ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
2026.03.31
06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
2026.03.31
02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
2026.03.31
01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку.
Носієві традиційних цінностей знесло дах.
Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.
Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.
Найлегше у підвищенні тис
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Перше засідання нового року
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року.
Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього.
Що можна сказати про цей вірш:
Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат, однак між цим текстом і визнанням, на яке орієнтується автор, є певна дистанція – як іронічна, так і структурна.
1. На самому початку вірша можна відчути і вгадати декларативну алюзію на Фр. Ніцше. Формула "коли дивишся в безодню…" легко зчитується.
І ніякого подальшого осмислення. У вірші нічого не відбулось, бо автор нічого і не робить, окрім повторення давно відомого жесту.
У Ніцше безодня:
– не очищує;
– не веде до "цвітіння";
– не гарантує сенсу;
– і тим більше, вона не завершується теодицеєю, тобто тим, чим фіналізується вірш, а саме долученням образу Бога, Отця Небесного нашого.
Ми бачимо лише класичну метафізичну подорож із гарантованим позитивним фіналом, означеним у попередньому абзаці. Це, можна сказати, анти-ніцшеанство, замасковане під чисто ніцшеанський антураж.
2. Лексика і образи — вторинні й передбачувані:
– небо, безодня, небуття, глибини, основи, цвітіння, порив, нарив, пахощі, нектар, дар — це канонічний набір “високої абстракції”, який працює лише тоді, коли або радикально переосмислений, або поставлений у неочікуваний контекст.
Тут цього немає. Образи накладаються, не конфліктують, і тому не породжують смислової напруги.
3. Рими й ритм — функціональні, але архаїчні (зужиті):
– тебе / неба;
– обширне граматичне римування;
– рима на "ння" як ритмічний костиль (великий цвях) і милиця (допоміжний засіб для ходьби).
Це, на думку колегії, не помилки, але це ознаки такої поетики, яка не знає авторського сумніву щодо самої себе. Сучасна сильна поезія, навпаки, сумнівається, ламає, руйнує тишу, не стоїть на місці. А тут ми побачимо топтання на одних і тих же римах, які крокують за автором упродовж усього часу, в якому вони транслюються і в цих поезіях, і до того ж, якщо так можна сказати, не першої свіжості. Вони як аматорські, так і з претензією на компенсаційні схеми на зразок: "я вам даю глибоко філософський вірш, і тому підлаштовуйтесь під усі технічні негаразди".
4. Головна проблема — ідеологічна завершеність.
Найкритичніше — фінал:
– "…відчуєш страждання, як посланий Господом дар". Про це йшлось і вище, а зараз ми підійшли до нього у рамках продовження огляду вірша на шляху до закінчення.
Текст закриває всі філософські двері, які сам же й відкривав:
– безодня → сенс,
– небуття → гармонія,
– страждання → начебто як виправдане.
Це дидактичне примирення, а не поетичне відкриття.
Для того рівня, на який зазіхає автор, а тим більше, і до Нобелівського, як було в попередніх віршах або навіть просто сильної поезії — це майже вирок. Не дотягує.
5. Загальний висновок:
– вірш щиро написаний, тривалий час відлежувався (9 місяців);
– технічно охайний з усіма негараздами. До речі, сибілянти (четверта і п'ята строфа);
– впізнавано "високий" (пафос etc);
– вторинний у мисленні;
– без внутрішнього конфлікту;
– без ризику (несподівана новизна, сміливі рішення тощо);
– без мовної інновації.
Його можна назвати якісною метафізичною риторикою, але не поезією, яка рухає мову або задуми вперед.
Якщо коротко:
– це вірш людини, яка впевнена, що знає всі відповіді на всі питання, перелік яких може скласти навіть будь-який читач, знайомий з віршами автора, вірш якого було розглянуто.
Розгляд вірша відбувався в умовах фізичної відсутності Голови Головного офісу "пиріжкарень", і тому поки що ним не затверджений.
Долучались співробітники вільних робочих змін (вахт) в режимі онлайн-конференції.
Гіперпосилання актуальне
Протокол заархівований на майбутнє підрозділом відділу документальної архівації *rar.
Дата. Підписи.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перше засідання нового року
В новий рік з нічим новим
Приписується робітникам ШЕД
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року.
Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього.
Що можна сказати про цей вірш:
Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат, однак між цим текстом і визнанням, на яке орієнтується автор, є певна дистанція – як іронічна, так і структурна.
1. На самому початку вірша можна відчути і вгадати декларативну алюзію на Фр. Ніцше. Формула "коли дивишся в безодню…" легко зчитується.
І ніякого подальшого осмислення. У вірші нічого не відбулось, бо автор нічого і не робить, окрім повторення давно відомого жесту.
У Ніцше безодня:
– не очищує;
– не веде до "цвітіння";
– не гарантує сенсу;
– і тим більше, вона не завершується теодицеєю, тобто тим, чим фіналізується вірш, а саме долученням образу Бога, Отця Небесного нашого.
Ми бачимо лише класичну метафізичну подорож із гарантованим позитивним фіналом, означеним у попередньому абзаці. Це, можна сказати, анти-ніцшеанство, замасковане під чисто ніцшеанський антураж.
2. Лексика і образи — вторинні й передбачувані:
– небо, безодня, небуття, глибини, основи, цвітіння, порив, нарив, пахощі, нектар, дар — це канонічний набір “високої абстракції”, який працює лише тоді, коли або радикально переосмислений, або поставлений у неочікуваний контекст.
Тут цього немає. Образи накладаються, не конфліктують, і тому не породжують смислової напруги.
3. Рими й ритм — функціональні, але архаїчні (зужиті):
– тебе / неба;
– обширне граматичне римування;
– рима на "ння" як ритмічний костиль (великий цвях) і милиця (допоміжний засіб для ходьби).
Це, на думку колегії, не помилки, але це ознаки такої поетики, яка не знає авторського сумніву щодо самої себе. Сучасна сильна поезія, навпаки, сумнівається, ламає, руйнує тишу, не стоїть на місці. А тут ми побачимо топтання на одних і тих же римах, які крокують за автором упродовж усього часу, в якому вони транслюються і в цих поезіях, і до того ж, якщо так можна сказати, не першої свіжості. Вони як аматорські, так і з претензією на компенсаційні схеми на зразок: "я вам даю глибоко філософський вірш, і тому підлаштовуйтесь під усі технічні негаразди".
4. Головна проблема — ідеологічна завершеність.
Найкритичніше — фінал:
– "…відчуєш страждання, як посланий Господом дар". Про це йшлось і вище, а зараз ми підійшли до нього у рамках продовження огляду вірша на шляху до закінчення.
Текст закриває всі філософські двері, які сам же й відкривав:
– безодня → сенс,
– небуття → гармонія,
– страждання → начебто як виправдане.
Це дидактичне примирення, а не поетичне відкриття.
Для того рівня, на який зазіхає автор, а тим більше, і до Нобелівського, як було в попередніх віршах або навіть просто сильної поезії — це майже вирок. Не дотягує.
5. Загальний висновок:
– вірш щиро написаний, тривалий час відлежувався (9 місяців);
– технічно охайний з усіма негараздами. До речі, сибілянти (четверта і п'ята строфа);
– впізнавано "високий" (пафос etc);
– вторинний у мисленні;
– без внутрішнього конфлікту;
– без ризику (несподівана новизна, сміливі рішення тощо);
– без мовної інновації.
Його можна назвати якісною метафізичною риторикою, але не поезією, яка рухає мову або задуми вперед.
Якщо коротко:
– це вірш людини, яка впевнена, що знає всі відповіді на всі питання, перелік яких може скласти навіть будь-який читач, знайомий з віршами автора, вірш якого було розглянуто.
Розгляд вірша відбувався в умовах фізичної відсутності Голови Головного офісу "пиріжкарень", і тому поки що ним не затверджений.
Долучались співробітники вільних робочих змін (вахт) в режимі онлайн-конференції.
Гіперпосилання актуальне
Протокол заархівований на майбутнє підрозділом відділу документальної архівації *rar.
Дата. Підписи.
Безодня ніщо
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних світів,
Подолавши споруджені небом товсті перепони,
А земні подолавши упевнено і поготів.
І пізнавши до дна небуття, ти пізнаєш цвітіння
І буяння життя, невтолимий і ясний порив.
Вип'єш часу вина, увійшовши в палке безгоміння
І відкинувши сумніви, наче болючий нарив.
Увійшовши у білий налив невідомих історій
І вдихнувши їх пахощі, мовби небесний нектар,
Ти здолаєш тенета ненависті, злоби, апорій
І відчуєш страждання, як посланий Господом дар.
6 квітня 2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1682 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1682 seconds