Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Публіцистика
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
Українські поети відновили давно забуту традицію своїх мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і працівник «Ірпінського вісника» Катерина Матвєєва. Приводом до зустрічі поетів став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся Матвійко.
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Сама..."
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію
