Автори /
Марія Дем'янюк
Рубрики
• Поезія
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Певне треба прокидатись
•
Ранкування
•
Наші дітки
•
Бо додому приїхав тато
•
Наші любі татусі
•
Перша тривога
•
Пригорнутися до тата
•
Літепло
•
***
•
***
•
Квітень
•
***
•
Чи не щоночі
•
Гірка доба
•
***
•
Наче Ангелові крила
•
Вічна розмова
•
Вічна розмова
•
Золоті Карпати
•
Гриб грибочку говорив
•
Він мене обороняє
•
Осінь
•
Осінь
•
Небо боронити
•
Вітер бігав по листочках
•
Скоромовка
•
***
•
Відлуння
•
Котик, Зайчик і сердечко
•
Дякую, рідненька
•
***
•
Колискова для зайченят
•
***
•
Лист Святому Миколаю
•
Чекає в Херсоні
•
Не хвилюйся, матінко
•
***
•
Відбудуємо
•
Оберіг для татусів
•
Закрийте нам небо🙏
•
Ангел з автоматом
•
Про Марічку
•
***
•
Зайчик радісно гуляє
•
Вітер пише
•
Чепуруха
•
Бо Тетянка йде до бабці
•
Про вітер
•
***
•
Я все більш тебе кохаю
•
Про Маринку
•
Про Соню
•
***
•
Гарний задум
•
Біло-біло
•
Моління
•
***
•
Гномова доня
•
Вітерець
•
Жовтий віршик
•
Осіннє
•
Сон це
•
Пахощі ночі
•
***
•
Дощик
•
***
•
Кря -кря
•
Нічне прохання
•
***
•
Тарасове слово
•
Про метелика
•
Колисанка
•
Дотик Світла
•
Ніченька
•
Катрусин настрій
•
Світанок
•
Карантин
•
***
•
Хмаринкове
•
***
•
Тролейбусик
•
Люлі
•
Сяєво
•
Святвечір
•
Нічне
•
У день Святого Миколая
•
Миросяєво
•
Карпати
•
Світань
•
Фарбую
•
Мамо
•
Сліди
•
Божа Матір
•
Ранок
•
Літечко
•
***
•
Хмарка
•
Тобі
•
***
•
***
•
Хмаринка
•
Черевички
•
***
•
Літачок
•
Ніченька
•
Любов
•
18 лютого 2014
•
Мати
•
Віршенята
•
Дитяча молитва
•
Він
•
Про ведмедика
•
Коло
•
Дякую
•
***
•
Про нічку
•
***
•
Любов
•
Ялинка у Хмельницькому
•
Про хмаринку
•
Дочекалися
•
***
•
***
•
***
•
Тобі
•
Теплоосінь
•
Сонячна купіль
•
Дощ
•
Ранкове
•
Братику
•
Відверто
•
Чарівливе
•
Напій ночі
•
Річка
•
Вечір
•
Нічка
•
Ніч на Івана Купала
•
Надвечір'я
•
***
•
***
•
Медовий вірш
•
***
•
***
•
Промінець
•
Старий знахар
•
Твоє коло
•
Крилате
•
В обіймах Бога
•
Із Донбасу їхали бригади
•
***
•
***
•
Місяць
•
Сніжинка
•
Ніч на Різдво
•
***
•
***
•
Поєдинок
•
Зорі до неба підв'язує нічка
•
Новорічне
•
Братику
•
Якби вернутися в те літо
•
Ой, люлі-люлі
•
***
•
Місяць
•
Осінній step
•
***
•
Малюнок
•
Кленові крила
•
Біля батьківського дому
•
***
•
Ранок
•
Хмарки
•
Я хочу, щоби біля Бога
•
Золотистий промінець
•
Жартівливе
•
Вишневе
•
Споконвічне
•
***
•
Квітневе
•
Про мрію
•
Калюжа
•
Нічниця
•
До Дня народження Т Г. Шевченка
•
Весняна замальовка
•
Новини ТСН
•
Про зірку
•
Сніговик
•
Зимове
•
Зимове
•
Зимовий ранок
•
Болить...
•
Сніжинки-спогади
•
Сон
•
Місячна ніч
•
Троянда
•
Ведмежатко
•
Відбиток
•
Алілуя
•
Спогади
•
***
•
Вечір у Макові
•
***
•
Літньовечорове
•
Абрикосове
•
Полуничне
•
Нічне
•
Крашанка
•
Про вірш
•
Про ніжність
•
Моя мрія
•
Прогулянка
•
Слоненяткові сни
•
***
•
Як музика оселю знайшла
•
Молитва
•
Листя
•
***
•
Біля зображення Блаженнійшого Володимира
•
Осіннє
•
***
•
21 вересня
•
Спекота
•
Синість
•
***
•
Мамин сон
•
Персикове
•
***
•
Грушевий вечір
•
Небесне
•
Каштани
•
Ей, зупинися!!!
•
А на Луганщину летіли журавлі
•
А Господу болить
•
Чекаю
•
Совість
•
Випадкова зустріч з бійцем 30-ої окремої механізованої бригади АТО
•
***
•
Душа тополі
•
Я ладен...
•
Весняне
•
***
•
***
•
***
•
Опісля свята
•
Лисячі вогники
•
Дядя Армен
•
Сонячна мольфарка
•
***
•
***
•
Світанок
•
***
•
Пісня до тебе
•
То Поля
•
Про золоту рибку
•
***
•
Шоколадні пагорби на Філіппінах
•
***
•
Дощенятко
•
Лист солдату АТО
•
Чуднесенькі хмаринки
•
Залишилися в небі
•
Нехай Господь береже....
•
Про кицю
•
Маленький чудесник
•
Ранковий дзвінок до мами
•
***
•
***
•
Я слухаю Земфіру
•
Квітневе чаювання
•
З-під небес
•
Про лялю
•
Татусю...
•
Дощ
•
***
•
***
•
Художниця
•
Мамин приїзд
•
Сонечка
•
***
•
Сердечко (за Лаканом)
•
Про любов
•
Ранкове
•
Осінній вальс
•
Перетворення у Мавку
•
***
•
Самота
•
Черешеньки
•
***
•
Мимоволі
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Бабусі
•
***
•
Фаусту....
•
Засторога або Від в"язня буднів
•
***
•
Імпресіоністичні замальовки про льодяний горіх
•
Непосидюча
•
Про Місяць
•
Напередодні Нового року
•
Зимова радість
•
***
•
Дим
•
***
•
***
•
Церкві
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Озеро у Макові
•
***
•
Дощ
•
Веселкове
•
***
•
Їжачок
•
На жаль
•
***
•
***
•
***
•
У небесному морі
•
Про хвіст
•
***
•
***
•
Тобi
•
Жонглер
•
Про хмаринку
•
***
•
А зорі квітують
•
До приїзду сина
•
Підгледіла
•
Ай-ай-ай! або Повний Місяць
•
Загадай бажання
•
Зоряне
•
Від єврея
•
"Дім кави" у Хмельницькому
•
Сестрі
•
Скарбівниця
•
Сонячно...
•
***
•
Нічний дощ або небо плаче
•
Листопадневий падолист...
•
До побачення
•
Жу-жу!
•
Про місяць
•
***
•
***
•
Світає...
•
***
•
Спогаданка
•
Небесна чудасія
•
Моєму хірургу...
•
***
•
Про жирафа
•
Про їжачка
•
Слоник-бешкетник
•
Про сніг
•
Спогади про Товтри
•
Карпатський мотив
•
Зимові ескізи
•
Пісня хмаринки
•
***
•
Заосеніло...
•
***
•
Останній вальс
•
***
•
Жабине кохання...
•
***
•
Дякую..
•
Загадкова синь
•
Зіроньці...
•
Початок літа...
•
***
•
Нічне диво
•
***
•
***
•
Роздуми
Білка хвостиком накрилась
Й кольорові сни дивилась:
Й кольорові сни дивилась:
Місяцем долоньки -
Пригорщі для світла.
Пригорщі для світла.
Наші дітки граються в тривогу,
Влад, Галинка, а також Максим.
Влад, Галинка, а також Максим.
Чайник весело свистів:
Воду вже закип'ятив.
Воду вже закип'ятив.
Я - маленьке зайченятко.
Біля мене зайчик-татко.
Біля мене зайчик-татко.
Я народився! Акушер...мамуся...
Заплачу - голосом до них озвуся!
Заплачу - голосом до них озвуся!
Хочу пригорнутися до тата
І розповісти йому про те,
І розповісти йому про те,
Барвами літечковими
Липень малює літо.
Липень малює літо.
Усе на світі створене з любові:
І травина, квітка, колосок,
І травина, квітка, колосок,
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Ночі сумливобезсонні
Квітень взяв у руки пензлик:
Нумо малювати!
Нумо малювати!
І міркує білоцвіт:
"А чи є в кульбаби дід?
"А чи є в кульбаби дід?
Знов гулкі тривоги звуки
Повзуть Україною,
Повзуть Україною,
Привітайте його з Днем народження,
Як вітали матуся і тато,
Як вітали матуся і тато,
Хто ми такі, щоби судити?
Ми всі для Бога Його діти.
Ми всі для Бога Його діти.
Наче Ангелові крила
Парашутики-сніжинки
Парашутики-сніжинки
У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Зазирнули в очі, доторкнулись сердця
Золоті дерева, золоті озерця.
Золоті дерева, золоті озерця.
Гриб грибочку говорив:
"Не ту шляпку ти надів,
"Не ту шляпку ти надів,
Я нічого не боюся,
Бо рука в руці татуся,
Бо рука в руці татуся,
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Вогник вдячності та молитов.
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Вогник вдячності та молитов.
Не хвилюйся, моя нене,
Маємо їх збити,
Маємо їх збити,
Вітер бігав по листочках -
Грав на піаніно,
Грав на піаніно,
В липні Липень мандрував,
Віти липи оглядав:
Віти липи оглядав:
Ну то як воно, коли тоне в своїй хатині
немічний, прикутий до ліжка?!
немічний, прикутий до ліжка?!
Зоряна нічка — мріям сестричка.
Місячний міст вподобав піаніст.
Місячний міст вподобав піаніст.
Що малюють наші діти?
Жовті та блакитні квіти,
Жовті та блакитні квіти,
Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
Ця хвиля спогадів збиває з ніг...
Не встоїш...Забере з собою...
Не встоїш...Забере з собою...
Хочу у люльку - Божу долоньку:
Хай колисає стомлену соньку.
Хай колисає стомлену соньку.
"Паляниця! Паляниця!
Вимовляю як годиться.
Вимовляю як годиться.
Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Моє піаніно сумує в Херсоні,
І ночі у нього самотні й безсонні.
І ночі у нього самотні й безсонні.
Не хвилюйся, матінко,
Зовсім я не змерзла,
Зовсім я не змерзла,
Збираю себе по краплинах,
Збираю себе по камінчиках,
Збираю себе по камінчиках,
Відбудуємо будинок,
Тут моя кімната,
Тут моя кімната,
Ти питаєш що я роблю,
Моя люба нене?
Моя люба нене?
Моє сонечко, моя квітонька,
Моя радість, моє зайченятко,
Моя радість, моє зайченятко,
Доню, подивися в небо:
зіронька зорює...
зіронька зорює...
Задивилася Марічка:
сині очі має річка,
сині очі має річка,
Я просто хочу спокою і тиші,
Щоб слухати як вітер сни колише,
Щоб слухати як вітер сни колише,
А у лісі рано-вранці
Вовчик полював на зайця.
Вовчик полював на зайця.
Вітер гілоньки колише
І листи по небу пише.
І листи по небу пише.
Ой, летіть-летіть до неї,
Листочки кленові,
Листочки кленові,
А смачний із медом коржик
Так і проситься у кошик,
Так і проситься у кошик,
А у небочку хмаринки,
Наче в річечці крижинки,
Наче в річечці крижинки,
Вітер очеретом пише
зіроньці листи:
зіроньці листи:
Моя любове ніжносвітанково
Торкнулася твоїх очей,
Торкнулася твоїх очей,
Як же радісно Маринці
По веселій йти стежинці
По веселій йти стежинці
(скоромовка)
В маленької Соні сьогодні безсоння.
В маленької Соні сьогодні безсоння.
Ти торкнувся мене думками - у очах голубінь заясніла,
Ти торкнувся мене словами - і умить виростали крила,
Ти торкнувся мене словами - і умить виростали крила,
Я цю ніченьку не спав,
Бо сніжинки рахував:
Бо сніжинки рахував:
Небо вилило білило
І навколо стало біло:
І навколо стало біло:
Притулюся до Неба щокою,
Шепотітиму ясно до Бога:
Шепотітиму ясно до Бога:
Ніхто ніколи не зникає,
Ніщо нікуди не дівається,
Ніщо нікуди не дівається,
Оселилась у дзвіночку
Доня гнома у віночку,
Доня гнома у віночку,
Крутить вітер золоті педалі
Та спокійно їде собі далі.
Та спокійно їде собі далі.
І скажу вам щиро нині:
Всі берізки в ластовинні,
Всі берізки в ластовинні,
В небовиду очі сині.
Вії - пагони зі світлом...
Вії - пагони зі світлом...
На кінчиках пальців тополі
Вмостилось багряне сонце,
Вмостилось багряне сонце,
Твоя величність білошоколадна,
П'янкодухмяна, ноти кардамону,
П'янкодухмяна, ноти кардамону,
Хто слова породив,
І що це за диво:
І що це за диво:
Дуже рясно без упину
З неба пригали краплини
З неба пригали краплини
Сьогодні небочко змерзло,
Хмарин у небі багато,
Хмарин у небі багато,
Гарні лапки в каченятки
І червоні капчики, -
І червоні капчики, -
Поклич мене в свій сон, благаю,
Під звук небесного роялю
Під звук небесного роялю
Сонце ходить в піднебессі
В жовтих черевичках,
В жовтих черевичках,
Вірш Тараса вчу раненько,
Бо для мене він рідненький.
Бо для мене він рідненький.
Сів метелик на кульбабку,
у пилку сховались лапки:
у пилку сховались лапки:
"Треба спати, треба спатки",-
Шепотіли зоренятка.
Шепотіли зоренятка.
Це так просто
в людині сканувати Небо
в людині сканувати Небо
Ніченька до люльки
Підійшла навшпиньки,
Підійшла навшпиньки,
Дує губоньки Катруся:
"В мене настрою немає.
"В мене настрою немає.
Розчісує вітер волосся мені,
А небо вплітає хмарину,
А небо вплітає хмарину,
Зайчики дрімають в норках,
Білочки сидять в дуплі,
Білочки сидять в дуплі,
У Бога на долонці
Блакитна Земля і Сонце.
Блакитна Земля і Сонце.
"Уночі мені не спиться,-
Каже хмарака білолиця,-
Каже хмарака білолиця,-
І Небовиду Церква...Зоресвічі...
І сам Господь вдивляється у вічі
І сам Господь вдивляється у вічі
Жовтий гарний слимачок
По дорозі їде,
По дорозі їде,
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
ніяк не спиться...
У всьому живому є зоряне світло,
Чи пломенить воно, чи ледь жевріє...
Чи пломенить воно, чи ледь жевріє...
Як сміється і співає радісно малеча!
Бо на неї вже чекає сяючий Святвечір.
Бо на неї вже чекає сяючий Святвечір.
Зірка упала у очі -
теплі з тобою в нас ночі.
теплі з тобою в нас ночі.
А до нас на саночках
Десь аж попід раночок
Десь аж попід раночок
Світло таяло у душі,
Сповивало теплом серденько,
Сповивало теплом серденько,
Старанно в небо дивилась ялина,
Ковдру зірок виплітала хмарина.
Ковдру зірок виплітала хмарина.
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Буде зорі в темнім небі жати,
Фарбую очі Неба,блакить зірниці,
що до Землі стікає, щоб омивати лиця.
що до Землі стікає, щоб омивати лиця.
Мамо, серце моє, цілую твої долоні.
Мамо, ніжність твоя зігріває завжди мене,
Мамо, ніжність твоя зігріває завжди мене,
Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
Захотілось їй іти радо, без турботи.
Захотілось їй іти радо, без турботи.
Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
Вони росли як Матінка молила
Вони росли як Матінка молила
Червень сяє у росинах срібла,
Усміхається багрянцем ранок,
Усміхається багрянцем ранок,
Крила у метеликів з чистого кришталю,
Довго милувалася - крапелини раю.
Довго милувалася - крапелини раю.
Плакав Бог - дощило,
В серці наболіло,
В серці наболіло,
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцису,
усміхається небесно жовтому нарцису,
Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
палітрою ніжно-рожевою,
палітрою ніжно-рожевою,
Не гілля тополі, а мої крила:
вітер дме, вони хитаються і я лечу...
вітер дме, вони хитаються і я лечу...
Місяць - то Божа долонька:
Ніжно тримає нічку...
Ніжно тримає нічку...
Сиділа хмаринка в долонці,
У мріях гляділа на сонце
У мріях гляділа на сонце
- Ой, куди ви біжете, мої черевички?
- На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
- На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
Так давно не гуляла я небом...
Так давно не трималась за хмари...
Так давно не трималась за хмари...
Найвродливіша хмаринка
Дуже хутко, без зупинки
Дуже хутко, без зупинки
На дивовижному каштані
Вмостилась ніжна нічка-пані,
Вмостилась ніжна нічка-пані,
Під небо гріхи піднімаються темними хмарами
і світло від нас відмежовують.
і світло від нас відмежовують.
- Вода холодна? Крижана?
- Гаряча:
- Гаряча:
Мати сина колисала:
Люлі-люлі-люлі,
Люлі-люлі-люлі,
На хмарині диво-хата,
Де маленькі віршенята.
Де маленькі віршенята.
Склало рученьки дитятко -
Молиться до Бога,
Молиться до Бога,
А Він переступив спокуси земних втіх,
І Боже Слово ніс безмірності доріг.
І Боже Слово ніс безмірності доріг.
А ведмедик Косолапко
Тягне до полиці лапку.
Тягне до полиці лапку.
Ти обійняв мене і утворилося
коло. Я в центрі кола.
коло. Я в центрі кола.
Боженько! Я дякую Тобі за Світло,
Що золотом ллється з Твоїх очей.
Що золотом ллється з Твоїх очей.
Сяйвом світ умився –
Христос народився!
Христос народився!
Нічка ходить по небу навшпиньки.
Заглядає у сяєвоскриньку.
Заглядає у сяєвоскриньку.
Розфарбовую свою душу:
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Поцілована полум'ям ранку
В Божий Світ відслонила фіранку-
В Божий Світ відслонила фіранку-
Впала зіронька на ялинку,
Засміялася лунко-дзвінко.
Засміялася лунко-дзвінко.
Висока ялинка
торкалась хмаринки
торкалась хмаринки
Цілувало голівоньку сонце-
Золотило руде волосся,
Золотило руде волосся,
Зірки в калюжі купались:
Бризги летіли у боки.
Бризги летіли у боки.
Зірки запалених свічок
І темінь неба...
І темінь неба...
Свічки-клени багрянять.
Шепіт вітру:спинись,
Шепіт вітру:спинись,
Я стаю тендітним сяєвом,
Засинаю на твоїй долоньці,
Засинаю на твоїй долоньці,
Небо заскочило в очі,
Та плюскотіло хвилями.
Та плюскотіло хвилями.
В купелі озера пінились хмари.
А поміж ними сонце усміхалося:
А поміж ними сонце усміхалося:
Очищає Господь Землю,очищає сльозами неба,
Крапелинами Він хоче доторкнутися й до тебе:
Крапелинами Він хоче доторкнутися й до тебе:
На віях дрімає ще нічка
Та ранок цілує у щічку,
Та ранок цілує у щічку,
Все ще не вірю, лише розумію
Що відбулося:
Що відбулося:
Іноді так хочеться одягнути шкарпетки з дирками
через які мої пя'тки дивляться на світ,
через які мої пя'тки дивляться на світ,
Нічка-чарівниця льодяники готувала:
сині, жовті, пурпурові.
сині, жовті, пурпурові.
Темно-кавове небо -
робуста, арабіка?
робуста, арабіка?
Місячний гребінь чесав коси річки -
Радісно хлюпали хвильки водички.
Радісно хлюпали хвильки водички.
Звільнилася від пут і вільна:
Свого я серця королівна,
Свого я серця королівна,
Над місяцем-соняхом
літав чорний ворон:
літав чорний ворон:
А вербові віти -
Гойдалки для мавок.
Гойдалки для мавок.
У хати великі очі,
Бо хата завжди чекає,
Бо хата завжди чекає,
Коли стихає все і чути голос серця,
Душа вміщає в собі цілий світ,
Душа вміщає в собі цілий світ,
Темного квіту пелюстки
Прилипають до небесної хустки,
Прилипають до небесної хустки,
Хтось виліпив місяць
Із меду липи.
Із меду липи.
Нічка нанизує зорі в намисто -
Небо вдягає його урочисто.
Небо вдягає його урочисто.
Зібрав пелюстки яблуневі..
Робив з них пухкі хмарини:
Робив з них пухкі хмарини:
Промінчик сонця у листві тополі.
Щось вітер йому шепче обережно.
Щось вітер йому шепче обережно.
Старий знахар
зелень-ковдру сплітав:
зелень-ковдру сплітав:
Стань у коло,
стань у коло:
стань у коло:
Торкнись мене своїм крилом -
Полетимо за горизонт,
Полетимо за горизонт,
Коли ти мене обіймаєш, Господи,
то я ніжно горнуся до тебе.
то я ніжно горнуся до тебе.
Із Донбасу їхали бригади.
Поспішали до своєї хати:
Поспішали до своєї хати:
Третє око людини - її душа.
Різно сяє, коли до неї торкаються.
Різно сяє, коли до неї торкаються.
Квітка з твоєї долоні
проросла у моєму серці.
проросла у моєму серці.
Місяць сховався у вулик:
ясніє світанок.
ясніє світанок.
Виткане небо. Білі хмаринки.
З них вилітають тендітні сніжинки.
З них вилітають тендітні сніжинки.
Крила полум'я свічі
Гладили ікону.
Гладили ікону.
Все буде так як завжди:
Місяць,зорі, небо...
Місяць,зорі, небо...
Місяць сяйво ллє на землю
з золотого жбанка,
з золотого жбанка,
Долоня в долоні...
Хто кого переможе в цій битві?
Хто кого переможе в цій битві?
Зорі до неба підв'язує нічка...
Сині,багряні,рожеві,зелені.
Сині,багряні,рожеві,зелені.
Як Новий рік святкує нічка?
Глядить прямісінько у річку.
Глядить прямісінько у річку.
Коли ми опинимося обоє
серед розкішних хмарок,
серед розкішних хмарок,
Якби вернутися в те літо...
Аби вернулися літа...
Аби вернулися літа...
Моє ліжко - люлька,
Яку почепили на гачок-місяць.
Яку почепили на гачок-місяць.
І навшпиньки прийшла осінь...
Та зазирає в очі мої...
Та зазирає в очі мої...
Безсонна і темна нічка
Зірок накидала в пічку,
Зірок накидала в пічку,
Кленовий лист приклеївся до шибки:
Долоня осені...Вітальний жест..
Долоня осені...Вітальний жест..
На синій дзвоник прилетіла бджілка -
Вітально уклонилася голівка,
Вітально уклонилася голівка,
Намалюю на папері біленькі хмаринки.
Хай летять у небо синє хутко, без зупинки.
Хай летять у небо синє хутко, без зупинки.
Крила з клена падають - видко буде осінь.
Птахи відлітатимуть у небесну просинь.
Птахи відлітатимуть у небесну просинь.
Біля батьківського дому
У гіллі горіха
У гіллі горіха
Небо дивиться в чашку.
Я п'ю чай.
Я п'ю чай.
Бульбашка світла на моїй долонці,
Лусне і вилетить звідти сонце.
Лусне і вилетить звідти сонце.
Хмарка коником...
Ой, як хочеться її осідлати
Ой, як хочеться її осідлати
Я хочу, щоби біля Бога
Кружляла моя дорога.
Кружляла моя дорога.
Золота корона в квітки,
Хоч маленьке стебельце,
Хоч маленьке стебельце,
У крісла в обіймах зі склянкою чаю,
Коханий, я знов за тобою скучаю.
Коханий, я знов за тобою скучаю.
Я в астралі, на вишні,
там де хмари розкішні,
там де хмари розкішні,
Цілий світ у мені:
Минуле, цей день і майбутнє,
Минуле, цей день і майбутнє,
Хмарка нюхала цвіт вишні-
Запахи такі розкішні!
Запахи такі розкішні!
Люблю природи дивовижний стан,
Коли ось-ось розпуститься каштан.
Коли ось-ось розпуститься каштан.
Всі потуги смішні та непотрібні,
якщо ти небо продаєш за мідні,
якщо ти небо продаєш за мідні,
Хмарина жбурляла в калюжу краплини,
З образою, болем і так щохвилини.
З образою, болем і так щохвилини.
Місяць - крило горлиці, що колисає нічку...
Місяць - яскрина вічності, неба вогнянка-пічка...
Місяць - яскрина вічності, неба вогнянка-пічка...
Думки ураз подалися стежиною,
Неслись за говірливою дитиною,
Неслись за говірливою дитиною,
Зима вже плаче,бо весна перемагає,
і сірий смуток стріхою стікає...
і сірий смуток стріхою стікає...
Пливe кача, пливe кача,
Та в небо злетіла,
Та в небо злетіла,
Пірнула у місячне небо,
Дістала ясну зорю,
Дістала ясну зорю,
А веселий сніговик
Дбати про берізку звик:
Дбати про берізку звик:
Красу горобини найкраще видно взимку,
коли все біло, і червоніють
коли все біло, і червоніють
Сніг під ніжками хрустить,
Зайчик морквою хрумтить,
Зайчик морквою хрумтить,
Сніг - молоком,
Сосни - корицею,
Сосни - корицею,
Вона народила сина,
Навчила його ходити.
Навчила його ходити.
До шибки батьківського дому
приклеїлись сніжинки.
приклеїлись сніжинки.
Коли машина заплющила очі,
То їй наснився дивовижа сон:
То їй наснився дивовижа сон:
Місячне сяйво. Кленове осоння.
У Маленького принца нічка безсоння.
У Маленького принца нічка безсоння.
Троянда квітує на моїй долоні,
Пелюстки ніжні, рожево-сонні...
Пелюстки ніжні, рожево-сонні...
Майже щоночі у мою хатку
дивиться сяюче ведмежатко,
дивиться сяюче ведмежатко,
Тіні дерев замками на дорозі.
Двері відчинені. Стою на порозі.
Двері відчинені. Стою на порозі.
У небі блакитнo-чистім
Безкрає добро і світло...
Безкрає добро і світло...
Ку-ку! Ку-ку!
Зозуля? Ні,
Зозуля? Ні,
Я обіймала море:
Хвилі потрапили в душу,
Хвилі потрапили в душу,
Місяць виблискує в озері
золотою щукою.
золотою щукою.
І снилися мені все дивохмари,
Квітучі пахощі, зелені трави,
Квітучі пахощі, зелені трави,
Ми утрьох сьогодні:
Місяць, я і кіт,
Місяць, я і кіт,
Чай з корицею...
Ділюся таємницею...
Ділюся таємницею...
Полуниця вилізла на листя,
Сонце червонить її боки.
Сонце червонить її боки.
́Проростали корені - виростали верби у моїй душі.
Пагони вербички вітер колихає у нічній тиші.
Пагони вербички вітер колихає у нічній тиші.
Від бою і болю серце твердіє,
Стає яйцем з міцною шкарлупою.
Стає яйцем з міцною шкарлупою.
Я вірую...А вірш, від слова "віра".
Я вірую...Отож - пишу вірші.
Я вірую...Отож - пишу вірші.
Я заздрю твоєму сну, бо ти у його полоні,
А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
Коли у небі літають білі крокодили,
а бурштин до сосен приклеює гном,
а бурштин до сосен приклеює гном,
Коли я ходжу по небу
Головою донизу,
Головою донизу,
Коли слоненятко лягає спати,
То сниться йому пісня мами і тата,
То сниться йому пісня мами і тата,
На денці моєї душі
затонув корабель Асоль,
затонув корабель Асоль,
І узяв він сопілку...
І заплакали Карпати джерелами,
І заплакали Карпати джерелами,
І дзвони заревли від болю,
Дзвонар потужно калатав...
Дзвонар потужно калатав...
З останніх сил тримаються на гілці.
Впадуть ...і вже немає вороття.
Впадуть ...і вже немає вороття.
Хвилі - долоні моря,
А в руках пароплав-телефон...
А в руках пароплав-телефон...
Так стало тепло на душі
І я спинилася. В тиші
І я спинилася. В тиші
Приховаюсь у осіннім листі,
Заховаюсь у роси краплині,
Заховаюсь у роси краплині,
Спустились зорі неба на балкон
І заглядають до моєї шибки -
І заглядають до моєї шибки -
Постукав дощ у парасолю чи то в душу.
Як стукають, то відчинити мушу.
Як стукають, то відчинити мушу.
Спекота...
Дощ пройшов...
Дощ пройшов...
У темряві живе гнітюча темінь,
А сяйво поселилося у світлі.
А сяйво поселилося у світлі.
Прикрию фрамугу душі,
Бо вилетить і полетить,
Бо вилетить і полетить,
Заснула моя неня, притомилася...
І ніжністю серденько моє вмилося:
І ніжністю серденько моє вмилося:
Інтерпретація сюжету Айвазовського:
Солодкі персики і літня жінка.
Солодкі персики і літня жінка.
Мамо! Посидь біля мене, погладь по голівці:
Дитинство моє в материнській долонці...
Дитинство моє в материнській долонці...
Цей вечір можна пити з молоком.
Мастити м"ятою на скибу хліба.
Мастити м"ятою на скибу хліба.
Умилася душа сльозами,
Та засміялась, мов дитина,
Та засміялась, мов дитина,
А за вікном рахує місяць на дереві каштани,
Й малює в небі свій каштан зірок:
Й малює в небі свій каштан зірок:
Він через голови подався до мети.
Дістався і стоїть у полі одиноко.
Дістався і стоїть у полі одиноко.
А на Луганщину летіли журавлі,
Щемливу ніжність несли на крилі.
Щемливу ніжність несли на крилі.
А Господу болить, коли ми грішимо.
А Господу пече, як слово кривдне, чорне.
А Господу пече, як слово кривдне, чорне.
Я зорі дістаю із серця й кидаю в небо,
щоб тобі світили.
щоб тобі світили.
Совість спала удень, як сова,
Прокидалась вночі та гугикала,
Прокидалась вночі та гугикала,
В очах багато мудрості і болю,
В руках рюкзак, пакет і каремат,
В руках рюкзак, пакет і каремат,
І називають совість... рудиментом...
Ні, еволюції вона є елементом.
Ні, еволюції вона є елементом.
Коли зрубали тополю -
Лишилась її душа.
Лишилась її душа.
Я ладен іти через високі гори і круті скелі,
по гарячих пісках залитої сонцем пустелі,
по гарячих пісках залитої сонцем пустелі,
Душа лилася по асфальту:
Вбирала в себе хмари, сонце,
Вбирала в себе хмари, сонце,
Зібрав мій сон валізу,
Подався кудись далеко,
Подався кудись далеко,
Кажуть, Стрибог може світ перевернути,
якщо у два вуса дмухне.
якщо у два вуса дмухне.
А Місяць сів на дах будинку
і дивиться довкола:
і дивиться довкола:
Відсміялись ялини, відсвітили,
І тепер лежать на смітниках,
І тепер лежать на смітниках,
На півночі Лапландії
в парку Урхо Кекконена,
в парку Урхо Кекконена,
І знову місяць панував на небі,
А він глядів на зорі й Господа молив,
А він глядів на зорі й Господа молив,
Вона уже не Мавка,
А сонячна мольфарка,
А сонячна мольфарка,
Я більше тобі не вірю,
Бо ти, як актор-пілігрим,
Бо ти, як актор-пілігрим,
Вірші літають собі, літають,
В серці когось гніздечко шукають,
В серці когось гніздечко шукають,
Зірки поснули на моїм вазоні.
Сміється ранок.
Сміється ранок.
Небо в озеро гляділось, а навколо ліс.
І зустріти захотілось Мавку тут до сліз.
І зустріти захотілось Мавку тут до сліз.
Звуки вилітають з чистої душі,
І плетуться ніжно димкою в тиші.
І плетуться ніжно димкою в тиші.
Шумить тополя - прилетів Стрибог,
Не дивлячись на те, що він вже Бог,
Не дивлячись на те, що він вже Бог,
Упіймав я рибу.
А вона золота.
А вона золота.
А що ти знаєш про запізніле каяття,
Коли в минуле вже не має вороття
Коли в минуле вже не має вороття
А шоколад гірчить,
Бо він зі сліз Арого.
Бо він зі сліз Арого.
А може дощ - розмова Всесвіту й Землі морзянкою?
Якщо поталанить, почуєш мову Сонця, що горить.
Якщо поталанить, почуєш мову Сонця, що горить.
Не дощ, а дощенятко за вікном,
У шибку стукає маленьким кулачком.
У шибку стукає маленьким кулачком.
Намалюю я раненько
Лист солдату із АТО.
Лист солдату із АТО.
Хмарки за деревом : дерево з вушками!
Каже здивовано хлопчик Андрій,
Каже здивовано хлопчик Андрій,
Залишилися в небі...
І заплакала
І заплакала
Небо лягло на плечі,
Вже натомився вечір
Вже натомився вечір
А мені тому не спиться,
Бо муркоче сіра киця!
Бо муркоче сіра киця!
Я хмаринки ліпив з тіста,
Щоб неслися в наше місто,
Щоб неслися в наше місто,
Я не можу напитися твого голосу:
Все мені його мало.
Все мені його мало.
Коли печаль одягне пектораль,
І скіфи-воїни складуть щити,
І скіфи-воїни складуть щити,
В павутиння думок забрели мої сни,
І віддалися їм на поталу.
І віддалися їм на поталу.
Самотня у квартирі,
Я слухаю Земфіру,
Я слухаю Земфіру,
Як добре пити чай і слухати весну,
її чарівні звуки.
її чарівні звуки.
Поцілуй мене, мамо, пригорни,
Заспівай колискову ту,
Заспівай колискову ту,
А в моєї лялі сяють черевички,
Бо вночі ходила в небо по водичку.
Бо вночі ходила в небо по водичку.
Маленьке тихе озеро і білий лебідь.
Шматочки хліба я йому кидаю.
Шматочки хліба я йому кидаю.
Зерно дощу клювали вітру птахи,
І осінь огорнула всіх плащем.
І осінь огорнула всіх плащем.
Не прийду. Не запрошуй. Не треба.
Не потрібно для мене й для тебе.
Не потрібно для мене й для тебе.
О , Боже мій!
Як пусто на душі...
Як пусто на душі...
Якось зайчик восени,
Під шатром ялини,
Під шатром ялини,
Усе наповнилоь тобою,
Твоїм цілунком і теплом,
Твоїм цілунком і теплом,
Весь асфальт у сонечках -
Діти малювали,
Діти малювали,
Упало яблуко в саду,
Таке велике і червоне,
Таке велике і червоне,
Подивився у дзеркало знак питання:
І у світі з"явився символ кохання.
І у світі з"явився символ кохання.
Небо дивовижні хмари малювало.
Білосніжні хмари хвилі забавляли.
Білосніжні хмари хвилі забавляли.
Золотив ранок роси отави.
Вітер нанизував їх на нитку.
Вітер нанизував їх на нитку.
На лавці тремтіли осінні листочки,
І сумно прощалися з літом.
І сумно прощалися з літом.
Ліс усе дивився їй у спину,
Вітер награвав мелодію Карпат,
Вітер награвав мелодію Карпат,
І зупинилась біля образа.
Й образа
Й образа
Самотність дихає самотньо,
Зажура сіра у очах,
Зажура сіра у очах,
Кожен ранок на черешні,
Серед смачних ягідок,
Серед смачних ягідок,
На небесні подушки
Cонечко лягло поспати,
Cонечко лягло поспати,
Мої долоні гладили тополю,
Та дужі віти рвалися на волю.
Та дужі віти рвалися на волю.
Картина Реріха в моїй кімнаті
Панує на стіні:
Панує на стіні:
Я,мабуть,ще осінь.
Іще не зима.
Іще не зима.
Не підіймай рушницю! Не стріляй!
Качки летять із вирію додому.
Качки летять із вирію додому.
Зажура за вікном.
Береза і каштан понурені без листя.
Береза і каштан понурені без листя.
Ви приходите у мої сни,
Щоби попередити чи то втішити.
Щоби попередити чи то втішити.
Україна - від слова "рай".
А життя - то від слова"жити".
А життя - то від слова"жити".
Хотів миттєвість зупинити...
Навіщо? О, нещасний!
Навіщо? О, нещасний!
У моїх очах давно не купалися зорі,
Бо погляд безсило упав на моругий асфальт.
Бо погляд безсило упав на моругий асфальт.
За вікном у тузі проплили сніжинки.
Біла - біла ковдра: жодної стежинки.
Біла - біла ковдра: жодної стежинки.
Він плакав.Сльози крижаніли
І холодили міцне тіло.
І холодили міцне тіло.
На веселці - Василинка.
У Василинки - веселинка:
У Василинки - веселинка:
Ніччю жовте каченятко
Тихо вибігло із хатки,
Тихо вибігло із хатки,
Побілила зима землю,
Навколо - біленько,
Навколо - біленько,
Цукром посипані гілки ялинки.
Шишки, немовби солодкі родзинки.
Шишки, немовби солодкі родзинки.
Вода, схожа на Вино.
Вино, цілюще, як і Вода.
Вино, цілюще, як і Вода.
Дарувала піч у долині
білі хмари верховині.
білі хмари верховині.
А Василько ловив гави,
І складав їх у відерце.
І складав їх у відерце.
Небо нахмурене.Хмари плаксиві.
Небо стурбоване.Сизе та сиве.
Небо стурбоване.Сизе та сиве.
Вона чекала,що я прийду:
Плекала вогники в свічах.
Плекала вогники в свічах.
Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах?
Поцілунок дитини, рученята в долонях?
Поцілунок дитини, рученята в долонях?
Сонце – ромашка. Пелюсткові хмари.
Ніжно пелюстки осіли на трави.
Ніжно пелюстки осіли на трави.
П'ю чай... Дивлюся на троянди:
П'ю чай з пелюстками троянди
П'ю чай з пелюстками троянди
Відблиск згаслої зорі дістає землі.
Сяє вона, хоч давно вже немає її.
Сяє вона, хоч давно вже немає її.
Небеса ніжно гралися хвилями,
де хмарини,мов чани із зіллями
де хмарини,мов чани із зіллями
Сонечко-це також он яка кульбаба!
В небі волошковім полум'яна зваба.
В небі волошковім полум'яна зваба.
Прикурив від сонця вітер -
закружляли хмари,
закружляли хмари,
А що там на небі?
Коромисло різнобарвне?
Коромисло різнобарвне?
Небо зорями дивиться,
місяцем усміхається.
місяцем усміхається.
Малий їжак нанизував листочки.
І появився комірець сорочки.
І появився комірець сорочки.
Білі хмарки потопали в небі синім,
І торкались сонця шиї лебедині...
І торкались сонця шиї лебедині...
Дроти стовпів гляділися в калюжу-
виходила гітара.
виходила гітара.
Мені до вподоби
медитувати з філіжанкою чаю.
медитувати з філіжанкою чаю.
На покутті горіла свічка
Що осявала Боже Личко.
Що осявала Боже Личко.
Я купалася в небі,
як у мріях злетіла.
як у мріях злетіла.
Інколи я бачу в тебе хвіст білочки:
ошатний,грайливий,
ошатний,грайливий,
Небо хмуриться - в небі хмариться.
Гнівно золотом розкидається.
Гнівно золотом розкидається.
Закукурікав...Пробудив...
І заджмеліло моє серце.
І заджмеліло моє серце.
Неба чорний бархат
Полум’янять зорi:
Полум’янять зорi:
Місяць-сяючий жонглер,
зорі підкидав.
зорі підкидав.
А хмарина,мов дитина,
з небокраю підглядає-
з небокраю підглядає-
Маленька лелеча
до тата лепече:
до тата лепече:
А блискучий місяць небо засіває,
Темноока хмара зорі поливає.
Темноока хмара зорі поливає.
Хмарина - дівчина в руках тримає сонце.
Вона сміється і сміється небо.
Вона сміється і сміється небо.
У гілках берізки
хмарка заблукала.
хмарка заблукала.
Ніченька ретельно
зорі рахувала:
зорі рахувала:
Місячним рогаликом
смакувала нічка.
смакувала нічка.
Коли місто вкладається спати,
А будинки заплющують очі,
А будинки заплющують очі,
Кохаюсь в мові українській.
Це мова не моїх батьків,
Це мова не моїх батьків,
Чудовий запах кави,
з домішкою посмішки дівчини.
з домішкою посмішки дівчини.
Лелечий подих
сів на твоє плече
сів на твоє плече
Перебираю спогади, мов скарби...
Ось діаманти - посмішки синочка,
Ось діаманти - посмішки синочка,
А на городі соняхи
до сонця личком тягнуться,
до сонця личком тягнуться,
Два сірих озера,
А я купаюсь в них лебідкою,
А я купаюсь в них лебідкою,
Мокрий асфальт,кленове листя-
Дзеркальне відображення неба нічного.
Дзеркальне відображення неба нічного.
Листопадневий падолист,
Вальсує вітер листя кленa.
Вальсує вітер листя кленa.
Червоне вино-сонячне зарево,
Кислий присмак втрати.
Кислий присмак втрати.
Жорж жоржиною милувався,
Жорж в жоржинах добре знався.
Жорж в жоржинах добре знався.
Чудова, літня, тепла ніч -
Чеширський кіт всміхаєтся,
Чеширський кіт всміхаєтся,
Якби не Ти, мене би не було.
Якби би не Я, ти також був би Іншим,
Якби би не Я, ти також був би Іншим,
Сонце в золотій короні
Ковдру сяйва виплітало-
Ковдру сяйва виплітало-
Думки зелені ялинні
Полинули в небо синє,
Полинули в небо синє,
Хмарки – гойдалки для мрій,
Ти поглянь на них мерщій:
Ти поглянь на них мерщій:
Татку! Я хочу в санчатка.
В пухнастій, теплесенькій шубці
В пухнастій, теплесенькій шубці
Хтось на небі ліпить хмари-
Кращої нема забави!
Кращої нема забави!
Коли поглянула в море смутку Ваших очей,
збагнула, маю стати човеном, щоби в ньому не втонути...
збагнула, маю стати човеном, щоби в ньому не втонути...
Коли вдивляюсь в твої очі,
Немовби в морі плаваю:
Немовби в морі плаваю:
Я мрію побачити жирафа
кольору молочного шоколаду,
кольору молочного шоколаду,
На грибочку слимачок
ріжки виставляє.
ріжки виставляє.
Вночі слоник мандрував.
Зірки хоботом знімав.
Зірки хоботом знімав.
Десь на небі живе дивовижний павук.
Має він кільканадцять умілих рук.
Має він кільканадцять умілих рук.
Сатанів смарагдовим сатином
дивиться озерними очима.
дивиться озерними очима.
А Карпати мають очі-
Темно-сині,грайливі,мов метелики,
Темно-сині,грайливі,мов метелики,
На білому полотні
зима малювала малюнки:
зима малювала малюнки:
В небі синім намандрувалася,
Різним цвітом намилувалася,
Різним цвітом намилувалася,
Де земля, де небо-
Вже не знаю.
Вже не знаю.
Заосеніло вже.Заосеніло...
Листки тополі дивляться змарніло,
Листки тополі дивляться змарніло,
Невимовна ніжність у моє серце увільється,
Як подумаю про тебе, коханий.
Як подумаю про тебе, коханий.
Акації листочки,
мов клавіши.
мов клавіши.
Місяць - вогняний сачок
для ловіння зірочок.
для ловіння зірочок.
Біла лілея з великима очима
Шепотіла про свою образу.
Шепотіла про свою образу.
Я все ще мрію
зіграти власну мелодію
зіграти власну мелодію
Так хороше,так мило,так прекрасно
Твої долоні цілувати,мамо!
Твої долоні цілувати,мамо!
Небо - море на картині Айвазовського:
В хвилях потонуло сонце,
В хвилях потонуло сонце,
А ти мені посміхалася,
Промінчиками бавилася,
Промінчиками бавилася,
Сонце хмаркою милувалося,
А вона засоромилася:
А вона засоромилася:
Заблукала в лабіринті буденних проблем,
І душа заридала гірко.
І душа заридала гірко.
До ранку не спала:
Кришталь рахувала –
Кришталь рахувала –
Іду одна я серед ночі,
В безодні неба ніч зорює.
В безодні неба ніч зорює.
Усміхаюся усіма зорями нічного неба –
Для тебе
Для тебе
Життя – не рожі,
Ні не квіти,
Ні не квіти,
Огляди