ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
ввібрав у себе всі дива ковчега.

Аби навчитися ходити по землі,
пливти удаль на крилах лебединих,
а не спотворено, як Сальвадор Далі,
дивитися на білий світ з картини.

Розводити руками хмари грозяні,
лихі скалки́ виймати з передсердя,
І добре, що не довелось зіграть мені
пропащу з опери Джузеппе Верді*.

Від божевілля заховаю всі ножі
в кораловій царині океану.
Хай трепетно звучить симфонія душі
в поезії, коли мене не стане.

Пропаща жінка* — Віолетта Валері — головна героїня з опери Джузеппе Верді — «Травіата».




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-08 17:19:50
Переглядів сторінки твору 203
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.545 / 7  (5.585 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 6.545 / 7  (5.664 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.02 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-09 02:03:12 ]
щодо "з пересердя".
Ви мене в могилу заведете, ну хіба так можна?

якщо це прислівник, то він пишеться одним словом:"спересердя".

А якщо відповідає на питання "звідки?", то "з переДсердя". Але в такому разі дивно, що скалки позастрягали в одному місці, а не по всьому тілу.


Загалом дедалі помітнішим стає вплив на Вашу творчість поезій шановного Бориса Костирі. Ось ви вже намагаєтесь "пливти удаль". Для чого? Астанавітєсь! Залиште кесарю кесареве, а Костирі костирське!

Ще мені здалося, що в одному невеличкому вірші згадувати мимохіть аж трьох відомих людей (Адама, Верді і Далі),якщо вони не є фундаментом фабули чи діючими особами,- - це перебор.

Порівняйте з текстом пісні "Елеонор Рігбі" Бітлз.

З.І. Попередній вірш про трунок, чар-зілля... був дуже непоганий. А ви його чикчирікнули?

З.З.І. Ваше нове фото - просто бомба! Відвідали нового косметолога?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-01-09 09:59:27 ]
Щиро дякую, Коко, за відгук! Так, можливо не все ідеально у цьому вірші, виправдання шукати не буду, бо писала нашвидкуруч, тому вийшло трохи сумбурно, емоційно. А йдуть, літають, співають, майже усі творчі люди, не лише Борис Костиря.)))) Скалки застрягли у серці. Фото змінила, бо старе набридло.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-10 02:18:30 ]
Нове фото (а на ньому Ви) - просто вражаюче прекрасне!

Щодо виправдання - а не потрібно шукати ніякого виправдання! У нас тут творчий діалог в рамках літературного поетичного процесу. Ми не переходимо на особистості, можливі ґанжі вишукуємо винятково в текстах і не ображаємося на тих, хто нам вказує на конкретні (потенційні) недоліки. Тим більше, що здебільшого тут публікуються свіжовипечені (пиріжки) тексти, буквально з-під пера, які і кількох діб не відлежалися у автора в шуфляді.

А фото!... ммммм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-01-10 09:35:25 ]
Дякую, Коко, за розуміння! А своє фото я Вам раджу замінити теж на краще.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-17 00:37:05 ]
Це справді симфонія. А більшість, як правило, симфоній не слухає. Але це не означає, що симфонії тепер не треба писати. Саме на таких емоційних, щирих, образних поезіях, на мою думку, тримається сучасна наша література. Натхнення Вам, дорога Тетяно!