Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
2026.08.14
18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
2026.08.14
17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
2026.08.14
13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
2026.08.14
12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
2026.08.14
12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
2026.08.14
11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
2026.08.14
11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу
Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав
2026.08.14
10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
2026.08.14
07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
2026.08.14
04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
2026.08.13
23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі
2026.08.13
22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
2026.08.13
18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
2026.08.13
18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Новини (Критика | Аналітика)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Вдячні редакції «МК» за публікацію у №39 (703) від 21-27 вересня 2011 року статті Галини Потапської «Зачем Украине Парнас?». Мешканців Ірпеня давно турбує складне становище Будинку творчості письменників, особливо запустіння частини раніше доглянутої території. Ні керівництво НСПУ, ні місцева влада не приділяють належної уваги насущним потребам об’єкта культурної спадщини. Автор статті Ірина Потапська висунула сміливу пропозицію: «учитывая уникальность Дома творчества в Ирпене, дать ему статус Национального литературно-исторического заповедника». Громадськість м. Ірпеня палко підтримує ідею І. Потапської і вважає, що Будинок творчості письменників має для цього всі законні підстави. Тут історично склався архітектурний ансамбль садибного типу, де творили всенародно відомі корифеї української літератури. Він дійсно є національною скарбницею і повинен знаходитися під опікою держави.
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію
