Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Публіцистика
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Вдячні редакції «МК» за публікацію у №39 (703) від 21-27 вересня 2011 року статті Галини Потапської «Зачем Украине Парнас?». Мешканців Ірпеня давно турбує складне становище Будинку творчості письменників, особливо запустіння частини раніше доглянутої території. Ні керівництво НСПУ, ні місцева влада не приділяють належної уваги насущним потребам об’єкта культурної спадщини. Автор статті Ірина Потапська висунула сміливу пропозицію: «учитывая уникальность Дома творчества в Ирпене, дать ему статус Национального литературно-исторического заповедника». Громадськість м. Ірпеня палко підтримує ідею І. Потапської і вважає, що Будинок творчості письменників має для цього всі законні підстави. Тут історично склався архітектурний ансамбль садибного типу, де творили всенародно відомі корифеї української літератури. Він дійсно є національною скарбницею і повинен знаходитися під опікою держави.
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"******"
• Перейти на сторінку •
"******"
Про публікацію
