Автори /
Диковинка Лісова (1991)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Хм...
•
Коварно трава пожелтела
•
Цнотлива проститутка
•
ТРИ ПО ДВА. частина І (потрібна критика)
•
(в спогадах)
•
Ще зранку почалися зміни
•
EGO SUM (І.Н.Ц.І.)
•
Пора!
•
Філософія
•
* * *
•
Студентське
•
Воспоминания
•
БЕРЕЗНЕВА ЗИМА
•
СОНЦЕ
•
Там, де живе моя душа
•
* * *
•
Одноманітність
•
Якого кольору життя?
•
ХРЕСТИ, ХРЕСТИ, КРУГОМ ХРЕСТИ...
•
Де знайти від Евересту ліки?
•
Пам'ятка архітектури
•
Ті, що народилися згори
•
Метамарфози
•
Комбінація...
•
Настанова....
•
Світало
•
Там, де живе моя душа
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Є розмова, моя егоїстко,
стрілка вже обійшла циферблат!
стрілка вже обійшла циферблат!
Коварно трава пожелтела,
На душу осенний листок
На душу осенний листок
Кафе навпроти моря. У вікна
вмостився одноногий столик. Заварна
вмостився одноногий столик. Заварна
ЖАН: Жіноча змова, відьмацькі посиденьки
із мученицьким виглядом на кухні
із мученицьким виглядом на кухні
Я не встигла до світанку
прихопити сон з собою,
прихопити сон з собою,
На ранок помінялись сонце й місяць місцем,
Якесь дівчисько вже розсипало намисто,
Якесь дівчисько вже розсипало намисто,
Храм Соломонів змістився з землі,
там торгували...
там торгували...
Прощайте, поезда, пора прощаться!
Перрон пустует, просит пассажиров
Перрон пустует, просит пассажиров
Мене немає у житті!
Життя в мені — таки оце існує!
Життя в мені — таки оце існує!
Вознісся світ
під гул аплодисментів.
під гул аплодисментів.
Вечірня сукня,
чорний шовк,
чорний шовк,
И душа ликует, когда память
вновь воспоминания на пленке,
вновь воспоминания на пленке,
Кілька слідів протоптаних назад,
Чи то по спогади він ладнував торбину?
Чи то по спогади він ладнував торбину?
Завзята
занадто
занадто
Там, де живе моя душа - в горах - спів чудернацьких птахів;
спить біла заздрість. До зір яснооких їй не дістати
спить біла заздрість. До зір яснооких їй не дістати
Непереоброблене поле, небом що раннім залите
морська глибина.
морська глибина.
Ні моря, ні гір — вона не жива.
Немає висот, занепаду теж.
Немає висот, занепаду теж.
Якого кольору життя?
На вісь нанизані прошарки
На вісь нанизані прошарки
Хрести, хрести, кругом хрести,
А поруч дзвони відбивають…
А поруч дзвони відбивають…
Де знайти від Евересту ліки?
Ви скажете я нісенітниці пишу?
Ви скажете я нісенітниці пишу?
Під дзвін кинджалів кров лилася,
із леза капала додолу,
із леза капала додолу,
Ті, що народилися згори,
Свої стежки ведуть низами.
Свої стежки ведуть низами.
Як не крути, а чорне залишиться чорним,
лиш біле сірим стає у тіні...
лиш біле сірим стає у тіні...
Вільна! Сміється день,
дуб горне свої віти
дуб горне свої віти
Ніж бери,
ріж, кажу,
ріж, кажу,
Світало.
Його так й не застав зрадливий сон.
Його так й не застав зрадливий сон.
Там, де живе моя душа - в горах - спів чудернацьких птахів;
спить біла заздрість. До зір яснооких їй не дістати
спить біла заздрість. До зір яснооких їй не дістати