Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Леся Романчук (1961)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леся Романчук, [ 2008-09-02 21:41:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Як тут у вас цікаво! Без мене мене ожени... заміж віддали!
Критусику, сонце, та що ж воно коїться! Потрібна консультація? Поважна пані вже тут і готова під присягою посвідчити, що ти, Критусику, до мафії аж ніяк не належиш. Не візьмуть, хоч би й просився, з причини чистокровного українства.
Так що Ваш постріл, Ігоре, не в той бік, до тієї мафії беруть тільки своїх.
А якщо серйозно, то зауваження щодо віршування, висловленя паном Нахманом, слушні і не мають жодного політичного забарвлення.
Натомість Ваші емоції, Ігоре, виглядають грубо. Це не метод боротьби. Навіть політичної. Так ворогів не долають. Так їх наживають. Якщо Ви свідомо йдете на нове коло взаємних образ, то я не бачу сенсу власної участі у продовженні конфлікту, причина якого очевидна.
Бути розіп'ятим за вірність Україні - почесно.
А нахамити людині за звичайне зауваження щодо структури сонета - тупо.
Раджу переглянути спосіб спілкування з людьми, інакше ми не порозуміємося.
Ну, все, Нахмане, добалакалася, тепер і я - ворог України.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-09-04 21:59:28 ],
на сторінці твору     "***"  

І вовчий квиток видавати! :(((
Чорнявенька, мова йде про свідомий вибір кожної людини - сама вибирає. Не хоче чути інших - нехай і сам мовчить. Інакше нечесно! Гра в одні ворота - також дискримінація того, хто сам буде критикований, не маючи можливості відповісти. Чому хтось один має бути ліпший за іншого? :)))
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-09-06 11:08:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Наше Чудо в капелюшку сотворило черговий шедеврик, цього разу із шиплячих. Цікаве словотворення. Безперечні знахідки "окрасив запястья браслетами трещин", "Кем определен в незаметно-домашние вещи" - одним рядком описана ціла історія життя і стосунків.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-09-15 17:46:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Комір не душить - душить гнів?
Втім, у таку погоду "тлусто"? зв'язаний светр не завадить будь-кому.
А хто у нас "сліпець саморобний"? Щось не збагну, пані Людо. Мо, разом його душитимемо? Я - "за другі своя" хоч у воду!
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-09-15 17:59:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно п'яно, добре - форте,
а нащо - а ля де-морте?
Хай живуть нам вужики
під такую музику.
Як тут затишно у тебе!
(В "тьмяно" зірочки не треба!)
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-10-30 18:57:48 ],
на сторінці твору     "***"  

Подаю інформацію тут, щоб не посилалися на "незнання".
Пане Короташ, Ви пишете: "повідомлю, що я вперше чую про виключення мене з НСПУ, бо, чомусь, мене про це не повідомили ані Ів.-Франківська обласна НСПУ, де я мешкав у 2004-му, ані спілка у Києві, де я буваю щотижня ані друзі із нинішнього керівництва... Можливо, забувають))) а, можливо, "виключення" відбувалося з порушенням статутних норм НСПУ, тому і не розголошувалося..."
Не лукавте, Ви чудово знали про своє виключення, яке відбувалося так (довелося підняти документи):
4 листопада 2003 року Радою НСПУ було прийняте рішення про виключення "групки амбітних літераторів" за грубе порушення Статуту НСПУ і розкольницьку діяльність. Це рішення було схвалене Позачерговим З'їздом НСПУ, що відбувся на вулиці (!) 28 лютого 2004 року. На З'їзді було 946 письменників. 940 проголосувало "за".
Звісно, Вас на цьому письменницькому Майдані не було. І ніхто Вам не сказав! Ай-ай-ай! Лукавите, пане. Щоб не сказати гірше.
Підніміть інформаційний білетень НСПУ "Спілка", випуск № 4. 2004 рік.
Dixi.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-11-06 17:38:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую за те, що друкуєте вірші Ігоря Павлюка.
З дозволу автора надсилаю Вам, пане Володимире, нові, цьогорічні вірші Ігоря. Вважаю, що вони - свідчення невпинного розвитку і прогресу світлого таланту одного з лідерів нашої поезії.
Чекаю нових публікацій.
З повагою - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-11-15 22:05:47 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандочко, поезія є для того, щоб відчувати її серцем. Умієте Ви торкнутися своїм тоненьким пальчиком до найчутливішого місця душі. А злі ви - вони таки злі, що вдієш.
Добра Вам. Добра.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-12-24 16:45:32 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую тобі, друже, що освітив сю юдоль печалі золотом свого слова. І додав до нашого вовчого товариства ще й старого подільського вовка. Ой, не вовчі то почуття, не вовчі...
"У зграї й між людьми йому немає місця". Відчуваєш?
Щиро твоя - безпородна синя вовчиця.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-12-24 17:13:50 ],
на сторінці твору     "***"  

Плинно, лагідно. Казки - житня і пшенична? Цікаво... Не знаю, як там мололося, та вийшло мелодійно та гармонійно.
Приязно - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-12-24 17:25:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Біла зимова казка. І зовсім не весела, скоріш, повільний вальс у мінорі. Я чую так.
А буває, Кішечко, ще й так, що мармурові погруддя навіть праці собі не завдають обертатися на людей, так і живуть у мармурі.
Бажаю Попелюшці чарівних горішків.
А чоботар-таки без ь.
Приязно - Блакитна Вовчиця.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-12-24 17:34:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Чарівно ходить по колу годинник!
Різдвяна казка, світла. Невідомохтосик симпатичним.
Приязно - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-12-24 17:38:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандочко, люба, твої вірші - наче конфітюрні снігурі у солі й цукрі зимового безладу - і в душі також. Посолодила, завіяла, от ланці холоду і тиші й ослабли бодай трохи.
Приязно - ЛР.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-07 22:28:40 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт, ліричний герою! Твоя відповідь мені подобається більше. Воно лиш "гика!" й варте.
Якщо це - поетичний сайт, то я - балерина.
Навіть при такім великім святі, навіть у Великодну ніч хтось не спить, не йде до церкви, натомість творить "геніяльне", аби дошкулити ближньому... А гріх.
Де є дуст?
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-10 17:03:08 ],
на сторінці твору     "***"  

Отак воно із нашою сестрою, тещею - ти їм дочок роди, а вони тільки мріють, аби уперіщити - буцім помилково.
Але я не за тим прийшла до "лазнички". Шановний Мандрівний поете, а звідки Ви знаєте Володимира Караташа? Треба ж такого збігу - саме написала про Караташа та його товаришів розділ роману - як вони на Воркуті виготовляли у таборі гранати! Уявляєте собі?
Нещодавно в Тернополі вийшла книга В.Караташа "На барикадах Кенгіра". Читали?
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-17 23:34:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Хай сто тридцять, хай і двісті двадцять!
чи ж тобі, дитино, вірші сняться?
Чи тобі так боляче і прикро
від хорею, ямба чи верлібра?

Дівчинко, тобі ж не того треба!
Неблакитно світові без тебе,
вигадка чи правда - неважливо,
лиш почули б, лиш би зрозуміли!
А вони - мов миші із котами -
все гризуться... так нетепло, мамо,
так немісячно і так... недооцінно...
мур... ну, де ви? біло і дитинно
я чекаю... Кісточка - вдавися!
Не люблю й не буду! Стережися!
Виплюну у душу - Цезар - Бруту -
те, що маю - вишеньку-отруту.

Дівчинко, блакитне кошенятко,
щось у цьому світі не в порядку,
але краще, не чекай, не буде,
похлинеться нелюбов в отруті,
а правицям стомленим байдужим
що до снігу у дитячих душах?
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-17 23:56:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Тремтить рука... Ото посеред ночі
таке в'юнить снігово-багрянисте...
Віддихатися... Хоч би не зурочив
той, що у мандрах запізнавсь з нечистим.
Гарячий доторк - і стіка дівоцтво
додолу так багряно і тремтливо.
Ріка, гірка й пекуча, повна оцту
і меду, і... біди... чекає дива.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-18 00:08:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Нудно тут і сумно в ваших чатах.
Хочеться єдиного - мовчати.
А як лиш вовчицею завиєш -
миттю загострилися події:
І одразу всі всіх зрозуміли,
стали чемні, пухнастЕнькі, білі.
Ну, блін, тут у вас і оперета!
Сказано ж - неабихто, поети!
Сільва, Едвін і вдова Маріца -
хочеться від сміху удавиться.
Зазираю зрідка - і в реалі
все оті ж бразильські серіали,
ролі розподілені навіки -
чорно-біло аж від ваших ніків.
Миришся? Злякалася? ну-ну!
серія сто тридцять два кінУ.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-20 20:10:27 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Людочко, що згадали.
Навіть попри пам'ять про Вихруща вірш вийшов цікавим - форма й образність...
А знаєте, Володимир Павлович часто плакав, слухаючи вірші. Хороші вірші. Мабуть, і над Вашим сльозу б змахнув.
Але зауважив би, що "булО" має наголос на другому складі і ніяк інакше, і "пилИ" - так само. Ми, галичани, цим часто грішимо. Не дуже зрозуміла "дівчинка оспівувала танго" - чому вона оспівувала?
Та в будь-якому разі поет чує Вас.
Коментатор Леся Романчук, [ 2009-01-20 20:59:59 ],
на сторінці твору     "***"  

Людо, звичайно, не від розчарування. Просто Володимир Павлович був дуже чутливим, зараз би дехто сказав "сентиментальним", дуже легко розчулювався. Пригадую на ювілейному вечорі Галини Гордасевич плакав, як мала дитина - дивно для чоловіка його віку, становища і комплекції.
А з його "сивим сином" Толею ми вчилися разом, то цю сім'ю я знаю давно. Так вийшло.
А назагал тішить, коли молоді поети починають не з обпльовування авторитетів, як це тепер модно.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14