Автори /
Володимир Назарук (1990)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Жінка
•
Експрес "Бельгія"
•
Кардинал
•
Діалог або Вар'єте
•
Не про все
•
Люблю
•
Чайки
•
Чи треба мовчати?
•
Констанца - Ясси - Бухарест
•
Unconditionally
•
1,6 ppm
•
Зміни
•
Зелена нота
•
Свобода
•
Незрозуміла гра
•
Любити
•
Слава
•
Аметист
•
Під ковдрою
•
На сніданок
•
We can stay forever young
•
So what
•
Контрактова площа
•
Топаз
•
Тепло
•
Сапфіри
•
Ім'я
•
Пелюстки
•
Травень
•
Wide awake
•
Варган
•
* * *
•
Зорі
•
З днем народження, мамо...
•
Стрічки
•
Анх
•
Фарби ІІ
•
Ошукані
•
Ошукані
•
Пектораль
•
Euphoria
•
Без тебе
•
* * *
•
По різні палуби планети
•
Щось більше...
•
Щоб далі жити
•
" _______ "
•
Монети
•
У лоні бажання
•
Малюнок
•
Інтер'єр або На щастя
•
Душа
•
Післямова
•
Хвиля
•
Мед ночі
•
Viva La Vita
•
Зелена троянда
•
До Лесі Українки
•
Людина із моря
•
Київ
•
Останнє
•
* * *
•
«Рідна мова». 5 клас.
•
Шелест кроків
•
Кафе
•
Берегині слова
•
Адвокат Мартіан
•
Зимова фантазiя
•
Почують іще мої співи!
•
Лишь о том...
•
Не думать о прошлом
•
Прозаично
•
Я рву на части тишину
•
И если...
•
Очі
•
Может, время и не доктор…
•
Неустойчива погода
•
И полночь не помощница
•
Талый снег один лишь знает
•
Доброго ранку
•
Последний вечер февраля
•
В небо лазури немалой
•
Forgiven and remember
•
Почав говорити - не чують
•
Устал я…
•
Мелодии тающих звуков
•
Прости
•
П'янкої троянди легкий аромат
•
Усе пригадати
•
Нежась в сладком полудреме
•
Назойливый довод рассудка
•
Заходь і забери усе, що маю
•
Де шукати той баланс
•
Теплих рук торкання
•
Как много неизвестно человеку
•
Захід
•
Немов на лід, стаю без ковзанів
•
У сутінках ночі, як привид, блукаю
•
Казалось, последнее вырвано с корнем
•
До нас iде червоне лiто
•
Зірок горять іще вогні
•
У просторі часу
•
Ты не спеши, постой
•
Ти зараз від мене далеко
•
Во мне
•
Серця самотні обігріє
•
Я не зраджував надії
•
Щоденник
•
Oсенние мотивы
•
Де ти, доле, синьоока?
•
Тобі віддав своє кохання
•
Ранок
•
На білому папері
•
Душа хворіє вже давно
•
Життя минає неминуче
•
Я душу, себе викладаю
•
Енергiя думок
•
Затертого минулого книжки
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Як втратити жінку?
Цікаве питання...
Цікаве питання...
Казати, що втомилися – безглуздо.
Триматися, летіти – це наш знак.
Триматися, летіти – це наш знак.
Богеми сивий карнавал.
Проектор світить за лаштунки.
Проектор світить за лаштунки.
Невтомні оплески лунали
Нестримним викриком у вись...
Нестримним викриком у вись...
Писати можна не про все:
Не все ув'яжеться до купи;
Не все ув'яжеться до купи;
Пробач за мою надчуттєвість,
За віру у Тіло і Кров.
За віру у Тіло і Кров.
Чайок гудіння. У сутінках - погляд.
Думками тяжію до тебе, а ти?
Думками тяжію до тебе, а ти?
Чи треба мовчати,
А, може, кричати,
А, може, кричати,
Ти зміниш місце, час і зустріч -
Театри, п'єси, макіяж...
Театри, п'єси, макіяж...
Я буду першим серед тих,
Кому за порцію прийдешнє,
Кому за порцію прийдешнє,
Один і нуль шість…
Абстракції, небо…
Абстракції, небо…
Уникнути спогад наступний,
Пройти крізь поверхні дзеркал...
Пройти крізь поверхні дзеркал...
Зеленою нотою щастя,
Блакитною хвилею мрій,
Блакитною хвилею мрій,
Ти вмієш солодко ректи,
Водити за ніс перехожих -
Водити за ніс перехожих -
Чим більше примітиву
І менше спілкування
І менше спілкування
Просто іноді буває,
Так би мовити, на мить,
Так би мовити, на мить,
Скільки болю - стільки жалю,
_______Скільки суму - стільки сліз!
_______Скільки суму - стільки сліз!
Відтінком, фіолами згустків,
Перебігом променів-днів -
Перебігом променів-днів -
Принаймні сонце світить в небі зранку...
Слова мої - за небокрай...
Слова мої - за небокрай...
Примари тліли на паркеті,
Думки летіли хто-куди.
Думки летіли хто-куди.
Смішними здаються, як спогад,
Дитинства фрагменти на плівці.
Дитинства фрагменти на плівці.
Ці жеромеханізми...
Якої прагнеш правди?!
Якої прагнеш правди?!
Контрактова площа...
Солоний присмак пива...
Солоний присмак пива...
Потоками світлих енергій,
Смарагдами вічних надій -
Смарагдами вічних надій -
Як модуси часу крізь тіла клітини
Проходять хвилини, тремтять у серцях -
Проходять хвилини, тремтять у серцях -
Сапфірно-рожеві хмарини
Надвечір у вирій злітають,
Надвечір у вирій злітають,
Ти - знак мого серця віднині,
І вияв усіх почуттів.
І вияв усіх почуттів.
Пелюстки свіжих орхідей,
Що ледве-ледве потепліли,
Що ледве-ледве потепліли,
Всім тілом відчути прозорість вершини
Глибинних взаємин, палких сподівань -
Глибинних взаємин, палких сподівань -
Відклавши буденність на потім,
Забувши самотні шляхи -
Забувши самотні шляхи -
Це вічність у синіх долонях,
Це подих чаруючих сил,
Це подих чаруючих сил,
Відверті, щирі почуття -
Була мета мого життя,
Була мета мого життя,
І зорі на темному небі,
І місяць у хмарах тонких -
І місяць у хмарах тонких -
Прокинувшись тихо під ранок,
Я пошепки серцем молюсь
Я пошепки серцем молюсь
Таке життя доросле – рідко творче:
Несуться з вітром травня за степи
Несуться з вітром травня за степи
Розійшлися води Нілу…
Над Хамсіном, небосхил,
Над Хамсіном, небосхил,
Кожна фарба має смак -
Світлий, ніжний, неповторний,
Світлий, ніжний, неповторний,
Драматичний діалог
Ти віриш у казку?
А я більше - ні.
А я більше - ні.
Якщо мене завтра не стане:
Не треба, мій друг, не барись.
Не треба, мій друг, не барись.
Пройтись узбережжям,
Збирати краплини -
Збирати краплини -
Ще вчора новеньке взуття –
Сьогодні маленьке, невпору:
Сьогодні маленьке, невпору:
На розі дійсності та мрії
Зустрілись зовсім випадково,
Зустрілись зовсім випадково,
Піде у море корабель,
Вітрилом ріжучи світанок.
Вітрилом ріжучи світанок.
Зацькована душа по саме денце.
Зачинені на штори вікна в дім.
Зачинені на штори вікна в дім.
Коли розтопляться сніги,
Розтануть довгі ночі зимні -
Розтануть довгі ночі зимні -
Ремінсації прогресу,
Махінації підмін,
Махінації підмін,
Срібними монетами фонтанів,
Проблискують надії відчайдушні.
Проблискують надії відчайдушні.
Замкнуті фрази - у лоні чекання.
Мрії-безмрійні - мрійливо, востаннє
Мрії-безмрійні - мрійливо, востаннє
Повінчані разом полями,
На березі зошита сміх,
На березі зошита сміх,
Годинника стрілка
Пульсує: "Тік-так...".
Пульсує: "Тік-так...".
Цінується відношення,
Не бірка, не ціна.
Не бірка, не ціна.
Мовчить. Не скаже ані слова.
Живе. Торішний календар
Живе. Торішний календар
Мрійливий вітер у степу.
Рожеве вогнище. Світає.
Рожеве вогнище. Світає.
Пронизують, як літня прохолода.
Чарують дивовижністю подій.
Чарують дивовижністю подій.
Збігають краплини по скронях -
Весняного неба сльозинки.
Весняного неба сльозинки.
Квiт зеленої троянди,
За легендою, проб'ється.
За легендою, проб'ється.
І що буде далі? Всесильна любов?
Якщо ненароком розіб’ється в кров
Якщо ненароком розіб’ється в кров
Для тебе усміхнеться морем серце
І хвилею ударить по човну.
І хвилею ударить по човну.
Тиша. Ліс. Блакитне небо.
Київ. Сонце. Знов і знов,
Київ. Сонце. Знов і знов,
У срібних проблисках осінніх,
Горить топазовим вогнем
Горить топазовим вогнем
Листя ллється листопадом,
Стелить злато по землі,
Стелить злато по землі,
- Нумо, п’ятий, на урок!
Промовляє жваво Вова
Промовляє жваво Вова
Світає. Шелест кроків на подвір’ї
Спадає листям яблунь у траву.
Спадає листям яблунь у траву.
Як денді лондонський одягнений
Пройшов по сходах літній дощ.
Пройшов по сходах літній дощ.
Слово – сила, ніжність, міць.
Слово – єдність, слово – крила.
Слово – єдність, слово – крила.
За мотивами драматичної поеми Лесі Українки «Адвокат Мартіан»
Вже скінчилась давня казка.
Стихла пісня лісова.
Стихла пісня лісова.
Почують іще мої співи!
Краплина води - не заллє!
Краплина води - не заллє!
Нет здесь счастья, на Земле,
На Земле нет счастья…
На Земле нет счастья…
Не думать о прошлом.
Не верить сказаньям.
Не верить сказаньям.
Все довольно прозаично -
Вдох и выдох по привычке.
Вдох и выдох по привычке.
Я рву на части тишину
И бью сомненья на осколки.
И бью сомненья на осколки.
И если вчера не вернуть –
Сегодня для нас не случится.
Сегодня для нас не случится.
Очі – дзеркало душі,
Що та як там не кажи.
Що та як там не кажи.
Может, время и не доктор…
Может, вера в «после», зря…
Может, вера в «после», зря…
Неустойчива погода
Ливень льет, гремя грозой.
Ливень льет, гремя грозой.
Позволь мне, напишу я твой портрет.
Перо второй заменой станет кисти.
Перо второй заменой станет кисти.
Тихо тает белый снег.
Мысли спутаны…печально.
Мысли спутаны…печально.
Доброго ранку. Розплющ свої очі.
Дивись-но, вже осінь летить у вікно,
Дивись-но, вже осінь летить у вікно,
Последний вечер февраля.
Горит заря…
Горит заря…
Забыться, уйти, раствориться…
Ныряя в себя с головой.
Ныряя в себя с головой.
September, October, November
They are beautiful months of my life.
They are beautiful months of my life.
Почав говорити - не чують,
Сиди і мовчи у пітьмі.
Сиди і мовчи у пітьмі.
Приятно нести свою ложь,
С наигранной болью, склоняясь.
С наигранной болью, склоняясь.
Выводятся строки пунктиром.
Изменчивый чувства прибой.
Изменчивый чувства прибой.
Прости за несвязанность речи
Моих «полоумных стихов»…
Моих «полоумных стихов»…
Повітря вечірнє ковтають легені
П'янкої троянди легкий аромат,
П'янкої троянди легкий аромат,
Усе пригадати. Про це написати,
Повільно і чітко без зайвих дурниць.
Повільно і чітко без зайвих дурниць.
Нежась в сладком полудреме,
Явью кажутся мечты.
Явью кажутся мечты.
Назойливый довод рассудка,
Перечит, что счастью не быть,
Перечит, что счастью не быть,
Заходь і забери усе, що маю:
Усі ті почуття, в яких живу,
Усі ті почуття, в яких живу,
Де шукати той баланс,
Щоб душевну рівновагу,
Щоб душевну рівновагу,
Теплих рук торкання,
Дарувала мить.
Дарувала мить.
Как много неизвестно человеку.
И беден наш словарный лексикон.
И беден наш словарный лексикон.
Підлога, стіл, відкриті двері,
Червоний захід, літо, сум,
Червоний захід, літо, сум,
Немов на лід, стаю без ковзанів
І все пливе в очах, біжить в нікуди.
І все пливе в очах, біжить в нікуди.
У сутінках ночі, як привид, блукаю
І вітер шалений назустріч летить.
І вітер шалений назустріч летить.
Хотелось забыться от горя скитаний,
Забиться в тот угол, где нет никого.
Забиться в тот угол, где нет никого.
Минає ніч, приходить день,
Життя у світі ще триває.
Життя у світі ще триває.
Зірок горять іще вогні,
А в серці полум'я згасає.
А в серці полум'я згасає.
У просторі часу
Хвилини шалені,
Хвилини шалені,
Ты не держи обид,
Не мучайся в сомненьях.
Не мучайся в сомненьях.
Ти зараз від мене далеко,
Що робиш, не знаю, та з ким.
Що робиш, не знаю, та з ким.
Во мне кипит все та же смесь,
Все те же чувства и желанья.
Все те же чувства и желанья.
Серця самотні обігріє,
Надії промінь у ночі.
Надії промінь у ночі.
Я не зраджував надії.
Жив, любив і шлях вперед,
Жив, любив і шлях вперед,
Щоденнику відкриті всі бажання,
Думок моїх свaвільна течія,
Думок моїх свaвільна течія,
Вновь не спится до утра.
Вновь осенние мотивы,
Вновь осенние мотивы,
Де ти, доле, синьоока?
Чом не прийдеш на зорі?
Чом не прийдеш на зорі?
Тобі віддав своє кохання,
Собі нічого не просив.
Собі нічого не просив.
Тиша лягла навкруги,
Спокоєм гай оповила.
Спокоєм гай оповила.
На білому папері
Прорізана емаль
Прорізана емаль
Душа хворіє вже давно,
У співі біль її лунає.
У співі біль її лунає.
Життя минає неминуче,
Серед двофарбності подій,
Серед двофарбності подій,
Я душу, себе викладаю
На цей ніби тільки листок.
На цей ніби тільки листок.
Які думки ти обираєш?
Про що міркує мозок кожен час?
Про що міркує мозок кожен час?
Затертого минулого книжки
Зачинено за гратами архіву,
Зачинено за гратами архіву,