ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.06 22:03
* 106 *
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
Фарватер (Jethro Tull)
В оп’янінні усякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
У інспіровану весну…
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
У чому провина
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
* * *
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
1920. Червона Армія всіх сильніш
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Два королі на однім троні
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
Ти
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
* * *
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Полум'я і лід
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
* 105 *
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
Три Коти --- колискова
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 8)
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Я і дощ
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Червневе
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Катерина Івченко / Вірші

 * * *
Моє життя –
як дипломат з подвійним дном.
Ховаю там те,
що мені відтепер не належить.
Я пильную слова
і боюсь зловживати вином...
Ну а решта...
на жаль, не від мене залежить.

Знову згадую парк –
дощового осіннього дня,
В тому місті,
де завжди вважалась своєю...
Все вже знала –
і просто йшла навмання.
Тільки дощ на щоках
й нескінченна осіння алея.

І якийсь перукар,
що сушив мені потім волосся,
Запитав: „Вам погано?”
(проявив, так би мовить, турботу)
Я відрізала:
„Ні. То вам, мабуть, просто здалося.”
Що поганого?
Дощ у жовтневу суботу...

Ще був плащ. Дуже світлий.
І темне думками безсоння.
Як намисто збирала я миті
на нитку ночі...
А на ранок – нарешті спокій.
Багато сонця.
Знов гірка необхідність –
ховати від світу очі.
....................................

В той день я не шукаю вороття –
Хіба що в парк, де відцвітає фрезія.
Ти говорив – проза минулого життя...
Не чула я – в мені жила поезія.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Уляна Явна 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-06-11 16:24:18
Переглядів сторінки твору 4358
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.768 / 5.33  (4.723 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.814 / 5.5  (4.641 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.11.23 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 22:04:09 ]
дуже цікаво і щиро :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-12 11:10:59 ]
дякую, Уляно, це перші слова, які я отримала тут, тому це вдвічі приємніше))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-12 13:40:57 ]
"Ні. То вам, мабуть, просто здалося." - це гарно. І не тільки це. Ритміка трішки складна для читання вголос... але гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-12 14:22:36 ]
для мене той діалог з перукарем і був найскладнішим - все ніяк не вкладався в загальний ритм.. тішить, що останній варіант подобається))
а все інше без жодних переробок або пошуків - мов пригадане, а не написане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-13 14:53:05 ]
Що ж, легка аритмія вдалася, - це як танок, який іде трохи всупереч точній течії музики, але підкреслюючи вміння виконавця не випадати із дупустимих пауз, і, зрозуміло, гармонійних рядів.
Але ж, можливо, крапельку стильніше додати "і":
"Моє життя –
як дипломат із подвійним дном", або
"І моє життя -
дипломат із подвійним дном"...

Потім, напевно цілком допустимо, розбити твір на дві частини? І тоді останню частину можна буде вирівняти? Не пов'язуючи її формально із попереднім масивом?
2
(І) в день отой я не шукаю вороття –
Хіба що, (може), в парк, де відцвітає фрезія.
Ти говорив – проза минулого життя...
Не чула я – в мені жила поезія.

Власне, ось вона - фрезія. :)
ФРЕЗІЯ




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-13 15:56:04 ]
вже з півгодини прокручую в голові різні варіанти)))
нелегко щось змінювати, коли вже зцементувалося часом...
висновкі такі:
з надцятого разу прочитала так, що зазвучало
"Моє життя –
як дипломат із подвійним дном", але якось наче в ритмі маршу)))
варіант з "і моє" - ні
не хочу проводити якісь паралелі;
остання частина окремо мені сподобалась
- подумаю...

а ось у відповідь на фрезію задоволено посміхаюсь)))
дуже приємно
кращої реакції на вірш не уявляю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 17:33:22 ]
я все-таки вирішила додати сюди продовження, що написане у відповідь на вірш знайомим поетом, бо сама вже окремо їх не сприймаю...

Скільки сонця було дощового осіннього ранку,
Перехрестя жовтневих алей божеволіли в суміші барв,
Шаленіла блакить серед хмар понад скронями парку,
І дівчина у світлім плащі так відчужено йшла через парк.

Я не бачив очей, що дивились кудись поза простір,
Ані суму кармінових вуст, ані сліз, ані болю в очах,
Лише мокре волосся, блакить понад парком і осінь,
Акварелі розмитих алей і промокле вітрило плаща.

Паперовим човном силует пропливав у вітринах кав"ярень,
Розчинявся в заплаканім шклі, виринав у холодних струмках,
Під прозорим дашком напівсонної ще перукарні -
Перестук випадкових краплин і відлуння дверного дзвінка.

Я чомусь не спитав, за яким горизонтом імлистим,
І пісками яких берегів ти насправді блукала тоді.
Пам"ятаю лиш ранок суботній, і плащ і заплакане листя,
Дощ у місті, твій шалик і кола в холодній воді.


*може, колись з'явиться і монолог перукаря?..*