Оце файний вірш. Єдине зауваження - "стать".
Воно несе подвійне смислове навантаження.
Я спочатку збився, сприйнявши його за стать - чоловічу-жіночу. А тут,мабуть, - стати.

Які, зрештою, бридкі бувають хлопці зі свома технічними заувагами. Жах! ;)
Ви ж не в мотоциклі колупаєтесь, Сергію, аби всьо до ладу було, чи думаєте, що такий автор як Хромова може невиколиханого вірша дарувати загалу? Це ж очевидно, що "стати" доречніше в тому випадку, ніж "стать", навіть за ритмікою, втім недарма ж Аня обирає те, що обирає.
Як на мій смак, то прекрасно.
Відносно неба... Я от, наприклад, запросто на дрантя отой латекс блакитний спроможний розірвати своїми гострими зубчатами, аж першого березня сніг піде тією космічною дірою. А ви що думали?
З весною, любі!

Андрію - а як на мене, "має бути всьо до ладу". Чи це погано. І чого ми отут взагалі тоді спілкуємося? На Ваш смак - все прекрасно, на мій - краще "стати". Ви мене визиваєте на дуель?

Сергію, інколи, з хащів душі та підсвідомості виходять такі цілісні штуки, що якщо пройтися по ним наждаком - може поліпшитися структура або форма роботи, втім остаточно загубиться золотава пилюка богова.
Цей вірш видається мені таким. Зокрема, "...порвати зубами небо й заплакати..."
Втім, якщо Аня має іншу думку, то мої зауваги сприймати не варто.

Щодо дуелі. Чом би й ні ;) "Защищайтесь, каналья!" Сергію, вибирайте зброю! Особисто я пропоную пролєтарську дуель на горілці. В цій формі протиборства безліч переваг ;) Головна - це кінцеві слиняво-гіркі поцілунки переможця й переможеного на тлі остаточного занурення в Космос. Якщо чесно, друзі, я рідко вживаю алкогольні напої, тож Ви, маєте непогану фору ;) Сергію, давайте шукати двох міцних секундантів, які винесуть нас з полю бою та паєхалі ;)

"...Якщо чесно, друзі, я рідко вживаю алкогольні напої, тож Ви, маєте непогану фору..." Що я чую, Андрію. Це явне, тобто ну анітрони не замасковане (бодай для ввічливості) звинувачення в зловживанні спиртним з мого боку. І це після того, як Ви склали вражаючий список улюбленого спиртного на моїй сторінці?! Ну і ну... Таке враження, що Ви зі мною сперечаєтесь ради самого процесу. І це файно. Я сам це полюбляю. Але дивно: тільки я щось скажу в бік шановної пані Анни, як Ви зразу - БАЦ!-ОТВЄТКА! Навіть вона ще не встигла нічого відповісти, а Ви вже - горою! Мабуть, намагаєтесь справити на неї враження. Ну що ж, я Вас розумію...
А за звинуначення в алкоголізмі - догана.
"...ліпше вже водку, горілку, бехерівку або кальвадос жерти. А якщо я ще й маю право обирати - виключно вино. Сухе, проте будь-якого кольору. Це неважливо. Головне, щоб дуже й дуже сухе!.." - це чиї слова? Га? То-то.
Так що не потрібно тут баришням "пилюку Богову" в очі пускати.
Не дратуйтеся - жарт.
А відносно зауважень - я ж по доброму. Інколи збоку видніше яке небудь трішечки неоковирне слово. А втім, якщо пані Анна скаже - я заткнусь.

Всіх - з наступаючими. Пацанів - також.

Насправді, Сергію, я не суперечу собі, просто формат спілкування породжує такі от баги у взаєморозумінні. Річ в тім, що я мав дуже бурхливе студентське життя, тож перераховані мною на Вашій сторінці напої - то радше щось із спогадів, втім з Вами б, напевно, я таки врєзав па-мужські. При зустрічі "на живо" я розповім Вам багато кумедних історій, об*єднаних тематикою "Зланіч і його особистий внесок у розвиток світового алкоголізму", проте останнім часом я дійсно дуже рідко вживаю алкогольні напої. Розумієте, Сергію, ОСТАННІМ ЧАСОМ. Може співрозмовників цікавих якось не трапляється, втім кавалок пластеліну майбутнього в руках пані Долі, тож, хтозна...

На тьоток, звісно, хочеться справити позитивне враження, втім це не самоціль. Себто намагаюсь бути собою, може трішки ліпше ніж є насправді, але статистична похибка від оригіналу дуже й дуже незначна.

За пані Хромову, звісно, можу шматочок вушка Вашого відгризти, якщо будете ображати, втім за Вас, Сергію, напевно, також, бо ж щось таке сентиментальне підступає, коли думаю про Вас. Щось таке особливе... А це Ваше "пацанів - також". Мало не зомлів від почуттів :) Чи то Олесь Юхимович Купідон так підступно помилився...

Значить так, Андрійку Зланічку.

Першу половину Вашого коментаря читав сидячи, а другу - з великої поваги - стоячи. А коли дійшов до вушка - побігли по тілу приємні дрібні мурахи: Гризіть!.. Тільки мэдлєнно.
Оце стукаю по клавішах і мурликаю під ніс щось дуже таке ніжно-романтичне.
І каюсь, що написав трохи злого коментаря.
Це - за каналью на мотоциклі.
А про справити враження на баришень-тьоток – це, безумовно, святе.
Я так вважаю, що всі пацани-дядечки все життя оцим в тій чи іншій мірі і займаються. З перемінним успіхом. І більше - нічим.
Ех... чи вірніше АХ!..

Всіх обнімаю.
Всім бажаю.
Всіх цілую.

А ти, дурник, сердився :) Я ж люблю тебе, Сергійку. Боже, я дійсно це написав? Я не мав права цього робити (Зланіч картинно ламає руки, проливає на штанці айрон-брю, загалом відбувається перфоманс під умовною назвою "Боже, вії потекли")

Кілька непов*язаних між собою штук.
1. Пані Тетяна так гарно промовила "Зланіч і Татчин", що я просто відчув невербальний симбіоз у мелодії цих прізвищ.
Сергію, ми з Вами просто як бойльмаріоти або молотовиріббентропи разом :)
2. Відносно питва. Не вживаю зараз пиво, втім в університеті вправно мішав безглуздий коктейль з світлого легкого пива та помаранчевого соку. Зауважу, в наш час (кхе-кхе) промисловість до того ще не дійшла, тож ідея була цілком аутентична.

Пиво (я його люблю посередньо, хоч і вживаю) з помаренчевим соком - це профанація напою - раз;
пердчуття "демократичних" змін - два; реверанс в бік майбутнього Майдану - три.
Потрібно вибрати - що до вподоби.
А з симбіозами, Андрію, потрібно обережніше. Мало що...
Я - за повну автентичність.

Банани не люблю. Тему закрито.