Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.18
19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.
І от, не пасти задніх щоб,
2026.05.18
19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо
2026.05.18
15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.
І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,
2026.05.18
14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад
2026.05.18
13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ
Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися.
Вона об
2026.05.18
13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
2026.05.18
12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...
Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,
2026.05.18
11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".
2026.05.18
11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.
Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.
Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння
2026.05.18
11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського:
Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Зму
2026.05.18
11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує
2026.05.18
09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу
2026.05.18
09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.
Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.
Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах
2026.05.18
06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
2026.05.18
02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм.
Насвинячити здатна лише людина.
У собачої радості людське обличчя.
Не все те зелень, що у салаті.
Ціна питання зняла питання ціни.
Від зайвої чарки ніхто не застрахований.
Гірше за погану гор
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Публіцистика
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
Українські поети відновили давно забуту традицію своїх мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і працівник «Ірпінського вісника» Катерина Матвєєва. Приводом до зустрічі поетів став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся Матвійко.
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Сама..."
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію
