ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катерина Івченко / Вірші

 * * *
Я можу без тебе -
так вмить зупиняється кров.
Я можу без тебе -
це наново вчитись ходити.
Сліпий, що ніколи
не зможе побачити знов,
Та якось змирився
й не прагне нічого змінити.

Я можу без тебе...
Чому ж тоді досі болить
від змісту цих слів -
просто вслухайся -
можу без тебе .
В них пустка - немає нічого,
ні снів, ні молитв,
бо більше не маю про що
я просити у неба.

Я можу без тебе -
це більше ніколи й ні з ким
на відстань,
що змусить ходити по лезу.
“Ме му тос кікльос тарате” -
не зрушити кіл
тому, кому кола мої
відтепер не належать.




Найвища оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Лисий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-02 19:40:54
Переглядів сторінки твору 6932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.760 / 5.39  (4.723 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.757 / 5.5  (4.641 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.11.23 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 20:02:46 ]
Мені дуже сподобався вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-02 20:04:16 ]
Катю, віршик гарний, доволі непогано програний варіант із ЗМОЖУ, бо звично всі плачуть: НЕ ЗМОЖУ, а тут - щось свіженьке. А що, коли не секрет, оте:
“Ме му тос кікльос тарате” -?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Моргун (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 10:21:45 ]
Гарно, Катю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 10:45:59 ]
Юрку, а слабо по-еллінськи подібне загаратати?)) а то лиш покої в голові ;-)

Тарасе, дякую!

Ярославе, то в мене паралель з творчістю улюбленої поетеси - тут дивиться http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zabuzhko&page=zabuzhko039
так дослівно і перекладається - "не руш моїх кіл"
p.s. для мене не існує такого слова - "не можу" ;-)

Ірино, рада, що сподобалось))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буджак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 11:08:05 ]
вірш просто чудовий.Я його прочитала в потрібний для душі момент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 14:22:13 ]
Сподобалось, Катю. Емоційність, глибина почуттів, прив`язка до творчості інших відомих творців і античної історії. На думку приходить термін "фундаментальність". Проводячи паралелі з твоїми фотороботами, скажу, коли задум лежить не на поверхні, а значно глибше - це вже прояв правильного, як на мене, напрямку руху в творчості. Для себе відмітив правильну ритміку твору (раніше у тебе саме цей напрямок трішки "шкутильгав"). Подальшого досконалення!
:-)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 15:27:03 ]
дякую, друзі, за теплі відгуки))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-03 15:43:45 ]
Катю, то ви вже повернулися із далеких мандрів? Тоді ще загляньте, як випаде нагода, на нашу, сайтову сторіночку Раз на місяць вечір поезії не зашкодить?"
Щодо віршу, то із задоволенням перечитав, тим більше, що ви свідомо акцентували, вплели свої погляди і відчуття із дещо схожими роздумами від Оксани Забужко, на тлі античного розуміння цих речей.
"Я можу без тебе" - взагалі чудова тема роздумів.
Чисто формально, я звернув увагу на можливий повтор думки - ось тут:
"Та якось змирився
й не прагне нічого змінити."
Мені здається, що вам цікаво було б розглянути варіанти замість "й не прагне нічого змінити" (що тільки доповнює ""Та якось змирився") - варіанти, які б розширювали, давали б пояснення до "та якось змирився" - на кшталт, "не в змозі", "не в силі..." Зрозуміло, що вам краще відомі відчуття вашого ліричного героя, але, здається мені, що інколи його характер, для кращого подальшого самостійного існування вірша, можна трохи змінювати?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-03 16:01:40 ]
Катю, перепрошую, думав ви зі Львова. Гарні фотки у вас на сайті з'явилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 23:57:21 ]
щойно пошкодувала, що не зі Львова))

Редакціє, дякую за увагу, таки повернулася з мандрів - тішуся, що не забули ;-)
запропоновані варіанти розгляну, дякую за ідею


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-04 06:43:24 ]
Мені здається, що все ж таке рішення віршу дуже пахне плагіатом. Я би дала епіграф з Оксани Забужко... Та й то все ж — дуже її слова. Хоч би не було чогось одного: чи грецької фрази, чи отого "кола тобі не належать"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-04 11:17:59 ]
Бачите, Ларисо, думки на античні теми досить поширене явище. Ось Пушкін О.С., наприклад, набагато ближчим був до Горація з "Я памятник собі..." і нічого, посилань на класичні джерела ніби не давав.
Утім, питання запозичень в поезії (свідомих чи не свідомих) не думаю, що стоїть гостро - не те, що в музиці - якраз, можливо, навпаки, таким чином вибудовується поліфонія звучань - від автора, від джерела, від Бога, + акцентовані автором деякі вдалі думки інших авторів, що писали на схожу тему. І читач тут займає вже зовсім не пасивну позицію, але, власне, чи не найголовнішу, бо в залежності від освіченості кінцевий результат, ефект, створюється саме його, читацьким внутрішнім обсягом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-04 12:16:57 ]
моя думка наступна - про який плагіат може йти мова, коли вірш має абсолютно інший зміст і сенс, більше того - я не планувала акцентувати на творі Забужко, це виключно мій контекст, а фразу грецькою вона в свою чергу також запозичувала з інших джерел
пропоную сприймати просто як вживання будь-якого іншого поширеного тексту, наприклад, латинською.. або шекспірівського "бути чи не бути" ;-) або Подерев'янського... ой, ні, стоп))

дякую за увагу до поезії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:16:47 ]
а я про вірш, а не про стосунки :)

ідея як у U-2 "With or without you", що тішить і є близьке. Найсильніше, ІМХО, якраз і в такому порядку 1-2-3.