ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катерина Івченко / Вірші

 * * *
Я можу без тебе -
так вмить зупиняється кров.
Я можу без тебе -
це наново вчитись ходити.
Сліпий, що ніколи
не зможе побачити знов,
Та якось змирився
й не прагне нічого змінити.

Я можу без тебе...
Чому ж тоді досі болить
від змісту цих слів -
просто вслухайся -
можу без тебе .
В них пустка - немає нічого,
ні снів, ні молитв,
бо більше не маю про що
я просити у неба.

Я можу без тебе -
це більше ніколи й ні з ким
на відстань,
що змусить ходити по лезу.
“Ме му тос кікльос тарате” -
не зрушити кіл
тому, кому кола мої
відтепер не належать.




Найвища оцінка Просто Немо 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Лисий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-02 19:40:54
Переглядів сторінки твору 6785
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.760 / 5.39  (4.723 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.757 / 5.5  (4.641 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.11.23 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-02 20:02:46 ]
Мені дуже сподобався вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-08-02 20:04:16 ]
Катю, віршик гарний, доволі непогано програний варіант із ЗМОЖУ, бо звично всі плачуть: НЕ ЗМОЖУ, а тут - щось свіженьке. А що, коли не секрет, оте:
“Ме му тос кікльос тарате” -?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Моргун (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 10:21:45 ]
Гарно, Катю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 10:45:59 ]
Юрку, а слабо по-еллінськи подібне загаратати?)) а то лиш покої в голові ;-)

Тарасе, дякую!

Ярославе, то в мене паралель з творчістю улюбленої поетеси - тут дивиться http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=zabuzhko&page=zabuzhko039
так дослівно і перекладається - "не руш моїх кіл"
p.s. для мене не існує такого слова - "не можу" ;-)

Ірино, рада, що сподобалось))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буджак (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 11:08:05 ]
вірш просто чудовий.Я його прочитала в потрібний для душі момент...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 14:22:13 ]
Сподобалось, Катю. Емоційність, глибина почуттів, прив`язка до творчості інших відомих творців і античної історії. На думку приходить термін "фундаментальність". Проводячи паралелі з твоїми фотороботами, скажу, коли задум лежить не на поверхні, а значно глибше - це вже прояв правильного, як на мене, напрямку руху в творчості. Для себе відмітив правильну ритміку твору (раніше у тебе саме цей напрямок трішки "шкутильгав"). Подальшого досконалення!
:-)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 15:27:03 ]
дякую, друзі, за теплі відгуки))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-03 15:43:45 ]
Катю, то ви вже повернулися із далеких мандрів? Тоді ще загляньте, як випаде нагода, на нашу, сайтову сторіночку Раз на місяць вечір поезії не зашкодить?"
Щодо віршу, то із задоволенням перечитав, тим більше, що ви свідомо акцентували, вплели свої погляди і відчуття із дещо схожими роздумами від Оксани Забужко, на тлі античного розуміння цих речей.
"Я можу без тебе" - взагалі чудова тема роздумів.
Чисто формально, я звернув увагу на можливий повтор думки - ось тут:
"Та якось змирився
й не прагне нічого змінити."
Мені здається, що вам цікаво було б розглянути варіанти замість "й не прагне нічого змінити" (що тільки доповнює ""Та якось змирився") - варіанти, які б розширювали, давали б пояснення до "та якось змирився" - на кшталт, "не в змозі", "не в силі..." Зрозуміло, що вам краще відомі відчуття вашого ліричного героя, але, здається мені, що інколи його характер, для кращого подальшого самостійного існування вірша, можна трохи змінювати?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-03 16:01:40 ]
Катю, перепрошую, думав ви зі Львова. Гарні фотки у вас на сайті з'явилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-03 23:57:21 ]
щойно пошкодувала, що не зі Львова))

Редакціє, дякую за увагу, таки повернулася з мандрів - тішуся, що не забули ;-)
запропоновані варіанти розгляну, дякую за ідею


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-08-04 06:43:24 ]
Мені здається, що все ж таке рішення віршу дуже пахне плагіатом. Я би дала епіграф з Оксани Забужко... Та й то все ж — дуже її слова. Хоч би не було чогось одного: чи грецької фрази, чи отого "кола тобі не належать"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-04 11:17:59 ]
Бачите, Ларисо, думки на античні теми досить поширене явище. Ось Пушкін О.С., наприклад, набагато ближчим був до Горація з "Я памятник собі..." і нічого, посилань на класичні джерела ніби не давав.
Утім, питання запозичень в поезії (свідомих чи не свідомих) не думаю, що стоїть гостро - не те, що в музиці - якраз, можливо, навпаки, таким чином вибудовується поліфонія звучань - від автора, від джерела, від Бога, + акцентовані автором деякі вдалі думки інших авторів, що писали на схожу тему. І читач тут займає вже зовсім не пасивну позицію, але, власне, чи не найголовнішу, бо в залежності від освіченості кінцевий результат, ефект, створюється саме його, читацьким внутрішнім обсягом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-04 12:16:57 ]
моя думка наступна - про який плагіат може йти мова, коли вірш має абсолютно інший зміст і сенс, більше того - я не планувала акцентувати на творі Забужко, це виключно мій контекст, а фразу грецькою вона в свою чергу також запозичувала з інших джерел
пропоную сприймати просто як вживання будь-якого іншого поширеного тексту, наприклад, латинською.. або шекспірівського "бути чи не бути" ;-) або Подерев'янського... ой, ні, стоп))

дякую за увагу до поезії


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:16:47 ]
а я про вірш, а не про стосунки :)

ідея як у U-2 "With or without you", що тішить і є близьке. Найсильніше, ІМХО, якраз і в такому порядку 1-2-3.