Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже я, дякую, що Ти в нас є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
2026.02.06
10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
2026.02.05
22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
2026.02.05
21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
2026.02.05
21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
2026.02.05
17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
2026.02.05
11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
2026.02.05
11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
2026.02.04
23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
2026.02.04
19:03
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
2026.02.04
18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
2026.02.04
18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Новини (Критика | Аналітика)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Вдячні редакції «МК» за публікацію у №39 (703) від 21-27 вересня 2011 року статті Галини Потапської «Зачем Украине Парнас?». Мешканців Ірпеня давно турбує складне становище Будинку творчості письменників, особливо запустіння частини раніше доглянутої території. Ні керівництво НСПУ, ні місцева влада не приділяють належної уваги насущним потребам об’єкта культурної спадщини. Автор статті Ірина Потапська висунула сміливу пропозицію: «учитывая уникальность Дома творчества в Ирпене, дать ему статус Национального литературно-исторического заповедника». Громадськість м. Ірпеня палко підтримує ідею І. Потапської і вважає, що Будинок творчості письменників має для цього всі законні підстави. Тут історично склався архітектурний ансамбль садибного типу, де творили всенародно відомі корифеї української літератури. Він дійсно є національною скарбницею і повинен знаходитися під опікою держави.
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника
Місцевість, на якій розташований Будинок, до того ж є історичним центром Ірпеня, на початку ХХ століття першими поселенцями селища стали київські професійні робітники, творча інтелігенція та проживаючі на теренах Приірпіння колоністи. Саме вони натхненною працею і непересічними талантами започаткували ту креативну атмосферу, котра визначила особливу роль майбутнього міста і зберігається у ньому дотепер. Задовго до виникнення Будинку творчості Ірпінь притягував до себе видатних діячів літератури: Леся Українка і Панас Мирний, Олександр Купрін і Степан Васильченко, Микола Носов і Борис Пастернак, Марія Заньковецка і Оксана Петрусенко. Згодом деякі митці, працюючи в Будинку творчості, прикипали до Ірпеня душею і залишись жити в ньому постійно або. Перелік авторів і написаних в Ірпені книг не вмістить газетна колонка. Вибрані твори стали класикою вітчизняної та світової літератури. В інтерв’ю для альманаху «Приірпіння» Почесний громадянин міста Леонід Череватенко, поет, сценарист, лауреат Національної премії Т.Шевченка, на запитання, чи вважає себе ірпінцем, відповів: «Так. Ірпінь – це одне з найкращих місць в Україні. Тут зосереджені колосальні , творчі сили».
Закликаємо в керівництво і членів Національної спілки письменників України, представників інших творчих спілок і всіх, кого тривожить стан вітчизняної культури, активно підтримати пропозицію Ірини Потапської про створення на базі ірпінського Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника. Звертаємось до депутатів і голови міської ради Володимира Скаржинського з проханням винести важливе питання на чергову сесію ради за участю зацікавленої громадськості. Депутатів вищого рівня від Ірпінського виборчого округу Михайла Поплавського та Петра Мельника просимо донести ініціативу київської журналістки І.Потапської до обласних керівників, Верховної Ради і Президента України.
Унікальний архітектурний ансамбль, територія Будинку творчості письменників з його яскравою та насиченою нетлінними духовними здобутками, біографією, є справжнім надбанням всього українського народу, який треба берегти як об’єкт культурної спадщини.
Н. Висоцька, краєзнавець, письменниця,
А. Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею,
О.Редич, голова міської громадської організації «Українська народна рада»,
Ю. Бережко-Камінська, директор центрального будинку культури,
Т. Ледньова, голова комісії з питань освіти, науки, культури та туризму при виконкомі міськради,
Г. Єгорова, член правління благодійного фонду громади Ірпеня
К. Матвєєва, письменниця
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію
