
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.04
09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
2025.10.04
05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.03
20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Новини (Критика | Аналітика)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Вдячні редакції «МК» за публікацію у №39 (703) від 21-27 вересня 2011 року статті Галини Потапської «Зачем Украине Парнас?». Мешканців Ірпеня давно турбує складне становище Будинку творчості письменників, особливо запустіння частини раніше доглянутої території. Ні керівництво НСПУ, ні місцева влада не приділяють належної уваги насущним потребам об’єкта культурної спадщини. Автор статті Ірина Потапська висунула сміливу пропозицію: «учитывая уникальность Дома творчества в Ирпене, дать ему статус Национального литературно-исторического заповедника». Громадськість м. Ірпеня палко підтримує ідею І. Потапської і вважає, що Будинок творчості письменників має для цього всі законні підстави. Тут історично склався архітектурний ансамбль садибного типу, де творили всенародно відомі корифеї української літератури. Він дійсно є національною скарбницею і повинен знаходитися під опікою держави.
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію