Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марія Дем'янюк

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Певне треба прокидатись
    Білка хвостиком накрилась
    Й кольорові сни дивилась:
  •   Ранкування
    Місяцем долоньки -
    Пригорщі для світла.
  •   Наші дітки
    Наші дітки граються в тривогу,
    Влад, Галинка, а також Максим.
  •   Бо додому приїхав тато
    Чайник весело свистів:
    Воду вже закип'ятив.
  •   Наші любі татусі
    Я - маленьке зайченятко.
    Біля мене зайчик-татко.
  •   Перша тривога
    Я народився! Акушер...мамуся...
    Заплачу - голосом до них озвуся!
  •   Пригорнутися до тата
    Хочу пригорнутися до тата
    І розповісти йому про те,
  •   Літепло
    Барвами літечковими
    Липень малює літо.
  •   ***
    Усе на світі створене з любові:
    І травина, квітка, колосок,
  •   ***
    Гайдельберг на долоні.
    Ночі сумливобезсонні
  •   Квітень
    Квітень взяв у руки пензлик:
    Нумо малювати!
  •   ***
    І міркує білоцвіт:
    "А чи є в кульбаби дід?
  •   Чи не щоночі
    Знов гулкі тривоги звуки
    Повзуть Україною,
  •   Гірка доба
    Привітайте його з Днем народження,
    Як вітали матуся і тато,
  •   ***
    Хто ми такі, щоби судити?
    Ми всі для Бога Його діти.
  •   Наче Ангелові крила
    Наче Ангелові крила
    Парашутики-сніжинки
  •   Вічна розмова
    У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
    Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
  •   Вічна розмова
    У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
    Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
  •   Золоті Карпати
    Зазирнули в очі, доторкнулись сердця
    Золоті дерева, золоті озерця.
  •   Гриб грибочку говорив
    Гриб грибочку говорив:
    "Не ту шляпку ти надів,
  •   Він мене обороняє
    Я нічого не боюся,
    Бо рука в руці татуся,
  •   Осінь
    Осінь - кольору полум'я свічі:
    Вогник вдячності та молитов.
  •   Осінь
    Осінь - кольору полум'я свічі:
    Вогник вдячності та молитов.
  •   Небо боронити
    Не хвилюйся, моя нене,
    Маємо їх збити,
  •   Вітер бігав по листочках
    Вітер бігав по листочках -
    Грав на піаніно,
  •   Скоромовка
    В липні Липень мандрував,
    Віти липи оглядав:
  •   ***
    Ну то як воно, коли тоне в своїй хатині
    немічний, прикутий до ліжка?!
  •   Відлуння
    Зоряна нічка — мріям сестричка.
    Місячний міст вподобав піаніст.
  •   Котик, Зайчик і сердечко
    Що малюють наші діти?
    Жовті та блакитні квіти,
  •   Дякую, рідненька
    Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
    Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
  •   ***
    Ця хвиля спогадів збиває з ніг...
    Не встоїш...Забере з собою...
  •   Колискова для зайченят
    Хочу у люльку - Божу долоньку:
    Хай колисає стомлену соньку.
  •   ***
    "Паляниця! Паляниця!
    Вимовляю як годиться.
  •   Лист Святому Миколаю
    Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
    Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
  •   Чекає в Херсоні
    Моє піаніно сумує в Херсоні,
    І ночі у нього самотні й безсонні.
  •   Не хвилюйся, матінко
    Не хвилюйся, матінко,
    Зовсім я не змерзла,
  •   ***
    Збираю себе по краплинах,
    Збираю себе по камінчиках,
  •   Відбудуємо
    Відбудуємо будинок,
    Тут моя кімната,
  •   Оберіг для татусів
    Ти питаєш що я роблю,
    Моя люба нене?
  •   Закрийте нам небо🙏
    Моє сонечко, моя квітонька,
    Моя радість, моє зайченятко,
  •   Ангел з автоматом
    Доню, подивися в небо:
    зіронька зорює...
  •   Про Марічку
    Задивилася Марічка:
    сині очі має річка,
  •   ***
    Я просто хочу спокою і тиші,
    Щоб слухати як вітер сни колише,
  •   Зайчик радісно гуляє
    А у лісі рано-вранці
    Вовчик полював на зайця.
  •   Вітер пише
    Вітер гілоньки колише
    І листи по небу пише.
  •   Чепуруха
    Ой, летіть-летіть до неї,
    Листочки кленові,
  •   Бо Тетянка йде до бабці
    А смачний із медом коржик
    Так і проситься у кошик,
  •   Про вітер
    А у небочку хмаринки,
    Наче в річечці крижинки,
  •   ***
    Вітер очеретом пише
    зіроньці листи:
  •   Я все більш тебе кохаю
    Моя любове ніжносвітанково
    Торкнулася твоїх очей,
  •   Про Маринку
    Як же радісно Маринці
    По веселій йти стежинці
  •   Про Соню
    (скоромовка)
    В маленької Соні сьогодні безсоння.
  •   ***
    Ти торкнувся мене думками - у очах голубінь заясніла,
    Ти торкнувся мене словами - і умить виростали крила,
  •   Гарний задум
    Я цю ніченьку не спав,
    Бо сніжинки рахував:
  •   Біло-біло
    Небо вилило білило
    І навколо стало біло:
  •   Моління
    Притулюся до Неба щокою,
    Шепотітиму ясно до Бога:
  •   ***
    Ніхто ніколи не зникає,
    Ніщо нікуди не дівається,
  •   Гномова доня
    Оселилась у дзвіночку
    Доня гнома у віночку,
  •   Вітерець
    Крутить вітер золоті педалі
    Та спокійно їде собі далі.
  •   Жовтий віршик
    І скажу вам щиро нині:
    Всі берізки в ластовинні,
  •   Осіннє
    В небовиду очі сині.
    Вії - пагони зі світлом...
  •   Сон це
    На кінчиках пальців тополі
    Вмостилось багряне сонце,
  •   Пахощі ночі
    Твоя величність білошоколадна,
    П'янкодухмяна, ноти кардамону,
  •   ***
    Хто слова породив,
    І що це за диво:
  •   Дощик
    Дуже рясно без упину
    З неба пригали краплини
  •   ***
    Сьогодні небочко змерзло,
    Хмарин у небі багато,
  •   Кря -кря
    Гарні лапки в каченятки
    І червоні капчики, -
  •   Нічне прохання
    Поклич мене в свій сон, благаю,
    Під звук небесного роялю
  •   ***
    Сонце ходить в піднебессі
    В жовтих черевичках,
  •   Тарасове слово
    Вірш Тараса вчу раненько,
    Бо для мене він рідненький.
  •   Про метелика
    Сів метелик на кульбабку,
    у пилку сховались лапки:
  •   Колисанка
    "Треба спати, треба спатки",-
    Шепотіли зоренятка.
  •   Дотик Світла
    Це так просто
    в людині сканувати Небо
  •   Ніченька
    Ніченька до люльки
    Підійшла навшпиньки,
  •   Катрусин настрій
    Дує губоньки Катруся:
    "В мене настрою немає.
  •   Світанок
    Розчісує вітер волосся мені,
    А небо вплітає хмарину,
  •   Карантин
    Зайчики дрімають в норках,
    Білочки сидять в дуплі,
  •   ***
    У Бога на долонці
    Блакитна Земля і Сонце.
  •   Хмаринкове
    "Уночі мені не спиться,-
    Каже хмарака білолиця,-
  •   ***
    І Небовиду Церква...Зоресвічі...
    І сам Господь вдивляється у вічі
  •   Тролейбусик
    Жовтий гарний слимачок
    По дорозі їде,
  •   Люлі
    В обіймах ночі сяю зіронькою:
    ніяк не спиться...
  •   Сяєво
    У всьому живому є зоряне світло,
    Чи пломенить воно, чи ледь жевріє...
  •   Святвечір
    Як сміється і співає радісно малеча!
    Бо на неї вже чекає сяючий Святвечір.
  •   Нічне
    Зірка упала у очі -
    теплі з тобою в нас ночі.
  •   У день Святого Миколая
    А до нас на саночках
    Десь аж попід раночок
  •   Миросяєво
    Світло таяло у душі,
    Сповивало теплом серденько,
  •   Карпати
    Старанно в небо дивилась ялина,
    Ковдру зірок виплітала хмарина.
  •   Світань
    Місяць-серп бере у руки нічка,
    Буде зорі в темнім небі жати,
  •   Фарбую
    Фарбую очі Неба,блакить зірниці,
    що до Землі стікає, щоб омивати лиця.
  •   Мамо
    Мамо, серце моє, цілую твої долоні.
    Мамо, ніжність твоя зігріває завжди мене,
  •   Сліди
    Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
    Захотілось їй іти радо, без турботи.
  •   Божа Матір
    Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
    Вони росли як Матінка молила
  •   Ранок
    Червень сяє у росинах срібла,
    Усміхається багрянцем ранок,
  •   Літечко
    Крила у метеликів з чистого кришталю,
    Довго милувалася - крапелини раю.
  •   ***
    Плакав Бог - дощило,
    В серці наболіло,
  •   Хмарка
    Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
    усміхається небесно жовтому нарцису,
  •   Тобі
    Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
    палітрою ніжно-рожевою,
  •   ***
    Не гілля тополі, а мої крила:
    вітер дме, вони хитаються і я лечу...
  •   ***
    Місяць - то Божа долонька:
    Ніжно тримає нічку...
  •   Хмаринка
    Сиділа хмаринка в долонці,
    У мріях гляділа на сонце
  •   Черевички
    - Ой, куди ви біжете, мої черевички?
    - На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
  •   ***
    Так давно не гуляла я небом...
    Так давно не трималась за хмари...
  •   Літачок
    Найвродливіша хмаринка
    Дуже хутко, без зупинки
  •   Ніченька
    На дивовижному каштані
    Вмостилась ніжна нічка-пані,
  •   Любов
    Під небо гріхи піднімаються темними хмарами
    і світло від нас відмежовують.
  •   18 лютого 2014
    - Вода холодна? Крижана?
    - Гаряча:
  •   Мати
    Мати сина колисала:
    Люлі-люлі-люлі,
  •   Віршенята
    На хмарині диво-хата,
    Де маленькі віршенята.
  •   Дитяча молитва
    Склало рученьки дитятко -
    Молиться до Бога,
  •   Він
    А Він переступив спокуси земних втіх,
    І Боже Слово ніс безмірності доріг.
  •   Про ведмедика
    А ведмедик Косолапко
    Тягне до полиці лапку.
  •   Коло
    Ти обійняв мене і утворилося
    коло. Я в центрі кола.
  •   Дякую
    Боженько! Я дякую Тобі за Світло,
    Що золотом ллється з Твоїх очей.
  •   ***
    Сяйвом світ умився –
    Христос народився!
  •   Про нічку
    Нічка ходить по небу навшпиньки.
    Заглядає у сяєвоскриньку.
  •   ***
    Розфарбовую свою душу:
    Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
  •   Любов
    Поцілована полум'ям ранку
    В Божий Світ відслонила фіранку-
  •   Ялинка у Хмельницькому
    Впала зіронька на ялинку,
    Засміялася лунко-дзвінко.
  •   Про хмаринку
    Висока ялинка
    торкалась хмаринки
  •   Дочекалися
    Цілувало голівоньку сонце-
    Золотило руде волосся,
  •   ***
    Зірки в калюжі купались:
    Бризги летіли у боки.
  •   ***
    Зірки запалених свічок
    І темінь неба...
  •   ***
    Свічки-клени багрянять.
    Шепіт вітру:спинись,
  •   Тобі
    Я стаю тендітним сяєвом,
    Засинаю на твоїй долоньці,
  •   Теплоосінь
    Небо заскочило в очі,
    Та плюскотіло хвилями.
  •   Сонячна купіль
    В купелі озера пінились хмари.
    А поміж ними сонце усміхалося:
  •   Дощ
    Очищає Господь Землю,очищає сльозами неба,
    Крапелинами Він хоче доторкнутися й до тебе:
  •   Ранкове
    На віях дрімає ще нічка
    Та ранок цілує у щічку,
  •   Братику
    Все ще не вірю, лише розумію
    Що відбулося:
  •   Відверто
    Іноді так хочеться одягнути шкарпетки з дирками
    через які мої пя'тки дивляться на світ,
  •   Чарівливе
    Нічка-чарівниця льодяники готувала:
    сині, жовті, пурпурові.
  •   Напій ночі
    Темно-кавове небо -
    робуста, арабіка?
  •   Річка
    Місячний гребінь чесав коси річки -
    Радісно хлюпали хвильки водички.
  •   Вечір
    Звільнилася від пут і вільна:
    Свого я серця королівна,
  •   Нічка
    Над місяцем-соняхом
    літав чорний ворон:
  •   Ніч на Івана Купала
    А вербові віти -
    Гойдалки для мавок.
  •   Надвечір'я
    У хати великі очі,
    Бо хата завжди чекає,
  •   ***
    Коли стихає все і чути голос серця,
    Душа вміщає в собі цілий світ,
  •   ***
    Темного квіту пелюстки
    Прилипають до небесної хустки,
  •   Медовий вірш
    Хтось виліпив місяць
    Із меду липи.
  •   ***
    Нічка нанизує зорі в намисто -
    Небо вдягає його урочисто.
  •   ***
    Зібрав пелюстки яблуневі..
    Робив з них пухкі хмарини:
  •   Промінець
    Промінчик сонця у листві тополі.
    Щось вітер йому шепче обережно.
  •   Старий знахар
    Старий знахар
    зелень-ковдру сплітав:
  •   Твоє коло
    Стань у коло,
    стань у коло:
  •   Крилате
    Торкнись мене своїм крилом -
    Полетимо за горизонт,
  •   В обіймах Бога
    Коли ти мене обіймаєш, Господи,
    то я ніжно горнуся до тебе.
  •   Із Донбасу їхали бригади
    Із Донбасу їхали бригади.
    Поспішали до своєї хати:
  •   ***
    Третє око людини - її душа.
    Різно сяє, коли до неї торкаються.
  •   ***
    Квітка з твоєї долоні
    проросла у моєму серці.
  •   Місяць
    Місяць сховався у вулик:
    ясніє світанок.
  •   Сніжинка
    Виткане небо. Білі хмаринки.
    З них вилітають тендітні сніжинки.
  •   Ніч на Різдво
    Крила полум'я свічі
    Гладили ікону.
  •   ***
    Все буде так як завжди:
    Місяць,зорі, небо...
  •   ***
    Місяць сяйво ллє на землю
    з золотого жбанка,
  •   Поєдинок
    Долоня в долоні...
    Хто кого переможе в цій битві?
  •   Зорі до неба підв'язує нічка
    Зорі до неба підв'язує нічка...
    Сині,багряні,рожеві,зелені.
  •   Новорічне
    Як Новий рік святкує нічка?
    Глядить прямісінько у річку.
  •   Братику
    Коли ми опинимося обоє
    серед розкішних хмарок,
  •   Якби вернутися в те літо
    Якби вернутися в те літо...
    Аби вернулися літа...
  •   Ой, люлі-люлі
    Моє ліжко - люлька,
    Яку почепили на гачок-місяць.
  •   ***
    І навшпиньки прийшла осінь...
    Та зазирає в очі мої...
  •   Місяць
    Безсонна і темна нічка
    Зірок накидала в пічку,
  •   Осінній step
    Кленовий лист приклеївся до шибки:
    Долоня осені...Вітальний жест..
  •   ***
    На синій дзвоник прилетіла бджілка -
    Вітально уклонилася голівка,
  •   Малюнок
    Намалюю на папері біленькі хмаринки.
    Хай летять у небо синє хутко, без зупинки.
  •   Кленові крила
    Крила з клена падають - видко буде осінь.
    Птахи відлітатимуть у небесну просинь.
  •   Біля батьківського дому
    Біля батьківського дому
    У гіллі горіха
  •   ***
    Небо дивиться в чашку.
    Я п'ю чай.
  •   Ранок
    Бульбашка світла на моїй долонці,
    Лусне і вилетить звідти сонце.
  •   Хмарки
    Хмарка коником...
    Ой, як хочеться її осідлати
  •   Я хочу, щоби біля Бога
    Я хочу, щоби біля Бога
    Кружляла моя дорога.
  •   Золотистий промінець
    Золота корона в квітки,
    Хоч маленьке стебельце,
  •   Жартівливе
    У крісла в обіймах зі склянкою чаю,
    Коханий, я знов за тобою скучаю.
  •   Вишневе
    Я в астралі, на вишні,
    там де хмари розкішні,
  •   Споконвічне
    Цілий світ у мені:
    Минуле, цей день і майбутнє,
  •   ***
    Хмарка нюхала цвіт вишні-
    Запахи такі розкішні!
  •   Квітневе
    Люблю природи дивовижний стан,
    Коли ось-ось розпуститься каштан.
  •   Про мрію
    Всі потуги смішні та непотрібні,
    якщо ти небо продаєш за мідні,
  •   Калюжа
    Хмарина жбурляла в калюжу краплини,
    З образою, болем і так щохвилини.
  •   Нічниця
    Місяць - крило горлиці, що колисає нічку...
    Місяць - яскрина вічності, неба вогнянка-пічка...
  •   До Дня народження Т Г. Шевченка
    Думки ураз подалися стежиною,
    Неслись за говірливою дитиною,
  •   Весняна замальовка
    Зима вже плаче,бо весна перемагає,
    і сірий смуток стріхою стікає...
  •   Новини ТСН
    Пливe кача, пливe кача,
    Та в небо злетіла,
  •   Про зірку
    Пірнула у місячне небо,
    Дістала ясну зорю,
  •   Сніговик
    А веселий сніговик
    Дбати про берізку звик:
  •   Зимове
    Красу горобини найкраще видно взимку,
    коли все біло, і червоніють
  •   Зимове
    Сніг під ніжками хрустить,
    Зайчик морквою хрумтить,
  •   Зимовий ранок
    Сніг - молоком,
    Сосни - корицею,
  •   Болить...
    Вона народила сина,
    Навчила його ходити.
  •   Сніжинки-спогади
    До шибки батьківського дому
    приклеїлись сніжинки.
  •   Сон
    Коли машина заплющила очі,
    То їй наснився дивовижа сон:
  •   Місячна ніч
    Місячне сяйво. Кленове осоння.
    У Маленького принца нічка безсоння.
  •   Троянда
    Троянда квітує на моїй долоні,
    Пелюстки ніжні, рожево-сонні...
  •   Ведмежатко
    Майже щоночі у мою хатку
    дивиться сяюче ведмежатко,
  •   Відбиток
    Тіні дерев замками на дорозі.
    Двері відчинені. Стою на порозі.
  •   Алілуя
    У небі блакитнo-чистім
    Безкрає добро і світло...
  •   Спогади
    Ку-ку! Ку-ку!
    Зозуля? Ні,
  •   ***
    Я обіймала море:
    Хвилі потрапили в душу,
  •   Вечір у Макові
    Місяць виблискує в озері
    золотою щукою.
  •   ***
    І снилися мені все дивохмари,
    Квітучі пахощі, зелені трави,
  •   Літньовечорове
    Ми утрьох сьогодні:
    Місяць, я і кіт,
  •   Абрикосове
    Чай з корицею...
    Ділюся таємницею...
  •   Полуничне
    Полуниця вилізла на листя,
    Сонце червонить її боки.
  •   Нічне
    ́Проростали корені - виростали верби у моїй душі.
    Пагони вербички вітер колихає у нічній тиші.
  •   Крашанка
    Від бою і болю серце твердіє,
    Стає яйцем з міцною шкарлупою.
  •   Про вірш
    Я вірую...А вірш, від слова "віра".
    Я вірую...Отож - пишу вірші.
  •   Про ніжність
    Я заздрю твоєму сну, бо ти у його полоні,
    А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
  •   Моя мрія
    Коли у небі літають білі крокодили,
    а бурштин до сосен приклеює гном,
  •   Прогулянка
    Коли я ходжу по небу
    Головою донизу,
  •   Слоненяткові сни
    Коли слоненятко лягає спати,
    То сниться йому пісня мами і тата,
  •   ***
    На денці моєї душі
    затонув корабель Асоль,
  •   Як музика оселю знайшла
    І узяв він сопілку...
    І заплакали Карпати джерелами,
  •   Молитва
    І дзвони заревли від болю,
    Дзвонар потужно калатав...
  •   Листя
    З останніх сил тримаються на гілці.
    Впадуть ...і вже немає вороття.
  •   ***
    Хвилі - долоні моря,
    А в руках пароплав-телефон...
  •   Біля зображення Блаженнійшого Володимира
    Так стало тепло на душі
    І я спинилася. В тиші
  •   Осіннє
    Приховаюсь у осіннім листі,
    Заховаюсь у роси краплині,
  •   ***
    Спустились зорі неба на балкон
    І заглядають до моєї шибки -
  •   21 вересня
    Постукав дощ у парасолю чи то в душу.
    Як стукають, то відчинити мушу.
  •   Спекота
    Спекота...
    Дощ пройшов...
  •   Синість
    У темряві живе гнітюча темінь,
    А сяйво поселилося у світлі.
  •   ***
    Прикрию фрамугу душі,
    Бо вилетить і полетить,
  •   Мамин сон
    Заснула моя неня, притомилася...
    І ніжністю серденько моє вмилося:
  •   Персикове
    Інтерпретація сюжету Айвазовського:
    Солодкі персики і літня жінка.
  •   ***
    Мамо! Посидь біля мене, погладь по голівці:
    Дитинство моє в материнській долонці...
  •   Грушевий вечір
    Цей вечір можна пити з молоком.
    Мастити м"ятою на скибу хліба.
  •   Небесне
    Умилася душа сльозами,
    Та засміялась, мов дитина,
  •   Каштани
    А за вікном рахує місяць на дереві каштани,
    Й малює в небі свій каштан зірок:
  •   Ей, зупинися!!!
    Він через голови подався до мети.
    Дістався і стоїть у полі одиноко.
  •   А на Луганщину летіли журавлі
    А на Луганщину летіли журавлі,
    Щемливу ніжність несли на крилі.
  •   А Господу болить
    А Господу болить, коли ми грішимо.
    А Господу пече, як слово кривдне, чорне.
  •   Чекаю
    Я зорі дістаю із серця й кидаю в небо,
    щоб тобі світили.
  •   Совість
    Совість спала удень, як сова,
    Прокидалась вночі та гугикала,
  •   Випадкова зустріч з бійцем 30-ої окремої механізованої бригади АТО
    В очах багато мудрості і болю,
    В руках рюкзак, пакет і каремат,
  •   ***
    І називають совість... рудиментом...
    Ні, еволюції вона є елементом.
  •   Душа тополі
    Коли зрубали тополю -
    Лишилась її душа.
  •   Я ладен...
    Я ладен іти через високі гори і круті скелі,
    по гарячих пісках залитої сонцем пустелі,
  •   Весняне
    Душа лилася по асфальту:
    Вбирала в себе хмари, сонце,
  •   ***
    Зібрав мій сон валізу,
    Подався кудись далеко,
  •   ***
    Кажуть, Стрибог може світ перевернути,
    якщо у два вуса дмухне.
  •   ***
    А Місяць сів на дах будинку
    і дивиться довкола:
  •   Опісля свята
    Відсміялись ялини, відсвітили,
    І тепер лежать на смітниках,
  •   Лисячі вогники
    На півночі Лапландії
    в парку Урхо Кекконена,
  •   Дядя Армен
    І знову місяць панував на небі,
    А він глядів на зорі й Господа молив,
  •   Сонячна мольфарка
    Вона уже не Мавка,
    А сонячна мольфарка,
  •   ***
    Я більше тобі не вірю,
    Бо ти, як актор-пілігрим,
  •   ***
    Вірші літають собі, літають,
    В серці когось гніздечко шукають,
  •   Світанок
    Зірки поснули на моїм вазоні.
    Сміється ранок.
  •   ***
    Небо в озеро гляділось, а навколо ліс.
    І зустріти захотілось Мавку тут до сліз.
  •   Пісня до тебе
    Звуки вилітають з чистої душі,
    І плетуться ніжно димкою в тиші.
  •   То Поля
    Шумить тополя - прилетів Стрибог,
    Не дивлячись на те, що він вже Бог,
  •   Про золоту рибку
    Упіймав я рибу.
    А вона золота.
  •   ***
    А що ти знаєш про запізніле каяття,
    Коли в минуле вже не має вороття
  •   Шоколадні пагорби на Філіппінах
    А шоколад гірчить,
    Бо він зі сліз Арого.
  •   ***
    А може дощ - розмова Всесвіту й Землі морзянкою?
    Якщо поталанить, почуєш мову Сонця, що горить.
  •   Дощенятко
    Не дощ, а дощенятко за вікном,
    У шибку стукає маленьким кулачком.
  •   Лист солдату АТО
    Намалюю я раненько
    Лист солдату із АТО.
  •   Чуднесенькі хмаринки
    Хмарки за деревом : дерево з вушками!
    Каже здивовано хлопчик Андрій,
  •   Залишилися в небі
    Залишилися в небі...
    І заплакала
  •   Нехай Господь береже....
    Небо лягло на плечі,
    Вже натомився вечір
  •   Про кицю
    А мені тому не спиться,
    Бо муркоче сіра киця!
  •   Маленький чудесник
    Я хмаринки ліпив з тіста,
    Щоб неслися в наше місто,
  •   Ранковий дзвінок до мами
    Я не можу напитися твого голосу:
    Все мені його мало.
  •   ***
    Коли печаль одягне пектораль,
    І скіфи-воїни складуть щити,
  •   ***
    В павутиння думок забрели мої сни,
    І віддалися їм на поталу.
  •   Я слухаю Земфіру
    Самотня у квартирі,
    Я слухаю Земфіру,
  •   Квітневе чаювання
    Як добре пити чай і слухати весну,
    її чарівні звуки.
  •   З-під небес
    Поцілуй мене, мамо, пригорни,
    Заспівай колискову ту,
  •   Про лялю
    А в моєї лялі сяють черевички,
    Бо вночі ходила в небо по водичку.
  •   Татусю...
    Маленьке тихе озеро і білий лебідь.
    Шматочки хліба я йому кидаю.
  •   Дощ
    Зерно дощу клювали вітру птахи,
    І осінь огорнула всіх плащем.
  •   ***
    Не прийду. Не запрошуй. Не треба.
    Не потрібно для мене й для тебе.
  •   ***
    О , Боже мій!
    Як пусто на душі...
  •   Художниця
    Якось зайчик восени,
    Під шатром ялини,
  •   Мамин приїзд
    Усе наповнилоь тобою,
    Твоїм цілунком і теплом,
  •   Сонечка
    Весь асфальт у сонечках -
    Діти малювали,
  •   ***
    Упало яблуко в саду,
    Таке велике і червоне,
  •   Сердечко (за Лаканом)
    Подивився у дзеркало знак питання:
    І у світі з"явився символ кохання.
  •   Про любов
    Небо дивовижні хмари малювало.
    Білосніжні хмари хвилі забавляли.
  •   Ранкове
    Золотив ранок роси отави.
    Вітер нанизував їх на нитку.
  •   Осінній вальс
    На лавці тремтіли осінні листочки,
    І сумно прощалися з літом.
  •   Перетворення у Мавку
    Ліс усе дивився їй у спину,
    Вітер награвав мелодію Карпат,
  •   ***
    І зупинилась біля образа.
    Й образа
  •   Самота
    Самотність дихає самотньо,
    Зажура сіра у очах,
  •   Черешеньки
    Кожен ранок на черешні,
    Серед смачних ягідок,
  •   ***
    На небесні подушки
    Cонечко лягло поспати,
  •   Мимоволі
    Мої долоні гладили тополю,
    Та дужі віти рвалися на волю.
  •   ***
    Картина Реріха в моїй кімнаті
    Панує на стіні:
  •   ***
    Я,мабуть,ще осінь.
    Іще не зима.
  •   ***
    Не підіймай рушницю! Не стріляй!
    Качки летять із вирію додому.
  •   ***
    Зажура за вікном.
    Береза і каштан понурені без листя.
  •   Бабусі
    Ви приходите у мої сни,
    Щоби попередити чи то втішити.
  •   ***
    Україна - від слова "рай".
    А життя - то від слова"жити".
  •   Фаусту....
    Хотів миттєвість зупинити...
    Навіщо? О, нещасний!
  •   Засторога або Від в"язня буднів
    У моїх очах давно не купалися зорі,
    Бо погляд безсило упав на моругий асфальт.
  •   ***
    За вікном у тузі проплили сніжинки.
    Біла - біла ковдра: жодної стежинки.
  •   Імпресіоністичні замальовки про льодяний горіх
    Він плакав.Сльози крижаніли
    І холодили міцне тіло.
  •   Непосидюча
    На веселці - Василинка.
    У Василинки - веселинка:
  •   Про Місяць
    Ніччю жовте каченятко
    Тихо вибігло із хатки,
  •   Напередодні Нового року
    Побілила зима землю,
    Навколо - біленько,
  •   Зимова радість
    Цукром посипані гілки ялинки.
    Шишки, немовби солодкі родзинки.
  •   ***
    Вода, схожа на Вино.
    Вино, цілюще, як і Вода.
  •   Дим
    Дарувала піч у долині
    білі хмари верховині.
  •   ***
    А Василько ловив гави,
    І складав їх у відерце.
  •   ***
    Небо нахмурене.Хмари плаксиві.
    Небо стурбоване.Сизе та сиве.
  •   Церкві
    Вона чекала,що я прийду:
    Плекала вогники в свічах.
  •   ***
    Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах?
    Поцілунок дитини, рученята в долонях?
  •   ***
    Сонце – ромашка. Пелюсткові хмари.
    Ніжно пелюстки осіли на трави.
  •   ***
    П'ю чай... Дивлюся на троянди:
    П'ю чай з пелюстками троянди
  •   ***
    Відблиск згаслої зорі дістає землі.
    Сяє вона, хоч давно вже немає її.
  •   Озеро у Макові
    Небеса ніжно гралися хвилями,
    де хмарини,мов чани із зіллями
  •   ***
    Сонечко-це також он яка кульбаба!
    В небі волошковім полум'яна зваба.
  •   Дощ
    Прикурив від сонця вітер -
    закружляли хмари,
  •   Веселкове
    А що там на небі?
    Коромисло різнобарвне?
  •   ***
    Небо зорями дивиться,
    місяцем усміхається.
  •   Їжачок
    Малий їжак нанизував листочки.
    І появився комірець сорочки.
  •   На жаль
    Білі хмарки потопали в небі синім,
    І торкались сонця шиї лебедині...
  •   ***
    Дроти стовпів гляділися в калюжу-
    виходила гітара.
  •   ***
    Мені до вподоби
    медитувати з філіжанкою чаю.
  •   ***
    На покутті горіла свічка
    Що осявала Боже Личко.
  •   У небесному морі
    Я купалася в небі,
    як у мріях злетіла.
  •   Про хвіст
    Інколи я бачу в тебе хвіст білочки:
    ошатний,грайливий,
  •   ***
    Небо хмуриться - в небі хмариться.
    Гнівно золотом розкидається.
  •   ***
    Закукурікав...Пробудив...
    І заджмеліло моє серце.
  •   Тобi
    Неба чорний бархат
    Полум’янять зорi:
  •   Жонглер
    Місяць-сяючий жонглер,
    зорі підкидав.
  •   Про хмаринку
    А хмарина,мов дитина,
    з небокраю підглядає-
  •   ***
    Маленька лелеча
    до тата лепече:
  •   А зорі квітують
    А блискучий місяць небо засіває,
    Темноока хмара зорі поливає.
  •   До приїзду сина
    Хмарина - дівчина в руках тримає сонце.
    Вона сміється і сміється небо.
  •   Підгледіла
    У гілках берізки
    хмарка заблукала.
  •   Ай-ай-ай! або Повний Місяць
    Ніченька ретельно
    зорі рахувала:
  •   Загадай бажання
    Місячним рогаликом
    смакувала нічка.
  •   Зоряне
    Коли місто вкладається спати,
    А будинки заплющують очі,
  •   Від єврея
    Кохаюсь в мові українській.
    Це мова не моїх батьків,
  •   "Дім кави" у Хмельницькому
    Чудовий запах кави,
    з домішкою посмішки дівчини.
  •   Сестрі
    Лелечий подих
    сів на твоє плече
  •   Скарбівниця
    Перебираю спогади, мов скарби...
    Ось діаманти - посмішки синочка,
  •   Сонячно...
    А на городі соняхи
    до сонця личком тягнуться,
  •   ***
    Два сірих озера,
    А я купаюсь в них лебідкою,
  •   Нічний дощ або небо плаче
    Мокрий асфальт,кленове листя-
    Дзеркальне відображення неба нічного.
  •   Листопадневий падолист...
    Листопадневий падолист,
    Вальсує вітер листя кленa.
  •   До побачення
    Червоне вино-сонячне зарево,
    Кислий присмак втрати.
  •   Жу-жу!
    Жорж жоржиною милувався,
    Жорж в жоржинах добре знався.
  •   Про місяць
    Чудова, літня, тепла ніч -
    Чеширський кіт всміхаєтся,
  •   ***
    Якби не Ти, мене би не було.
    Якби би не Я, ти також був би Іншим,
  •   ***
    Сонце в золотій короні
    Ковдру сяйва виплітало-
  •   Світає...
    Думки зелені ялинні
    Полинули в небо синє,
  •   ***
    Хмарки – гойдалки для мрій,
    Ти поглянь на них мерщій:
  •   Спогаданка
    Татку! Я хочу в санчатка.
    В пухнастій, теплесенькій шубці
  •   Небесна чудасія
    Хтось на небі ліпить хмари-
    Кращої нема забави!
  •   Моєму хірургу...
    Коли поглянула в море смутку Ваших очей,
    збагнула, маю стати човеном, щоби в ньому не втонути...
  •   ***
    Коли вдивляюсь в твої очі,
    Немовби в морі плаваю:
  •   Про жирафа
    Я мрію побачити жирафа
    кольору молочного шоколаду,
  •   Про їжачка
    На грибочку слимачок
    ріжки виставляє.
  •   Слоник-бешкетник
    Вночі слоник мандрував.
    Зірки хоботом знімав.
  •   Про сніг
    Десь на небі живе дивовижний павук.
    Має він кільканадцять умілих рук.
  •   Спогади про Товтри
    Сатанів смарагдовим сатином
    дивиться озерними очима.
  •   Карпатський мотив
    А Карпати мають очі-
    Темно-сині,грайливі,мов метелики,
  •   Зимові ескізи
    На білому полотні
    зима малювала малюнки:
  •   Пісня хмаринки
    В небі синім намандрувалася,
    Різним цвітом намилувалася,
  •   ***
    Де земля, де небо-
    Вже не знаю.
  •   Заосеніло...
    Заосеніло вже.Заосеніло...
    Листки тополі дивляться змарніло,
  •   ***
    Невимовна ніжність у моє серце увільється,
    Як подумаю про тебе, коханий.
  •   Останній вальс
    Акації листочки,
    мов клавіши.
  •   ***
    Місяць - вогняний сачок
    для ловіння зірочок.
  •   Жабине кохання...
    Біла лілея з великима очима
    Шепотіла про свою образу.
  •   ***
    Я все ще мрію
    зіграти власну мелодію
  •   Дякую..
    Так хороше,так мило,так прекрасно
    Твої долоні цілувати,мамо!
  •   Загадкова синь
    Небо - море на картині Айвазовського:
    В хвилях потонуло сонце,
  •   Зіроньці...
    А ти мені посміхалася,
    Промінчиками бавилася,
  •   Початок літа...
    Сонце хмаркою милувалося,
    А вона засоромилася:
  •   ***
    Заблукала в лабіринті буденних проблем,
    І душа заридала гірко.
  •   Нічне диво
    До ранку не спала:
    Кришталь рахувала –
  •   ***
    Іду одна я серед ночі,
    В безодні неба ніч зорює.
  •   ***
    Усміхаюся усіма зорями нічного неба –
    Для тебе
  •   Роздуми
    Життя – не рожі,
    Ні не квіти,

  • Огляди

    1. Певне треба прокидатись
      Білка хвостиком накрилась
      Й кольорові сни дивилась:
      Он горішок, он малинка
      І солодких слив корзинка,
      Груша дуже солоденька,
      Абрикоса золотенька,
      В яблучка червоні щічки,
      Ще є ягоди сунички.
      Листям всипана стежинка,
      Он Петрусь і он Даринка,
      Радо сяють оченята,
      Будуть зараз ласувати.

      Певне треба прокидатись,
      Щоби першою дістатись!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Ранкування
      Місяцем долоньки -
      Пригорщі для світла.
      Ним лице умию,
      Щоб душа заквітла.

      Краплі позолоти
      Джерельцем стікають,
      І рожеві барви
      У струмочках грають.

      Так плюскоче сяйво...
      Блискіт водограю...
      У багрянці ранку
      Небо обіймаю.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Наші дітки
      Наші дітки граються в тривогу,
      Влад, Галинка, а також Максим.
      Ось сигнал. "Подалі від порогу", -
      То Максим наказує усім.

      І Галинка ляльку притуляє:
      "Ти не бійся. Буде все гаразд."
      Ці слова дівчатко пам'ятає,
      Бо від мами чула вже не раз.

      Дістає Влад для тривог валізу.
      Там вода, серветки та хлібці.
      Ще тепленьку ковдру для Галинки
      Він тримає міцно у руці.

      А Максим в діток за головного.
      Йод, зеленка,вата - це за ним.
      Він кмітливий, добрий і хоробрий,
      Тому завжди затишно із ним.

      Для дітей хатинка дерев'яна.
      Влад, Галинка і Максимко там.
      Наші діти граються в тривогу
      Під журливі погляди їх мам.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Бо додому приїхав тато
      Чайник весело свистів:
      Воду вже закип'ятив.
      Чашки радісно сміялись,
      Ручкою за бік тримались.
      Цукор каже: Вже пора,
      Бо чекає дітвора.
      І варення, і медок
      Покидають свій куток.
      Зі смородини пиріг
      Залюбки на блюдо ліг.
      Печиво вмостилось в вазу
      Із цукерками одразу.
      Чай Галинка наливає,
      Залюбки всіх пригощає,
      І ясніють оченята
      Бо додому приїхав тато!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Наші любі татусі
      Я - маленьке зайченятко.
      Біля мене зайчик-татко.
      Він дає мені морквинку,
      Я ж дивлюся на хмаринку.
      В небі кращої немає,
      Бо хмаринкин тато дбає,
      Щоби донечка-хмаринка
      Не журилась ні хвилинки,
      Щоби радісно всміхалась
      Та із зайчиком віталась.
      Наші любі татусі
      Про малечу дбають всі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Перша тривога
      Я народився! Акушер...мамуся...
      Заплачу - голосом до них озвуся!

      І що це? Гучно звук тривоги лине.
      В очах дитяти подиву краплини.
      Та крик життя долає звук сорени,
      На цій землі вовік Благословенній.

      Матуся сина пригорнула, ще невміло:
      "Перша тривога...Чуєш, відгуділо..."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Пригорнутися до тата
      Хочу пригорнутися до тата
      І розповісти йому про те,
      Що у школі ми не мали свята,
      Бо донат для нас понад усе.

      Малювали татусям малюнки.
      Майстрували власноруч дарунки:
      Оберіг й батончик з курагою,
      Щоби мав кожен татусь з собою.

      І писали татам лист про мрії,
      Як жадана усмішка зігріє
      Хоч маленькі та тверді серденька
      І як сонечком всміхнеться ненька.

      Я так хочу пригорнутися до тата!
      Це моє найкраще буде свято…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Літепло
      Барвами літечковими
      Липень малює літо.
      Ранками світанковими
      Небо пірнає в жито.

      Чом задивилась усміхнено?
      Темно-червона вишня?
      То пригощає літеплом
      З щедрих долонь Всевишній.

      Чом в оченятах, ясочка,
      Сяйво у хованки грається:
      То мерехтить, мов зіронька,
      То, наче вечір, ховається?

      Вкотре глядиш на яблуню,
      Віти вже гнуться додолу.
      Знову отави покошені,
      Запахи літостодолу.

      Яблучки та на гілоньку.
      Роси та на покоси.
      Радості на голівоньку.
      Медосолодкі сльози.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ***
      Усе на світі створене з любові:
      І травина, квітка, колосок,
      І метелик, сонечко, мураха,
      Й солов'їний ніжний голосок.

      Червонястий мак, синій дзвіночок,
      Що росте на грядці у рядочок,
      І верба розлога, і тополя
      Появилися з Небесної Любові.

      Усмішка дитини, погляд мами —
      Це любов, що зрощена віками.
      Море світла, сяєво сердечне —
      То любов безмежна, безконечна...

      І тому усе живе — навічно,
      Бо ясніє там Любов одвічна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Гайдельберг на долоні.
      Ночі сумливобезсонні
      Тихо вмостились на крівлі
      І сповивали будівлі.
      Дзеркало, манкей та річка.
      В хвилі пірнула нічка.
      Сон чи реальність...Не знаю.
      Смуток в каштани вплітаю.
      Хто в моїм серці шкребоче?
      - Крихти небес мишка хоче...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Квітень
      Квітень взяв у руки пензлик:
      Нумо малювати!
      Одягнув у білу сукню
      Вишень деревцята.

      Барва жовта у нарцизів,
      А також в кульбабки,
      І тюльпанові шеренги
      Окрасою грядки.

      Крокуси, мов намистинки,
      Сині, світлі серединки.
      Гіацинт рожевий, білий
      Джмеликам і бджілкам милий.

      До такої одежини
      Треба й пахощів краплини:
      Черемха рясно квітує,
      Своїм запахом чарує!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      І міркує білоцвіт:
      "А чи є в кульбаби дід?
      Чи онуки-кульбенятка
      Роблять вранішню зарядку?
      І чому такі жовтенькі
      Та усміхнені й раденькі
      Всі кульбабки у долині,
      Й весело сміються нині?"
      - Бо ж питає білоцвіт:
      "Де росте кульбабодід?"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Чи не щоночі
      Знов гулкі тривоги звуки
      Повзуть Україною,
      Янгол крильцем прикриває
      Візочок з дитиною.

      Притуляє зайчика
      До грудей синочок,
      З мамою іде квапливо,
      Хоч спатоньки хоче.

      Он дівчатонька-двійнята,
      Рюкзачки на плечах,
      Знову смуток оселився
      В очицях малечі.

      Сестра братика веде,
      Йдуть трохи повільно,
      Їх доноситься розмова:
      "....Україна вільна..."

      Вже "відбою" гучні звуки
      Стеляться країною.
      Чи оселя уціліла
      В матусі з дитиною?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Гірка доба

      Привітайте його з Днем народження,
      Як вітали матуся і тато,
      Привітайте його з Днем народження,
      Вже немає кому вітати.
      Привітайте його з Днем народження,
      Як вітала раніше дівчИна,
      Як отримав важке поранення,
      Стала іншому гарна дружина.
      Привітайте його з Днем народження,
      Як вітали колеги і друзі...
      Забарилися, підзабули:
      Україна в журбі та тузі...
      Побратимів слова підбадьорливі,
      Наказове хірурга: "Живи!",
      Капелановий погляд проникливий,
      Хрест в долоні ... Терпи і неси...
      Все згадалось у День народження,
      Кому вірив, кого любив...
      "Привітайте мене з Днем народження,
      Я ...ніколи ще так не просив...."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Хто ми такі, щоби судити?
      Ми всі для Бога Його діти.
      Нам треба Заповіт читати,
      Навчитись щиро пробачати,
      Щосили світ цей полюбити
      І зним у мирі далі жити.
      Смиренно дякувати Богу
      За обрану для нас дорогу:
      Він наш Творець. Він добре знає -
      Опісля ночі Сонце сяє,
      Й молитва чується гучніше,
      Коли читається тихіше...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Наче Ангелові крила
      Наче Ангелові крила
      Парашутики-сніжинки
      Вилітають із хмаринки,
      Бо за ними вже сумують
      І смереки і ялинки.

      Довго й весело кружляють,
      Знають, що на них чекають,
      Все довкола роздивились
      І на гілочки вмостились.

      Як у казці дивовижній
      Ці ялини білоніжні!
      Сонце сніг позолотило -
      Наче Ангелові крила!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Вічна розмова
      У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
      Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
      Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
      У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
      Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
      Й почути омріяне: доню, рідненька, я знаю...

      Чекаю на нічку - наснись мені, матінко, знову,
      У зоряне небо тече наша вічна розмова...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    18. Вічна розмова
      У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
      Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
      Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
      У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
      Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
      Й почути омріяне: доню, рідненька, я знаю...

      Чекаю на нічку - наснись мені, матінко, знову,
      У зоряне небо тече наша вічна розмова...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Золоті Карпати
      Зазирнули в очі, доторкнулись сердця
      Золоті дерева, золоті озерця.

      Золотаве Сонце золотило гори:
      Золотіють щедро дуби й осокори.

      Золота джерельце золотом співає.
      Золотий листочок білий гриб ховає.

      Золота форелька, жовта саламандра...
      І Карпати кличуть в золотисті мандри.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Гриб грибочку говорив
      Гриб грибочку говорив:
      "Не ту шляпку ти надів,
      Треба було червоненьку
      В білу цяточку маленьку,
      Чи сховатись під листочком,
      Розміститись за пеньочком,
      Щоб ніхто й не здогадався,
      Де це білий гриб сховався!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Він мене обороняє
      Я нічого не боюся,
      Бо рука в руці татуся,
      Він мене обороняє -
      Україну захищає.

      Я нікого не боюся,
      Я до татечка горнуся
      І кажу йому тихенько:
      "Я доросла, не маленька,
      Ще чекатиму на тебе,
      Україні поміч треба.

      Так пишаюся тобою:
      За широкою спиною
      Наша люба і єдина
      Рідна Неня-Україна."

      Я ніколи не боюся,
      Лиш за татечка молюся...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Осінь
      Осінь - кольору полум'я свічі:
      Вогник вдячності та молитов.
      Сяєвом жовтим сповита земля,
      Свічі-дерева запалені знов.

      Осінь голубить, осінь шепоче,
      Осінь тебе обійняти хоче,
      Осінь до серця свого пригортає,
      Осінь у вічі тобі зазирає.

      Осінь - спогади про весну й літо:
      Відзеленіло, з квіту - плоди,
      Осені листю ще майоріти,
      Вітру співати осінні пісні.

      Всесвіт говорить, дякує Богу,
      Полум'ям листя освятить дорогу,
      Боже дитятко, ти не журися,
      Дякуй Всевишньому і поклонися.

      Осінь - премудра: не бійся зими,
      Осінь - це крок до нової весни,
      Серце холодним бути не може
      Веснонька зиму завжди ПЕРЕМОЖЕ.

      Осінь голубить, осінь шепоче,
      Осінь тебе обійняти хоче,
      Осінь до роздумів нас спонукає,
      Осінь розчулює,осінь вітає..

      ...А ще - осінь жовто-блакитна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Осінь
      Осінь

      Осінь - кольору полум'я свічі:
      Вогник вдячності та молитов.
      Сяєвом жовтим сповита земля,
      Свічі-дерева запалені знов.

      Осінь голубить, осінь шепоче,
      Осінь тебе обійняти хоче,
      Осінь до серця свого пригортає,
      Осінь у вічі тобі зазирає.

      Осінь - спогади про весну й літо:
      Відзеленіло, з квіту - плоди,
      Осені листю ще майоріти,
      Вітру співати осінні пісні.

      Всесвіт говорить, дякує Богу,
      Полум'ям листя освятить дорогу,
      Боже дитятко, ти не журися,
      Дякуй Всевишньому і поклонися.

      Осінь - премудра: не бійся зими,
      Осінь - це крок до нової весни,
      Серце холодним бути не може
      Веснонька зиму завжди ПЕРЕМОЖЕ.

      Осінь голубить, осінь шепоче,
      Осінь тебе обійняти хоче,
      Осінь до роздумів нас спонукає,
      Осінь розчулює,осінь вітає..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Небо боронити
      Не хвилюйся, моя нене,
      Маємо їх збити,
      Он татусь вже поспішає
      Небо боронити.

      Ось літак його летить -
      Я це серцем бачу,
      Пам'ятаєш, він казав:
      "Я їм не пробачу".

      Мамо, чуєш, збили дрон,
      Влучили в ракету,
      Збережемо Україну -
      Вбережем планету.

      Чуєш, матінко,відбій,
      Тато прийде скоро:
      Он літак його летить,
      Подивися вгору!

      Щойно виросту, матусю,
      Теж пілотом стану -
      Пильнуватиму свій край
      Я безперестанно!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Вітер бігав по листочках
      Вітер бігав по листочках -
      Грав на піаніно,
      Бо навчальний рік завершив
      вітер на відмінно.
      І тепер радіє він:
      Виграє, сміється...
      Та сумує хмарка в небі:
      "Он як задається!
      А я маю лише добре
      Й тішуся тихіше,
      Але у хмаринній школі
      Вчитися складніше!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Скоромовка
      В липні Липень мандрував,
      Віти липи оглядав:
      Чи усе залиповіло -
      Квітом липи запашіло?
      Липень трішечки стомився,
      Чаєм з липи пригостився.
      Липовим духмяним чаєм
      Щедро липа пригощає!



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. ***
      Ну то як воно, коли тоне в своїй хатині
      немічний, прикутий до ліжка?!
      Ну то як воно, коли жінка на даху тримає,
      аби вище, дитятко за ніжки?!
      Коли унизу пропливає труна із мамою?!
      Заховався від правди далеко за брамою?!
      Може серце ущент заповнене ватою,
      а вуста зашиті міцною мотузкою?!
      Ще читаєш Тургенєва й віруєш
      в загадковість вєлікорускую?!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Відлуння
      Зоряна нічка — мріям сестричка.
      Місячний міст вподобав піаніст.
      Хмари стомились: вдень не поспали,
      Ковдрою сонечко ніжно вкривали.
      Очі розплющив нічний чародій,
      Скриню дістав. Що за диво у ній?
      Сині смарагди, жовті бурштини,
      Ними Дунай прикрашатиме нині.
      Сяють палаци, будинки, мости,
      Плескають хвилі: залишся...не йди...
      Ніжне відлуння..."Мелодія"...Скорик...
      Місяць освічує батьківський дворик...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Котик, Зайчик і сердечко
      Що малюють наші діти?
      Жовті та блакитні квіти,
      Сонце, біленькі хмаринки,
      Відбудовані будинки,
      Школу, стадіон, садочок
      І заквітчаний куточок.
      На асфальті у містечку
      Котик, Зайчик і сердечко,
      Мчить додому потяг тата,
      Перемоги світле свято!

      І малеча має хист :
      Цей малюнок — щирий лист,
      Надихають любі діти
      Рідний край наш боронити.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Дякую, рідненька
      Цілувала мене в щічку — донечку вітала,
      Ніжно-ніжно, наче небо, вуста притуляла.
      Умостився поцілунок — уподобав личко,
      І тепер маю на щічці любові криничку.

      Де б не була, що б не сталось ти завжди зі мною,
      Змию серця біль і журу тією водою,
      А як сил мені забракне — водиці нап'юся,
      Скажу: "Дякую, рідненька!" й Богу помолюся...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. ***
      Ця хвиля спогадів збиває з ніг...
      Не встоїш...Забере з собою...
      Мамусю, знову ти зі мною,
      І знову бачу батьківський поріг...
      Ця хвиля спогадів збиває з ніг...
      Гнітюче - не почую, не побачу...
      Зима минула і розтанув сніг
      Та крижанинами я досі плачу...
      Ця хвиля спогадів збиває з ніг...
      Матусю, ти пробачила? Пробачиш?
      А пам'ятаєш дідовий горіх?
      Його ти, певне, з Неба зараз бачиш...
      І згадуються золотаві миті,
      Коли купалось сонечко у житі....
      Ця хвиля спогадів...
      Стій міцно...Не впади...
      Впіймай її...Тримайся...
      Далі йди...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Колискова для зайченят
      Хочу у люльку - Божу долоньку:
      Хай колисає стомлену соньку.
      Хочу у люльці заснути калачиком,
      Далі прокинутись сонячним м'ячиком.
      Хочу рожевих і місячних снів,
      І чарівник щоби радо зустрів.
      Маю до нього прохання єдине:
      Хай переможе в війні Україна,
      Нехай додому повернеться татко
      І приголубить своє зайченятко.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      "Паляниця! Паляниця!
      Вимовляю як годиться.
      Попри відстань, попри втому
      Ми приїхали додому.
      Будем тата тут чекати
      Й ЗСУ допомагати.
      Чи потрібна вам підмога?
      Зроблю все для перемоги!
      Я дорослий. Я вже зможу.
      Я вам гарно допоможу.
      Підставлятиму плече
      Коли холодно й пече!"
      Усміхнувся прикордонник:
      Підростає оборонник!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Лист Святому Миколаю
      Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
      Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
      Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
      Щоби затишно було у нашій хатині.

      Попрошу у тебе ще буржуйку та пічку,
      Щоб малесенька сестра не мерзла у нічку.
      Теплу ковдру для матусі попрохаю в тебе,
      Я до мами пригорнуся і промовлю небу:
      Хай Архангел Михаїл теж нам допоможе -
      ЗСУ і ППО славно переможе!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Чекає в Херсоні
      Моє піаніно сумує в Херсоні,
      І ночі у нього самотні й безсонні.

      Моє піаніно так любить Шопена...
      Ні звуки тривоги...Ні звуки сирени...

      Моє піаніно шепоче: "Аліса,
      З країни чудес у Херсон повернися,
      Як пальці твої доторкнуться до мене
      Мелодія вальсу проллється натхненно
      І сяйвом проникне в притихлі оселі...
      Звучатимуть ноти...Сумні та веселі...

      Моє піаніно чекає в Херсоні,
      І я привезу йому світло в долоні...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Не хвилюйся, матінко
      Не хвилюйся, матінко,
      Зовсім я не змерзла,
      Черевички тепленькі
      Ти ж мені принесла.

      Не бентежся, мамонько,
      З'їм холодну кашу,
      І за тата, і за маму
      Й Перемогу нашу.

      Не журись, матусенько,
      Хоч немає світла
      Та від голосу твого
      Серденько заквітло.

      Не турбуйсь, мамусенько,
      Пригорнусь до тебе,
      Наші ППОшники
      Захищають небо.

      Не хвилюйсь, ріднесенька...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      Збираю себе по краплинах,
      Збираю себе по камінчиках,
      Збираю себе по хмаринах,
      Вплітаючи сонце у вінчики.
      Збираю себе по пелюстках
      У цілісну літа квітку,
      Збираю себе по пір'їнах,
      По клекотах в небі лебідки.
      Збираю себе по листочках -
      Уже зеленіє липа,
      Збираю себе у садочках
      По крихтах барвистого квіту.
      Збираю себе по слову,
      По нотах, по барвах палітри,
      По хвилях збираю себе,
      По шерехах теплого вітру,
      По усмішках діточок, по дії,
      Молитві до Бога...
      Збираю себе щомить..
      Збираю... і йду у дорогу.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Відбудуємо
      Відбудуємо будинок,
      Тут моя кімната,
      І вітальня, де збирались
      Я, матуся й тато.

      Кухня пахла пиріжками -
      Мама готувала,
      Ми з сусідами разом
      Смачно ласували.

      Ось татусева кімната...
      Те, що залишилось...
      Стіни, пройми без віконець
      Попелом покрились.

      Он великий коридор,
      Вчився тут ходити,
      Пам'ятаю, як вдалося
      Матінку зустріти.

      Як раділа вона щиро,
      Плескала в долоні,
      Цілувала теплоніжно
      Мої щічки й скроні.

      Перші кроки - незабутні,
      Сяяла, мов зірка...
      Мамо, глянь, горіла навіть
      З металу одвірка.

      Мам, ходімо в вашу спальню,
      Що? Її немає?
      Не зронила ні сльозини,
      Лиш рашистів лає.

      Раптом мама усміхнулась:
      Глянула на сина -
      У малечі в рученятах
      Велика цеглина.

      Дуже вправний гоподар
      Своєї країни,
      Буде сонячне майбутнє
      В Неньки-України!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Оберіг для татусів
      Ти питаєш що я роблю,
      Моя люба нене?
      Ангеликів з ниточок
      З сердечком черленим.

      Крила ніжно-голубі,
      Мов блакитне небо,
      Сукня жовто-промениста,
      Така, як у тебе.

      Очі дуже добрі й мудрі,
      Як в нашого тата,
      Україну, він казав,
      Берегтиме свято.

      А мені на вушко ще
      Шепотів тихенько:
      Сину, прошу, потурбуйся
      Про сестричку й неньку.

      І також пообіцяв:
      Як прийде додому,
      То рибалити поїдем,
      Вудити до втоми.

      Й на парад усі підемо
      У День Перемоги,
      Бо незламна Україна
      Під захистом Бога!

      Я Ангеликів змайструю
      Багато-багато -
      Буде гарний оберіг
      У кожного тата.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Закрийте нам небо🙏
      Моє сонечко, моя квітонька,
      Моя радість, моє зайченятко,
      Чом всміхаєшся, моя донечко,
      Мабуть знову наснився татко?

      Моя зіронька, моє серденько
      Уві сні шепотіла тихенько:
      Я чекаю на тебе татечку
      І молюся щодня, як і ненька.

      Моя мужня та сильна дівчинка
      Говорила: сирен не боюсь,
      Бо я знаю, що нас берегтиме
      Добрий Боженька й любий татусь.

      Трудівниця. Натруджені рученьки.
      А сьогодні так крепко стомилась,
      Помічницею стала матусеньці:
      Плести сітки вже добре навчилась.

      А на вечір горнулась до матінки,
      Поцілунок вмостила на щічку:
      Снів солодких, моя мамусенько,
      Дай нам Боже спокійної нічки...

      Моя люба маленька дівчинко,
      Моя рідна кровинонька мила,
      Помолімося в бомбосховищі
      ППО щоб ракети збила.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Ангел з автоматом
      Доню, подивися в небо:
      зіронька зорює...
      Це від тата -
      Нас з тобою боронить
      Янгол з автоматом.

      Заспокоїлась нарешті?
      Віченьки заплющи,
      Всі побоювання лишні,
      Не хвилюйся дужче.

      Тато шле тобі вітання -
      Сяєво заграло,
      Щоб ти спала до світання
      І міцною стала.

      Щоб наснилося тобі
      Синє чисте небо
      шепотітиме слова:
      "Доцю, спи, так треба.

      Як прокинешся раненько,
      Золоте серденько,
      Поцілуй за мене, люба,
      Братика і неньку.

      А тобі я шепочу:
      Люлі, донько, люлі,
      Україну вбережу
      Від російської кулі.

      Будуть ранки ще у нас
      Ясні, пурпурові,
      І веселки в небесах
      Різнокольорові.

      І прогулянка у місті -
      Все, що забажаєш,
      Знову купим кошеня,
      Хоч одне вже маєш..."

      Нахилилася матуся,
      Дочку цілувала...
      Спить дитина
      Й не відчула,
      як сльозина впала.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Про Марічку
      Задивилася Марічка:
      сині очі має річка,
      а волосся - довгі хвилі,
      в них лілеї серцю милі,
      скачуть сонячні яскринки,
      наче золоті рибинки,
      відображення хмарин -
      справжнє диво із дивин,
      а на березі вербички
      заплели тонкі косички,
      темноокий очерет
      одягнув новий берет,
      лиш поважна чапля пані
      знову в сірому жупані...
      Сяде дівчинка у човник
      і яскравий сонця вогник
      принесе в дарунок цаплі -
      хай на дзьобі сяють краплі!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. ***
      Я просто хочу спокою і тиші,
      Щоб слухати як вітер сни колише,
      Почути як шепочуться ялинки
      І як співають зорі без зупинки,
      Глядіти як русалка шиє плаття -
      Тканина синя в біленьке латаття,
      На березі мрійливе верболоззя
      Вплітає хвилі у тонке волосся,
      Як човен срібний - світло чарівливе
      Думки купає в озері сяйливім,
      Як день заснув, хоч миготить ліхтарик -
      Нічного неба сяючий кришталик,
      Як ранок ніжний бережно навшпиньки
      Спускається з крилатої хмаринки,
      Як Землю-донечку в обіймах обережно
      Голубить Всесвіт - Сяєво безмежне...
      Я лише прошу спокою і тиші,
      Щоби читати те, що Небо пише...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Зайчик радісно гуляє
      А у лісі рано-вранці
      Вовчик полював на зайця.
      Зайчик вдів біленьку шубку,
      Хай у вовка гострі зубки
      Він його не відшукає,
      Вухань радісно гуляє.
      Куцохвостий, косоокий,
      Плигає у різні боки.
      Вовчик дивиться похмуро:
      Під сосною кучугура.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Вітер пише
      Вітер гілоньки колише
      І листи по небу пише.
      Хутко рухає хмаринки:
      Старт, а далі – серединка,
      Потім – фініш, жирна крапка –
      Записав усе на згадку.

      Білосніжні та блакитні
      хмароньки – слова привітні,
      Їх цілісінький рядок,
      Золотіють від думок.

      І хмарки рожево-ранні –
      Речення завжди жадані,
      Бо привітно день вітають,
      Всіх довкола усміхають.

      Та ось раптом хмара сиза,
      Містить у собі капризи,
      Норовиста, вередлива,
      Умостилася сміливо
      І суворо поглядає,
      Чи на неї хтось чекає.

      Зачаїлись всі довкола...
      Та сказало сонцеколо:
      "Це ж не слово, темна клякса,
      І вона до того ж плакса".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Чепуруха
      Ой, летіть-летіть до неї,
      Листочки кленові,
      І жовтенькі й червоненькі,
      Жовто-пурпурові,
      Щоб ялинка увібралась
      В золоті прикраси,
      Що засяють, мов гирлянди,
      На сонці одразу.
      Щоби зіроньки кленові
      Осявали віти,
      І щоб ними милувались
      Дорослі та діти.
      Щоби вітер шепотів:
      "Он яка гарненька!
      Ось погляньте, як їй личить
      фарба золотенька!"
      Ще згадаються ялинці
      Дарунки кленові,
      Коли взимку одягнеться
      В обнови святкові.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Бо Тетянка йде до бабці
      А смачний із медом коржик
      Так і проситься у кошик,
      Бо Тетянка йде до бабці,
      Щоб допомогти на грядці,
      Полуницю поливати
      І з бабусею чаювати.
      Гарні слухати поради,
      Їм онука дуже рада,
      Разом будуть залюбки
      Ще й пекти медовики,
      І додому у корзинці
      Мамі принесе гостинці.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Про вітер
      А у небочку хмаринки,
      Наче в річечці крижинки,
      Біло-сірі та холодні:
      Вітер був напередодні,
      Видно, він стомився трішки,
      Бо трусив в саду горішки.

      Дуже рясненько упали,
      Та їх білочки зібрали,
      Не дісталися Галинці -
      Лише яблучка в корзинці.

      Вітер довго не барився,
      Радо на дівча дивився:
      В неї усмішка на личці -
      Грушки стиглі на травичці.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ***
      Вітер очеретом пише
      зіроньці листи:
      "Зоре моя, ясноока,
      яка ж люба ти!
      Хвилі - кучері озерні
      Місяць розчесав,
      І серденько твоє в мене
      потаємно взяв.
      Та промовив Світлочолий:
      Сяйво - в Небесах,
      Дарував Диволілею
      з бісером в очах.
      Жовта лілія квітує...
      Біль уже затих...
      Та забути тебе, зоре,
      я таки не зміг..."

      Зірка ті листи читає,
      в скриньку із хмарин ховає...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Я все більш тебе кохаю
      Моя любове ніжносвітанково
      Торкнулася твоїх очей,
      І шепочу тобі я знову й знову,
      що зіткана із лагідних ночей,
      І в роздумах себе питаю:
      роки минають, я все більш тебе кохаю...

      Здається, вже вершина почуттів,
      Піони уквітчали наше небо,
      Та я в палаці дивовижі мрій
      Блакитним сяєвом горнусь до тебе,
      І подумки себе питаю:
      Роки минають, я все більш тебе кохаю...

      Мій храм, обитель світла і добра,
      У твої очі заглядаю волошково,
      Рожевою птахою летять твої слова
      В безкраїй простір нашої любові,
      І чую, як серденько завмирає,
      Коли шепочеш: я все більш тебе кохаю...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Про Маринку
      Як же радісно Маринці
      По веселій йти стежинці
      І збирати у корзинку
      Свіже листя конюшинки.

      Он квіт жовтої кульбабки,
      Наче сонця мармеладки,
      Ніжне листячко сунички -
      Усмішка лягла на щічки.

      Трави чаберу і м'яти -
      Їх також треба зірвати,
      І шепочуть: не хворій
      Подорожник, звіробій.

      Зеленіє кущ малини,
      Листя запашне ожини,
      Та вже варто поспішати:
      Маму чаєм пригощати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Про Соню

      (скоромовка)
      В маленької Соні сьогодні безсоння.
      І в Соніної мами безсоння без Соні:
      Поїхала Соня в село до бабусі,
      Сумують без Соні і мама і друзі.
      Як Соня бабусі в селі допоможе,
      Щаслива й спокійна вернутися зможе.
      Усім привезе соковиті дарунки,
      Бо ж друзі її - ласуни і ласунки!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      Ти торкнувся мене думками - у очах голубінь заясніла,
      Ти торкнувся мене словами - і умить виростали крила,
      Доторкнувся мене вустами - і я більшого щастя не знаю,
      Ти покликав мене з собою, щоб дістатися небокраю.

      У обіймах твоїх щезала, як у променях сонця сніжинка,
      Усміхався Небесний Ангел як в одну заплітав дві стежинки.
      Я горнуся до тебе ніжно: час спинився і став прозорий,
      І хай світ зачекає маніжний доки ми напуватимо зорі.

      Я торкаюсь тебе душею: ми не тут і не там, за межею...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Гарний задум
      Я цю ніченьку не спав,
      Бо сніжинки рахував:
      Скільки треба нам сніжинок
      Щоб зліпити з них будинок.
      Зробимо ще стіл, стільці,
      Он які ми молодці!
      Чай зготуємо зі снігу,
      Білий тортик всім на втіху,
      Снігові льодяники,
      Біленькі сметанники.
      Снігокава і компотик
      Так і просяться у ротик.
      Ще - зі снігу скатертину,
      Хай приходять на гостину
      Сніговик й сніговенятка,
      І нехай в них буде хатка.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Біло-біло
      Небо вилило білило
      І навколо стало біло:
      Білосніжне видноколо -
      Побілилось все довкола.
      Білі падають сніжинки,
      В білих шубках всі ялинки,
      Білі килими на стежках,
      А кущі в білих сережках.
      Білий зайчик на узліссі
      Відгрібав сніжок на стрісі,
      Що насипала хмаринка,
      Глянув, унизу морквинка.
      Білий сніговик раденький -
      Носик має червоненький!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Моління
      Притулюся до Неба щокою,
      Шепотітиму ясно до Бога:
      Буду, Боженько, завжди з Тобою
      І хай сяє Пресвітлом дорога...

      Поєднаюся з Небом сльозою,
      Бо в краплину вдивляється Вічність:
      На долонці у Бога росою
      Відзеркалює Синя величність...

      У молитві солодкі вуста:
      Мить пречиста, преясна, жадана,
      У освячені Небом слова
      Полилося усе несказанне...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. ***
      Ніхто ніколи не зникає,
      Ніщо нікуди не дівається,
      І Всесвіт лагідно та щиро
      Завжди до тебе усміхається,
      І Вічне дивиться щомиті
      На Землю з ніжної блакиті,
      Осіннє листя променисте
      І подих ранку ясночистий,
      І сонце в небових долонях
      Малює золотом на скронях...

      А уночі, як світять зорі,
      Далекосяйні, неозорі,
      Ті, хто пішов, у сни з'являються:
      Ніхто ж нікуди не дівається...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Гномова доня
      Оселилась у дзвіночку
      Доня гнома у віночку,
      І коли вона не спить -
      Квітка радістю бринить.

      Закликає на гостину,
      Білу стелить скатертину,
      І готує залюбки
      Бджоленятам пиріжки.

      Дуже зморені мурашки
      Покуштують чай з ромашки,
      Солодесенький пилок
      Бабочкам додасть в медок.

      Як метелик прилетить,
      То зефір зготує вмить.
      Смакотортик випікає -
      Ласунів всіх пригощає.

      Сонце дівчинці сміється,
      Бо добро завжди озветься.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Вітерець
      Крутить вітер золоті педалі
      Та спокійно їде собі далі.
      Лист берези, клена та тополі -
      Накатався вітерець доволі.
      Вже доїхав до своєї хатинки,
      Зайде й буде дути крізь шпаринку,
      Щоб осінньо-жовте листовиння
      Закружляло у таночку нині.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Жовтий віршик
      І скажу вам щиро нині:
      Всі берізки в ластовинні,
      Жовті мерехтять листочки -
      Світло блимає у очки.
      В клена новий жовтий светрик,
      Милувався далі Петрик,
      І вербички-дві сестрички
      Золотом фарбують річки,
      Жовте платтячко в калини
      І червоні намистини,
      Сонечко руде ясніє
      Та чомусь про літо мрію...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Осіннє
      В небовиду очі сині.
      Вії - пагони зі світлом...
      Лист берізки в павутинні
      Розмовляє тихо з вітром.
      Осінь в золотій хустині.
      Сяють сонечком долоні:
      Вишиває жовтим нині
      На сукенці вербодоні.
      І купається в озерці
      Ще яскраве ясноколо,
      Та осінньо вже на серці,
      Хоч блищить усе довкола...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Сон це
      На кінчиках пальців тополі
      Вмостилось багряне сонце,
      Проміння блискучо-червоне,
      Відчинене в небі віконце.

      І світом оцим милувалось,
      Раділо рожеве серденько,
      І ранечку ніжно всміхалось
      Неначе дитині ненька.

      Опісля кришталю росини
      Збирало в озерцевий клунок,
      В'язало пухкі хустини -
      Сяйливим кульбабам дарунок.

      У жовті лілеї вбирало
      Глибокі та сині річки,
      А хвилі ловили усміх
      Яскравого неба сестрички...

      По ніжних долонях тополі
      Пробігло вечірнє сонце,
      Воно поспішає угору -
      Видніє допоки віконце...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Пахощі ночі
      Твоя величність білошоколадна,
      П'янкодухмяна, ноти кардамону,
      І я до вуст твоїх торкаюсь ніжно,
      Полетимо у височінь бездонну...

      Два птаха, дві зорі, і темінь неба,
      І світ в задумі дивиться у вічі:
      Чому як вогники палають поруч,
      То кожен з них сяйливіший удвічі?...

      Моя величність чорношоколадна,
      З корицею і запахом ванілі,
      Давай полетимо у небо швидше,
      Туди, де наші прабатьки зоріли...

      Сумлінно нічка в небесах працює,
      А місяць - то її станок для пряжі,
      Давай з тобою в небо помандруєм,
      Нехай вплітає в ковдру долі наші...

      Ти кажеш, ніч ця пахне кардамоном,
      А всесвіт з ніжноподихом малини...
      В обіймах твоїх глибочінь бездонна,
      І я зорею в наше небо лину...




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. ***
      Хто слова породив,
      І що це за диво:
      Чому слово "матуся"
      Сяє грайливо?

      Доброусмішка світла
      На обличчі від "тато",
      І серденько сміється
      Золотистокрилато.

      Слово "брат" і "сестра" -
      Найясніші у світі:
      І дитинства всміхаються
      Сонячні миті.

      А солодке та стишенне
      Слово "коханний" -
      Веселкове барвистя,
      Різноцвіття жадане.

      Оберемок проміння
      Пригорну до душі:
      Слово ніжне "синочок"
      Світлом лльється в тиші.

      Хто й коли, невідомо,
      Утворив ці слова,
      Але сила у них
      Надзвичайна, жива.

      Ясне "дякую" птахою
      В небо здійметься,
      І почує сердечко
      Як Всесвіт озветься....




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Дощик
      Дуже рясно без упину
      З неба пригали краплини
      І мостились на деревцях,
      І на хвильках у озерцях,
      На пелюстках дивоцвіту
      Та сміялись радо літу.

      Повзували босоніжки
      На свої прозорі ніжки.
      Стали господарювати
      На городах біля хати.

      І від щастя пишноуста
      Засміялася капуста,
      І петрушка, і морквина,
      І смачненька картоплина
      Й червоненький бурячок
      Радо підставляв бочок.

      Так краплинкам тим раділи,
      Бо спекотні дні стомили.
      І,будь ласочка, доще,
      Ти прийди до нас іще.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. ***
      Сьогодні небочко змерзло,
      Хмарин у небі багато,
      На себе воно натягнуло
      Ковдру з пухкої вати.
      В хмариноньках грілися зорі
      І тихо казки шепотіли,
      Їх погляди неозорі
      Палали від того щосили.
      Промінцем так легко писалось
      Про сяйво чарівно-небесне,
      Поетам сьогодні не спалось -
      Гляділи як зіроньки скресли,
      Як світло пробилось крізь хмари,
      Як місяць палає велично,
      Як небо зігрілося миттю,
      Як римами дихає вічне...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Кря -кря
      Гарні лапки в каченятки
      І червоні капчики, -
      Роздумовував Богданчик,-
      Є у качки пальчики?
      До ставка йде по доріжці,
      Туфельки завжди на ніжці?
      А узимку чобітки
      Качка носить залюбки?
      Щоби це мені пізнати,
      Треба в неї запитати.
      Довго-довго він старався,
      Та нічого не дізнався:
      Вже на небочку зоря,
      А у відповідь - "кря-кря"!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Нічне прохання
      Поклич мене в свій сон, благаю,
      Під звук небесного роялю
      Моє там серце заспіває
      Як віддано тебе кохає:
      Романс для двох….

      Зови мене в свій сон, благаю,
      Натхненно пензлем намалюю,
      Як в пошуках тебе мандрую
      Країною надій, рожевих мрій:
      Ескіз для двох…

      Проси мене в сій сон, благаю,
      Там розповім як смуток тоне
      У погляді озер бездонних –
      Твоїх очей: сюжет для двох….



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. ***
      Сонце ходить в піднебессі
      В жовтих черевичках,
      Опустило рудий промінь
      Марічці на щічки.
      Усміхалася привітно,
      В небеса гляділа,
      Доки хмара не сховала
      Сонечка вудила.
      Як прийшла вона додому,
      В люстерко гляділа,
      То побачила, що щічки
      Ластовиння вкрило.
      Засміялася Марічка-
      Золоте дівчатко:
      Це ж мене розцілувало
      Сонячне зайчатко.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Тарасове слово
      Вірш Тараса вчу раненько,
      Бо для мене він рідненький.
      І казав сьогодні тато
      День Шевченка - наше свято,
      Бо любив він Україну
      Так, як мама любить сина.
      Мріяв щиро і безмежно
      Про Вкраїну незалежну.
      Його думка, слово, діло
      Шлях в майбутнє освітили:
      Уперед на новий крок
      Надихає нас Пророк.
      Вірш я вивчу на "відмінно",
      Теж люблю я Україну,
      Щоб усім прийшло на згадку -
      Ми - шевченкові нащадки,
      Нехай слово Кобзаря
      Світить ясно, як зоря!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Про метелика
      Сів метелик на кульбабку,
      у пилку сховались лапки:
      "Гарно пахнуть мої ніжки,
      я посиджу тут ще трішки,
      може й крильцем притулюся
      і умить позолочуся.
      Мов прикраса, що кульбабка
      одягла собі на шляпку,
      наче сонячна пелюстка,
      убрана у жовту хустку
      буду радістю пашіти,
      квіти й трави золотити".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Колисанка
      "Треба спати, треба спатки",-
      Шепотіли зоренятка.
      Наказав їм місяць-татко,
      Щоби люляли малятко.
      Тихо-тихо стало ниньки,
      Навіть вітер йде навшпиньки:
      У блакитнім сповиточку
      Спить Земля - кохана дочка.
      Як ранесенько проснеться -
      Сонцю-мамі усміхнеться!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Дотик Світла
      Це так просто
      в людині сканувати Небо
      і дивитися в душу
      на відсоток хмарин.
      Це так ясно,
      коли сяєво ллється на тебе,
      огортає і ніжить,
      відчуваєш, що ти не один.
      Це так світло,
      коли вогник вселився в сердечко,
      як ознака довіри -
      пурпурове Пасхальне яєчко,
      променисто молитись
      та щиро благати прощення
      і яскриною Світла
      торкнутись Його Одкровення...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ніченька
      Ніченька до люльки
      Підійшла навшпиньки,
      Усміхнулась місяцем -
      Глядить сон дитинки.
      Ніченька побачила
      Дивосни казкові
      Як гуляють вогники
      У гіллі діброви.
      Птах із ниток золота
      Сплів гніздо на стрісі.
      Ніченька замислилась:
      "Схоже так на місяць..."
      В те гніздечко бережно
      Зіроньки поклала,
      Щоб яскраві птахи
      Звідти вилітали.
      Ніченька схилилася
      Ніжно над дитятком -
      Малюку наснилися
      Зорі-пташенятка.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Катрусин настрій
      Дує губоньки Катруся:
      "В мене настрою немає.
      Поясни мені, матусю,
      Де ж це настрій мій гуляє.
      Може він пішов в садочок
      Яблучками ласувати?
      Чи сховався у куточок,
      Щоб за мною підглядати?
      Чи подався він до лісу
      Заглянути в очі лису?
      Чи побіг кудись на грядки,
      Де морквинки для зайчатка?"
      Мама ій відповідає:
      "Він на усмішку чекає.
      Щойно личко усміхнеться -
      Настрій миттю віднайдеться."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Світанок
      Розчісує вітер волосся мені,
      А небо вплітає хмарину,
      І я вже лечу наче в дивному сні,
      В блакить світанкову полину.

      І сонечко ясно цілує вуста,
      До серця мене притуляє,
      І пагони світла в душі вироста
      Із зерен, що Бог засіває...

      Те світло в долонях тобі принесу,
      Хай серце відчує Небесну красу,
      Проміння засяє у нашій душі,
      Мелодія скрипки проллється в тиші.

      Мить й промінь-смичок доторкнеться землі,
      Карпати заграють, мов скрипалі...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Карантин
      Зайчики дрімають в норках,
      Білочки сидять в дуплі,
      А шпаки, що прилетіли,
      Заховались взагалі.
      І Тарасик сидить вдома,
      Каже мама: "Карантин.
      Пам'ятай завжди,синочку,
      Ти в оселі не один!
      Щоби потім не хворіти-
      Треба руки гарно мити,
      Як виходиш із будинку,
      Навіть на одну хвилинку,
      Одягати рукавички,
      Масочку собі на личко.
      А ще краще - бути вдома:
      Це позиція свідома!"
      "Знаю, мамо, не хвилюйся,
      Я ж люблю свою бабусю!
      І посиджу радо з нею.
      Ще прогулянок діждуся!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. ***
      У Бога на долонці
      Блакитна Земля і Сонце.
      Схилився до неї низенько -
      Закапали сльози рясненько.
      Він ніжно її колисає,
      До серця свого притуляє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Хмаринкове
      "Уночі мені не спиться,-
      Каже хмарака білолиця,-
      Знову у цю ніч не спала,
      Цілу нічку рахувала
      Хвою на гілках ялини,
      Не спочила ні хвилини.
      Ще на комині хатинки
      Підглядала у шпаринку
      Як кружляють Янголята
      Біля ліжечка маляти.
      І подушкою слугувала
      Зіроньці, шоб та поспала.
      Хоча трішечки втомилась,
      Та ранковим сяйвом вмилась!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. ***
      І Небовиду Церква...Зоресвічі...
      І сам Господь вдивляється у вічі
      Й питає тихо: де ти був?
      І шепотітимеш: Не знав. Блукав. Забув.

      І перли покаяння на долівку.
      Єпитрахиль убереже голівку.
      Жадане світло омиває лиця -
      Постукали до Божої Світлиці.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Тролейбусик
      Жовтий гарний слимачок
      По дорозі їде,
      І везе додому він
      Мене і сусіда.

      Ще багато пасажирів
      Їдуть до домівки,
      Гарні ріжки в слимачка -
      Окраса голівки.

      Жовтий-жовтий слимачок
      Оселився в місті,
      І чекають всі його
      Й тупцяють на місці.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    82. Люлі
      В обіймах ночі сяю зіронькою:
      ніяк не спиться...
      А вона мене до себе притуляє,
      колисає й муркоче, мов киця...

      Ого, скільки рук має ніченька,
      коли люляє усіх, у кого
      місяць блищить у віченьках...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Сяєво
      У всьому живому є зоряне світло,
      Чи пломенить воно, чи ледь жевріє...
      Як ллються у Небо Слова молитовні -
      То зірка у серці ясніє...
      І кожна душа, то є ціла Вселенна
      Із власним Чумацьким шляхом,
      Молитва зорює - звучить Одкровення
      Під синім Небесним дахом..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Святвечір
      Як сміється і співає радісно малеча!
      Бо на неї вже чекає сяючий Святвечір.
      Зимонька готує Землю - сповиток біленький,
      Бо народиться ось-ось Той, хто всім рідненький.
      Щиро-рясно Небеса снігом посипають:
      В білосніжні пелюшки душі сповивають.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Нічне
      Зірка упала у очі -
      теплі з тобою в нас ночі.
      Місяць упав у серденько
      і усміхнувся, мов ненька.
      Хмари упали у душу,
      тишу таку не порушу,
      буду між ними літати,
      щастя своє сповивати.
      Вірші мостились в долоні,
      в рими горнулися сонні...

      Лише метелик ночі
      крилами хизувався,
      І на моругі крила
      стомлено Янгол глядів...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. У день Святого Миколая
      А до нас на саночках
      Десь аж попід раночок
      Прибув Миколай!
      І ступив на ґаночок,
      А тут забаганочок
      Через край...
      Миколайчик вправний -
      зробив як умів:
      Ромчику слухняному -
      конфітюр зі слив,
      Петрику-розумнику -
      гарний шоколад,
      Лесі та Оленці -
      З вишень мармелад.
      А мала Марійка
      (Знав про її мрії)
      Сніжинок хотіла
      Ялинці на вії.
      Він не довго мудрував,
      Їй льодяники поклав:
      Будуть у ялинки
      Солодкі сніжинки!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Миросяєво
      Світло таяло у душі,
      Сповивало теплом серденько,
      Неокраїм молитвам в тиші
      Миросяйвом всміхалася Ненька.

      Огорнула умить крилом,
      Цілувала мою голівку,
      Сльози радості потекли
      І упали зерном на долівку...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Карпати
      Старанно в небо дивилась ялина,
      Ковдру зірок виплітала хмарина.
      В сяєво місяць сповив полонини,
      А на смереках блискучі хустини.
      Вітри у горах тихенько блукали,
      Мрії на вітах дерев колисали.
      Лагідний ранок підкрався навшпиньки,
      Й замилувався: як хороше ниньки...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Світань
      Місяць-серп бере у руки нічка,
      Буде зорі в темнім небі жати,
      Ще палають ясно зоресвічки,
      Та пора світанок сповивати.

      Вже ранкова сонячна заграва
      Світ до себе ніжно пригортає.
      Доторкнусь до неї шанобливо:
      Світло наші душі сповиває...

      Сніп рожевий зорей світоясних,
      Хай угледить ясночолий ранок -
      Сяєво думок, надій прекрасних
      Золотитиме оселі ґанок.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Фарбую
      Фарбую очі Неба,блакить зірниці,
      що до Землі стікає, щоб омивати лиця.

      Рожевий усміх Сонця - заграву світанкову,
      що день новий вдягає у ніжність пелюсткову.

      Верби тендітне сяйво від вогників на вітах,
      і тихий шепіт листя у пуп'янках відкритих.

      Та легкий подих ранку, пречистий і прозорий,
      і погляди світанку у Вічність неозору...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Мамо
      Мамо, серце моє, цілую твої долоні.
      Мамо, ніжність твоя зігріває завжди мене,
      І хоч час залишив білу фарбу у мене на скронях,
      Я дитиною горнусь до тебе й шепочу: нехай не мине..

      Не мине ось ця мить, як у сяйво обіймів пірнаю,
      Не мине оця мить, коли світло із рідних очиць,
      Коли стукаю в двері і в надії солодкій чекаю,
      Щоб угледіти усміх найдорожчих, ріднесеньких лиць.

      Мамо, щастя моє, поцілунок мощу на обличчі,
      Мамо,радість моя, сяю ясно від твого тепла,
      І тихенько благаю у ікон,що стоять на полицях:
      Божа Мати, прошу, щоб матуся ще довго жила...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Сліди
      Мабуть хмари, то сліди дивної істоти...
      Захотілось їй іти радо, без турботи.
      І довгесенько вона небом мандрувала,
      А хмариноньки-сліди сонце затуляли.
      Притомилася, ой як!, хоче відпочинку,
      І спустилась до землі - моститься в затінку...

      Сонце сяє, бо йому вітерець шепоче:
      Той, хто в небесах гуляв спати дуже хоче.
      А ти ясно приголуб квіти і травини,
      Ластовинно поцілуй личико дитини.
      Той, хто небом ходить вправно, хмарослід лишає
      Довго спить, тож я хмариння геть пороздуваю!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Божа Матір
      Я думала накидка з шовку...Ні, то крила.
      Вони росли як Матінка молила
      За кожного із нас - вже обійняли Землю...
      І чую шепіт : Я прошу...Не дремлю...
      І крила сяють: Всесвітом зорюють,
      А кожен вогник Ангели цілують...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Ранок
      Червень сяє у росинах срібла,
      Усміхається багрянцем ранок,
      За вікном півонія розквітла
      Квіткою рожевих забаганок.

      Наливаю літо у горнятко,
      Мед травневий, і з кульбаб варення,
      В серці закарбовую нотатки
      Слів твоїх - солодке одкровення.

      У напій додам золотомрії,
      Трохи синьобарви з чистонеба,
      Подумки цілую твої вії
      І горнуся сяєвом до тебе.

      Не дивуй, що засміявся ранок,
      І що все довкола зеленіє:
      Я готую сонцевий сніданок
      І моє серденько ніжно мліє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Літечко
      Крила у метеликів з чистого кришталю,
      Довго милувалася - крапелини раю.
      Павутиння в золоті - сонцева хустина:
      Чепуриться сонечко , сяє ластовинно.
      Ясноранок літечка трави прикрашає -
      В намистини сріблечка старанно вбирає.
      І метелик радісно дбає про кульбабку -
      Робить їй під зачіску найгарнішу шляпку.
      Вийду я на ганочок, пригорнусь до літа,
      Засміявся раночок різноцвіттям квіту.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. ***
      Плакав Бог - дощило,
      В серці наболіло,
      Біла громовиця
      Очищала лиця,
      Святвода із Неба
      Потекла на тебе.
      Рученьки стулила,
      Голову схилила,
      Господа молила
      Щоби усміхнувся,
      Сонячним Світилом,
      Полум'ям Любові,
      Сяєвом стокрилим.
      Світло із очиць,
      Мов крило жар-птиць.
      Плакав Бог - дощило,
      Благодать по суші:
      Небо освятило
      Збайдужілі душі...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Хмарка
      Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
      усміхається небесно жовтому нарцису,
      розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
      далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
      Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
      І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
      Аж до вечора сиділа в біленькій косинці,
      Дуже гарно примостилась на високій гілці.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Тобі
      Люблю тебе усіма барвами багряних кольорів:
      палітрою ніжно-рожевою,
      пурпуровими хвилями червоних морів,
      відтінками клена порою листопадневою.

      Люблю тебе глибокою синявою:
      пірнаю у небо, біжу волошковими долинами,
      в обіймах твоїх розтікаюся блакитною рікою
      з дивними ракушками із сяючими перлинами.

      Люблю тебе переливами оранжевого:
      золотом соняхів, цілунками жовтогарячих нагідок,
      усміхаюся сонцем ясної літньої пори
      з безліччю ластовинок - помаранчевих міток.

      Кохаю тебе лазуровим відтінком,
      зеленим, багрянцем,білосніжною ніжністю...
      Ти - світ мій! Дарунок, з безмежною щедрістю
      Подарований Небом безкраїм Любові Всевишності...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. ***
      Не гілля тополі, а мої крила:
      вітер дме, вони хитаються і я лечу...
      Дістаюся до Блакиті, що мене манила
      і запалюю від Сонця огненну свічу...

      Мерехтять яскрини на листках тополі
      усміхами Неба до моєї долі.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. ***
      Місяць - то Божа долонька:
      Ніжно тримає нічку...
      Сяду у білий човен
      І задивлюся у річку.

      Небом пливу між зірками,
      Сяйво світил вбираю,
      Поміж рожевих півоній
      Білу лілею шукаю.

      Там,у бутоні Небеснім,
      Дивне Правічне Світло
      Серце моє омиє,
      Щоби воно заквітло.

      Місячну ясну долоньку
      Вже обійняла нічка...
      Білі пелюстки лілеї
      Тепло торкаються щічки...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Хмаринка
      Сиділа хмаринка в долонці,
      У мріях гляділа на сонце
      І думку гадала: "А може злетіти
      І сяєво ніжною ковдрою вкрити?

      Світило вже довго трудилось,
      І зрештою добре втомилось,
      Весь час працювати негоже -
      Поспати натомлене зможе."

      Всміхається хмарка раденько,
      Бо має хустину руденьку,
      Що сонечко їй пов'язало
      Як солодко спати лягало.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Черевички
      - Ой, куди ви біжете, мої черевички?
      - На узліссі вже з'явилось листячко сунички!
      Там ростуть духмяні трави і цвітуть кульбабки,
      Дзвоники бринять привітно: дружньо й по порядку!
      Там берези ніжні віти небо обіймають,
      І усміхнені ялини весноньку вітають!
      Ще квітує дика вишня, соловей співає -
      Сонячна весела казка діточок чекає!
      - Поспішаємо мерщій, мої черевички!
      Заяскріли оченята, червоніють щічки.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. ***
      Так давно не гуляла я небом...
      Так давно не трималась за хмари...
      Так давно не лилися в долоньку
      Золоті сонцемісячні чари.

      Коли небо сміється в росині,
      Коли сонце кульбабу вітає -
      Смуток тане у чистій сльозині,
      Ранок світлом усе напуває.

      Як зоря усміхається красно,
      Небо місячно казку шепоче,
      І спалахують вогники ясно -
      Всесвіт щирих обіймів хоче.

      По сльозині чи то по зорині
      Вічність ніжно потрапить у душу,
      Я тихенько дивитимусь в небо,
      Я Причастя Землі не порушу...




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Літачок
      Найвродливіша хмаринка
      Дуже хутко, без зупинки
      Здоганяла літачок.

      Він помітив, усміхнувся,
      І крилом її торкнувся -
      Похилився на бочок.

      Фарами мигнув хмаринці:
      Гарна ти в білій косинці!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Ніченька
      На дивовижному каштані
      Вмостилась ніжна нічка-пані,
      І небо місяцем всміхалось,
      Бо з панною воно віталось.

      А пані вишивала зорі
      Такі яскраві, неозорі -
      Чубатих хвиль ясні прикраси
      Блискучі гудзики-окраси.

      А пані виплітала мрії -
      Хмаринам фарбувала вії,
      Такі прозорі і тендітні,
      Земному світу непомітні.

      А пані небесам сріблила,
      Як щічку до хмарин тулила,
      Яскраві крила...




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Любов
      Під небо гріхи піднімаються темними хмарами
      і світло від нас відмежовують.
      Та дивне проміння проникне між злісними чарами -
      ці сяючі промені радо чоло обціловують.
      У світлих долоньках тримаю оте Ясносонечко,
      Господь усміхається, ніжно шепоче: "Донечка"...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    107. 18 лютого 2014
      - Вода холодна? Крижана?
      - Гаряча:
      Палючими слізьми
      Небесна плаче...
      Мороз лютневий.
      Мокра одежина.
      Та Пломінь Гідності
      Палає без упину.
      І водометом вже
      Не загасити
      Проміння Тих, кого
      покликано Світити...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Мати
      Мати сина колисала:
      Люлі-люлі-люлі,
      Теплосяйно заглядала
      В оченьки синулі.

      Мати сина годувала:
      Клала до серденька,
      І дитятко усміхалось
      Сонячно до неньки.

      Мати сИночка зростила,
      Світ в росу глядівся...
      А синочок дужий виріс,
      Прийшов, уклонився
      І сказав: Матусю, мила,
      Піду воювати...
      І лишив стареньку неню
      Однісіньку в хаті...

      Щиро молиться до Бога
      Сивочола жінка:
      Хоч разочок обійняти
      Рідненьку кровинку...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Віршенята
      На хмарині диво-хата,
      Де маленькі віршенята.
      Цілий день вони трудились
      І від того потомились.
      Намагалися в поета
      Взнати ключик від секрету:
      Поетичний журавель
      Вірші носить до осель?
      Чи знайшли їх, в риму вбраних,
      На сторінках капустяних?

      Натомились. Болять ніжки.
      Радо мостяться у книжки.







      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Дитяча молитва
      Склало рученьки дитятко -
      Молиться до Бога,
      Щоб з війни вернувся татко,
      Став біля порога.

      Щоби пригорнув до серця -
      Заясніє личко,
      З мамою пішов в крамницю
      Купувать сестричку.

      Щоби в тата на плечах
      Хмари діставати,
      "На добраніч" говорити,
      В щічку цілувати.

      Цю молитву неодмінно
      Небеса почують,
      Пильнуватимуть усіх
      Батьків, що воюють.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Він
      А Він переступив спокуси земних втіх,
      І Боже Слово ніс безмірності доріг.

      А Він ступав тихенько на поріг
      І стукав кожному: у ношу збирав гріх.

      Не всі оселі двері відчиняли,
      Не всі миряни радо зустрічали...

      Ба!- дивувались, Ти прости їм, Боже,
      - Чи Він спокутувати всю гріховність світу може?

      Гріх за гріхом - тяженний Його Хрест...
      Останній шлях...і цвях...Пресяюче: Воскрес!

      Воскрес! І знову стукає до нас в хатини...
      Давайте менш грішити, хоч наполовину...




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Про ведмедика
      А ведмедик Косолапко
      Тягне до полиці лапку.
      Бо стоїть там банка меду-
      Приховали до потреби,
      Щоб не просто ласувати,
      А корисні ліки мати.
      Хоча горло не болить,
      Солоденького кортить!




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Коло
      Ти обійняв мене і утворилося
      коло. Я в центрі кола.
      Та небосині ріка
      розлилася довкола.

      Стишена ніжність
      навшпиньках ступала чутливо -
      Світло блискуче
      в долоньках несла чарівливо.

      Лагідне сяйво
      торкалось купелі-зіниці:
      Дотиком Бога
      ясніють закохані лиця.

      Я обійняла тебе
      у твоїм колі,
      і закружляли слова -
      дякують долі.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Дякую
      Боженько! Я дякую Тобі за Світло,
      Що золотом ллється з Твоїх очей.
      Боженько! Нехай Твоє Сяєво освітлює
      Кроки теплолагідних днів моїх і ночей.

      Боженько! Зерно Твого Світла
      Несу в серці й стежинами розсипаю.
      Боженько!В Світлополум'ї Свічі Всесвіту,
      Що ніколи не гасне, Тебе обіймаю.

      Боженько! Дай нам Щастя Яскравого
      Ясномить -коли небо зорює,
      Озирнути безмежність Небес
      І угледіть Яскраву Зорю:Алілуя!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. ***
      Сяйвом світ умився –
      Христос народився!
      Радісно співаймо –
      Його величаймо!
      Дай нам, Боже, сили,
      Щоб лани родили,
      Добробут, хлібину
      У кожну родину,
      Діточок багато
      Господарю в хату.
      І мирного неба
      Просимо у тебе!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Про нічку
      Нічка ходить по небу навшпиньки.
      Заглядає у сяєвоскриньку.
      Звідти барви зірок витягає,
      Їх до синього неба ладнає.
      Ясномісячно усміхається
      Усім тим, хто у небо вдивляється!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    117. ***
      Розфарбовую свою душу:
      Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
      Розфарбовую своє серце
      У всі відтінки, що має Вселенна.
      Та найбільше візьму блакиті,
      Ясновідблиску позолоти:
      Найсолодші Небесні Миті,
      Як щезають буденні турботи.
      І великий Осяяний Спокій -
      Ніжнобілий платок на плечі,
      Світлі двері у передпокій,
      У якому зорює вечір...
      Тихо-тихо іду до себе.
      Відкидаю суєтні трунки.
      Лише пломінь, що падає з Неба.
      Лише Ангелів поцілунки...










      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Любов
      Поцілована полум'ям ранку
      В Божий Світ відслонила фіранку-
      В золотаве з багрянцем небо
      Птах молитви злітає до тебе.
      Він присяде на Божій долоньці,
      Де блакитна Земля і Сонце,
      Де заграви та дивохмари
      Мрій людських випасають отари.
      Небовогнику птах закурличе,
      Що його моє серденько кличе:
      Моє небо без нього сіріє,
      Дощ пекучо стікає з-під вії.
      Золотисту жадану зернину -
      Сонцесвічки яскраву жарину,
      Принесе диво-птаха на ґанок.:
      Золотітиме в серці світанок.
      Колоски шепотітимуть в днину:
      Я тебе не покину, дитино!




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Ялинка у Хмельницькому
      Впала зіронька на ялинку,
      Засміялася лунко-дзвінко.
      І від сміху такого яскравого
      Гілоньки вигравали загравою.
      У святкових перлинах-сережках!
      У шовкових сніжинках-мережках!
      Сині мрії з відтінком лаванди
      Утворили намисто-гірлянди!
      Сріблоясно вона усміхається-
      З хмельничанами радо вітається!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Про хмаринку
      Висока ялинка
      торкалась хмаринки
      і їй лоскотала животика.
      Сміялась хмаринка,
      і білі сніжинки
      Зі сміхом стрибали із ротика.

      Краса неймовірна!
      І вже Зимовії
      фарбують миловано
      Голочки-вії!

      Срібляться сніжинки
      на віях ялинки.
      А рада хмаринка
      сніжить без зупинки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Дочекалися
      Цілувало голівоньку сонце-
      Золотило руде волосся,
      Наречена у білій сукні
      Танцюватиме як повелося.

      Очі карі в яскринах світла,
      І червоні медові вуста.
      Матіолою наче заквітла
      Ніжноусмішка золота.

      Неземна,а немов небесна:
      Сяйво неба плело фату,
      Наче сила взялася чудесна
      Освятити цей день за мету...

      В нього смуток в очах глибоко,
      Чи не вперше сльоза бринить:
      Їй на зустріч не ступить ні кроку,
      Без ноги нерухомо сидить.

      Підпливла, міцно стиснула руку,
      Закружляли у вальсі отак:
      Наречена - небесна лебідка,
      У візку інваліднім вояк...

      Дивомить:стало тиші тихіше,
      Щедре небо усе залило:
      Світло сяяло вдвічі ясніше,
      Як торкалось крила крило...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. ***
      Зірки в калюжі купались:
      Бризги летіли у боки.
      Небо в задумі луною хитало:
      З зорями вічні мороки.

      Плюхалось сонце в озерці-
      Барвами води ясніли.
      Тішилось небове серце
      І напувалося сили.

      А океану долоні
      Жалісно неба благали,
      Щоби хмарин пригорнути,
      Хвилі б їх радо вітали.

      Тішили води небо...
      Золотомрії гойдали:
      Сяйво, що падало зверху
      Множили і повертали...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. ***
      Зірки запалених свічок
      І темінь неба...
      У вирії ніжнодумок
      Лечу до тебе..
      Я зірку спогадів несу
      В яснодолоні -
      Нехай торкається вона
      Твоєї скроні.
      Тендітне сяєво свічі
      Нас поєднає -
      Мерехкотітимеш мені
      Зорею Раю...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. ***
      Свічки-клени багрянять.
      Шепіт вітру:спинись,
      і крізь сяєво листя
      в Небосинь подивись.
      Між Землею і Небом
      не існує межі,
      як яснітиме вогник
      світлодуші...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Тобі
      Я стаю тендітним сяєвом,
      Засинаю на твоїй долоньці,
      Яка схожа на пелюстку ромашки,
      Що приклеєна до жовтого сонця.

      Я крізь сон відчуваю подих твій,
      Ніжний, легкий, як світло неба,
      Поцілунок, добраніч, тремтіння вій,
      І блакиттю усміхаюсь до тебе.

      Як багряна зоря заллє небовид,
      Підрум'янить обличчя світанку,
      Я росою ромашки вдихатиму світ,
      Усміхаючись ясно серпанку.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. Теплоосінь
      Небо заскочило в очі,
      Та плюскотіло хвилями.
      Вічне умить заспівало
      Нотами серцю милими.

      Вітер зашепотів:
      Миті такі неповторні.
      Усмішки ллються з хмарин
      Ясно-блакитні, мажорні.

      Сяєво на обличчі,
      Радість блискуче-прозора,
      Жовтокленове величчя
      І височінь неозора.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Сонячна купіль
      В купелі озера пінились хмари.
      А поміж ними сонце усміхалося:
      Воно збиралося в небесну подорож,
      І перед цим вдоволено купалося.

      В жовтолілейнім ластовинні ряснім
      Червоні щічки радістю пашіли,
      Торкались хвилі золотоволосся,
      В захопленні від сяйва плюхкотіли.

      А далі сонце вгору покотилося.
      Та озеро ясніло і ясніло,
      Бо сяйво у купіль свою гляділося-
      До небохвиль торкнутися кортіло.




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. Дощ
      Очищає Господь Землю,очищає сльозами неба,
      Крапелинами Він хоче доторкнутися й до тебе:
      І душа, що спекоту стерпіла,
      Усміхнеться світові несміло...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Ранкове
      На віях дрімає ще нічка
      Та ранок цілує у щічку,
      А далі пірнає в душу,
      Тремтить - прокидатися мушу.

      Протру оченята сонні,
      Візьму його ніжно в долоні,
      Присяду тихенько на ганок:
      У небо полине світанок.

      Прокинулись вишні та сливи,
      Всміхнулися грушки цнотливі,
      На листях у абрикоси
      Рожевого ранку сльози.

      А хмари схилили голівку,
      Вдивлялися у долівку:
      В пелюстки духмяної м'яти
      Сповита біленька хата...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Братику
      Все ще не вірю, лише розумію
      Що відбулося:
      Я вже ніколи(!) не чутиму
      Запах твого волосся.
      Ми вже не питимо чай
      До глибокої нічки,
      І не тектиме розмова
      Тихенька, мов річка.
      Та на твоєму плечі
      Глядучи на тополю,
      Не шепотітиму
      Ясновсміхаючись долі.
      Поруч з тобою у цьому житті
      Вже ніколи не буду...
      Братик єдиний,
      Я твого "люблю" не забуду!
      Душу солонить сльоза,
      Кровоточить рана..
      В небо здійнялись слова -
      Помолилась старанно...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Відверто
      Іноді так хочеться одягнути шкарпетки з дирками
      через які мої пя'тки дивляться на світ,
      старий зелений светр,
      де келих вина залишив свій слід,
      вплести в коси величезну волошку
      і прудко йти уперед, а не потрошку...

      А потім бігти посеред стиглого жита
      по стежині...
      а далі злетіти... чи підніматися в небо...
      поруч з Мюнхаузеном по драбині...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Чарівливе
      Нічка-чарівниця льодяники готувала:
      сині, жовті, пурпурові.
      Прив'язувала їх до неба
      на ниточці шовковій.
      Хай на землю з них стікають
      сни солодкі та щасні,
      і на сплячих обличчях
      квітнуть усмішки зореясні.

      А опісля з'являвся красень-ранок
      в черленій сорочці,
      ті ниточки раз за разом зрізав
      і льодяники геть усі злизав.
      Тому ранок завжди солодкий,
      задоволений:
      загравою усміхається -
      з усім світом вітається.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Напій ночі
      Темно-кавове небо -
      робуста, арабіка?
      І яскраве горнятко-Місяць
      палає всю ніч.
      Дивовижа напій
      для поетів, художників,
      мрійників,
      що в сяйливу нічницю
      зустрічаються з вічністю
      і бесідують з нею
      віч-на-віч...

      Щосекунди,
      щомиті
      скресають у небі
      огненні жарини -
      і духмяним потоком
      ллється дивонапій
      в філіжанки
      для спраглих Землі
      без упину.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    134. Річка
      Місячний гребінь чесав коси річки -
      Радісно хлюпали хвильки водички.
      Зорі лілеям про щось шепотіли -
      Зорі-лілеї від щастя жовтіли.
      Сиза хмарина гляділась у води -
      Дзеркало-річка сріблилось від вроди.
      Білий туман над рікою піднявся -
      Ранок під ковдрою вже прокидався.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Вечір
      Звільнилася від пут і вільна:
      Свого я серця королівна,
      Де сосни небо підпирають,
      Відрадно солов'ї співають,
      І вітровій із сині гір,
      Шепоче стишене повір...
      Цілую небеса шовкові,
      Палахкотіння пурпурові,
      Горну до себе верес-трави,
      В росі краплинах на отаві
      Прощальні жести діви-сонця...
      Відчинено душі віконця...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Нічка
      Над місяцем-соняхом
      літав чорний ворон:
      видовбував золоті зернини
      із сяючої середини...
      Та у дзьобі вони
      не трималися,
      а по небу зорями
      розсипалися...
      А на ранок з'явилася
      диво-птаха - жар-птиця,
      променисто-крилата вона,
      сонцелиця...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    137. Ніч на Івана Купала
      А вербові віти -
      Гойдалки для мавок.
      Вже магічно вечір
      Зорі обійняв.
      І лунають з поля
      Тихі сміхи навок:
      Їх лоскоче небо
      Полум'ям заграв.
      Стану я навшпиньки
      Привітаю зорі.
      Місяцем всміхнуся
      Яснонебесам.
      Папороть розквітла:
      Пелюстки прозорі.
      У Купала нічку
      Місце чудесам...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Надвечір'я
      У хати великі очі,
      Бо хата завжди чекає,
      Коли ти прийдеш додому
      З чужого холодного краю.

      Присядеш тихенько на призьбу,
      Поглянеш у затінок вишні,
      І небу почнеш сповідати
      Думки свої чисті та грішні.

      І квітка за квіткою в душу
      Проникне увесь садочок...
      Я цвіту того не порушу-
      Зі спогадів буде віночок.

      Я тишу святу не злякаю,
      Сидітиму довго на ганку,
      Хай котяться сльози зірками
      В самісіньке небо до ранку...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. ***
      Коли стихає все і чути голос серця,
      Душа вміщає в собі цілий світ,
      В надії дивишся у небо, що озветься,
      Той, хто створив для тебе Заповіт.

      Блакитна синь огорне ніжно землю.
      Буянять трави від пречистих сліз.
      Господь "люблю"тихенько промовляє
      Ромашки квітом, шепотом беріз.

      І вогник липи проникає в душу.
      Духмянить ладан із яскравих віт.
      Туман ранковий стелиться по суші
      І фіміамом очищає світ.

      І я несміло попрохаю в неба,
      Щоби тривала довго тиха мить.
      Ранкове сяйво пригорну до себе.
      Почую шепіт: Бог тебе хранить...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    140. ***
      Темного квіту пелюстки
      Прилипають до небесної хустки,
      І блакитне небо сіріє -
      Вже сльозини на соснах-віях.
      Та ця сірість непевна і хитка:
      Тихо квилить, глядить у віконце...
      Ща засяє у небі нагідка -
      Усміхнеться яскраво сонце...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. Медовий вірш
      Хтось виліпив місяць
      Із меду липи.
      Поліз до неба
      Його почепити.

      І з нього стікали
      Медові краплинки -
      Засяяли рясно
      Солодкі зіринки.

      Льодяники з липи:
      Жовтенькі, духм'яні,
      Червневий дарунок
      Для ніченькомами.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. ***
      Нічка нанизує зорі в намисто -
      Небо вдягає його урочисто.

      Нічка сплітає майстерно мережки -
      Небо вбирає хмаринні сережки.

      Нічка майструє кулон золотавий -
      Місяць у небі блищить величавий.

      Нічка глядить ніжно світові в очі -
      Хвилями море тихенько шепоче.

      Лагідно ніченька світ обіймає -
      Небо милується, Благословляє...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    143. ***
      Зібрав пелюстки яблуневі..
      Робив з них пухкі хмарини:
      І клеїв їх на небесну хустку
      Із голубого сатину.

      Тюльпанову виплів корону
      Із жовто-червоного квіття.
      Її одягав на сонце -
      Засяяло все у світі.

      Нарцизів зірвав оберемок,
      То місяцю білоквітки,
      Щоб тішив маленькі зорі,
      Самотні, наче сирітки.

      Опісля до самого ранку
      Блукав у чудесному лісі:
      Мелодію білих дзвіночків
      Приніс лелечатам на стрісі.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    144. Промінець
      Промінчик сонця у листві тополі.
      Щось вітер йому шепче обережно.
      А він, наусміхаючись доволі,
      Радіє світові так щиро і безмежно.

      За мить,у яблуневім пишноцвітті
      Окрасою весільного віночка.
      А далі - полотно біловишневе,
      І гудзиком він скочив на сорочку.

      У верболисті золотава стрічка,
      Замилувалась вербонька собою:
      Глядівся довго у хмаринорічку
      Як дівчина у дзеркало весною...

      На вечір скочив у мощену хату
      І умостився вогником у свічку,
      Яснів і слухав як старенька мати
      За діточок молилася всю нічку...


      -



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    145. Старий знахар
      Старий знахар
      зелень-ковдру сплітав:
      м'ята-рута -
      подих її не забути,
      чаберевий куточок -
      незлічити тих ночок,
      і солодкі вуста -
      маку в полі доста.

      Темно-сині волошки...
      О! Якби хоч на трошки
      повернутись в минуле,
      що не зникло... поснуло,
      та пірнути в ті очі
      де солодкий обман,
      лазуровий туман...
      І солона сльоза -
      Волошкова роса.

      Старий знахар
      землю всю уквітчав
      своїм спомином.
      Бо кохання співає
      в зморшках серця його
      весногоміном...




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    146. Твоє коло
      Стань у коло,
      стань у коло:
      бумеранг летить
      по колу,
      може вдарити
      і збити,
      стань у коло -
      треба жити.

      Стань у коло,
      стань у коло,
      хоч у центрі
      промінь коле
      та звиваючись
      від болю
      стань у коло,
      шепче доля.

      Виросте
      у серці квітка,
      коло цвіту -
      сонцемітка,
      жовтосонячна
      нагідка,
      де пелюстки
      сяйвонитки -
      ТВОЄ КОЛО...




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    147. Крилате
      Торкнись мене своїм крилом -
      Полетимо за горизонт,
      Полину в сяйво і тепло:
      Життя без пристрасних турбот.

      Відчую ніжнодотик твій.
      І світло від усіх зірок
      Торкнеться миттю моїх вій,
      І щезне плетиводумок.

      Укрий мене своїм крилом.
      Не закликаю...Я молю!
      І пронеслося над чолом
      Небесностишене: Люблю...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. В обіймах Бога
      Коли ти мене обіймаєш, Господи,
      то я ніжно горнуся до тебе.
      Коли ти мене обіймаєш, Господи,
      я стаю крапелиною неба.
      Коли ти мене обіймаєш, Господи,
      огортає пречисте смирення.
      Коли ти мене обіймаєш, Господи,
      я торкаюсь твого Одкровення.

      І в скорботну тяжку годину,
      коли серце німіє від болю ,
      я до тебе, мій Боженько, лину
      і приймаю Небесну волю.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Із Донбасу їхали бригади
      Із Донбасу їхали бригади.
      Поспішали до своєї хати:
      Пригорнутися до половинки -
      Жінки любої й рідненької дитинки.

      У киптяві пазики і танки,
      А шишиги замикають ланки.
      Проїжджають аеромобілі,
      Як вдовиці коси, сивобілі.

      Дим цигарок у вікні вагона,
      Нічка довга в задумі, безсонна.
      І латають душу чоловіка
      Думки, що вселилися навіки.

      Ще свинцевий погляд в темнонебо,
      В серці зраненому зболена потреба -
      Відшукати в небі першозірку,
      Що відчинить сяєву одвірку.

      У Різдв'яну нічку до перону
      Підїжджала із АТО колона...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    150. ***
      Третє око людини - її душа.
      Різно сяє, коли до неї торкаються.
      Бо в момент дотику вона заглядає у світ іншого.
      І невидимо плаче або усміхається
      третє око людини - її душа...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. ***
      Квітка з твоєї долоні
      проросла у моєму серці.
      Тану в твоєму полоні
      крапелиною в сині озерця.
      Ніжність твоя до нестями
      гладить моє волосся.
      Серце ледь чути співає,
      райдужне двоголосся.
      Звідки такі мережки
      слів неймовірно ніжних?
      Сховані вже сережки
      плетивом шовкоманіжним.
      Ніжно тебе голублю.
      Тепло торкаюся скроні.
      В серці твоїм виростає
      квітка... з моєї долоні.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Місяць
      Місяць сховався у вулик:
      ясніє світанок.
      Краплі солодких снів
      осіли на ганок.
      Щоб день новий солодив
      наші стишені душі,
      місяць медовий всю нічку
      просидів на груші...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Сніжинка
      Виткане небо. Білі хмаринки.
      З них вилітають тендітні сніжинки.
      Мить, і сніжинка у мене в долоні.
      Та не годиться їй бути в полоні:
      Вільний політ - то сніжинкова доля.
      Крапельку срібла дарує за волю.

      Вітер повіяв... Летить сніговиця...
      Раді сніжинки... Усміхнені лиця...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. Ніч на Різдво

      Крила полум'я свічі
      Гладили ікону.
      Білий ангел на плечі -
      Доброта бездонна.
      Віруйте, прошепотів,
      І туман з кадила
      Всі земні гріхи накрив.
      Зірка засвітила...

      І пірнала та зоря
      У прозорі сльози,
      Як торкалися очей
      Рученята Бозі.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. ***
      Все буде так як завжди:
      Місяць,зорі, небо...
      Тільки без тебе!
      Улюблений святковий торт,
      Солодкі апельсини,
      І Дід Морз радіє без упину...
      Тільки без тебе!!
      На склі вікна сніжинки паперові,
      Вогні святкові:жовті, пурпурові...
      Душевно щирі ніжні побажання,
      Що з телефону ллються до світання.
      Та не від тебе!!!
      Терпке вино гірку сльозу піймає...
      Та я... не віритиму,що тебе немає!!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. ***
      Місяць сяйво ллє на землю
      з золотого жбанка,
      щоб у річці квітли зорі
      з вечора до ранку.
      Човники-долоні ніжно
      притулю до хвилі.
      Зачаюся:запливають
      золотаві мрії.
      Вже на пальцях заяскріли
      зорі-діаманти -
      золотаві танцівниці
      стали на пуанти.
      Тішить річка мої руки,
      Дихаю зірками,
      Ніч в задумі бродить небом
      хвилями-стежками.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. Поєдинок
      Долоня в долоні...
      Хто кого переможе в цій битві?
      А Матір Божа сиділа на підвіконні
      Й благала:
      З'єднайте долоні в молитві...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    158. Зорі до неба підв'язує нічка
      Зорі до неба підв'язує нічка...
      Сині,багряні,рожеві,зелені.
      Ними милується вигнута річка:
      Дотики хвильок такі одкровенні.

      Тішаться також смереки високі -
      Прагнуть дістати і вплести у віти,
      Щоб дивували вогні одинокі
      Тих, хто в безсонні народжує міти.

      В небо глядять матіола та рута,
      М'ята і чабер, духмяна меліса.
      Певне,ніколи вже їм не забути
      Як оксамит убирається в бісер.

      Ніжна заграва, яскравий серпанок...
      То прокидається стишенний ранок.
      Місячний серп обрізає підвіски,
      Зорі покірні, немов одаліски.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Новорічне
      Як Новий рік святкує нічка?
      Глядить прямісінько у річку.
      Смереки, сосни і ялини
      Навколо річки-скатертини.
      Їх гілки-рученькі яскріють -
      Про чудо Новорічне мріють.
      А в небі Місячний ясир
      Зіркам наказує:" Мерщій!"
      І вітер рученьки хитає:
      На гілку зіронька сідає.

      У Новорічну дивоніч
      Вже й сон покинув теплу піч,
      І видноколо дивувалось
      Як сосни в зорі повбирались!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    160. Братику
      Коли ми опинимося обоє
      серед розкішних хмарок,
      то відшукаємо черешню
      й назбираємо червоних ягідок.
      Наповнимо велике цеберце.
      Кидатимемо їх на землю -
      нехай солодшає людське серце.

      А далі у небі відшукаємо
      кульбабово-волошкову долину.
      Зберемо насіння, усе, без упину.
      Засіватимемо землю із хмарок білосніжних,
      щоби квітло все довкола
      й більшало думок і слів ніжних.

      А ще ми відшукаємо наші ковзани
      і будемо кататися по океану неба.
      Нам навіть не потрібно чекати зими
      тоді...колись потім...як я прийду до тебе.

      А поки я молитимусь, братику, за тебе.
      Та разом з мамою ходитиму до церкви й у капличку.
      І я не буду плакати, бо ти сказав би мені "не треба"
      І пригорнув та поцілував би мене у щічку...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Якби вернутися в те літо
      Якби вернутися в те літо...
      Аби вернулися літа...
      І знову бачу: йде у полі
      моя матуся молода.
      Така весела, говірка,
      Милуються нею тополі...
      А я сміюся своїй долі,
      В долоні мамина рука...
      Коли б то зупинити літо...
      Аби спинилися літа...
      А плесо річки, верболаз
      тихенько кличуть: йдіть до нас.
      І хвилі ніжать наші плечі...
      І темний плащ вдягає вечір...
      На небі місячний ясир
      Розкидав зоряний інжир...
      Така солодка твоя мова,
      Як лагідно бринить розмова...
      Якби те літо відгукнулось...
      Щоб повернулися літа...
      Червона рута, запах м'яти,
      Ми з мамою йдемо до хати,
      І теплий спокій на душі
      Вмостився радісно в тиші...
      Я озираюся в те літо,
      І зупиняються літа...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Ой, люлі-люлі
      Моє ліжко - люлька,
      Яку почепили на гачок-місяць.
      Місяць співає: люлі-люлі.
      Зорі співають: люлі-люлі.
      А я не сплю, бо згадую
      роки минулі:
      як ти співав мені "люлі-люлі",
      щоби наснилися сни гарнюлі,
      щоб на ранок човен-усмішка
      зупинив свій зоряний шлях
      на моїх вустах...
      Щоби сяйво золотих зірок
      ясніло в зіницях,
      і осідало зоряним пилом
      на усіх моїх стежинах і
      зустрічних лицях...
      Ой, люлі-люлі, люлі-люлі,
      люлі-люлі, люлі...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    163. ***
      І навшпиньки прийшла осінь...
      Та зазирає в очі мої...
      Ношу з собою принесла гірку:
      біль, смуток, печаль...
      Листя зів'яле, чорну хустину і просідь...
      Прошепотіла: минуле минуло, на жаль...
      Стисну в руці оберемок пожовклого листя -
      стукають спогади в серце:
      віднині це їхнє помістя...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    164. Місяць

      Безсонна і темна нічка
      Зірок накидала в пічку,
      Додала розмарин, чаберець
      Та спекла золотий млинець.
      Вчепила поміж хмаринок,
      Пухкенького - щойно з жаринок.
      Духм'янить млинець літньонічкою,
      Аж котиться пара над річкою...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Осінній step
      Кленовий лист приклеївся до шибки:
      Долоня осені...Вітальний жест..
      І лише хмари в холоднім небі
      у танцях west.
      Такі самотні й непривітні...
      Хоч тішать спогади в собі літньо-блакитні.
      І каблучки осіннього дощу
      відстукують: не відпущу, не відпущу,
      не відпущу...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. ***
      На синій дзвоник прилетіла бджілка -
      Вітально уклонилася голівка,
      І стала квітка радісно дзвеніти:
      У синє небо надсилати звуки-міти...

      Церковний дзвін розлився по містечку -
      Небесна радість кожному сердечку.
      Летів високо...З небом поріднився...
      А потім на дзвіночки умостився...

      На ранок сонце усміхом ясніло:
      Квіткові дзвони бережно сріблило...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Малюнок
      Намалюю на папері біленькі хмаринки.
      Хай летять у небо синє хутко, без зупинки.
      Щоб нічого не гнівило сонечко палюче -
      І не кидало проміння золоторазюче.

      Щоби щедро достигали і грушки, і сливки,
      Не хилилися від спеки квіточок голівки.
      Щоби врожаї збирали у серпневу днину,
      І усі до столу мали запашну хлібину.

      Як не вистачить хмаринок - намалюю знову,
      Нехай небо зодягає з хмарочок обнову!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Кленові крила
      Крила з клена падають - видко буде осінь.
      Птахи відлітатимуть у небесну просинь.
      Дерево затужило та шепочуть віти:
      Виросли окрилені пташенята-діти.
      Гілля оглядає ластівкові крила:
      "Додому вертайтеся, де мати ростила."

      В кучерявих кленів потужне коріння -
      І дарують крила новим поколінням.
      А вдогін лунає щире та крилате:
      "Як загубиш крила - не зможеш літати.
      Будеш вікувати у чужій сторонці,
      Лиш з вікна дивитися в синє небо й сонце."

      На коліна стану. Крила позбираю.
      Вже лечу над кленом, небо обіймаю...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Біля батьківського дому
      Біля батьківського дому
      У гіллі горіха
      Господь оселився
      І глядить на стріху.
      Закружляли ластів'ята,
      Пурхають у небі.
      Мальву, чаберець і м'яту
      Пригорну до себе.
      А розкішні пані-вишні,
      Груша, абрикоси...
      Милість дарував Всевишній:
      Покотились сльози.
      Сонце краплі упіймало.
      Огорнула втіха.
      Я горіх той обіймала -
      Дякувала стиха.




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. ***
      Небо дивиться в чашку.
      Я п'ю чай.
      Я п'ю небо...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Ранок
      Бульбашка світла на моїй долонці,
      Лусне і вилетить звідти сонце.
      В небо підніметься - тануть хмарини
      Від загадкової сонцежарини...
      Вітер, що грався зірками на вітах
      Й пісні співав, закарбовані в мітах,
      У здивуванні притих, зачаївся:
      Жбанок зі світлом у небі розлився...

      М'ята пахуча, милована ранком,
      З неба ловила краплини світанку...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Хмарки
      Хмарка коником...
      Ой, як хочеться її осідлати
      й небом скакати!
      Хмарка - м'яка вівця,
      що ласує гілочками й листям берізки.
      А ще хмарина - маленька кізка.
      Хмара - собака:
      спочатку з'являється хвіст і лапа,
      а далі, потроху, він сам і його великі вуха.
      На носику в нього, здається, хмарина - муха.
      Он і хмара-левенятко,
      яка ласо дивиться на хмарину-телятко.
      А ще там безліч хмаринок,
      схожих на різних птахів і тваринок.

      Дивлюся захоплено у вікно й чекаю,
      Котра з них мені лапкою помахає.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. Я хочу, щоби біля Бога
      Я хочу, щоби біля Бога
      Кружляла моя дорога.
      Йому уклонитись низенько,
      Його обійняти тихенько,
      Йому зазирнути в очі,
      Почути Слова пророчі
      І слухати й говорити,
      І плакати,і радіти,
      Та поруч старанно з хмарини,
      Кидати на землю зернини.
      Я хочу красу всього світу
      Відчути, як чують діти
      Й у слові натхненно плекати,
      Я хочу...до Божої хати...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Золотистий промінець
      Золота корона в квітки,
      Хоч маленьке стебельце,
      І в захопленні всі дітки
      Радо дивляться на це.

      Хто всередині тюльпана:
      Диво, чудо, гарна панна,
      Чи маленька жовта птаха,
      Золотистенька комаха?

      Ні! Там сонячний промінчик!
      Він тримає жовтий вінчик
      І жовтить усе навколо:
      Сонцеліта видноколо.

      Все встигає по порядку:
      Далі скочить на кульбабку,
      Жовтий дивиться нарцис
      На цитриновий ірис.

      Лілія аж золотіє,
      Сонечко цьому радіє -
      В нього променів багато
      І працюють заповзято.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    175. Жартівливе
      У крісла в обіймах зі склянкою чаю,
      Коханий, я знов за тобою скучаю.
      Далеко? В сусідній кімнаті...Слів море...
      Думками ти весь у вікні монітора.
      Он схеми, таблиці. Науки проблеми.
      Все часу немає - робочі дилеми.
      А в крісла обіймах я знову скучаю...
      Скучаю? Та ні! Я планшет свій включаю.
      - Кохана! Ти де?..."У альпійській долині!"
      - Купив той планшет і шкодую донині.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Вишневе
      Я в астралі, на вишні,
      там де хмари розкішні,
      де тендітні пелюстки -
      то мережки для хустки.

      А у цвіті - по зірці:
      оченята закрили,
      бо всю нічку світили,
      і в яскраву нічницю
      муркотіли, мов киці.

      Заджмеліли листочки:
      на зелені місточки,
      що у деревонебі,
      граціозно мостились,
      щоби вишні родились,
      золоті трудівниці -
      бджілки сяйву кориці.

      В білосукнях розкішні
      забуянили вишні...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    177. Споконвічне
      Цілий світ у мені:
      Минуле, цей день і майбутнє,
      Мов кленові вогні,
      Ті події такі незабутні.
      Пурпурові світанки,
      І краплини дощу на віконні,
      Твої ніжні обійми
      І синочкові оченьки сонні.
      Теплі мами слова,
      Що щебече завжди - соловейкова доля.
      Святить паску світанок у ріднім селі,
      І на те Божа воля.
      Неба клич : Обійми!
      І навшпиньки тягнусь до хмаринки,
      Чи ранкової зірки,
      Яка щедро дарує зіринки...
      Нерозривно у часі
      Минуле, цей день і майбутнє:
      Споконвічна любов,
      мов черешневий цвіт,
      Зустрічає попутніх...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    178. ***
      Хмарка нюхала цвіт вишні-
      Запахи такі розкішні!
      Пелюстками милувалась -
      Синьонебо зачекалось!

      Небо в диві причаїлось :
      Хмароквітка розпустилась!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    179. Квітневе
      Люблю природи дивовижний стан,
      Коли ось-ось розпуститься каштан.
      І синява торкається землі,
      І тихим легетом шумлять вітри...

      У видноколі безліч різнодив:
      Весняний дощ пахучі трави вмив.
      А сонця усмішки вмостились на стебло-
      І зачудоване барвистя зацвіло...

      І квіт магнолії - це ноти скрипалеві,
      Перлини неба, ніжність кришталева.
      І сам господар дивовижі-хмар
      Кремові тістечка у небі малював...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Про мрію
      Всі потуги смішні та непотрібні,
      якщо ти небо продаєш за мідні,
      або ховаєш зорі у кишеню,
      щоби вагомості додати йменню,
      якщо додолу погляд прилипає,
      в той час як небо синяву леліє
      й руде дівчатко дивиться з віконця
      і cонцем усміхається та мріє...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Калюжа
      Хмарина жбурляла в калюжу краплини,
      З образою, болем і так щохвилини.
      Кругами розходився біль у калюжі,
      Яка увібрала весь холод і стужі.

      Як сонце у небі багрянцем заграло,
      Люстерко - калюжа світило піймало.
      Яскріє калюжа:калюжа не туже,
      А з небом краплинами ділиться дуже.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Нічниця
      Місяць - крило горлиці, що колисає нічку...
      Місяць - яскрина вічності, неба вогнянка-пічка...
      Місяць - полум'яний м'яч, яким кидаються велетні світу...
      Мясяць - сяєво туги й надій і мотив споконвічного міту...
      Місяць - око пильне, огненне чарівливого неба нічного...
      Місяць - світло ніжне, жадане, що торкається чола твого...
      Місяць - сяюча усмішка, золотіє у небі дивовижа-місток...
      Місяць у дарунок ночі для тебе видноколом розсіяв зірковий пісок...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. До Дня народження Т Г. Шевченка
      Думки ураз подалися стежиною,
      Неслись за говірливою дитиною,
      Сліди якої ще сміються сонечком:
      Ступав весело хлопчик чи то донечка.

      Відбитки ніжок - люстерцята ніжності,
      І зайчик сонячний заскочив йому в душу.
      У світлі таяли всі біди і погрішності,
      Крило поета колисало в серці тишу.

      Й пішов Тарас тим шляхом за дитиною,
      Зі світосяйним вогником у слові,
      У майбуття...з всією Україною
      У відблиску дитячої любові...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. Весняна замальовка
      Зима вже плаче,бо весна перемагає,
      і сірий смуток стріхою стікає...

      Весніє квітка. Ніжність білосніжна
      крізь сніг пробилася і дивиться у світ.
      А котики пухнасто-дивовижні
      ось-ось замуркотять з тоненьких вербовіт...

      І синє небо, що весну чатує
      зимові сльози в проліски фарбує...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Новини ТСН
      Пливe кача, пливe кача,
      Та в небо злетіла,
      Заплакала стара мати
      Біля сина тіла.

      Захиталась дружинонька:
      Потемніло наче,
      Бо ховає чоловіка,
      Він зовсім юначий.

      Лиш малятко белькотіло-
      Дитинка не знала,
      Що село туга накрила,
      Бо тата ховали...

      Пливуть качі, пливуть качі,
      Та крила здіймають,
      Зграї кач над Україною
      Вже в небі кружляють...




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    186. Про зірку
      Пірнула у місячне небо,
      Дістала ясну зорю,
      Принесла її для тебе,
      Щоб видів, як я люблю.

      І сяє зоря в абажурі:
      Кімната - чарівний світ.
      Та плаче вона в зажурі,
      Їй сниться зірковий політ.

      Як ніч завмирає тихенько,
      Й цикади співають пісні,
      То хилиться місяць близенько
      До зірки, що плаче вві сні...

      Цілую твої долоні,
      Нечутно, навшпиньки йду,
      Її визволяти з полону-
      В очах твоїх сяйво знайду.

      На небі ясніє місяць,
      Зірки заплітає в тополю,
      І дзвінко зоря сміється,
      Яку відпустила на волю.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    187. Сніговик
      А веселий сніговик
      Дбати про берізку звик:
      Надягає рукавички
      Й заплітає їй в косички
      Білі бантики й перлинки -
      Все, що падає з хмаринки.

      З пуху білого хустина
      У сріблястих намистинах,
      Шубка тепла, білосніжна
      Зігріває її ніжно!
      Білу ліпить він обручку,
      Одягне на гілля-ручку!

      Стало все довкола біло,
      Сніговому серцю мило!
      А тендітне деревце
      Ясно дякує за це!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    188. Зимове
      Красу горобини найкраще видно взимку,
      коли все біло, і червоніють
      лише ягоди несміло
      під білосніжним капелюхом,
      які на них вдягнула завірюха.
      А восени, коли яскрить барвистя:
      зелене, жовте, пурпурове листя,
      червоні краплі не завжди помічені,
      бо барв довколо ще не перелічено...

      Блакить небесна задивована красою,
      хилилась ніжно на червоною сльозою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    189. Зимове
      Сніг під ніжками хрустить,
      Зайчик морквою хрумтить,
      А малому ведмежаті
      Сняться сни в барлозі-хаті.
      Бачить повну діжку меду,
      Бджілок рій посеред степу,
      Темний ліс, плоди малини
      І грибів цілі корзини!
      Яблука такі духм'яні,
      Ягоди солодко - пряні,
      Жовту та пахучу грушку
      Схожу на пухку пампушку!
      Білка прямо із ялинки
      Шишки кидає в корзинки!
      В сні подумав: як проснуся -
      З усіма я поділюся!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    190. Зимовий ранок
      Сніг - молоком,
      Сосни - корицею,
      Блюдечко - сонце,
      Ясніє сторицею.
      Озеро - гарний
      Лискучий льодяник.
      Смачно ласує
      Зима спозаранок!
      В небі блакитнім
      Цукрові хмаринки,
      Що карамелять
      Солодкі сніжинки!
      Зимоньці цукор
      Додав у напій
      Щедрий і добрий
      Дідусь Сніговій.
      І задивоване
      Чудом зайчатко
      Носик висовує
      З білої хатки!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    191. Болить...
      Вона народила сина,
      Навчила його ходити.
      Як виріс, казала:"Дитино,
      Приходимо в світ, щоб любити!"

      В очах його сині волошки,
      А коси, мов стигле жито.
      Він жити не вміє "потрошку"-
      На краще все прагне змінити....

      Молила, ридала гірко,
      Свою підставляла спину:
      Ловила кийка удари,
      Яким не було упину.

      І плакала, Боже, як гірко!!!
      Від болю?- та ні...від безсилля:
      Не може дітей захистити
      Від грубої сили й свавілля.

      Живцем виривали крила!
      Обличчям у сіру багнюку!
      Вона ж шепотіла все тихше:
      Не бийте, тож ДІТИ, ОНУКИ...

      Що вірять у милість Бога,
      У щиру турботу держави,
      У те, що в майбутнє дорога
      Вкраїну веде до слави.

      Принижень таких і болю
      Ці жінки не відали зроду.
      Пізнали Марії долю
      Як били дітей за свободу...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Сніжинки-спогади
      До шибки батьківського дому
      приклеїлись сніжинки.
      Тендітні, ніжні та за формою,
      як вичурні картинки,
      що вирізали ми з матусею
      й ліпили на віконце.
      Гляділо радісно на ранок
      здивоване приємно сонце.
      А де ж зима, воно губилось:
      Надворі, чи в оселі?
      І зазирали до кімнати
      промінчики веселі....
      На вікнах любої оселі
      через років замети
      у задумі спостерігаю
      сніжинок менуети...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Сон
      Коли машина заплющила очі,
      То їй наснився дивовижа сон:
      Наче вона попала до Африки
      І вже не машина, а дійсно слон.
      На пальмі ласує бананом горила,
      А річка чекає на крокодила...
      І їй закортіло попити води,
      Та слоник не знає куди йому йти:
      Бо звикла машина до світлофора,
      Команди "рушай" ачи "постривай",
      А серед пишної дикої флори
      Ти сам врешті думай і сам обирай...
      На ранок прокинулася машина
      Й кермує несміло її водій
      І лає: яка вона неслухняна,
      Неначе мій авто уже й не мій...

















      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Місячна ніч
      Місячне сяйво. Кленове осоння.
      У Маленького принца нічка безсоння.
      Він сміється. І сміх котиться до моєї оселі
      І кружляє на літерах паперової каруселі...

      За вікном втішаються клени:
      У Маленьких принців як у них -
      золоте, кучеряве волосся.
      Листя клена - зірки.
      А на кожнім листочку
      Поселилося дзвінкоголосся...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    4. Троянда
      Троянда квітує на моїй долоні,
      Пелюстки ніжні, рожево-сонні...
      Та має вона міцні колючки.
      Навіщо? Нехай долоня,
      Коли душа у болю в полоні,
      В кулак не стискається,
      До неба тягнеться,
      Яке усміхається...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. Ведмежатко
      Майже щоночі у мою хатку
      дивиться сяюче ведмежатко,
      ніжно протягує вогняну лапку
      й каже: Вставай!
      Має він справжню зоряну мапу
      синьо-блакитно-зелено-строкату,
      Шепче тихенько і щиро-привітно:
      Давай...
      будем гуляти у небі нічному,
      зорі на мапі позначим потому
      і відшукаєм барлоги-сузір'я,
      де ведмежата сидять на подвір'ї.
      Місячне сяйво у глечику меду,
      зорі- родзинки з небесного степу
      ми принесемо. Нехай поласують,
      може до нас залюбки помандрують!
      Будуть у мене брати і сестрички!
      Й мама ведмедиця кожної нічки
      за молоком по молочному шляху,
      тому, що сяє у тебе над дахом,
      гурт ведмежаток має водити -
      буде ще більше сузір'їв світити!
      І перед тим, як у ліжко вкладатися,
      будеш щовечора з ними вітатися!!!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Відбиток
      Тіні дерев замками на дорозі.
      Двері відчинені. Стою на порозі.
      Кавалькада машин мене обїжджає.
      Я у кроні дерев розчиняюсь, зникаю...
      І щезаю у замку...Та колишуться віти:
      Ти протягуєш руку - мене маєш спинити.
      Дике стадо хмарин пронеслось без упину.
      Я до тебе тулюся, в наше небо полину...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Алілуя
      У небі блакитнo-чистім
      Безкрає добро і світло...
      То Сяйво Землі Пречисте,
      Барвисте, як пагони квітлі.
      А Сонце - вікно у Всесвіт -
      Добро полилося у Вічне...
      Та сяйво широкого серця
      Вертається літом щорічним:
      Промінчиком сонця, зорею,
      Росою у ранок погожий,
      Надхненно, в очах зі сльозою,
      Приймаєм цілунок Божий...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Спогади
      Ку-ку! Ку-ку!
      Зозуля? Ні,
      То спогади зі мною граються
      у хованки у рідному селі...
      Не знаєш натрапиш на який коли і де,
      Й куди ота стежина приведе....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ***
      Я обіймала море:
      Хвилі потрапили в душу,
      Серце осяяли зорі,
      Я покидала сушу.
      В човені плинули думи...
      Тихо гойдались вітрила...
      Пристрасті в морі тонули
      І виростали крила.
      Птахою в небо лину:
      Місяцю глянуть у вічі.
      Буду кружлять безупинно,
      Щоб зазирнути у вічність...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Вечір у Макові
      Місяць виблискує в озері
      золотою щукою.
      День заховався за соснами,
      плаче перед розлукою.
      Ніжно в прозорі сльози
      кутається отава...
      Сонця прощальний цілунок -
      таюча в небі заграва...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      І снилися мені все дивохмари,
      Квітучі пахощі, зелені трави,
      І пурпуровий мак та синенькі дзвіночки,
      Бо мама на ніч цілувала в щічку дочку.

      Так спалося, бо нічка шепотіла,
      Що я для мами сама люба, мила,
      І що всі зорі - сяєво в долоні
      Подарувати вона рада доні.

      На ранок я щаслива прокидаюсь,
      До любоматінки горнуся і вітаюсь.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Літньовечорове
      Ми утрьох сьогодні:
      Місяць, я і кіт,
      Що муркоче тихо
      Стародавній міт.
      Місяця кружельце
      Дивиться на нас:
      Чому забарились
      У вечірній час?
      Хмари подушками,
      Ковдрою трава,
      Тиша вечорами,
      Спатоньки пора.
      Позіхає рута,
      Задрімав полин,
      А коту не спиться,
      Марить небом він.
      Раптом зам'яукав
      Дивовижа-кіт:
      У очах зелених
      Місяця відсвіт...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Абрикосове
      Чай з корицею...
      Ділюся таємницею...
      Абрикосове варення...
      У нас вечір одкровення...
      А на завтра - новий день:
      Я не я: твоя мішень.
      Лучиш кісточкою абрикоси...
      Та марно,
      Давно закінчилися сльози.
      У серці лелію плодове дерево,
      Щоб готувати солодке варево
      До чаю з корицею...
      Квітує сторицею.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Полуничне
      Полуниця вилізла на листя,
      Сонце червонить її боки.
      В чашечці для неї доволі місця:
      Буду ласувати залюбки.

      Так духм'янить полуничним соком,
      Мов п'янке насичене вино...
      Полуничка умостилась боком
      На сметанно-біле полотно.

      Намистини цукру відтіняють
      Сонячно насичені плоди,
      Ягідки до рота потрапляють:
      Млію від такої смакоти.

      Червень примостився на ганочку
      І на мене любо поглядав,
      Як ласую солодко в садочку
      Серед пахощів ягід і трав.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Нічне
      ́Проростали корені - виростали верби у моїй душі.
      Пагони вербички вітер колихає у нічній тиші.
      А лелеченята у гнізді поснули і наснилось їм,
      Як у хмари сині з крилами пірнули в неба глибочінь.

      Усміхався місяць, в оберемок зорі старанно зібрав,
      Мов лелечий тато теплозіроньками небо прикрашав.
      Між гіллям розлогим місяцеві крила люляють лелек...
      Нічка милувалась снами пташеняти серед верб й смерек.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Крашанка
      Від бою і болю серце твердіє,
      Стає яйцем з міцною шкарлупою.
      А далі звідти з'являється пташка,
      Цвірінькає: радо вітає з весною.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Про вірш
      Я вірую...А вірш, від слова "віра".
      Я вірую...Отож - пишу вірші.
      Ти віриш: небо хлюпотить в душі.
      Плюскочуться іскринки синіх мрій,
      Солоною краплиною із вій
      Збігають веселкові кольори,
      Щоби піднятись потім догори.
      Ти віриш: лагідно верба муркоче:
      Пухнастим котиком душі торкатись хоче,
      Що лапками ступає по веселці,
      Яка стежиною веде до сяйвосерця.
      Ти віриш, журавлинний ключ відчине небосині,
      Де квітнуть хмари яблуневим цвітом нині.
      А віриш,уночі матуся-нічка
      Усіх зірок цілує в яснощічку,
      І колискову лагідно співає,
      І люльку-місяць тихо колисає...
      Ти віриш - вірш в тобі.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Про ніжність
      Я заздрю твоєму сну, бо ти у його полоні,
      А я біля тебе сиджу і ніжність жевріє в долонях.
      Солодкого спокою миті: ти спиш, мов маленьке дитя.
      Не в силі тебе розбудити, спи любий, моє життя.
      Всміхаєшся тепло вві сні,бо мабуть наснилось приємне,
      І світло розлилось в мені, тобі усміхаюсь взаємно.
      На ранок, як сон відлетить, прокинешся ясноздивовано,
      І ніжності сяйво умить зустріне тебе зачаровано.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Моя мрія
      Коли у небі літають білі крокодили,
      а бурштин до сосен приклеює гном,
      Коли гриби у лісі вистрибують із корзини,
      а метелики сідають на квітковий аеродром,
      Коли тюльпани одягають жупани,
      а дюймовочки спускаються до землі,
      Коли птахи співають під фортепіано,
      А принц з гітарою мчить на коні,
      Тоді зайця пухнастого, білодовірливого
      Обійме приязно сірий вовк,
      Ніхто ні з ким вже не буде сваритися
      І щезне з планети ображений зойк....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Прогулянка
      Коли я ходжу по небу
      Головою донизу,
      Дістає моє волосся
      Обрію карнизи.
      Знизу - вербові завіси,
      Жалюзі з тополі,
      Височенне вікно в небо:
      Налітаюсь вволю.
      Я ступаю по хмаринах
      М'яко, тепло-ніжно,
      В синій спокій у долинах,
      Де мені затишно.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Слоненяткові сни
      Коли слоненятко лягає спати,
      То сниться йому пісня мами і тата,
      І лагідно-ніжне слово син,
      Солодке й духм'яне, немов апельсин.
      Ще сниться йому знайома папужка,
      Та пальма зелена, жирафа-подружка,
      І як граціозно ступає фламінго,
      І як завиває засмучений дінго.
      Як стадом пробігли великі бізони,
      І всі африканські легенди й закони,
      І як задивилося сонце у Ніл,
      А сяйво його упіймав крокодил...
      А потім на ранок, розплющивши очі,
      Мале слоненятко благає ще ночі:
      Там клітки немає...і слова, де арка,
      Страшного й пекучого - Вхід зоопарку...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***
      На денці моєї душі
      затонув корабель Асоль,
      І в море із синяви віч
      потрапила відчаю"соль".
      Я море тихенько несла
      допоки подув вітерець,
      А далі мій смуток із хвиль
      подався кудись нанівець...
      Он човен у морі пливе,
      А в ньому сміється Асоль,
      Нехай каравели нема,
      Є парус рожевий двох доль...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Як музика оселю знайшла
      І узяв він сопілку...
      І заплакали Карпати джерелами,
      Й потекла музика ріками й озерами
      Аж до самої Тереблі,
      А там мостилася на греблі,
      Ставала птахою, летіла знову до вершини...
      І так щоднини...
      Допоки не угледіла здалеку
      Чарівну смереку.
      І оселилася у її вітах,
      Наче подих у мітах...
      Тепер, як вітер теє дерево гойдає,
      То чується, як сопілка грає...
      Бо там музика жиє,
      Є.....




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Молитва
      І дзвони заревли від болю,
      Дзвонар потужно калатав...
      Там люди гинули за волю,
      Там судний день уже настав.

      І на асфальті кров яріла,
      І перекошене лице...
      Від болю небо стугоніло,
      А смерть гляділася у це.

      Він не злякався: в чорній рясі
      І з позолоченим хрестом
      Стояв між тими, хто без зброї,
      І хто з кийками та щитом.

      Цю мить не описати нині:
      Замовкло все й крізь чорний дим
      Слова молитви безупинні,
      І в небі...плаче Херувим...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Листя
      З останніх сил тримаються на гілці.
      Впадуть ...і вже немає вороття.
      Ще промінь сонця гладить по голівці
      Але попереду чатує забуття.

      А вітер дме холодний і байдужий,
      Гойдається похилене гілля,
      І листю втриматися важко дуже,
      Двірник з мітлою наближається здаля...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Хвилі - долоні моря,
      А в руках пароплав-телефон...
      Що ти хочеш казати, море?
      Як десь-там кремезні гори
      Невтримали рожеве сонце
      І бризки червленого шовку
      Розбавили сірий фон?
      Про те, як велика риба
      Піймала рожевий м"яч,
      І стала вона сонцелика
      Й штовхала його вперед,
      Дісталася океану
      Віддала той м"яч йому?
      Та мудра стихія води -
      Плече для небес, що плачуть,
      Те сонце умить повернуло,
      Воно не могло інакше?...
      Я чую: О! Небо сміється!
      І вдячно пірнаю в море...
      Алло!...Знаю, море озветься,
      Бо серце у моря просторе...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Біля зображення Блаженнійшого Володимира
      Так стало тепло на душі
      І я спинилася. В тиші
      Полинула в глибінь очей,
      У синь недоспаних ночей,
      Коли молилися за нас.
      А ті слова долають час:
      І в тихім сяєві стою
      Й молитву чую наяву,
      Де слово мудрістю сріблиться
      Й любов’ю осяває лиця.
      Надчистота тих світлих слів -
      Ромашки білої пелюстки.
      Блаженнійший за нас молив
      Свічадо берегти від пустки…
      І вогник серця не погасне,
      Бо то є Слово Світлоясне…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Осіннє
      Приховаюсь у осіннім листі,
      Заховаюсь у роси краплині,
      Я сховаюсь від усього міста
      І думками до зірок полину.
      Обійматимуся з небозорем,
      Цілуватиму я місяць ясний,
      І на згадку зорі подарують
      Спогади чарівні зорещасні.
      Тихо стану на кленове листя
      І жаринку - неба подарунок
      Понесу я усвоє помістя:
      Для свічада - ночі візерунок...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      Спустились зорі неба на балкон
      І заглядають до моєї шибки -
      Потрапили у мальовничий сон
      Янтарні крихти місячної скибки.
      А я в долоні той бурштин збирала
      І сосни лісу сяйвом прикрашала...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. 21 вересня
      Постукав дощ у парасолю чи то в душу.
      Як стукають, то відчинити мушу.
      І ясносяйво цівкою по крові,
      І темінь розчиняється в любові.
      І ллється Божа благодать з хмарини,
      А листя-вогники освячують стежину.
      Омиті клени шепчуть урочисто:
      СЬОГОДНІ НАРОДИЛАСЯ ПРЕЧИСТА...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Спекота
      Спекота...
      Дощ пройшов...
      Не дощ -
      краплини поту...
      А далі -
      знову сонця позолота...
      Коли вже завітає вітерець,
      І спека врешті зійде нанівець?
      Хмариною небо витерло чоло,
      Серветка щезла...як і не було...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Синість
      У темряві живе гнітюча темінь,
      А сяйво поселилося у світлі.
      У темряві все в"яле, в світлі - квітле...
      Та де межа, щоб світло не сліпило,
      Чи серце в теміні навік не скам"яніло?..
      Проникне сяйво в темінь - буде синість,
      Небесна, чиста, Божа невловимість:
      Всі кольори, яким немає ліку
      Закладені в небесному одвіку.
      Найвища мудрість темінь розчиняє,
      Блакитну Землю в синьості плекає...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      Прикрию фрамугу душі,
      Бо вилетить і полетить,
      І буду шукати в глуші
      Утрачений рай у ту мить.

      Горнило жадоби й пліток
      Чекає на жертви свої,
      Та чую Божественний крок
      І ніжно-благальне: Не йди.

      Я крила дістану свої,
      Як сяйво заграє в долоні,
      І серцю скажу: Вже лети,
      Томилося довго в полоні.

      І світло торкнеться чола.
      І радість у кожному слові.
      І ластівкою душа
      Полине у небо любові...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Мамин сон
      Заснула моя неня, притомилася...
      І ніжністю серденько моє вмилося:
      Підклала під голівоньку долоні,
      А сяйво цілувало її скроні.
      І уві сні так мило усміхалася,
      Хмаринний дотик - ясно на душі:
      Наснилася їй я, зі мною віталася,
      А я це щастячко плекала у тиші...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Персикове
      Інтерпретація сюжету Айвазовського:
      Солодкі персики і літня жінка.
      Не вистачає принца їй заморського -
      Ласує персиком вона самітньо.

      Чабрець і м"ята, персикове дерево -
      Духм"яне і спекотне дежавю:
      Пригадує солодкий присмак ніжності
      Та бархатисте " Я тебе люблю..."

      І як митець - засновнк маринізму
      Колись намалював її портрет,
      Ховаючи у персиковій м"якоті
      Навіки нерозгаданий секрет.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ***
      Мамо! Посидь біля мене, погладь по голівці:
      Дитинство моє в материнській долонці...
      І ніжність твоя, мов легкий вітерець -
      І смуток подався кудись нанівець,
      І сяйво кружляє,як ластівка в небі...
      Цілую долоні, горнуся до тебе.
      Злетілись надії у вирій тепла.
      І спокій у душу вернувся здаля...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    37. Грушевий вечір
      Цей вечір можна пити з молоком.
      Мастити м"ятою на скибу хліба.
      І запах грушок, здобрених вином.
      І зорі в небі оп"янілі ніби.
      Серпнева втома тулиться до ніг.
      Та вітер обіймає плечі ніжно...
      Немовби зупинився плину біг
      І Єва з дерева зриває груші грішно.
      Медовий місяць поспішає нині :
      Готує груші ночі-господині...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Небесне
      Умилася душа сльозами,
      Та засміялась, мов дитина,
      І я відчула: серце - ціле,
      А думала...вже половина.
      Засяяло тендітне, ніжне,
      І чисте, наче немовля,
      На білих крилах тихий спокій
      Несе до мене Янголя...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Каштани
      А за вікном рахує місяць на дереві каштани,
      Й малює в небі свій каштан зірок:
      Молочний шлях і сяйва полум"яні,
      Зіркові грона, мов каштановий листок.

      Каштанчики, наче малі планети,
      Можливо там зародиться життя,
      І промайне у небі на кометі,
      Той, зто наспівує мелодію буття.

      Упав каштанчик:покотився в трави,
      І з неба зірка полетіла вмить,
      І милувався місяць як в отаві,
      Поруч з каштаном зіронька блищить...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Ей, зупинися!!!
      Він через голови подався до мети.
      Дістався і стоїть у полі одиноко.
      Навколо ні душі. Лише в тиші
      роздався каркіт ворона -
      кружляє невисоко...
      На гниль зліталось чорне вороння :
      так сильно тхнуло від забрудненого я...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. А на Луганщину летіли журавлі

      А на Луганщину летіли журавлі,
      Щемливу ніжність несли на крилі.
      Селилися обабіч хат й доріг,
      Вітались:дзьбом стукали в поріг,
      Щоб їх зустріли радо як завжди.
      Та раптом зупинилися:зажди...
      Порожні хати вікнами дивились,
      А в них ікони, що до них молились...
      Там на господаря чекає липа,
      Й розвіяна туга несамовита...
      Знесилена трава росою плаче
      І приховати рани прагне наче...
      Й крізь сльози вперше усміхнулася земля-
      Побачила кружляння журавля...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. А Господу болить
      А Господу болить, коли ми грішимо.
      А Господу пече, як слово кривдне, чорне.
      Хоч біль його ярить і рани, мов мечем,
      Та він завжди любовю нас огорне.
      І плаче Бог, коли палає гордині пломінь,
      Й благодать дощу з очиць його
      І чується: прощу, пробачу...
      І в покаянні з Господом я плачу:
      Прости, Господь, мені страждання ті,
      Які ти терпиш через мене на хресті...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Чекаю
      Я зорі дістаю із серця й кидаю в небо,
      щоб тобі світили.
      Окопи, бліндажі...Лечу до тебе...
      А вранці знову маски й муляжі.
      І суміш посмішки й понурених очей...
      Коханий, скільки нам іще ночей
      кидати зорі один одному в долоні?
      На самоті, у ноченьки безсоні,
      вдивлятись в небо, щоб піймати мить,
      коли від тебе зіронька летить?
      Кохаю, любий! Так тебе кохаю!!!
      Чекаю, любий! Так тебе чекаю!!!
      Зоріє усе небо й білий сніг:
      Чекають рідні, як повернетесь до них.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Совість
      Совість спала удень, як сова,
      Прокидалась вночі та гугикала,
      Знаю, пісня оця не нова,
      Багатьох вона в темряві кликала.

      І червоне вино-сльоза,
      Із кришталю фужер.Так до зарева.
      Та прийом цей не вартий гроша:
      Не позбутися совісті марева.

      Умостилась в широкому кріслі-
      Дивна панна, розкішне волосся,
      І читає думки наші, мислі:
      Чи без неї прожити вдалося?

      Ну а далі, ледь чутно шепоче,
      Та відлуння не має меж:
      Не вдалося, а тільки здалося,
      Уявлялося,що живеш...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    45. Випадкова зустріч з бійцем 30-ої окремої механізованої бригади АТО
      В очах багато мудрості і болю,
      В руках рюкзак, пакет і каремат,
      Ще пам"ять відчуває запах бою
      І як в руках тріскоче автомат.

      Зайшов, поставив біля себе палку,
      Без неї вже не зможе він ходити,
      Та каже : " Руки маю дужі, вправні.
      Ще Україну буду боронити."

      Ураз в автобусі юнак піднявся,
      До нареченої поспішав за мить.
      Раптово він до виходу подався,
      Бо стало соромно за спинами сидіть.
      Іще з коханою зустріне зорі-ночі,
      Та зможе не приховувати очі...

      Пішов, не озирнутись стало сили,
      Але відчув - його благословили.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ***
      І називають совість... рудиментом...
      Ні, еволюції вона є елементом.
      Немає совісті - немає простору для руху,
      немає запитань для діалогу духа.
      Що, видається совість марний комплекс?
      Але вона - це життєдайний компас:
      Мигає стрілка -іспит на гуманність,
      Плекай її, бо то від Бога даність..



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Душа тополі
      Коли зрубали тополю -
      Лишилась її душа.
      Вона сумує на волі
      Та бродить собі неспіша.

      Вдивляється високо в небо,
      В зелені луги та гаї.
      І тихо питає в себе,
      За що така доля мені.

      І плаче душа щоночі,
      Бо місця не має вона.
      Пішла би собі світ за очі -
      Тополю зрубали дарма.

      Врешт прихист знайшла,
      Бо ж втомилася,
      На зрубі дерев оселилася.

      Й сидить на пеньку і ридає
      Та в душі людей заглядає...






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Я ладен...
      Я ладен іти через високі гори і круті скелі,
      по гарячих пісках залитої сонцем пустелі,
      аби дістатися того саду,
      де ростуть молодильні плоди,
      і принести їх , моя матінко, тобі....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Весняне
      Душа лилася по асфальту:
      Вбирала в себе хмари, сонце,
      котилася попід віконце, твоє...

      А ти дивився: із надвору
      стрибають іскорки угору.
      І на долоні ледь-помітно
      мостилася весна привітно...

      Через відчинене вікно
      лилося сонячне тепло...
      І котики верби пухнасті
      замуркотіли нам на щастя.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***
      Зібрав мій сон валізу,
      Подався кудись далеко,
      А я в темнім небі літаю
      І крила у мене лелеки.

      І грона зірок-калини -
      Мигають сузір"я червоні,
      До них я сьогодні полину
      У неба нічного в полоні.

      Немов петраківки розпис
      Той кетяг на чорному фоні,
      То руки протягує вічність,
      Щоб Всесвіт зігріти в долонях.

      І лету не буде зупинки,
      Бо лишити в небі так хочу
      Бодай найдрібнішу зернинку
      Тому, хто уніч заклекоче.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    51. ***
      Кажуть, Стрибог може світ перевернути,
      якщо у два вуса дмухне.
      То може пора нам його гукнути,
      нехай він щосили дме?
      Мара, що полює на сина Сварога
      затихне, почує ходу Білобога...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. ***
      А Місяць сів на дах будинку
      і дивиться довкола:
      Шукає вичурну стежину
      для вогняного кола.
      Бо Місяць добре серце має
      та знає - ніч не вічна,
      І Сонце темряву здолає,
      хоча ще зовсім нічно.
      А Сонце калачем котилось,
      і радісно сміялося...
      Шкода, що це мені наснилось,
      чи лише уявлялося...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    53. Опісля свята
      Відсміялись ялини, відсвітили,
      І тепер лежать на смітниках,
      Доки в дерева стало сили,
      Були вогники у вікнах.

      Зеленіли ялини, мов літо,
      У герляндах із мрій на гіллі,
      А тепер усе кануло вліто,
      І від того так сумно мені.

      Хороводять навколо ялинки
      купи смітяя ісмутку краплинки...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Лисячі вогники
      На півночі Лапландії
      в парку Урхо Кекконена,
      Буду дивитись сяйво я
      в будиночку без комина.

      Усі лисиці півночі
      шукають ці будиночки.
      Над ними в дивозареві
      замріяні яскриночки.

      Іскряться білі сполохи-
      махає хвостом лиска,
      полярне сяйво світиться,
      спустилось небо близько.

      Стежини із перлинами.
      На оленях саами.
      І я у небі з лисками
      іду тими казками.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Дядя Армен
      І знову місяць панував на небі,
      А він глядів на зорі й Господа молив,
      О, Боже мій! Пошли скоріш до мене
      Отого Янгола, який уже летів.

      Отого Янгола, який спішить на поміч,
      Коли тепло від крові, мов халат.
      Отого Янгола, що полум"я любові
      Несе пораненим, мов батько, брат.

      "Ангел війни, дядя Армен",- юнак шепоче,
      Зове, благає, пересилюючи біль.
      З"явилось сяйво, непідвладне ночі,
      Летить до нього реанімобіль.

      "Дядя Армен,- тихенько мовить жінка,
      І ставить свічку, щоби Бог його беріг,-
      Дядя Армен, мій син піднявся з ліжка
      І вже ступив на батьківський поріг..."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Сонячна мольфарка
      Вона уже не Мавка,
      А сонячна мольфарка,
      Що сонцеве волосся
      Плете в жовте колосся.

      Світило - волелюбне,
      Йому в косичках нудно,
      І білі хмари- банти
      Піднялись на пуанти.

      Розсипалось волосся,
      І сяйво розлилося,
      Та сонячна мольфарка
      Піймала миттю хмарку.

      Спустилася на землю,
      Напнула бант із хмари,
      Ніхто й не здогадався,
      Що то небесні чари.

      Поклала хмаробанти
      Удома на віконце,
      Бо завтра знову в небо,
      Зачісувати сонце.

      А може для смереки,
      Зробити ковдру з хмари,
      І понести до лісу
      Усі небесні чари?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. ***
      Я більше тобі не вірю,
      Бо ти, як актор-пілігрим,
      Із масками входиш в мій дім.
      А потім собі прикидаєш,
      В яку одягатися маєш...
      А далі - вистава,
      Твоя постановка і слава:
      Довіра моя бездонна,
      Під погляд прискіпливо-
      соний...
      Вдалося?
      Егеж! Вдалося.
      Бо здавна отак повелося:
      Хтось душу свою відкриває,
      А хтось в неї плюнути має...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. ***
      Вірші літають собі, літають,
      В серці когось гніздечко шукають,
      Щоб примоститись і заспівати,
      І запросити разом літати.

      Вірші як птахи, також крилаті,
      Защебетали рими строкаті,
      Ключ лебединий у небі з"явився,
      Впало перо - десь поет народився.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Світанок
      Зірки поснули на моїм вазоні.
      Сміється ранок.
      Місяця серпанок
      піймали хмари у долоні.
      В червону сукню рядиться Дажбог,
      щоби посяяти із місяцем удвох...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      Небо в озеро гляділось, а навколо ліс.
      І зустріти захотілось Мавку тут до сліз.
      Та нема її, Килина знищила давно.
      То чому тоді калина загляда у вікно?
      І чому серденько тане і душа болить,
      коли чуєш як сопілка із верби дзвенить?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Пісня до тебе
      Звуки вилітають з чистої душі,
      І плетуться ніжно димкою в тиші.
      Хустку-паутинку покладу на плечі,
      Усміхнеться ніжно дивовижний вечір.
      Голос мого серця долетить до тебе,
      І почуєш поклик зоряного неба.
      Біла паутинка, очі мов озерця,
      І цей тихий вечір поєднає серця.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. То Поля
      Шумить тополя - прилетів Стрибог,
      Не дивлячись на те, що він вже Бог,
      Все пам"ятає, як кохана Поля
      Принести в жертву мала свою волю....

      Долоні вітру обіймають віти,
      У шумі чути стародавні міти:
      Безсмертя подаровано для того,
      Щоби торкатись листя золотого.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Про золоту рибку
      Упіймав я рибу.
      А вона золота.
      Кажу їй: Невже ти та ?
      - Та.
      - То дай золотих монет.
      -Хочеш золота -
      піймай жабу в болоті,
      що тримає монету в роті.
      А я дарую сяйво зірок і планет,
      що на хвилях гойдаються ,
      мріями переливаються.
      Відпустив я золотого окуня.
      Хай пливе під золотим місяцем.
      І любується золотом ночі,
      яка в серце занурює свої очі.
      Най його упіймає ще хтось...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. ***
      А що ти знаєш про запізніле каяття,
      Коли в минуле вже не має вороття
      Й сльоза пече солона і гірка...
      Як зламана берези гілка:
      Як не пристав, не приживеться,
      Я вже не я поки живеться..

      Якщо даровані нам сім життів,
      Вони для того, щоби знову тебе зустрів.
      Та, що ніколи не забуду,
      В своїх руках несе мою спокуту...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Шоколадні пагорби на Філіппінах
      А шоколад гірчить,
      Бо він зі сліз Арого.
      Його душа кричить,
      Безсмертя просить в Бога
      Для неї... для Алойї ,
      Щоби не заросла стежина,
      Якою Дафніс йшов до Хлої.
      Коли б Аід надав можливість,
      Як Орфею,
      В підземне царство
      опуститися за нею !
      Арого точно знає,
      Що не озирнеться :
      Йому не треба бачити,
      О! Лиш би знати,
      Що Алойї серце б"ється!
      Арого плаче...
      Гори шоколаду, Філіппіни,-
      Те, що зумів створити він
      Для пам"яті дружини.





      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. ***
      А може дощ - розмова Всесвіту й Землі морзянкою?
      Якщо поталанить, почуєш мову Сонця, що горить.
      Або зорі, що лише мить палає й згорає,
      Та про це вона не знає...
      Чи то почуєш, десь з"явився Новий світ,
      Новий художник став писати Новий міт,
      Морзянкою, яка Землі сягає нічним дощем...
      Та мова викликає палку надію і тривожний щем...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    67. Дощенятко
      Не дощ, а дощенятко за вікном,
      У шибку стукає маленьким кулачком.
      Уже убрало листя у краплини,
      Засяяли на травах намистини,
      Проміння сонця їх позолотило,
      Природа усміхнулась ніжно-мило...

      Хмарина-мама дощик зве до себе,
      Барвиста стежка у блакиті неба.
      Сміється радісно маленьке дощенятко,
      Біжить веселкою до себе, в хмарохатку.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Лист солдату АТО
      Намалюю я раненько
      Лист солдату із АТО.
      Намалюю свою мрію :
      Як ми їдемо в авто.

      Посміхатиметься мама,
      Із війни вернеться тато,
      І на вулицях Донбасу
      Буде довгождане свято.

      Намалюю сонце-ясне
      Над Артемівськом, прекрасне.
      Вранці діти йдуть в садочок.
      Ще- заквітчаний куточок.

      Іграшки різноманітні,
      І веселі, і привітні.
      Та пухнасте котенятко,
      Що приніс в дарунок татко.

      Я візьму тебе за руку,
      Захисник мій і солдат,
      І піду з тобою гордо
      На справжнісінький парад!

      І відкрию свою мрію,
      Найдорощу : Як і ти -
      Україну, мов зіницю,
      Буду пильно берегти !!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Чуднесенькі хмаринки
      Хмарки за деревом : дерево з вушками!
      Каже здивовано хлопчик Андрій,
      Поруч - ялини у капелюшках,
      Верби у сукні вдягнув Водолій.

      Знаю я слово чарівне і зичне -
      Нумо у небо гукати : ясній !
      Вітер, що бавився нині пелюшками,
      Миттю озветься на голос дзвінкий.

      Мовив Андрійко:Не буду я звати,
      Маю за хмарками спостерігати!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Залишилися в небі
      Залишилися в небі...
      І заплакала
      червоною сльозою Україна.
      Земля,
      де мати виростила сина,
      який Ікаром став.
      І крила літака
      в гірку годину
      вдягнув на спину...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Нехай Господь береже....
      Небо лягло на плечі,
      Вже натомився вечір
      День закликати до хати
      Дітям казки читати.

      В хаті - яскраве сонечко:
      Лагідна наша донечка,
      Поруч з Котигорошком
      Лине у сон потрошку.

      День ще палає свічечкою,
      Казка плюскоче річечкою,
      Заплющені оченятка,
      Солодко доні спатки.

      Мама схилилась над ліжечком,
      Доня, мов фея із книжечки,
      В мирну вечірню годиночку
      Хрестить свою кровиночку...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Про кицю
      А мені тому не спиться,
      Бо муркоче сіра киця!
      М"які лапки, довгі вуса...
      Теж я муркотіти вчуся!
      Кицю я перемуркочу,
      Бо пухнастою бути хочу!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Маленький чудесник
      Я хмаринки ліпив з тіста,
      Щоб неслися в наше місто,
      І над нами щоб гуляли,
      Теплий дощик закликали.

      І щоб хмарки крапотіли,
      Щоби квіточки раділи,
      А червона полуничка,
      Червоніла у дві щічки.

      Щоби вишні росли рясно,
      І врожаї були вчасно,
      І цибуля, і петрушка,
      Щоб смачною була юшка.

      Не чудесник я, матусю,
      Але цій науці вчуся !



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Ранковий дзвінок до мами
      Я не можу напитися твого голосу:
      Все мені його мало.
      Як почую тебе раненько,
      То весь день мій проходить вдало.

      Ти щебечеш до мене пташкою,
      У душевнім теплі купаєш,
      І я лину до тебе подумки,
      Ти, матусю, усе відчуваєш.

      І слова зазвучали піснею,
      Заяскріли весняним джерельцем,
      І спілкуються мовою чистою,
      Моє серце із твоїм серцем...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      Коли печаль одягне пектораль,
      І скіфи-воїни складуть щити,
      Віщунка зачитає пастораль,
      Де у саду гуляєм я і ти.

      Сюжет завершено:Завіса - Небеса,
      Закінчилися пристрасті Шекспіра,
      Лише звучить тихенько дивна ліра,
      І стиглі яблука...Яка краса!

      Завершилася довга епопея,
      Та чути кроки нового Енея.
      Як Марк Шагал держав її за руку,
      Тримай мене, не винесу розлуки...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. ***
      В павутиння думок забрели мої сни,
      І віддалися їм на поталу.
      І тепер я не сплю, а ходжу між зірок,
      Ковдру мрій виплітаю помалу.
      І думки визволяю із сірих тенет,
      Їх тихенько вплітаю в шовковий багет...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Я слухаю Земфіру
      Самотня у квартирі,
      Я слухаю Земфіру,
      І стіни темно-сірі,
      Світліють не на віру.

      І присмак апельсинів,
      Немов з потустороння,
      І птаха темно-синя
      Летить до підвіконня.

      Гогенівські дівчата,
      Вангогівські фігури,
      В душі по колу бродять,
      Заточені за мури.

      Рахую їхні кроки,
      Печуть гарячі зорі,
      Так хочеться пірнути
      У свіже синє море.

      І море посіріє,
      Від мого сьогодення...
      Я слухаю Земфіру,
      У ній моє спасення.

      Я слухаю Земфіру,
      Душа сльзою вмита,
      І в сірій порожнечі,
      Розквітли жовті квіти...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Квітневе чаювання
      Як добре пити чай і слухати весну,
      її чарівні звуки.
      Коли вітає радо соловей тополю,
      після довгої розлуки.
      Коли в березових бруньках
      співає тихо листя,
      Бо Квітень вже ступив на шлях
      в квітковому намисті.
      І чується:слова кохання віддано шепоче
      фіалка небу ! Так замріяно-жіноче!
      І я...з ковтком малинового чаю
      Весни творіння серцем обіймаю!






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. З-під небес
      Поцілуй мене, мамо, пригорни,
      Заспівай колискову ту,
      Що співала мені колись,
      Не впадай у гірку самоту.
      Я почую її, ти знай!
      Білий Ангел розкриє крила,
      І під звуки її, у рай,
      Полечу, моя мамо мила!
      А в країну прийде весна,
      Світла Пасха - Святе Воскресіння,
      Білим котиком плаче верба,
      Хрест церковний цілує проміння...
      Приголуб мене, мамо, молю!
      В твоїм сні пригорнуся до тебе...
      Розумію твоє: "Не йди...",
      Зрозумій і моє : "Так треба..."



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Про лялю
      А в моєї лялі сяють черевички,
      Бо вночі ходила в небо по водичку.
      Лляла сяйво-воду прямо у цеберце,
      І від того світла посміхалось серце.
      Місяць коромислом лялі ліг на плечі,
      Щоб землі дістались чари молодечі,
      Щоби пив цю воду світлозорий ранок,
      І яскрів ясніше зарева серпанок.
      Оcь чому у лялі сяють черевички -
      Мерехтять краплинки золотої річки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Татусю...
      Маленьке тихе озеро і білий лебідь.
      Шматочки хліба я йому кидаю.
      А біля мене любий татенько,
      Якого я понад усе кохаю.
      Мою долоньку ти візьмеш в долоню,
      І будемо край озера гуляти...
      Уже залебеділи наші скроні,
      Та хочу ці прогулянки згадати...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Дощ
      Зерно дощу клювали вітру птахи,
      І осінь огорнула всіх плащем.
      А сіре небо, хмари-бідолаги,
      Розрізалися вогняним мечем.

      Там за вікном лунає наспів зливи,
      У човнах листя Самість і Печаль,-
      Промоклі пані, болісно-вразливі,
      В калюжі кружеляються на жаль...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. ***
      Не прийду. Не запрошуй. Не треба.
      Не потрібно для мене й для тебе.
      Пам"ять хай збереже ті світанки,
      Коли одіж одягла я бранки.
      Вже минув час каміння збирати,
      Буду з нього курган викладати.
      І хоч серце щемить аж до болю,
      Я себе відпускаю на волю...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. ***
      О , Боже мій!
      Як пусто на душі...
      Стою , немов та висохла криниця:
      Здається, все лишилося при ній,
      Та вже води із неї не напитись...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Художниця
      Якось зайчик восени,
      Під шатром ялини,
      Бачив, як фарбує осінь
      Кетягом калини:

      Зарум"янились дуби,
      Багряніють клени,
      В горобини буре листя,
      Ягоди черлені.

      Та втомилася украй
      Осінь - чарівниця,
      Вирішила не чіпати
      Сосни і ялицю.

      Зайченя цьому зраділо:
      Трохи літа зеленіло!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Мамин приїзд
      Усе наповнилоь тобою,
      Твоїм цілунком і теплом,
      І серце, купане сльозою,
      Піймало сонце за вікном.
      І радістю слова бриніли,
      Текла розмова, як ріка...
      Якби-то мами не старіли,
      Як ніжна мамина рука ...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Сонечка
      Весь асфальт у сонечках -
      Діти малювали,
      І тепер ізнизу вгору
      Сонечка заграли.
      Розгубилися хмарини:
      Де їм треба бути?
      І потроху, по краплині
      Опустились в люди.
      Їм сподобалося тут:
      Друзів-сонець цілий гурт!
      Як веселкою піднялись,
      Всюди сонця посміхались!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. ***
      Упало яблуко в саду,
      Таке велике і червоне,
      Чи то на радість,чи біду
      Попало в голову Ньютону.

      Від болю "евріка" завив,
      "О, дивовижа! Це везіння!!!"
      Ось так для нас Ньютон відкрив
      Закон всесвітнього тяжіння.

      Мабуть, це восени було,
      Бо дуже в голові гуло...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Сердечко (за Лаканом)
      Подивився у дзеркало знак питання:
      І у світі з"явився символ кохання.
      Не пізнати тепер у цьому зображенні,
      де питання, а де його відображення...
      ??????????????????????????????????




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Про любов
      Небо дивовижні хмари малювало.
      Білосніжні хмари хвилі забавляли.
      І торкались ніжно їх пухнасті щічки,
      кучеряві вуса до самої річки.
      Річка - одаліска берегу крутого,
      забажала мати рубля золотого.
      Хмари розійшлися,стало видно сонце:
      золота монета в річки на долонці.
      Та не хочуть хмари такої любові,
      миттю полетіли у гаї дубові.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Ранкове
      Золотив ранок роси отави.
      Вітер нанизував їх на нитку.
      І те намисто золотосяйне
      Леля вдягнула на жовту нагідку.
      Сонце яріло : яка вона гарна,
      І намистини розтануло марно...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Осінній вальс
      На лавці тремтіли осінні листочки,
      І сумно прощалися з літом.
      Уже відкружляли останні таночки,
      Уже розпрощалися з квітом.
      На гілці задумливо мовив листок:
      "Останній і перший у мене танок..."
      Ще мить і вся лавка в осінньому листі,
      І осінь танцює у жовтім намисті...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Перетворення у Мавку
      Ліс усе дивився їй у спину,
      Вітер награвав мелодію Карпат,
      А дівча летіло без упину,
      У долину, де блукало сяйво хат.

      Мавки за смереками ховались,
      Одіж з листя дівчині плели.
      Геть таку, як самі одягались,
      Щоби люди слід їх не найшли.

      Не добігла, впала.. .Засміялась,
      Бо став ліс милішим над усе,
      І відлуння зично привіталось,
      З Мавкою,що в новій сукні йде...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. ***
      І зупинилась біля образа.
      Й образа
      від серця мого
      відійшла одразу...



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Самота
      Самотність дихає самотньо,
      Зажура сіра у очах,
      Самотність хилиться скорботно,
      Самотньо плаче по ночах.
      Самотній явір в дикім полі,
      Самотній Місяць в небесах,
      І дума, що питає долю,
      І ковдра смутку на плечах...



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Черешеньки
      Кожен ранок на черешні,
      Серед смачних ягідок,
      Появляється дівчатко:
      Дві косички і платок.
      І черешня пригощає...
      А дівча собі гадає,
      Що ніколи і ніде
      Вже солодшу не знайде!
      Хоч на дерево вилазить,
      Та сама з нього не злазить...
      Щополудня добрий хлопчик
      До черешні поспішає,
      І замурзане дівчатко
      Вміло з дерева знімає.
      Знає, що мала сестричка
      Їсть черешні у дві щічки!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. ***
      На небесні подушки
      Cонечко лягло поспати,
      І тополі височенні
      Cтали хмари діставати.
      Сонце довго не барилось:
      Пухом білим гілля вкрилось.
      Осокорова перина
      Така ніжна, як хмарина!



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Мимоволі
      Мої долоні гладили тополю,
      Та дужі віти рвалися на волю.
      І руки трепетно піймали долю,
      Яку навіяла царівна поля...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. ***
      Картина Реріха в моїй кімнаті
      Панує на стіні:
      Засніжені вершини
      Блакитні, білі, сині...
      Раптово , мов би потороча,
      Гілля каштана блимає у очі.
      То сонце бешкетує за вікном:
      Ясне проміння, що насіяло тепло,
      Грайливо відбиває ніжне скло,
      Й каштанові зелені віти
      Не згодилися крижаніти...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. ***
      Я,мабуть,ще осінь.
      Іще не зима.
      З"являється просив,
      Та снігу нема.
      Думками я лину
      в минулі роки.
      І спогади плинуть,
      мов хвилі ріки.
      Чи є що згадати,
      Чи варте воно -
      з минулого брати
      терпке вже вино...
      Кому воно треба,
      чуже забуття?!
      У всіх своя доля
      і власне життя...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    101. ***
      Не підіймай рушницю! Не стріляй!
      Качки летять із вирію додому.
      Вдень і вночі зове їх отчий край,
      Не зупиняє спрага,холод,втома.
      Не кожен люд цей шлях би подолав
      У прагненні дістатися до хати.
      В безодні неба стежку торував,
      Щоб рідну землю клекотом вітати.
      У ясносині лине пісня ця,
      "Ми летимо",-сигналять птахи з неба.
      Ти не бери рушницю.Не стріляй.
      І не ставай убивцею.Не треба!

      Хто бачив раз,як навесні качки летять,
      Зі щемом радісно спускаються на крицю,
      І ніби крилами нас хочуть обійнять,
      Ніколи не візьметься за рушницю.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. ***
      Зажура за вікном.
      Береза і каштан понурені без листя.
      Моруге павутиння гілля верб
      оточує помістя..
      Тужливо час очікує пісень.
      Сумує небо сіре.
      Засмучений холодний день
      торкнувся ліри.
      І заспівав.
      Почули отой спів усі творіння.
      І бережно зелений лист
      пронизав павутиння.
      Бруньками тішиться каштан,
      Береза соком.
      Бо день причарував весну.
      Так, ненароком...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Бабусі
      Ви приходите у мої сни,
      Щоби попередити чи то втішити.
      У ніжне сяйво горнете мене вдень:
      Боїтеся й на мить залишити.
      Ви далеко? Ні,Ви тут...
      Відчуваю тепло і посмішку,
      Запах яблук із Ваших рук,
      І корице-ванільну домішку..
      Уже затихло мені на душі.
      І шепочу і гірке,і втішне:
      Коли Ви пішли у небеса,
      Стало Янголом-Хранителем більше..



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. ***
      Україна - від слова "рай".
      А життя - то від слова"жити".
      Щоби бути в земному раю -
      треба зернятко посадити.
      І зростити його в душі,
      та плекати.І працею,мрією
      золотити Дажбогу ключі,
      поки птаха подасться до вирію.

      Журавлітиме ключ навесні.
      Небо вручить сопілку Велесу.
      А зерно в життєдайному сні
      Колисатиме пагони колосу...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Фаусту....
      Хотів миттєвість зупинити...
      Навіщо? О, нещасний!
      Адже тому миттєвість і прекрасна,
      що можемо її лише за мить прожити,
      І відчинити двері в сині скити...



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Засторога або Від в"язня буднів
      У моїх очах давно не купалися зорі,
      Бо погляд безсило упав на моругий асфальт.
      Не зачувала плюскоту хвилі у морі,
      А лише ловила потреб монотонний альт.
      Не помічала як поруч яскріє кохання -
      У нікчемних образах бездумно палала щорання...
      ...Не виділа Неба...
      ...Не дослухалася Вічності...
      ...Переймалася не тим...
      І ледь не розминулася з Осяяним,Святим,
      допоки не угледіла видіння:
      метеликових крил рожеве мерехтіння
      на плечі Лариси Кадочникової...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    107. ***
      За вікном у тузі проплили сніжинки.
      Біла - біла ковдра: жодної стежинки.
      Заясніла нічка мрією про тебе:
      Золотять сніжинки, ніби зорі неба.
      Місяць палить грубку - сяє серед ночі.
      Яблуня у шубці - білий стан дівочий...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Імпресіоністичні замальовки про льодяний горіх
      Він плакав.Сльози крижаніли
      І холодили міцне тіло.
      А сонце радістю ясніло,
      Кришталь пекучий золотило,
      І збайдужіло поглядало,
      Як гілля в спалахах дрижало.
      Зорить горіх яскраво-чудно,
      Але на те дивитись сумно.

      ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
      Блукало сяйво у гіллі горіха -
      сміялось сонечко:зима для втіхи
      срібляним атласом прикрила дужі віти,
      і заходилися вони ясніти.
      Те сяяння забігло крізь віконце
      І оселилось на моїй долонці.





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Непосидюча
      На веселці - Василинка.
      У Василинки - веселинка:
      Сяє барвами стежинка,
      Що торкається хмаринки.
      Як веселку обертати -
      Буде весело скакати,
      Любо човном веслувати!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. Про Місяць
      Ніччю жовте каченятко
      Тихо вибігло із хатки,
      І на небо піднялося:
      Золотіє там колосся.
      Ласувало тим зерном-
      Тепер сяє за вікном!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    111. Напередодні Нового року
      Побілила зима землю,
      Навколо - біленько,
      Бо на Новий рік в оселі
      Сяє все чистенько.
      Сіріблила густе гілля,
      На вікнах мережки,
      І морозу рукоділля
      Крижані сережки.
      Сніг у зоряних краплинах
      Виграє яскраво,
      І купається в перлинах
      Місяць величаво...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Зимова радість
      Цукром посипані гілки ялинки.
      Шишки, немовби солодкі родзинки.
      Білочка глянула – гарний пиріг,
      Кинула влучно великий горіх.
      Аж Миколай задивився на диво:
      Дітям слухняним зима милостива!




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    113. ***
      Вода, схожа на Вино.
      Вино, цілюще, як і Вода.
      Сніг-Манна чудесна.
      Йду до Причастя:
      торкнутися тіла Христа душею-
      окрилене щастя і чудо небесне!



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    114. Дим
      Дарувала піч у долині
      білі хмари верховині.
      Милувалось небо нині:
      Гарні шуби на ялині.
      ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    115. ***
      А Василько ловив гави,
      І складав їх у відерце.
      А як стало гав багато-
      Відпустив їх у озерце.
      Як прийде вудити знову-
      Гави будуть для улову!



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. ***
      Небо нахмурене.Хмари плаксиві.
      Небо стурбоване.Сизе та сиве.
      Ураз пектораль заяскріла на диво.
      Небом багряним золочена злива.
      Огняне листя.Коштовні мережки.
      Діва Осіння.Калини сережки...






      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    117. Церкві
      Вона чекала,що я прийду:
      Плекала вогники в свічах.
      І сяяли Небесні Лики,
      Та Книга у Отця в руках.
      Золотозвучний спів любові,
      Яскринки вічності - слова.
      І пригорнула мене втішно,
      Заграло зарево - сльоза.
      Вона чекає,що прийдемо...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    118. ***
      Скільки коштують хмари в євро, доларах, кронах?
      Поцілунок дитини, рученята в долонях?
      Ніжний матері погляд і обійми коханого?
      Як багато у світі у грошах непізнанного...
      Скільки вартує Слово, молитовне, до Бога?
      Квіт духмяної вишні, що росте край дороги?
      Скільки вартує Сонце - коло див золотисте?
      Небо синє? Багряне? А замріяно чисте?
      Скільки коштує доля в діамантах, сапфірах?
      Скільки коштує пісня білокрила на лірах?
      Почуття світосяйні: Щира Вдячність? Пробачення?
      Як багато чого у грошах не побачено...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. ***
      Сонце – ромашка. Пелюсткові хмари.
      Ніжно пелюстки осіли на трави.
      Листя любистку в блискучих краплинах:
      Бігало сяйво в квітучих долинах.
      Сонце подалося морем до мрії:
      Човни – пелюстки біліли на хвилі.
      Сонце торкнулося серця легенько,
      Умить запалало коханням серденько



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. ***
      П'ю чай... Дивлюся на троянди:
      П'ю чай з пелюстками троянди
      в саду у мами... І вбираю в себе
      матусин погляд з кожної троянди...
      В саду троянд зустрілися думками
      І я цілую ніжно руки мами



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    121. ***
      Відблиск згаслої зорі дістає землі.
      Сяє вона, хоч давно вже немає її.
      Так і людина, що у вічність пішла із життя:
      Полум'ям пам'яті світить із небуття.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Озеро у Макові
      Небеса ніжно гралися хвилями,
      де хмарини,мов чани із зіллями
      й молоком-молодечі то чари.
      І русалки пірнають за хмари.
      Синє плесо розбурхаю птахою,
      Діва - Сонце в обіймах спалахує...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. ***
      Сонечко-це також он яка кульбаба!
      В небі волошковім полум'яна зваба.
      Хтось на нього дмуха -
      жовта завірюха.
      Парасолі світла трави упіймали.
      Дивувались хмари -
      білі капризухи,
      як в отаві пахощів соняхи зростали...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Дощ
      Прикурив від сонця вітер -
      закружляли хмари,
      І земля зеленоока
      випивала чари.
      Ллялись рясно,
      Тонкі цівки травами блукали.
      А тополі спраглі віти
      небо цілували.
      Блискавіла громовиця -
      сонячні ревниці,
      Заховали з ляку хмари
      чари у криницю...




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Веселкове
      А що там на небі?
      Коромисло різнобарвне?
      А відерця-озерцята?
      Як гарно!
      Ясно виблискують,
      барвами граються:
      дощик закінчився-
      з сонцем вітаються.
      Усмішка човником,
      швидше черпай,
      озером бавиться
      сам Небограй!!!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    126. ***
      Небо зорями дивиться,
      місяцем усміхається.
      Задивилася...У небі
      посмішка гойдається.
      А на гойдалці тій,
      безліч сяючих мрій.
      І заграви світінь
      золотять далечінь.
      Ураз осяяний став
      чиюсь мрію піймав.
      І замружилась ніч
      від кришталю отав...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Їжачок
      Малий їжак нанизував листочки.
      І появився комірець сорочки.
      Сміявся щиро радий їжачок:
      Було не видно гострих голочок!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    128. На жаль
      Білі хмарки потопали в небі синім,
      І торкались сонця шиї лебедині...
      Із труби,що височить за ровом,
      сизі хмари виповзали хором...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. ***
      Дроти стовпів гляділися в калюжу-
      виходила гітара.
      А вітер струни в ній перебирав.
      І танцювала диких хмар отара,
      допоки загасилася заграва,
      і вечір ту гітару... тишком вкрав...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. ***
      Мені до вподоби
      медитувати з філіжанкою чаю.
      Пара-хмари.Літаю.
      Беру слова.Їх з медом мішаю.
      Додаю до напою.
      Одкровення з собою...
      День почався-
      зефір в небо піднявся...
      А на вечір знову,
      чай,сироп кленовий.
      Та пожагливо- квапко
      упірнаю в горнятко..



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. ***
      На покутті горіла свічка
      Що осявала Боже Личко.
      Великі очі у дитяти,
      Яке тримає ніжно мати.
      У погляді Св"ятої Діви
      Любов і Прощення зоріли.
      Чарівне Сяйво із долоні
      Торкається моєї скроні.
      І трепетно дивлюсь ввічі:
      Благословіння,Віра,Вічність...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    132. У небесному морі
      Я купалася в небі,
      як у мріях злетіла.
      І сміялася зорям,
      а вони пломеніли.
      Заяскрілися хвилі-
      забавлялися зорі.
      І плескалися долі
      зорепадом у морі.
      Засурмив срібний місяць,
      видко скоро світанок.
      І краплинами море
      осідало на ганок.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Про хвіст
      Інколи я бачу в тебе хвіст білочки:
      ошатний,грайливий,
      і сама ти весело-прудка.
      Іноді схожа на ластівку,
      а хвостик охайний,цнотливий,
      і пісня лагідно-гомінка.
      Буваєш з хвостярою киці,
      хитра й зеленоока.
      Чи то маєш хвіст риби
      та плюскаєш на усі боки.
      Яка будеш сьогодні?
      Мені так цінно то знати,
      Бо я хочу тебе вполювати...



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. ***
      Небо хмуриться - в небі хмариться.
      Гнівно золотом розкидається.
      Небо гримнуло невдоволенo:
      Срібла крапельки, серце зболено.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    135. ***
      Закукурікав...Пробудив...
      І заджмеліло моє серце.
      Майорять думки.
      Троянди спогадів оздоблюють гілки.
      І марево з'являється здалеку,
      Згадалося: зустріла тут лелеку,
      Маленькі ручки, ніжний поцілунок,
      Багряне чудо - сина подарунок...
      Джмелі гудуть, духмянять дивоквіти,
      Блакить лелечить - підростають діти.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Тобi
      Неба чорний бархат
      Полум’янять зорi:
      Миготять лiхтарики
      У небеснiм морi.
      Мiсяць золотистий,
      Посмiшкою долi,
      Човен срiблосяйний,
      Що пливе поволi.
      I торкаюсь неба,
      У вуста цiлую,
      В зоряній долині
      Мрiями мандрую.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. Жонглер
      Місяць-сяючий жонглер,
      зорі підкидав.
      Мимоволі забарився,
      шар вогняний впав.
      А верба його піймала,
      В коси заплела,
      І смарагдом заяскріло
      Тоненьке гілля.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    138. Про хмаринку
      А хмарина,мов дитина,
      з небокраю підглядає-
      Сонечко скарби ховає!
      Ось малинку під листочок,
      Під ялиноньку грибочок,
      А у вулики маленькі
      пресолоденький медочок!
      Я загляну під листок,
      І навідаю грибок,
      А солоденький медок
      намащу на пиріжок
      Й пригощу увесь лісок!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    139. ***
      Маленька лелеча
      до тата лепече:
      "В чім щастя лелече?"-
      питає малеча.
      "В тім щастя лелеки,
      що в кожній хатині
      І в холод і в спеку ,
      від віку й до нині
      чекають лелеку.
      Сміється малеча -
      ось радість лелеча".



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    140. А зорі квітують
      А блискучий місяць небо засіває,
      Темноока хмара зорі поливає.
      Ніжно колискову заспівала нічка,
      І квітник зірчастий зазирнув у річку.
      У нічному небі думи заблукали,
      Пахощі зіркові, мрії виплітали.
      Доторкнулась неба,милувалась літом:
      Квітували зорі дивним самоцвітом...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    141. До приїзду сина
      Хмарина - дівчина в руках тримає сонце.
      Вона сміється і сміється небо.
      Та кучері на хмарах золотяться:
      І неба соняхи поглянули на тебе.
      А я блукаю мріями, мов полем,
      Де ланцюжком виблискує стежина.
      Сливова синь, небесний дивний спокій,
      Та соняхи...із посмішкою сина.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    142. Підгледіла
      У гілках берізки
      хмарка заблукала.
      Та крилаті вітри
      її відшукали.
      А береза ніжно
      бранку не пускала,
      лагідно горнулася
      в біле покривало.
      Хмарка посміхалася,
      сонечком жевріла:
      видко заблукала,
      бо берізка мила.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    143. Ай-ай-ай! або Повний Місяць
      Ніченька ретельно
      зорі рахувала:
      Місячна печатка
      Небо штампувала!!!
      Та принишкли зорі
      в одну мить сумливо,
      І почервоніло
      Місячне світило...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    144. Загадай бажання
      Місячним рогаликом
      смакувала нічка.
      Зоряна стежина
      милувала річку.
      Чепуряться зорі-
      сукні сяйво свята.
      Трепетно цілує
      гілка верби м"яту.
      Неба темний атлас.
      Тихий щем у серці.
      Зачаївся смуток
      в шовковім озерці.
      І упали крихти
      зорями із неба:
      папороті квіти
      майорять для тебе...



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    145. Зоряне
      Коли місто вкладається спати,
      А будинки заплющують очі,
      У зірок починається свято,
      І ясніють вони щоночі.
      Синьо-біло-рожевий килим,
      Так і вабить рукою дістати,
      Це красуня у тузі за милим
      Стала шлях йому виплітати.
      Позолочені вишиті зорі-
      Дивна мапа нічного неба,
      Десь далеко у темному морі
      Одісей поспішає до тебе.
      Синьо-біло-рожеві красуні
      Замаячили,заяскрілися,
      Бо два погляди зоресяйні
      В одну мить навмання зустрілися...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    146. Від єврея
      Кохаюсь в мові українській.
      Це мова не моїх батьків,
      Не прадідів і не дідів,
      А краю,де я народився.
      І з перших кроків по землі,
      Я втягував її у себе,
      Як материнське молоко,
      З жагою,не тому,що треба,
      А це було моє єство,
      Як хліб,як сонця торжество,
      Блакитність голубого неба.




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    147. "Дім кави" у Хмельницькому
      Чудовий запах кави,
      з домішкою посмішки дівчини.
      Прозоре відчуття гіркоти,
      тонке,мов пар гарячого молока.
      Поруч мандруєш ти,
      безмежним світом еспресо.
      А я в долині марочіно,
      де біла ніч,какао- кавова бамбіно.
      Замов еспресо:порину у світ твій.
      Чудесний напій...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    148. Сестрі
      Лелечий подих
      сів на твоє плече
      й ти заяскріла,
      відчувши в собі
      нове життя,
      і все засяяло.
      То Ангел пресвітло
      роздумував як нарече
      того,хто сміявся йому
      з блискучого твого
      майбутнього...
      Лелечий подих
      мостився на твоїм плечі,
      люба..



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    149. Скарбівниця
      Перебираю спогади, мов скарби...
      Ось діаманти - посмішки синочка,
      А далі мама в сірому платочку,
      І з татусем сідаємо у човен,
      І тихе плесо, світанковий гомін.
      А ось корунд-це пристрастне кохання,
      Червона зірка-вранішнє вітання,
      І всюди ми тримаємось за руки,
      Втонуло б серце в келиху розпуки,
      якби не Ти...
      А ось туманять гори,
      Мов марево бурштину з молоком,
      Рудіють стрічки-стежки за селом
      поміж Карпатських гір...
      А ще батьківська хата,
      що золотіє на Різдв'яне свято.
      І посмішками прибрана ялина,
      Жаданий щебет чути щохвилини...

      Перебираю спогади, мов скарби,
      І щемний трепет, дивовижні фарби...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    150. Сонячно...
      А на городі соняхи
      до сонця личком тягнуться,
      і лагіно, мов донечки,
      із Сонечком вітаються.
      Голівоньками вертять,
      та залюбки шепочуться,
      і ясно усміхаються —
      до Сонця-мами хочеться.
      А може, наше сонечко
      теж золотава донечка?
      Яскріють жовті соняхи —
      блищить Чумацький Шлях...
      Й десь у віночку з соняхів
      всміхнулась ніжно-сонячно
      маленька Сонце-дівчинка
      у мами на руках...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    151. ***
      Два сірих озера,
      А я купаюсь в них лебідкою,
      І вітер вмить затих,
      Та сонце сяяло осінньою нагідкою.
      Два сірих озера,
      І я вже не пливу,тону,
      Душа картається,
      Бо в хвилях брів твоїх
      Мій спокій заховається.
      Два сірих озера,
      У глибочінь гляділася-
      Чотири озера,де зграйки
      риб роїлися...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    152. Нічний дощ або небо плаче
      Мокрий асфальт,кленове листя-
      Дзеркальне відображення неба нічного.
      А ти безжально ступаєш на зорі,
      Які знітились від погляду твого.
      А місяць сурмить-кличе зорі до зграї,
      Та листя зів"яле уже непорушне:
      Срібляться краплини на жовтому шовку
      І небо крізь сльози сміється натужно...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    153. Листопадневий падолист...
      Листопадневий падолист,
      Вальсує вітер листя кленa.
      У жовтозорянім намисті
      Танцюють почуття шалено.

      Душа пече солодкомуко:
      Кленове листя зорегасне,
      Кораблики думок прекрасних,
      Зітхання соняшних світань.

      Бальзамово шепочуть віти-
      Коханню нашому ясніти,
      І жовте полум"я розлуки
      Цілує ніжно наші руки.

      Листопадневий падолист,
      Кружляють зорі в дивовальсі,
      Журба розтанула в романсі
      В листопадневий падолист...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    154. До побачення
      Червоне вино-сонячне зарево,
      Кислий присмак втрати.
      У келиху лід.Змішаю з ранком
      і буду тебе забувати.
      Шматок пармезану-часточка місяця,
      чудовий горіховий присмак....
      І щезла образа та стало одразу
      ніяково,стишено-знаково...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    155. Жу-жу!
      Жорж жоржиною милувався,
      Жорж в жоржинах добре знався.
      У жоржині джміль сховався,
      Задзижчав і Жорж злякався.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    156. Про місяць
      Чудова, літня, тепла ніч -
      Чеширський кіт всміхаєтся,
      І я сміюся зорями,
      Якими котик грається.
      А посмішка гойдається,
      Золотавіє місяцем.
      А зірки підіймаються,
      На небесах повисіти
      Пухнаста темна кішечка,
      За зірками сховалася,
      Та посмішка півмісяцем
      На небесах зосталася.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    157. ***
      Якби не Ти, мене би не було.
      Якби би не Я, ти також був би Іншим,
      Та із мосту поміж святим і грішним
      Ми не стрибнули б у швидке русло.
      І не втонула б неба синь у морі,
      І вітер хвилями не так би малював,
      І хмари човеном повезли б наші долі
      Не цим маршрутом, на не той вокзал.
      Якби не Ми, то все було б інакшим...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    158. ***
      Сонце в золотій короні
      Ковдру сяйва виплітало-
      Жовтим тонким візерунком
      Синь небесну прикрашало.
      Світлом бавиться тканина,
      Мружать очі сонні клени,
      І кульбабова світлина
      Листя одяга зелене.
      Зелень-суміш сонця й неба:
      Жовте й синє поеднання,
      Видко пензлем із проміння
      День малює спозарання.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    159. Світає...
      Думки зелені ялинні
      Полинули в небо синє,
      І вітер незгарбно, невміло
      Їх батіжком поганяв.
      А небо забагряніло.
      Дивилися зорі журливо,
      Як перший промінчик сонця
      Мрійливі думки піймав...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    160. ***
      Хмарки – гойдалки для мрій,
      Ти поглянь на них мерщій:
      Там блакитне сяйво ллється,
      Небо золотом сміється,
      Сонце в центрі каруселі
      Вертить промені веселі.
      Мріяння іскряться дивні,
      Але є й хмаринки сливні,
      Бо лишилися без мрії,
      Їм сльозинки сріблять вії.
      Мрію садови хутчіше, –
      Буде в небі веселіше!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    161. Спогаданка
      Татку! Я хочу в санчатка.
      В пухнастій, теплесенькій шубці
      І довгім коричневім шарфі,
      Який зачекався у шафі.
      Татку! А сонце тебе цілує.
      Я бачу як ти смієшся,
      І жовто-рожева радість
      Яскриться в твоїх очах.
      Татку! Поглянь: сніг сріблиться,
      Й рум'янять обвітрені лиця
      І посмішки на вустах.
      Татку! Беремо мерщій санчатка -
      Засніжена фотокартка
      У змерзлих моїх руках...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    162. Небесна чудасія
      Хтось на небі ліпить хмари-
      Кращої нема забави!
      Ось великий бегемот
      з подиву роззявив рот.
      Там повільна черепаха,
      Що живе під власним дахом.
      Далі зайчик-сіромашка
      Заховався між ромашки.
      Ще там є пухнаста кішка,
      Лапки догори здіймає:
      Їй здається,що ще трішки,
      Клубок сонця упіймає.
      Враз з"явилася жар-птиця,
      Веселковий хвіст яскриться.
      Диво- казка,чудеса
      Розглядаймо небеса!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    163. Моєму хірургу...
      Коли поглянула в море смутку Ваших очей,
      збагнула, маю стати човеном, щоби в ньому не втонути...
      Коли помітила,що спокій заколихав хвилі
      і Ви трепетно в долонях принесли мені його,
      відчула, нарешті вже не штормить в моїй душі...
      Коли впіймала посмішку,мов дзеркало сонце,
      зрозуміла, що надія знову оселилася в моєму серці,
      й осяяне море ніжності та вдячності оповило мене,
      і того, заради якого стала човеном на лазурових хвилях...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    164. ***
      Коли вдивляюсь в твої очі,
      Немовби в морі плаваю:
      Чарівна синь,хмариний спокій,
      Танцюють хвилі глибоокі.
      Здається зупинився час
      І вічність дивиться на нас,
      І чую сонцеве кохаю,
      Мить,зупинися,я благаю...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    165. Про жирафа
      Я мрію побачити жирафа
      кольору молочного шоколаду,
      великі брунатові очі
      і вії,що фарбують ночі ...

      Я хочу побачити жирафа,
      який гордовито ступає
      з кавовою мапою на тілі,
      що лише йому зрозуміла...

      Я марю побачити жирафа,
      в південних меридіанах,
      він загубив свій ляк
      в соковитих зелених ліанах...

      Я мрію стати жирафом...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    166. Про їжачка
      На грибочку слимачок
      ріжки виставляє.
      Бачить- поруч їжачок,
      той гриби збирає.
      Забоявся слимачок
      їжакових голочок,
      голосно заплакав-
      з гриба дощ покапав!
      Здивувався їжачок:
      слізки ллє боровичок...
      Білий морок насувався,
      і їжак в туман подався...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    167. Слоник-бешкетник
      Вночі слоник мандрував.
      Зірки хоботом знімав.
      Потім гарно позіхнув-
      круглий місяць проковтнув.
      Далі стало всюди темно
      і заплакав слоник щемно.
      Миттю зорі відшукав,
      їх до неба лаштував!
      Ротик старанно відкрився-
      місяць колобком скотився!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    168. Про сніг
      Десь на небі живе дивовижний павук.
      Має він кільканадцять умілих рук.
      Виплітає сніжинки,
      що летять із хмаринки.
      Мов сухенькі скоринки,
      під ногами хрустять!
      Мов коштовні лаштунки,
      білим шовком блищать!
      Мов казкові дарунки-
      Сріблосяйні малюнки.
      З діаманта сережки
      Павукові мережки!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    169. Спогади про Товтри
      Сатанів смарагдовим сатином
      дивиться озерними очима.
      Дістає верхівкою до хмари
      гріммівська задумлива ялина.
      Клен збудила пісня солов"їна,
      що в долині Медобори ллється,
      і метелик маків цвіт лоскоче,
      що ось-ось здається засміється.
      Сонечко- корундова прикраса,
      в пелюстках кульбаби заблукало.
      Золотиста бджілка-крапля меду,
      запашним нектаром ласувала...






      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    170. Карпатський мотив
      А Карпати мають очі-
      Темно-сині,грайливі,мов метелики,
      Визирають з верховин.
      А Карпати мають коси-
      Ніжно-зелені,зі стрічками різнотрав"я,
      Що сягають до низин.
      А Карпати мають вуста-
      Джерельні озера з перламутром-ластовинням,
      Чистим подихом глибин.
      А Карпати мають душу-
      Нічне небо,застібнуте на зоряні гудзики
      Розміром з долоню велетня,
      Замріяного від сопілкової музики...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    171. Зимові ескізи
      На білому полотні
      зима малювала малюнки:
      героєм був Дід Мороз,
      що ніс для малечі дарунки...
      Гірляндами зірочок
      вбирають ялинок ночі...
      Прокинувся їжачок,
      поглянути казці в очі...
      Кумедні сніговички
      у люстерко-лід поглядають...
      Сніжисті пуховички
      усі деревцята вдягають...
      Сама снігова королева
      криштальний палац будує...
      І фея з дитячих мрій
      безжурно танок танцює...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    172. Пісня хмаринки
      В небі синім намандрувалася,
      Різним цвітом намилувалася,
      Захотіла у віночку гуляти
      Та не можу я квітів нарвати.

      Синьоока волошка всміхається,
      В білу сукню ромашка вдягається,
      А там посмішки сонця-кульбабки,
      Вже потроху пухнастіють шляпки.

      Та до них мені не дістатися,
      Лише можу на небі гойдатися,
      З прудким вітром у хованки грати
      І сльозинками мрію вмивати.

      Зазирнула журливо в озерце:
      білі квіти в блакитному серці...
      Зупинилася зачаровано,
      Затремтіла від щастя здивовано,
      Бо побачила, що увінчана
      Білим цвітом, мов юна дівчина.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    173. ***
      Де земля, де небо-
      Вже не знаю.
      На кленові зорі наступаю.
      Може, ця стежина в тихім сквері-
      Це чумацький шлях...
      Чорний бархат
      Полум'янять листя,
      Багряніють клени золотисті,
      Мерехтять сузір'я на гіллях.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    174. Заосеніло...
      Заосеніло вже.Заосеніло...
      Листки тополі дивляться змарніло,
      І я на них із болем наступаю,
      У власну осінь двері відчиняю...

      Заосеніло вже... Невже заосеніло?
      Я в озерце вдивляюся питливо,
      На срібло впав вербовий лист журливо,
      Я бачу, все-таки заосеніло...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    175. ***
      Невимовна ніжність у моє серце увільється,
      Як подумаю про тебе, коханий.
      На подих твій душа мрією озветься,
      Рожевою, мов сонця промінчик ранній.

      Твої сліди приховані шовком моїх думок,
      Щоби вітер їх не розвіяв.
      Синьооке небо одягає із жасмину вінок,
      Щоб хмариною усміхатися твоїм мріям.

      Слова твої оселилися у моїх ясноднях,
      Де їм затишно і надійно.
      А сни зачаровано споглядають зоряний шлях,
      Де для тебе пісня моя звучить нестримно.

      Дозволь в молитвах трепетно згадувати тебе,
      І більшого щастя не знаю.
      Нехай твій Ангел тебе береже,
      Й кохає як я кохаю...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    176. Останній вальс
      Акації листочки,
      мов клавіши.
      І вітер за роялем...
      Прощальний літній вальс
      гуляє сквером...
      Коштовне листя
      малахітово-зелене,
      На жовтий оксамит міняють клени.
      Бурштинове проміння
      в реверансі
      Запрошує опалий лист до танцю.....



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    177. ***
      Місяць - вогняний сачок
      для ловіння зірочок.
      От якби його дістати,
      зорі в небі упіймати,
      їхнє сяйво поєднати,
      мало б сонце собі брата.
      От би тішилось воно!!!
      Й прикривали б хмарок рештки
      Неба золоті сережки...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    178. Жабине кохання...
      Біла лілея з великима очима
      Шепотіла про свою образу.
      І почувши про її страждання,
      Жабка зупинилася відразу.

      Капотіли слізки в жабеняти,
      Серце защеміло від туги,
      Не звернула лілея уваги –
      Жаб’яча любов їй не взнаки...

      Вечоріло,місяць став лимоном,
      Як поглянув на картину онну:
      Жабка хвилькою колише сни бутона
      Поглядаючи у каламуть бездонну...




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    179. ***
      Я все ще мрію
      зіграти власну мелодію
      на небесному роялі
      із зоряними клавішами...
      У СЛОВІ відшукати загублену
      в сіро-зелених буднях ГАРМОНІЮ,
      щоб прохати ЇЇ
      вибрати оселею моє серце...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    180. Дякую..
      Так хороше,так мило,так прекрасно
      Твої долоні цілувати,мамо!
      І серцем відчувати повсякчасно
      Чудесну міць батьківських молитов.
      Прохання наші в просторі та часі
      Зустрінуться, і зазвучать так само,
      В надії на Божественну любов...

      Мій день купається в твоїй турботі,
      Мій день оспіваний в твоїх піснях,
      Мій день омріяний в твоїх казках,
      Де на мені корона в позолоті...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    181. Загадкова синь
      Небо - море на картині Айвазовського:
      В хвилях потонуло сонце,
      І хмарини човником пливуть
      У допоки невідому путь.

      Вишиті на полотні із мрій
      Реріха вершини синьо-білі,
      Розляглись на неозорі милі,
      Приховали Шамбалу надій.

      Дивні пісні синій птах співає
      На якого Метерлінк чекає,
      І Царівна-лебідь задивилась
      В гладінь,що блакиттю заяскрілась.

      Сині сни нам сняться на зорі,
      В них небесна музика лунає,
      І Маленький принц Екзюпері
      Бережно планету підмітає…




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    182. Зіроньці...
      А ти мені посміхалася,
      Промінчиками бавилася,
      І в очі зазирала,
      Бо щось казати мала.

      Про те, як зорі граються,
      Хмариноньки вітаються,
      І на серпанку місяця
      Казкові сни гойдаються.

      Як ніч бреде стежинками,
      У чорній сукні бархатній,
      І в брошечці з бурштинками
      Сяють сузір‘я знакові.

      Тополя як задумливо
      На небо поглядає,
      Рахує білі зіроньки
      І в самоті зітхає...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    183. Початок літа...
      Сонце хмаркою милувалося,
      А вона засоромилася:
      Під рожевою накидкою заховалася.

      Вітер хмари випасає,
      Розбрелися білі вівці,
      Вітер в мріях обіймає
      Стан берези на обійсті.

      А берізка гілки хилить,
      Щоб дістатися додолу.
      Там в травинках заблукало
      Сонечко, що прагне в гору.

      Все буяє і щебече
      З різноцвіття покривало-
      Місяць червень верховодить
      В полуничному забрало…




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    184. ***
      Заблукала в лабіринті буденних проблем,
      І душа заридала гірко.
      Її кличе до себе в пейзаж Пуссен,
      Там де Флора виблискує зіркою.

      Я б на хвилях Лоррена гойдалася,
      Рахувала б хмаринки на небі,
      Я б в Рембрандта, мабуть, закохалася
      І портрет написала б про себе.

      Я би яблуню доглядала,
      Що чекає свого Ньютона,
      Я би жовті тюльпани зірвала,
      І сплела би Ван Гогу корону.

      Ще би голубів Пікассо
      Годувала би із долоні,
      Та писала б коментарі
      Загадкових полотен Далі.

      І схиливши смиренно коліна,
      З Рафаелем шедевр споглядала:
      Божа Матір несе свого Сина,
      Я би більшого щастя не знала!




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    185. Нічне диво
      До ранку не спала:
      Кришталь рахувала –
      краплинками,
      І зорі сміялись,
      Мені дивувались –
      хвилинками.

      А далі принишкли,
      І глянули вниз, зачаровано,
      І море зі скла упіймалось
      У погляд здивований.

      Зіркові сережки на хвильки
      вляглись чароїтами,
      А місяць на них погляда
      ланцюжком оксамитовим...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    186. ***
      Іду одна я серед ночі,
      В безодні неба ніч зорює.
      Душа нічого вже не хоче.
      Заснула тиша.
      Шлях торую.
      А місяць наді мною повний,
      Чи він пливе, чи плинуть хмари...
      Пливе і мій небесний човник…
      Та поміж зоряні отари…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    187. ***
      Усміхаюся усіма зорями нічного неба –
      Для тебе
      Місяць човником мандрує в морі кохання
      До рання,
      Я запрошую сон, що блукає на стомлених ніжках,
      До ліжка,
      Де чекаю під ковдрою ніжності і поцілунків –
      Долі дарунків.
      І намисто думок, подарованих днем,
      Ледь торкнувшись, знімаю.
      Під мелодію вітру, який колискову співає,
      Свої сни я вітаю…




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    188. Роздуми
      Життя – не рожі,
      Ні не квіти,
      Життя прожити –
      Це як жито:
      Прожиті роки –
      Лан густий,
      А як прожито,
      Скаже жито
      Чи колос повний,
      Чи пустий.
      «Заколоситься твоє поле, -
      Казала мати,- лиш тоді,
      Коли віддати серце людям
      Собі поставиш на меті».
      І хліб із жита випікала
      І ним дітей благословляла…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5