Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.23
08:15
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому і прохаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, вда
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому і прохаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, вда
2026.05.23
01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.
Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.
Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.
Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
2026.05.21
20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
2026.05.21
18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пиріжкарня Асорті (2020) /
Критика | Аналітика
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектору новин.
Висновки за результатами засідання набули наступного змісту.
Судячи з усього, в рядках про новини був радше застосований поетичний прийом, аніж переконливе твердження щодо їхнього реального стану.
Щоби не звинувачувати автора в мусуванні давно як не нової тези, доповідач з відділу інформаційної етики висвітлив суть цього питання, дивлячись на нього з висоти свого бачення.
Чому міг виникнути рядок про новини в такому вигляді, в якому перебуває вже не перший місяць після опублікування?
Та тому що:
– у народній творчості перебільшення – звична стилістика. Люди не зовсім урівноваженої натури часто використовують різкі формулювання, щоби передати емоції – страх, розчарування, роздратування, втому, злість;
– І особи особливої душевної конституції, зокрема поети-піснярі, часто пишуть "на нервах", і як вони кажуть, серцями, перебуваючи у стані внутрішнього протесту. Тема війни в умовах інформаційного шуму логічно підводить до більш темних і загострених образів. Романтична тематика в художньому сенсі мала би іншу палітру кольорів, щоправда, також не без чорних, якщо кохання дійшло би до трагічної межі (зрада, смертельна образа тощо);
– "нема майбутнього… омана... новини брешуть" — це універсальний мотив і в сучасній культурі. Його можна почути і в європейських, і в американських текстах. Це не обов’язково оцінка саме українських медіа.
То що з новинами в Україні насправді?
А в ній, як і в будь-якій державі під час війни, новини:
– працюють не без інформаційної безпеки – тобто не все можна публікувати;
– часто дають багато тривожного контенту;
– мають різний рівень якості залежно від засобу інформації.
Проте існують сильні незалежні медіа, і загалом український інформаційний простір доволі стійкий, особливо в умовах протидії наступальній російській пропаганді.
Тож у тексті автора, як гадає доповідач, має місце не стільки діагноз усій журналістиці, а можливо, і державній політиці у галузі новин, скільки емоційний образ епохи, який у даному випадку викликає подібні витоки авторського несприйняття і негативу.
Щодо вірша в цілому, то можна побажати автору і кращих, з більшим зарядом позитиву, і з меншим – вимушено згаданого вище.
Ліричні мотиви мають місце і відчувається авторське бажання презентувати поетичний матеріал, гідний читацької уваги.
У розвитку теми новин автор означив своє ставлення до них без образливих закидів у бік державної влади, як це робиться на хвилях авторської експансивності, а то – і екстремізму, викликаного факторами і рисами особистого характеру.
Протокол засідання занотований тимчасовим секретарем цього заходу. Був і заархівований відповідними архіваторам і нині знаходиться на зберіганні в додатку до журналу прийому та передачі добових чергувань.
Дата. Підписи.
Рік 2025-тий.
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Робота з новими публікаціями
Рак за руку грека хап
Приписується невідомому касторійцю
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах.
Воно стосувалося сектору новин.
Висновки за результатами засідання набули наступного змісту.
Судячи з усього, в рядках про новини був радше застосований поетичний прийом, аніж переконливе твердження щодо їхнього реального стану.
Щоби не звинувачувати автора в мусуванні давно як не нової тези, доповідач з відділу інформаційної етики висвітлив суть цього питання, дивлячись на нього з висоти свого бачення.
Чому міг виникнути рядок про новини в такому вигляді, в якому перебуває вже не перший місяць після опублікування?
Та тому що:
– у народній творчості перебільшення – звична стилістика. Люди не зовсім урівноваженої натури часто використовують різкі формулювання, щоби передати емоції – страх, розчарування, роздратування, втому, злість;
– І особи особливої душевної конституції, зокрема поети-піснярі, часто пишуть "на нервах", і як вони кажуть, серцями, перебуваючи у стані внутрішнього протесту. Тема війни в умовах інформаційного шуму логічно підводить до більш темних і загострених образів. Романтична тематика в художньому сенсі мала би іншу палітру кольорів, щоправда, також не без чорних, якщо кохання дійшло би до трагічної межі (зрада, смертельна образа тощо);
– "нема майбутнього… омана... новини брешуть" — це універсальний мотив і в сучасній культурі. Його можна почути і в європейських, і в американських текстах. Це не обов’язково оцінка саме українських медіа.
То що з новинами в Україні насправді?
А в ній, як і в будь-якій державі під час війни, новини:
– працюють не без інформаційної безпеки – тобто не все можна публікувати;
– часто дають багато тривожного контенту;
– мають різний рівень якості залежно від засобу інформації.
Проте існують сильні незалежні медіа, і загалом український інформаційний простір доволі стійкий, особливо в умовах протидії наступальній російській пропаганді.
Тож у тексті автора, як гадає доповідач, має місце не стільки діагноз усій журналістиці, а можливо, і державній політиці у галузі новин, скільки емоційний образ епохи, який у даному випадку викликає подібні витоки авторського несприйняття і негативу.
Щодо вірша в цілому, то можна побажати автору і кращих, з більшим зарядом позитиву, і з меншим – вимушено згаданого вище.
Ліричні мотиви мають місце і відчувається авторське бажання презентувати поетичний матеріал, гідний читацької уваги.
У розвитку теми новин автор означив своє ставлення до них без образливих закидів у бік державної влади, як це робиться на хвилях авторської експансивності, а то – і екстремізму, викликаного факторами і рисами особистого характеру.
Протокол засідання занотований тимчасовим секретарем цього заходу. Був і заархівований відповідними архіваторам і нині знаходиться на зберіганні в додатку до журналу прийому та передачі добових чергувань.
Дата. Підписи.
Рік 2025-тий.
https://maysterni.com/publication.php?id=178825
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
