ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.21
11:55
В кишенях тріщить сухоцвіт,
А росли ж асфоделі…
Коли заблукаєш у горах —
Залишся на скелі!
Думками полинь до безодні, стурбованих сонцем,
До крайніх, до смертних у грозах зійди охоронцем,
Що бачить очима, як майстер нуги — метадані,
А росли ж асфоделі…
Коли заблукаєш у горах —
Залишся на скелі!
Думками полинь до безодні, стурбованих сонцем,
До крайніх, до смертних у грозах зійди охоронцем,
Що бачить очима, як майстер нуги — метадані,
2026.08.21
07:11
Почуваюся нівроку
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.
2026.08.21
05:33
Вага Римського золота
«Ті, хто хотів бачити моє приниження,
побачили власну жорстокість».
З уст царівни Єгипту Арсіної
Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це
2026.08.20
21:59
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.
А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,
2026.08.20
21:41
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектору новин.
Висновки за результатами засідання набули наступного змісту.
Судячи з усього, в рядках про новини був радше застосований поетичний прийом, аніж переконливе твердження щодо їхнього реального стану.
Щоби не звинувачувати автора в мусуванні давно як не нової тези, доповідач з відділу інформаційної етики висвітлив суть цього питання, дивлячись на нього з висоти свого бачення.
Чому міг виникнути рядок про новини в такому вигляді, в якому перебуває вже не перший місяць після опублікування?
Та тому що:
– у народній творчості перебільшення – звична стилістика. Люди не зовсім урівноваженої натури часто використовують різкі формулювання, щоби передати емоції – страх, розчарування, роздратування, втому, злість;
– І особи особливої душевної конституції, зокрема поети-піснярі, часто пишуть "на нервах", і як вони кажуть, серцями, перебуваючи у стані внутрішнього протесту. Тема війни в умовах інформаційного шуму логічно підводить до більш темних і загострених образів. Романтична тематика в художньому сенсі мала би іншу палітру кольорів, щоправда, також не без чорних, якщо кохання дійшло би до трагічної межі (зрада, смертельна образа тощо);
– "нема майбутнього… омана... новини брешуть" — це універсальний мотив і в сучасній культурі. Його можна почути і в європейських, і в американських текстах. Це не обов’язково оцінка саме українських медіа.
То що з новинами в Україні насправді?
А в ній, як і в будь-якій державі під час війни, новини:
– працюють не без інформаційної безпеки – тобто не все можна публікувати;
– часто дають багато тривожного контенту;
– мають різний рівень якості залежно від засобу інформації.
Проте існують сильні незалежні медіа, і загалом український інформаційний простір доволі стійкий, особливо в умовах протидії наступальній російській пропаганді.
Тож у тексті автора, як гадає доповідач, має місце не стільки діагноз усій журналістиці, а можливо, і державній політиці у галузі новин, скільки емоційний образ епохи, який у даному випадку викликає подібні витоки авторського несприйняття і негативу.
Щодо вірша в цілому, то можна побажати автору і кращих, з більшим зарядом позитиву, і з меншим – вимушено згаданого вище.
Ліричні мотиви мають місце і відчувається авторське бажання презентувати поетичний матеріал, гідний читацької уваги.
У розвитку теми новин автор означив своє ставлення до них без образливих закидів у бік державної влади, як це робиться на хвилях авторської експансивності, а то – і екстремізму, викликаного факторами і рисами особистого характеру.
Протокол засідання занотований тимчасовим секретарем цього заходу. Був і заархівований відповідними архіваторам і нині знаходиться на зберіганні в додатку до журналу прийому та передачі добових чергувань.
Дата. Підписи.
Рік 2025-тий.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Робота з новими публікаціями
Рак за руку грека хап
Приписується невідомому касторійцю
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектору новин.
Висновки за результатами засідання набули наступного змісту.
Судячи з усього, в рядках про новини був радше застосований поетичний прийом, аніж переконливе твердження щодо їхнього реального стану.
Щоби не звинувачувати автора в мусуванні давно як не нової тези, доповідач з відділу інформаційної етики висвітлив суть цього питання, дивлячись на нього з висоти свого бачення.
Чому міг виникнути рядок про новини в такому вигляді, в якому перебуває вже не перший місяць після опублікування?
Та тому що:
– у народній творчості перебільшення – звична стилістика. Люди не зовсім урівноваженої натури часто використовують різкі формулювання, щоби передати емоції – страх, розчарування, роздратування, втому, злість;
– І особи особливої душевної конституції, зокрема поети-піснярі, часто пишуть "на нервах", і як вони кажуть, серцями, перебуваючи у стані внутрішнього протесту. Тема війни в умовах інформаційного шуму логічно підводить до більш темних і загострених образів. Романтична тематика в художньому сенсі мала би іншу палітру кольорів, щоправда, також не без чорних, якщо кохання дійшло би до трагічної межі (зрада, смертельна образа тощо);
– "нема майбутнього… омана... новини брешуть" — це універсальний мотив і в сучасній культурі. Його можна почути і в європейських, і в американських текстах. Це не обов’язково оцінка саме українських медіа.
То що з новинами в Україні насправді?
А в ній, як і в будь-якій державі під час війни, новини:
– працюють не без інформаційної безпеки – тобто не все можна публікувати;
– часто дають багато тривожного контенту;
– мають різний рівень якості залежно від засобу інформації.
Проте існують сильні незалежні медіа, і загалом український інформаційний простір доволі стійкий, особливо в умовах протидії наступальній російській пропаганді.
Тож у тексті автора, як гадає доповідач, має місце не стільки діагноз усій журналістиці, а можливо, і державній політиці у галузі новин, скільки емоційний образ епохи, який у даному випадку викликає подібні витоки авторського несприйняття і негативу.
Щодо вірша в цілому, то можна побажати автору і кращих, з більшим зарядом позитиву, і з меншим – вимушено згаданого вище.
Ліричні мотиви мають місце і відчувається авторське бажання презентувати поетичний матеріал, гідний читацької уваги.
У розвитку теми новин автор означив своє ставлення до них без образливих закидів у бік державної влади, як це робиться на хвилях авторської експансивності, а то – і екстремізму, викликаного факторами і рисами особистого характеру.
Протокол засідання занотований тимчасовим секретарем цього заходу. Був і заархівований відповідними архіваторам і нині знаходиться на зберіганні в додатку до журналу прийому та передачі добових чергувань.
Дата. Підписи.
Рік 2025-тий.
https://maysterni.com/publication.php?id=178825
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1883 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1883 seconds