•  ***

На нитку вічності силяє час роки,
Збирає їх в намисто кольорове,

•  **

Зіпрів ефір від «голої» культури,
Від бездуховних і пісних пісень.

•  ***

А з лікарів таки найкращий час,
Він так усе розважливо тасує,

•  ***

Відгороди мене від болю і тривог,
Від ницих вчинків «добряків» лукавих,

•  ***

У владі страху – щохвилинна смертність,
Людина – наче теплий пластилін,

•  ***

Невтішно вітер плакав уночі,
Хилив додолу непокірні віти,

•  Ніч

Ліг притихлий вітер, як в перину,
У шовкову лагідну траву,

•  ***

Цей дивний світ лише любов тримає,
І на незримих Божих терезах

•  ***

А ти мене чомусь не відпускаєш
Від себе у незнану заметіль.

•  ***

Тихо спливають хвилини,
Хочеш – слідкуй, хочеш – ні,

•  Лягла на душі корупційна ржа

На душі впала корупційна ржа
Як заволока. Хижо обмотала,

•  Край батьків

Тут край батьків: все рідне і знайоме,
Вода тут найсмачніша в криницях,

•  літо дитинства

Сушили на подвір’ї урожай:
Під сонцем красувалася пшениця,

•  lмаківка літа

Вже вкотре осінь тулиться до літа
Туманно сивим з холодом чолом:

•  ***

Заснуло літо у колисці часу:
Пригасли незабудки на лугах…

•  ***

Я сиву намалюю ностальгію,
Коли душа злітає, ніби птах,

•  ***

А серед літа – трави медоносять,
А серед літа – сонячні дощі,

•  ***

А небо також очищає душу,
Коли дощі змивають спориші.

•  навіяне весною

П’янкі вітри співають серенад,
Весна між зелень вилила парфуми,

•  ***

Легенький сніг казкових пелюсток
Мережить ніжно у садочку трави,

•  Березнева бувальщина

Промайнула між дерев веснонька зваблива

•  Грудневе

Піщинки спадають на гору піску,
Ще декілька – й рік проминає,

•  ***

Суха статистика народу України:
Страшні відсотки, цифри, як печать.

•  ***

Музика ніжного вальсу нас узяла в полон,
В серці вогонь дивоватри: правда, а може сон?

•  Озерця

Неначе очка кришталево – сині
Озерця зупинилися в долині.

•  Витівки жовтня

Поспішає жовтень по лісах з мольбертом,
Заповзято пензлем золотить листки.

•  ***

По чорній, зораній стерні
Поважним буслом одиноким

•  ***

Тонка, неначе ніжна павутинка,
Дзвінка, як кришталевий передзвін,

•  Осіннє

Кроками скрадливими,
В парках- шурхотливими

•  ***

Плач, Грузіє,- йдуть«миротворці» в наступ:
Новітніх ханів танкова орда,

•  Свято Спаса

Казковий аромат садовини
у церкві перемішаний з квітковим.

•  ’’’

Падав дощик цілу нічку,
Квіти поливав й травичку.

•  ***

Я хочу заблудитись в твоїх снах
Кохання трунок випить до останку,

•  ***

Між зеленими диво-шатами
Заховався пахучий цвіт.

•  Казочка про білий цвіт

Зима й весна зустрілись уночі,
Духмяний чай запарили із м’яти,

•  Потрібно небагато

Як небагато нам для щастя треба!
Родину, друзів, щирість, розуміння.

•  літечко

Заховалося уранці тепле літо в квітнику:
У сорочечці яскравій, у росинці на листку.

•  Промінчики – пустунчики

Хто прогнав нічну темряву,
Біг від сонця навпростець,

•  ***

Те ж саме сонце сходить кожен ранок,
І вітер то ласкавий, то шпаркий.

•  Покохав калину

Заховалась зіронька в хмару дощову,
Вечорові сутінки впали у траву.

•  ***

Мені наснився вечір голубий,
В ставку лілеї,заколисані водою,

•  Дорога додому

Стрічкою вузькою стелиться дорога
У пшеничнім полі до села.

•  ***

Ми ще не попрощалися з минулим,
Сприймаєм філософськи каламбур,

•  Літо

Заховався вітер під кущем калини,
Задрімав до ранку, втомлений в траві.

•  Наболіле

Як нам привити гени доброти,
Не на майбутнє, а сьогодні сущим?

•  Парад абсурду

Парад абсурду. В логіці провал.
Танцює чорне танго ницість.

•  Філософія буття

Пливе невпинна часова ріка,
Підживлюють її нові потоки.

•  ранок

З полінця тихо скапує смола,
Вогонь розносить спокій і тепло.

•  Казочка про холод

Досвітній холод вийшов із дверей,
Пішов притихле місто оглядати.

•  Мамина наука

Бджілкам – діткам каже мати:
Квітнуть квіти біля хати,

•  В якій криївці заховалася любов

В якій криївці заховалася любов,
Ота, що не розгублена батьками,

•  Освідчення

Тобі сьогодні я освідчуюсь в коханні.
Так несміливо, мов школярка, на папері.

•  промінчики - роздягайчики

У біленьку рукавичку
Зодягнув туман водичку,

•  ранок у парку

Духм’яно пахне терен і полин,
туман ранковий розіслав вуаль,

•  кохання

кохання - вогник в темряві нічній,
що манить й тихо кличе за собою.

•  притча

Є на Кавказі притча про овець,
яких баран приводить до обори.

•  Весняночка

Струмками дзюркотливими,
Пташками галасливими