

•  * * *

від тебе - слід змія на скелі
від мене - слід голки на шкірі

•  * * *

Довершеності лаврського пейзажу
не вистачає переконливих ідей.

•  * * *

блукала ніжним поглядом горами
вдихала післягрозовий озон

•  * * *

Моє життя –
як дипломат з подвійним дном.

•  чи любите ви Брамса?

мене кружляє уявний танок
це наша мелодія (так, Франсуазо?)

•  ьтсиванен

загнана загнана загнана
чекає вона по-звірячому

•  * * *

Пальці знають лінії обличчя,
Тіло прагне знов твоїх долоней..

•  * * *

„Овва!”, - зухвало я казала
І брови іронічно зводила.

•  Калахарі

Я вже вічність блукаю пустелею.
І волію одного – напитися.

•  * * *

...А, може, й сил
я не знайшла. Не знаю...

•  El sol

Безнадія,
випалена гарячим сонцем...

•  * * *

Піднімуся думками вгору
І стечу потім вниз річкою...

•  * * *

О, як майстерно я розставила пастки!
З яким натхненням зілля відміряю!

•  * * *

Писати смуру – дуже вдячна справа, -
Вона єдина має сенс,

•  * * *

Я боюся побачить її на звалищі
непотрібних вже мрій, відгорівших бажань.

•  * * *

І знов чекання не закінчиться нічим,
окрім усмішки уві сні щасливої.

•  * * *

Отпечаток твой свеж и точен -
Но невидим другому глазу...

•  * * *

Віддаляється ще одна постать -
Тане, в'яне, нарешті зникає.

•  * * *

Щось у вечірніх сутінках шукаю...
І не знаходжу. Відпусти думки.

•  * * *

Іноді внутрішньо оглядаюся –
Це ж треба! – Живу, сміюся, дихаю...

•  * * *

Стелиться замкненим колом дорога,
Простір відлунює впевнені кроки...

•  * * *

Нетривке сьогодення ножем
Щойно врізалося у свідомість -

•  * * *

Зазираю у вікно,
Підглядаю у шпарину, -

•  Місто Лева

Я знов тебе хочу, до болю,
до внутрішніх спазмів –

•  * * *

Натягнути б спокій, як одежу,
І в байдужість на підборах взутися.