Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Дмитро Штофель (1985)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   insurgite!
    ковтаю морок, мовби вирок - судді,
    бандана згадує про вічну коноплю.
  •   Прощання
    у склянці чаю
        кола твого суму
  •   Квіти вмирають
    А квіти вмирають. Уже навіть звикли:
    плекають кущі найпишніших дітей для зрізання.
  •   Згарище
    Це місто згоріло в огні…
    Ані кроку назустріч ошатному попелу!
  •   Сонет В.
    Брунатні очі - чари невсипущі,
    всезнаючі та вічномолоді,
  •   Побирач
    Винен погляд, що скосився.
    Винен, що зустрівся з ним.
  •   Сонечко...
    вітрує квітень
    втяв півмісяця
  •   Вечірнє
    У позі позіхання зашкарубло
    останнє із невизначених слів
  •   Риторика
    Істота нерозбурхана.
    Чи треба
  •   Все довкола...
    Все довкола – лиш блюзнірство,
    Трохи правди у іконах.
  •   Вірю, зовсім недалеко...
    Вірю, зовсім недалеко
    міст палаців очі в’яже,
  •   Дим
    Смак вишневого кальяну
    повномісячної ночі
  •   Помах
    Пірнай у вітер! І наврозпір
    розсунь межу між днем та ніччю!
  •   Абеткова прелюдія
    Атласні Берізки Висять,
    Грає Ґава Дім Етюдів.
  •   я захворів...
    я захворів на хронічну несправжність
    гноєм налипла вона попід шкірою
  •   БОРГ
    мольбу
    трав
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки