Дядя Армен
І знову місяць панував на небі,
А він глядів на зорі й Господа молив,
О, Боже мій! Пошли скоріш до мене
Отого Янгола, який уже летів.
Отого Янгола, який спішить на поміч,
Коли тепло від крові, мов халат.
Отого Янгола, що полум"я любові
Несе пораненим, мов батько, брат.
"Ангел війни, дядя Армен",- юнак шепоче,
Зове, благає, пересилюючи біль.
З"явилось сяйво, непідвладне ночі,
Летить до нього реанімобіль.
"Дядя Армен,- тихенько мовить жінка,
І ставить свічку, щоби Бог його беріг,-
Дядя Армен, мій син піднявся з ліжка
І вже ступив на батьківський поріг..."
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --