Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Дмитро Штофель (1985)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  insurgite!
    ковтаю морок, мовби вирок - судді,
    бандана згадує про вічну коноплю.
  • •  Прощання
    у склянці чаю
        кола твого суму
  • •  Квіти вмирають
    А квіти вмирають. Уже навіть звикли:
    плекають кущі найпишніших дітей для зрізання.
  • •  Згарище
    Це місто згоріло в огні…
    Ані кроку назустріч ошатному попелу!
  • •  Сонет В.
    Брунатні очі - чари невсипущі,
    всезнаючі та вічномолоді,
  • •  Побирач
    Винен погляд, що скосився.
    Винен, що зустрівся з ним.
  • •  Сонечко...
    вітрує квітень
    втяв півмісяця
  • •  Вечірнє
    У позі позіхання зашкарубло
    останнє із невизначених слів
  • •  Риторика
    Істота нерозбурхана.
    Чи треба
  • •  Все довкола...
    Все довкола – лиш блюзнірство,
    Трохи правди у іконах.
  • •  Вірю, зовсім недалеко...
    Вірю, зовсім недалеко
    міст палаців очі в’яже,
  • •  Дим
    Смак вишневого кальяну
    повномісячної ночі
  • •  Помах
    Пірнай у вітер! І наврозпір
    розсунь межу між днем та ніччю!
  • •  Абеткова прелюдія
    Атласні Берізки Висять,
    Грає Ґава Дім Етюдів.
  • •  я захворів...
    я захворів на хронічну несправжність
    гноєм налипла вона попід шкірою
  • •  БОРГ
    мольбу
    трав
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки