Автори /
Анна Хромова (1980)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
складніші рівні мені не надто відомі
•
шкрябочки
•
на вусах крижинки
•
прощання перед відплиттям, сентиментально намальоване аквареллю і тушшю
•
сніг
•
балет
•
***
•
***
•
***
•
***
•
до/після
•
***
•
Пізньо-травневий світанок на околиці міста, почутий крізь прочинене вікно
•
***
•
***
•
***
•
***
•
крапочки на сонечку
•
spice
•
***
•
носові хустинки
•
***
•
***
•
для лорда
•
***
•
Silver : Мала
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
зала чекання
•
***
•
***
•
...tengo la cara con lágrimas...
•
Кубинська пісня №1
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Тапети (кавалок)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
світ повний - світ пустий
пустий - повний
пустий - повний
моїм шкрябочкам цілком байдуже
хто тут зайвий
хто тут зайвий
вітер човгає.
я - засинаю.
я - засинаю.
Кораблі,
міцне море,
міцне море,
щовечора дражнити себе словами спорожнілими
довкола світ
довкола світ
Вони лізуть на світло -
гнізда, шнури, мерехтіння stand by,
гнізда, шнури, мерехтіння stand by,
лишилася ягнятком?
чи вже та
чи вже та
сьогодні так неначе перебрали
ми лопоту весняного дощу
ми лопоту весняного дощу
ти ж знав, що так не буває
що коли протікає стеля
що коли протікає стеля
ти заведеш мене у власний листопад
поклеєний на повіках озер
поклеєний на повіках озер
хтось приносить нам воду -
каже, вам треба води
каже, вам треба води
Натовпи великих завойовників
розкололи мій череп надвоє
розкололи мій череп надвоє
прецінь безцінь
я по вінця вітерця
я по вінця вітерця
промовлені слова несуть відбиток
жовтавих усміхів ніч-сонячного світла;
жовтавих усміхів ніч-сонячного світла;
ти і тобі
піском проїдає
піском проїдає
Чорними крильцями б'ють чи не лилики?
Яке там слово виводив мудрець для глини?
Яке там слово виводив мудрець для глини?
П'єро повернувся. Його бачили третього дня.
З наплічником, в сірій солдатській шинелі,
З наплічником, в сірій солдатській шинелі,
Велика мама схожа на ієрогліф
Маленька мама - на плюшеве ведмежа
Маленька мама - на плюшеве ведмежа
Чи зношуються хвостики секунд -
червоні неспіднички смішних костюмів їхніх,
червоні неспіднички смішних костюмів їхніх,
Переписую начисто зошита
Я була не такою хорошою
Я була не такою хорошою
На папері в клітинку
намальований синьою пастою
намальований синьою пастою
стати сіллю
стати тобі хлібом
стати тобі хлібом
твої повільні стіни, місто бога, гвинтують вкруг
розм’яклих м’язів —
розм’яклих м’язів —
Якщо спуститься сонце за обрій
У Егейському морі потоне
У Егейському морі потоне
Записані в кілька рядків
Обірваних ліній-краплин
Обірваних ліній-краплин
небо вже відкрилось
флейтист сміявся: нарешті ти, мала, мене впізнала
флейтист сміявся: нарешті ти, мала, мене впізнала
Можу зростити дерево
Хрустке, ростке
Хрустке, ростке
Моє бідне обважніле серце сповзає
чіпляється лапами
чіпляється лапами
посеред всіх – щось скрипкою зашкряба –
і висмикне зі звичних ритмів
і висмикне зі звичних ритмів
І стало страшно
наче я — вода у чашці
наче я — вода у чашці
Як камінь булькнуло слово
Як камінь пішло на дно
Як камінь пішло на дно
туман. наліт змій на асфальті
краплі вилискують язикаті
краплі вилискують язикаті
Задушена сніговою подушкою
Залишена із фарсом наодинці
Залишена із фарсом наодинці
У тобі забагато світу
якби його було трохи менше
якби його було трохи менше
Чи скажеш одразу:
чому жуки у пустій залі
чому жуки у пустій залі
Якби ти чув в сьогоднішній імлі
живе зростання вереску і воску
живе зростання вереску і воску
Троє заходять в пивницю, сідають за стіл
- гей гей -
- гей гей -
Задухи чергове кільце перетворюю в стрічку
Обірветься
Обірветься
Моє волосся пахне як ти,
через це можна все забути
через це можна все забути
Горам залиш: вперед, вперед!
Воду випий сам
Воду випий сам
зазіхнула на спокій
позіхнула і досить
позіхнула і досить
на свято
повітря
повітря
Побач мене пробач в моїх очах
безумну насолоду сподівання
безумну насолоду сподівання
Я б хотіла жити на волі у тихому місці
Щоб не мати потреби скальпувати людей та тварин
Щоб не мати потреби скальпувати людей та тварин
Рибу замерзлу в кригу
хіба може рибар вловити?
хіба може рибар вловити?
Наче Віра Холодна — із пасмом завжди на чолі
Незабутні кучері, позабута красуня вихраста
Незабутні кучері, позабута красуня вихраста
Промайнула переді мною каламутна візія,
з якої наче й виросла,
з якої наче й виросла,