ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 * * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
07.01.26




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-07 07:16:57
Переглядів сторінки твору 811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.304 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.21 06:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-07 10:10:29 ]



ну, в нас тут є Олександр Сушко який помер в окопах вже разів 300

а щодо Вас, без образи, із Вашими дещо сміхотворними інвективами

а чи Ви контролюєте бодай власний сечовий міхур, кривавий меснику?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 05:21:14 ]
гріх насміхатися над старим чоловіком!

контролює- не контролює.... ну, дєтскій сад якийсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 06:23:07 ]



перепрошую, я не насміхався, це Ваша версія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 06:33:46 ]



зайшов лишити відгук, чи то, коментар, та й всього-навсього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2026-01-07 13:39:41 ]
Яє Вашої думки, Пане Вікторе. І так тримаймо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-07 13:56:51 ]



питання ще в тім, чи ви взагалі українець


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2026-01-07 15:33:26 ]
Я є українець, хоч живу у чужині...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-07 15:54:43 ]



даруйте, це не німецька окупація
це зовсім інший рівень насильства

я розумію, що ви, імовірно, симпатик
питання тільки в тім, чи
ви хоча б уявляєте собі все те, що відбувається в Україні

оскільки ви не тут



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2026-01-07 16:00:01 ]
Україною я жив ще тоді, коли була під радянською окупацією. Я завжди був її сином. Я видав в Україні збірку віршів під наголовком "Я син України". Почитайте, а щойно тоді оцінюйте мене. З Богом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-07 16:10:28 ]



пане, радянська окупація здохла ще в 1991
я не сперечаюся, що ви є сином України

наразі пройшло вже 25 років із моменту завершення радянщини

питання хіба у тім, чи ви взагалі в темі, що відбувається

чи ви притомні щодо того, що є наразі, ото питання
і власне, це є питання щодо присутності у просторі
України

чи ви даєте дупля, що відбувається
чи ви розумієте, що відбувається?

бо любити Україну це одне
зовсім інше, це розуміти, про що є Україна наразі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 05:17:53 ]
34 роки минуло

вже практично два покоління українських патріотів з"явилося!

Деякі з них їздили на Москву на заробітки і там навмисне клали криво москалям плитку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2026-01-08 15:04:58 ]
Нам треба розуміти тих, які писали гріх свідомо, чи ні сестрі і брату і за це брали зарплату... Нам розуміти себе всюди там, де ми є і говорити всім - хто ми, чиї діти. Нам треба любити один одного і в майбуття іти з Богом.