Українські поети відновили давно забуту традицію своїх мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і працівник «Ірпінського вісника» Катерина Матвєєва. Приводом до зустрічі поетів став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся Матвійко.

Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.

Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.

Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».

Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.

Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.

Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».

Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).

Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.

Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.

Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.

До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.

А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.

2012
Ольга МОЛЬКА

Вдячні редакції «МК» за публікацію у №39 (703) від 21-27 вересня 2011 року статті Галини Потапської «Зачем Украине Парнас?». Мешканців Ірпеня давно турбує складне становище Будинку творчості письменників, особливо запустіння частини раніше доглянутої території. Ні керівництво НСПУ, ні місцева влада не приділяють належної уваги насущним потребам об’єкта культурної спадщини. Автор статті Ірина Потапська висунула сміливу пропозицію: «учитывая уникальность Дома творчества в Ирпене, дать ему статус Национального литературно-исторического заповедника». Громадськість м. Ірпеня палко підтримує ідею І. Потапської і вважає, що Будинок творчості письменників має для цього всі законні підстави. Тут історично склався архітектурний ансамбль садибного типу, де творили всенародно відомі корифеї української літератури. Він дійсно є національною скарбницею і повинен знаходитися під опікою держави.

Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».

Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.

Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.

Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця