
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.04
09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
2025.10.04
05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.03
20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Публіцистика
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
Українські поети відновили давно забуту традицію своїх мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і працівник «Ірпінського вісника» Катерина Матвєєва. Приводом до зустрічі поетів став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся Матвійко.
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Сама..."
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію