•  З різних років (54, 64, 75, 81)

Я сьогодні не прийду додому —
Де я?

•  * * *

Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр.
Смолою синьою перекипало літо,

•  * * *

Може бути, що мене не буде,
Перебутній час я перебув,

•  * * *

Що сама тоненька, як бриндуша,
Бистроцвітна, як бриндуша, теж…

•  * * *

Поглянь і глянь: з-за весен зими стали.
Настав той день, я думав — промине.

•  ОКСАНІ

І Оксану, мою зорю,
Мою добру долю…

•  * * *

Ні жінки, ні хати тієї нема,
Старі лиш валяються капці,

•  * * *

Стояла баба, руки склала.
Старій давно пра-пра-пра-про…

•  БАБУНИН ДОЩ

Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,

•  В ОРСЬКУ

Не ти сидів тут, богом битий,
Не ти орав слізьми Орю,

•  ЕЛЕГІЯ

Одійде, і вишневі сади одійдуть,
Одійде, і моя біля тебе пора одійде,

•  * * *

В ясновельможному тумані,
Де під березою бугор,

•  МЕРАНІ З Ніколоза Бараташвілі

Без дороги-сліду мчить мене Мерані.
Сивий ворон карка в чорному тумані.

•  * * *

Темніє вечір, вівці і горби,
Погуцали під гору дві смереки,

•  * * *

І замалий, і неширокий
Цей світ без берега і меж,

•  * * *

У лісі темно. В лісі ніч.
Сидить навпочіпки світання,

•  * * *

Димів долинних вечорове стлище,
Крила низького повечірній плин,

•  * * *

Щока та тінь, та тінні очі,
І ми самі на самоті…

•  ТАНГО — 1945

Винова дама, — а гора Хомок, —
Винові крила темінь розпустила,

•  * * *

Лошиця нюхає туман,
З туману пахне їй туманом

•  ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ

Ярами бурими, гнідими
Тумани впали, поповзли,

•  1945-й КІЛОМЕТР — БАМ

Тут я запишу письмо своє БАМу на проголодь часу.
Розум державний в очах: сорок п'ятого року, дев'яте.

•  * * *

Де дихає Байкал, де не встига повітря,
Де все з усюд — не хочу і не дам! —

•  ДОВЖЕНКО

Благословенні води літ,
Літа Десни благословенні

•  * * *

Поїхали на Сквиру, на гриби,
На свіже слово, на меди на темні,

•  ВЕЛИЧАЛЬНА НАРОДОВІ

На ясні зорі і на чисті води
Ми кажемо, ми скажемо ізнов:

•  * * *

Поснули — сплять оса з осиною,
Змерз чорний кетяг бузини,

•  * * *

Передчуттям любові і добра
І в ці рази я тішусь та радію!

•  * * *

Вже ночі під листопадом ночують,
Примерзла опустилася латать,

•  * * *

Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину…

•  ВЕЛИЧАЛЬНА МОЛОДОЇ ДЛЯ МОЛОДОГО

Кого я так люблю? люблю тільки тебе,
Рука моя в твоїй руці співає,

•  * * *

Пристою коло тебе і візьму
Ту вогнелику пам'ять незабуту:

•  * * *

Встав я, — ранній птах, —
Зелене диво лебедило, —

•  * * *

Сидів і довго думав над собою
Блакитний вечір вдома навесні,

•  ХЛІБ. Присвячую Корольову

З-поза чого, з далекого незгоддя, —
Заснув у глині шумерійський серп, —

•  * * *

Учителю, уже ми вдвох з тобою…
Немолодість твоя і молодість моя…

•  * * *

На міднім небі вечір прочорнів.
Малі, без голосу у ніч летіли птиці.

•  * * *

Вас так ніхто не любить. Я один.
Я вас люблю, як проклятий. До смерті.

•  * * *

На тепле поле
Дивився дощик,

•  * * *

Коло тебенько я — дивись!
Ходять хмари нехмарним небом,

•  * * *

Я дві пори в тобі люблю.
Одну, коли сама не знаєш,

•  ПІСНЯ ПРО ЖИТТЯ

Заспіваю твоє ім'я,
Твоє тихе ім'я вишневе,

•  * * *

Ще під інеєм човен лежав без весла,
Ще не скреснув мороз, далина не воскресла —

•  ГАЙЯВАТА

Над лиманом білять синім,
Білять білим над лиманом,

•  * * *

І те, і те: як птах ранковий
Раптово випурхне з трави,

•  МОЯ ОСІНЬ

Шепоче дощ про тебе у траві,
Ріку читає сірими очима.

•  * * *

Блакитно на душі… забув, коли мовчав…
Вже гасли пальці, билася дорога,

•  * * *

Не руш мене. Я сам самую.
Собі у руки сам дивлюсь.

•  * * *

За птахом піниться вода.
В малому полі мак червоний

•  * * *

Позахолодало на ріллю,
На ріллю, де енко-єнко-венко-,

•  * * *

Але було вже пізно мальвам,
І літові, і ластівкам,

•  * * *

На синю синь води лягла від хмари тінь,
Посумувала хмара за собою.

•  ПАМ'ЯТІ КІНООПЕРАТОРА МИКОЛИ БИКОВА

Ти, водо, пливи, і ти, вітре, війни:
Де кратер бджоли? Де життя синій кратер?

•  * * *

Вологий запах, запах паші
В сухому сяєві Стожар,

•  * * *

Горить собі червоний глід в ярах,
По вибалках, по балках в павутинні.

•  * * *

Я скучив по тобі, де небо молоде,
Два наших імені розлука вполювала

•  * * *

У лісі вже нічого не цвіте,
Цвіте лиш дятел на сосні сумливій

•  * * *

Лягла зима, і білі солов'ї
Затьохкали холодними вустами.

•  * * *

Довго-довго давнє літо давніло,
Де не йшло — стояла синя мла.

•  ОКСАНА

І спродалась, й скупилась, та й додому,
Окрай дороги стежкою собі…

•  НОВОРІЧНА КОЛИСКОВА

Сніг приліг на землю, льольо,
Притуливсь до тебе я,

•  СПОГАД ПРО ВІЙНУ

Сумні без батька двоє діток цих.
На пагорбах, на вицвілім стернищі

•  * * *

В кукурудзинні з-за лиману,
Де тихі дині в жовтих снах,

•  * * *

Затям собі на віки вічні,
Навіки в собі загублю,

•  СІЛЬСЬКА ПОЕМА

На сірому крилі, на скіфській сірій ночі,
Де все жага, і доля, і мана, —

•  * * *

Заходить сонце. Сніг іде,
І серце на ніч місце мостить,

•  СЕРПНЕВА ЕЛЕГІЯ       З Лівіу Даміана

Ніжне творіння, тебе я не завжди докликую,
Наче ту пару з небачених чаш із віків,

•  ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛЬВОВА

Десь далеко-далеко, що лиш слово домове,
Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні,

•  ВАСИЛЮ ЗЕМЛЯКУ

Чи то було мені, чи снилося мені —
Синіли груші, груші чи смереки, —

•  ПРИСВЯЧУЮ      НІКОЛОЗУ БАРАТАШВІЛІ

Чужинцем варене на мило,
Тираном прокляте у снах,

•  ВЕЛИЧАЛЬНА МОЛОДІЙ ТА МОЛОДОМУ

Водо молоденька,
Громе молодий,

•  Дитячі вірші

Почапали каченята
та по чаполоті,

•  СКІФСЬКА КОЛИСКОВА

Колесо котить себе.
В голосі колеса сухо.

•  Дитячі вірші

Вві сні наш заєць знову задрімав.
Якби не в сні, то де б йому дрімати?

•  ДУМА ПРО БРИТАНКУ      Юрію Яновському

На срібнім ковилі, на сизім полині,
На півдні України при лимані,

•  МОЯ МОЛИТВА      З Ніколоза Бараташвілі

Отче небесний, син твій спокушений,
Утихомир мої страсті земні.

•  ГОГОЛЮ

В Холодній Балці ніч відьмача,
Чорти в зеленому чаду,

•  ГОЛУБІ СЕСТРИ ЛЮДЕЙ

ГОЛУБІ СЕСТРИ ЛЮДЕЙ

•  ГРІМ

Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,

•  * * *

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.

•  ДО СЕБЕ

Не дивись у сніги на дорогу оту,
Не дивися на заячий слід у сльоту,

•  ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИМУВАТИ

У Неквапи білі лапи,
А в Неквапоньок — свої:

•  * * *

У ластівки — ластівенятко.
В шовковиці — шовковенятко.

•  * * *

Озирнулись маки: що таке?
Вітер крикнув макам: утікайте!

•  * * *

Котик, котик,
золотий животик,

•  * * *

— Синичко, синичко,
А де твоя спідничка,

•  СОН

Вночі, під ранок, у гнізді
У комишах при мамі

•  * * *

Поїду з Києва. Важке, підтале серце
На води і на зорі понесу —

•  * * *

Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом
В своєму зорехмарному ряду.

•  * * *

Над гаєм хмара руку простягає
І гається, і гається над гаєм.

•  * * *

Уже тоді, оповесні, коли
Горища пахнуть першим сіном

•  * * *

Не починайся. Ні з очей,
Ні з губ мені не починайся.

•  * * *

Прощалось літо. Тьмянів лист,
І лев лежав під кленом.

•  * * *

Не маю зла до жодного народу.
До жодного народу в світі зла не маю.

•  * * *

Качки летять! Марієчко, — качки…
Качки летять! У крилах свище небо…

•  * * *

Мій Києве, гайда до неї.
Гайда, мій Києве-листопад —

•  * * *

ПІСНЯ

•  * * *

Вже сказано “ні” в одлетілому літі,
Хоч вчора-звечора було іще “так”,

•  Пам'яті Василя Симоненка

Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28-літніми очима

•  * * *

На лист, на сніг, на квіт, на тіні,
У шелест і нешелестінь

•  * * *

Ти схожа. Дві краплі води
Упало з весла золотого.

•  * * *

Коли моя рука. то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх

•  КИЇВ

На срібнім березі Дніпра
Слов'янства золота столице,

•  * * *

У срібне царство цвіркунів
Од вітру голубого

•  * * *

Я сів не в той літак
Спочатку

•  ЩУЧЕ

Озер осінніх сонні небеса,
І щучі дні, наструнені на спінінг,

•  * * *

Ходить ніч твоя, ходить ніч моя,
Їм не велено ночувать.

•  ПОВЕРНЕННЯ ХІКМЕТА

Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе.
Свою труну розбивши опівночі,

•  * * *

Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь.
Проходь. Сідай. У дні оці і ночі

•  * * *

Цвітуть на білому хати.
У грудях грудня — зими, зими.

•  * * *

Як світле сниво, як плавба
Легкої хмари, як левкої

•  * * *

Вже все прощально. Я боюсь.
Боюсь учора і сьогодні.

•  ЧОРНА РАЙДУГА

Не дівчина, не мати, не сестра —
Богине віри і добра богине…

•  * * *

Ще молодесенька. Навшпиньках не ходило
Її ще серце під вікном любові.

•  * * *

У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,

•  ЛЮДИНА І НІЧ

Усе роздягнено, і все напоготові.
Ніч повертає голову: пора!

•  ІМПЕРАТРИЦЯ ВАРВАРА

Ні бекання, ні мекання у мжичці,
Куди не кинь — по голову плюта.

•  * * *

Так треба. Повернень — доволі!
Не треба. Даремно.

•  НА БОЛОТІ

Хто розцвів, хто розцвів —
запитало.

•  * * *

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,
Де на колінах яблуні спить вітер.

•  * * *

Учора ще я в цьому колі жив,
Я думав, що ж, міщани, ну, міщани,

•  * * *

Води із очерету хлюпавиця,
І місяця над очеретом ріг,

•  * * *

Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади.
Нема закону, перешкод нема.

•  * * *

Стоять сухі кукурудзи,
Й сухе волоття суше просо.

•  * * *

Лошиця з дикими і гордими ногами,
Із ніздрями рожевими на сонці

•  * * *

Що хулою протята хвала?
Що хвалою протята зневидь?

•  ПРИСВЯЧУЮ ОЛЕКСАНДРУ ДОВЖЕНКОВІ

Сосновий день хиливсь в сосновий вечір,
І помідорне сонце обливалось

•  * * *

Дитиноньку мені носить,
Тихо плаче в ночі.

•  * * *

То дощ, то сніг, то знову дощ,
І листя лопотіло,

•  ПРОРОК        З Пушкіна

Духовним присмерком жахливим
Гнітився я, йдучи один.

•  ФУГА

Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров'ю…
В скафандрі хмар ішло землею небо.

•  * * *

До думи дума доруша…
Стодоли дум — в одну стодолу!

•  * * *

Сестри білять яблуні в саду.
Мати білять хату та у хаті.

•  * * *

До нас прийшов лелека
З косою на плечі,

•  * * *

Ти, сивий лісе в сутіні прозорій,
І ви, гаї в зелених льолях літ,

•  * * *

Сміятись вам, мовчати вами,
Вашим ім'ям сповнять гортань

•  * * *

Будеш, мати, мене зимувати,
Будеш мати мене коло хати,

•  МАРІЯ

На базарі рученьки ісклала,
В білій хустці, в сірім піджаці,

•  * * *

Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй,

•  * * *

Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле.

•  ПЕРША КОЛИСКОВА

Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.

•  * * *

Тринадцять руж під вікнами цвіло.
Тринадцять руж — чотирнадцята біла.

•  * * *

Коли починається ніч
Все починається спочатку

•  * * *

Минулося. І вже не треба.
Воно минуло, не болить.

•  * * *

Над гаєм грає птичий грай,
В дощі вдягаються тополі,

•  * * *

Безневинним жовтавим гроном
Вона ще йшла жовтаво, без вини,

•  * * *

За літом літо, літо літо лове,
Чорніє ніч, де вчора день ходив.

•  ЕЛЕГІЯ

Літа жадань, літа сум'ять і знади!
Усе, усе — водою з-під човна.

•  * * *

Снігами вітровінь поля відволочила,
Прижовклено збіліла далина —

•  * * *

Де ти, мій коню з Дніпра-Дунаю?
Зацокоти мені, коню-птах!

•  І Є НАРОД…

На сизих пагорбах рясне село горіє,
І сірі вітряки докрилюють свій вік.

•  * * *

…Ви чуєте? Ви чуєте — він спить!
Я жду вас, товариство, як епоху!

•  ТРИПТИХ

Тут все говорить із прадавніх пір,
Тут вічність диха тихо серед гір.

•  РОМАНС

Не говори, не говори
Про світанковий яр,

•  ДЕРЕВА

Коли ви, як зелені волейболісти,
Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою,

•  ПРЕЛЮД ЗЕМЛІ

Із океанами, полями і стодолами,
Із місяцем і сонцем на плечах

•  КІНОТРИПТИХ

Ти зла, як дика груша при дорозі,
Ти відьма мого серця. Я — тиран,

•  * * *

Душа наїлася, та бреше.
А бреше як! і те і се.

•  ПРЕЛЮД № 13

За віком вік — до Курської дуги.
Від пірамід — до атомної згуби.

•  СТАНСИ

Люблю я думать. Я люблю
Очима тишу цілувати,

•  * * *

Не чіпай наші сиві минулі тривоги!
Ми далеко тепер від інтриг і халеп!

•  ТОСТ

Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, —
Початок і кінець твій загубився…

•  ЕЛЕГІЯ

Зіходить ніч на витишений сад…
Глибокий вересень шумить крилом качиним,

•  УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД

Останній міст проплив у далині,
Колеса змащені росою голубою —

•  ПРЕЛЮД

Мені привиділось затемнення Землі:
Водневих бомб чорнолетючі зграї,

•  * * *

Вона була задумлива, як сад.
Вона була темнава, ніби сад.

•  * * *

Народе мій! Поки ще небо
Лягає на ніч у Дніпро —

•  СІКСТИНСЬКА МАДОННА

Заміновані Гітлером в чорній воді у підвалі,
Ви стояли. Мадонно, в останніх обіймах життя —

•  * * *

Мій день народження — це ти.
Повите муками у тебе є минуле.

•  * * *

Ми підійшли до скирти, і впізнала
Мене відразу скирта молода,

•  * * *

За гай ступило сонце, і пішло,
І далину покликало з собою…

•  САДУ

Опала тінь на землю обігріту,
Чоловіки заснули біля хат,

•  ДВАДЦЯТИЙ ПРЕЛЮД

ДВАДЦЯТИЙ ПРЕЛЮД

•  * * *

Червоною задумливою лінією
У сизих вербах, в голубій імлі

•  КВІТЕНЬ

На крилах журавлів весна вже сушить весла,
Загомоніли про життя діди,

•  ОСЯЯННЯ

В той день були мої найближчі друзі,
Вони прийшли до мене на світанні

•  * * *

Ти — вся любов. Ти — чистота,
Довірливість благословенна.

•  * * *

Боюсь поворухнутись… тишина…
Я ще не знав такої легкості й свободи:

•  ЗОРЯНИЙ ПРЕЛЮД

В тихім світлі нічних заграв
Пахло море вечірнім сіном…

•  * * *

Синій сон у небесному морі,
Сплять часи, і віки, і літа.

•  * * *

Я думаю, як і чиню,
Але скажи, хіба це горе,

•  * * *

За селом, за посірілим тином,
В лопухах великої весни,

•  ІНДУСТРІАЛЬНИЙ СОНЕТ

Сто чорних димарів на Батьківщині.
Сто світлих гімнів рідної землі!

•  СЛОВО ДИМАРЯ

Я належу землі, бо ім'я моє — глина.
Я лежав в тишині від життєвого плина.

•  КАННИ

Канни цвітуть над морем…
Канни — червоні чайки!

•  МОЄМУ МОРЮ

Прийшла моя пора тебе зустріти,
Ступить на твій клекочучий поріг!

•  * * *

Вставай, рибалко! Гаснуть метеори,
В загуслу північ б'ються каюки.

•  ЗОЛОТІ ВОРОТА

Підіймаються грози на тлі вечорів,
У тих грозах серця позливались з громами.

•  ВОГНЕННА ЛЮДИНА

Не в кам'яній, не в дерев'яній ері —
Зустрілися ми в атомній добі,

•  ВІНОК НА БЕРЕЗІ ЮНОСТІ

Твій берег я пройшов, моя ріка!..
Вже згадки дихають в обличчя, наче коні…

•  СИНЄ

Червоні ружі синьою водою
В саду учителя я поливав.

•  ВЕЧІРНЄ

Чорніє повітря… Шляхи засиніли,
Гойднулися квіти пахучими снами,

•  НА ЗОЛОТОМУ СТОЛІ        О. Довженку

Над безоднею світу багряна скала
Стоїть і хитається в хмарах синіх.

•  * * *

До порога моєї землі
Поспішай, моя доле строга.

•  ВОРОН

Мчить теля від зляканої квочки,
Де трава розхлюпала курчат,

•  СОНЕТ

Зоря над містом піднімає весла.
Зоря чекає, доки тиша скресне,

•  ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ

Мене осяяння сповняє перед Вами
Від Ваших дум і серця висоти.

•  МОРСЬКОЇ ОСЕНІ

Стоїть голубою журбою
Осінь морська голуба,

•  ЖОРЖИНА

Впали бомби на видноколі,
Червоніла капусти грядка…

•  * * *

Над Чернівцями вороняччя,
Над Чернівцями голуби,

•  * * *

Стояла в травах ніч, а трави пахли літом,
За кленами сіріло джерело,

•  * * *

Сеньйорито акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас,

•  * * *

Серпень ліг під кущем смородини,
Шепотів: дозрівай, будь ласка, —

•  * * *

Ви, як стежка, кохана.
Лине сон мій по вашій стежині.

•  ПІЧ

Зірок запізнілі курчата
Розбіжаться від мене в ніч —

•  ТОПОЛЯ

Коли засне, немов дитя шалене,
Глибоке місто неспокійним сном,

•  ПРАДІД

Заколисує вітер ліс,
Його душу наповнює снами.

•  * * *

Перепеленят перепелиці
Обняли тісніше у тривозі.

•  * * *

Даленіє вечір в бабиному літі,
І поміж тополі з поля до села

•  * * *

Димить стерня над синіми ярами,
Ряхтить між кленами рожева далина —