Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.02
06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катруся Матвійко (1989) /
Публіцистика
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В ІРПЕНІ ВІДРОДИЛИ ПОЕТИЧНУ ТРАДИЦІЮ
Українські поети відновили давно забуту традицію своїх мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і працівник «Ірпінського вісника» Катерина Матвєєва. Приводом до зустрічі поетів став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся Матвійко.
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
Творчий вечір мисткині відбувся 11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети: Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська, Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук, Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська (Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька, журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова, директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики». А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)» спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки. Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати Будинку творчості письменників статусу національного історико-культурного заповідника… Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після офіційної частини заходу поети перейшли до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
2012
Ольга МОЛЬКА
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Сама..."
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
• Перейти на сторінку •
"Надання Будинку творчості письменників Національного літературно-історичного заповідника"
Про публікацію
