Автори /
Ольга Зайцева
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
ніяково
•
ми й досі розмовляємо різними мовами
•
Камо Грядеші
•
Не все як ти хочеш…
•
Мій біль - це плата за мої гріхи
•
щасливе існування
•
ліс
•
брама
•
тиша
•
пісок
•
хромосоми
•
китайські роботи
•
Я розбавляю його ацетоном
•
Культура-продукт граючої людини
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Зима настільки тепла, що синхронно перетворюється в весну.
Моє щастя настільки велике,
Моє щастя настільки велике,
Три роки прожитих разом в самому серці Кракова
Так і не навчили нас нічому.
Так і не навчили нас нічому.
Коли за вікном люди ломають ноги,
Підслизуючись на власних соплях -
Підслизуючись на власних соплях -
Ти вважаєш себе всесвітом,
я вважаю тебе загрозою для суспільства.
я вважаю тебе загрозою для суспільства.
Мій біль - це плата за мої гріхи,
Твій страх - це плата за твою невизначеність.
Твій страх - це плата за твою невизначеність.
У тебе нема води і світла?
Мабуть тому, що ти не платиш вже близько року
Мабуть тому, що ти не платиш вже близько року
Дивлюсь у мутне вікно:
Поля і дерева,
Поля і дерева,
Я відкрила браму тоді,
Коли її відкрили за сотні років до мене.
Коли її відкрили за сотні років до мене.
Проміне промінь і вдарить грім.
Хвиля підбиє голову.
Хвиля підбиє голову.
Місяць і хвиля хапає мене за п’ятку.
Я занурююсь в пісок
Я занурююсь в пісок
Мене легко і затишно
В своєму великому тілі,
В своєму великому тілі,
Всюди сніг, а ми бігаємо мокрими калюжами.
Шукаємо притулку для замерлих кошенят.
Шукаємо притулку для замерлих кошенят.
Я розбавляю його ацетоном.
Дехто вчиться на хіміка.
Дехто вчиться на хіміка.
Ми творимо культуру своєю грою.
До біса піаніно, театр і повітря.
До біса піаніно, театр і повітря.