Автори /
Дмитро Штофель (1985)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
insurgite!
•
Прощання
•
Квіти вмирають
•
Згарище
•
Сонет В.
•
Побирач
•
Сонечко...
•
Вечірнє
•
Риторика
•
Все довкола...
•
Вірю, зовсім недалеко...
•
Дим
•
Помах
•
Абеткова прелюдія
•
я захворів...
•
БОРГ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
ковтаю морок, мовби вирок - судді,
бандана згадує про вічну коноплю.
бандана згадує про вічну коноплю.
у склянці чаю
кола твого суму
кола твого суму
А квіти вмирають. Уже навіть звикли:
плекають кущі найпишніших дітей для зрізання.
плекають кущі найпишніших дітей для зрізання.
Це місто згоріло в огні…
Ані кроку назустріч ошатному попелу!
Ані кроку назустріч ошатному попелу!
Брунатні очі - чари невсипущі,
всезнаючі та вічномолоді,
всезнаючі та вічномолоді,
Винен погляд, що скосився.
Винен, що зустрівся з ним.
Винен, що зустрівся з ним.
вітрує квітень
втяв півмісяця
втяв півмісяця
У позі позіхання зашкарубло
останнє із невизначених слів
останнє із невизначених слів
Істота нерозбурхана.
Чи треба
Чи треба
Все довкола – лиш блюзнірство,
Трохи правди у іконах.
Трохи правди у іконах.
Вірю, зовсім недалеко
міст палаців очі в’яже,
міст палаців очі в’яже,
Смак вишневого кальяну
повномісячної ночі
повномісячної ночі
Пірнай у вітер! І наврозпір
розсунь межу між днем та ніччю!
розсунь межу між днем та ніччю!
Атласні Берізки Висять,
Грає Ґава Дім Етюдів.
Грає Ґава Дім Етюдів.
я захворів на хронічну несправжність
гноєм налипла вона попід шкірою
гноєм налипла вона попід шкірою
мольбу
трав
трав