ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.09.04
21:14
Я іду у глибину
смарагдового лісу.
Я відчуваю присутність
живої води,
джерел її живлющої вологи.
Поряд стоїть мертва вода,
кличе до себе всесвітнє зло,
вбирає звуки потойбіччя.
смарагдового лісу.
Я відчуваю присутність
живої води,
джерел її живлющої вологи.
Поряд стоїть мертва вода,
кличе до себе всесвітнє зло,
вбирає звуки потойбіччя.
2024.09.04
20:40
Так вже судилося –
Всім опинитися на тому березі.
У вересні це станеться чи в березні,
Чи самотужки вплав,
А чи з Хароном на човні...
То чому ж смерть завжди завчасна?
Чому сторонимося того берега?
Чи не тому, що там уже назавше
Всім опинитися на тому березі.
У вересні це станеться чи в березні,
Чи самотужки вплав,
А чи з Хароном на човні...
То чому ж смерть завжди завчасна?
Чому сторонимося того берега?
Чи не тому, що там уже назавше
2024.09.04
17:25
Не бійся ніколи крилатих ракет…
Хай боїться той, хто віддає наказ!
Подивіться уважніше на його портрет:
руки тремтять, мов напав сказ,
очі впали і покотилися по стОлу -
довгому і мертвому, наче мінне поле,
яким він відгородився від живого життя…
Ма
Хай боїться той, хто віддає наказ!
Подивіться уважніше на його портрет:
руки тремтять, мов напав сказ,
очі впали і покотилися по стОлу -
довгому і мертвому, наче мінне поле,
яким він відгородився від живого життя…
Ма
2024.09.04
16:24
Небесні розсипи на землю вересневу -
Фантазія, а чи казкова суть?
Вони яскраво-жовті, білі і рожеві,
Блакитні, сині - зорями цвітуть.
Садки у смугах айстр. Пухнасті заметілі
Плекає ніжно сонячна рука.
І пахнуть, мов ввібрали запахи ванілі,
Фантазія, а чи казкова суть?
Вони яскраво-жовті, білі і рожеві,
Блакитні, сині - зорями цвітуть.
Садки у смугах айстр. Пухнасті заметілі
Плекає ніжно сонячна рука.
І пахнуть, мов ввібрали запахи ванілі,
2024.09.04
09:45
Не вистачить митті, буду проситись
На берег до річки в зігрітий пісок…
Вляжусь травою, як будуть косити.
А після "коси" уляжусь в стіжок…
Хто-небуть в нічку захоче відвідать
Покоси пахучі… наш зоряний фреш
І це ще не все… чого не сповідав —
Кожн
На берег до річки в зігрітий пісок…
Вляжусь травою, як будуть косити.
А після "коси" уляжусь в стіжок…
Хто-небуть в нічку захоче відвідать
Покоси пахучі… наш зоряний фреш
І це ще не все… чого не сповідав —
Кожн
2024.09.04
08:00
Я розумію – не хотіла зла,
а іноді бувала навіть щира.
Ти виявилась просто із числа
осіб, які чекають на офіру…
Не ображайся, це не перекір,
любив тоді тебе я і такою,
та у душі твоїй ховався звір,
що цілковито володів тобою.
а іноді бувала навіть щира.
Ти виявилась просто із числа
осіб, які чекають на офіру…
Не ображайся, це не перекір,
любив тоді тебе я і такою,
та у душі твоїй ховався звір,
що цілковито володів тобою.
2024.09.04
04:19
До калини намиста прилітають щоранку синички,
ще мороз не лютує, але інію срібло вже є,
покриває хреста при дорозі та баню каплички,
коли птаха світанок, ніби воду освячену п’є.
Пломеніють думки, перелесником в’ючаться згадки,
ніби літа у нашому краї
ще мороз не лютує, але інію срібло вже є,
покриває хреста при дорозі та баню каплички,
коли птаха світанок, ніби воду освячену п’є.
Пломеніють думки, перелесником в’ючаться згадки,
ніби літа у нашому краї
2024.09.04
01:46
Хоч любов така крихка вся,
В серці ніби ще жевріє.
Те, чим жити намагався –
Тільки мрія, тільки мрія…
З двох людей щось ціле скласти
Важче, ніж поему з літер.
Те, що видалося щастям,
В серці ніби ще жевріє.
Те, чим жити намагався –
Тільки мрія, тільки мрія…
З двох людей щось ціле скласти
Важче, ніж поему з літер.
Те, що видалося щастям,
2024.09.03
19:03
Всесвіт від мене тікає
Білим рогатим оленем,
А між галактиками
Вода. Хмарою.
Така могутня, що породжує
Життя перелякане.
А я в цьому тілі подарованому –
У цьому потріпаному одязі
Білим рогатим оленем,
А між галактиками
Вода. Хмарою.
Така могутня, що породжує
Життя перелякане.
А я в цьому тілі подарованому –
У цьому потріпаному одязі
2024.09.03
18:37
Відкладаєш наші побачення,
ОбІцянки твої – в ціну біляшів...
Моя гідність, вчергове страчена,
Реінкарнується в рубці на душі.
Слів кохання з тебе не витиснути...
Легше з каменя – “КіндзмараУлі”...
Твоє серце укотре вислизну
ОбІцянки твої – в ціну біляшів...
Моя гідність, вчергове страчена,
Реінкарнується в рубці на душі.
Слів кохання з тебе не витиснути...
Легше з каменя – “КіндзмараУлі”...
Твоє серце укотре вислизну
2024.09.03
16:15
я немов суворий інженьор
що контролює власну пильність
& хмари плинні ген тонкий мінор
з тобою мій читачу ~ чим не фльор
часи знавали що сказать на хвилі
& на солодке берегла нас хвор
що контролює власну пильність
& хмари плинні ген тонкий мінор
з тобою мій читачу ~ чим не фльор
часи знавали що сказать на хвилі
& на солодке берегла нас хвор
2024.09.03
10:19
Щось замкнулося в собі.
Дошкуляє…
А на третій вже добі
Одпускає
І ніяких в нас розмов
Ніч лікує
В охороні дня обмов
Хтось бідує
Дошкуляє…
А на третій вже добі
Одпускає
І ніяких в нас розмов
Ніч лікує
В охороні дня обмов
Хтось бідує
2024.09.03
07:34
Мені подобається осінь
За дух терпкий зів’ялих трав, –
За клекіт чапель безголосих
В місцях південних переправ.
Мені подобається з’ява
Туманів довгих на полях, –
І шурхотіння верб жовтавих,
Край вод схололих, по ночах.
За дух терпкий зів’ялих трав, –
За клекіт чапель безголосих
В місцях південних переправ.
Мені подобається з’ява
Туманів довгих на полях, –
І шурхотіння верб жовтавих,
Край вод схололих, по ночах.
2024.09.02
22:08
Жовкне лист на верхів"ї беріз,
і туман над Десною спроквола снується,
і туманіє зір під навалою сліз,
і на все озивається серце.
Це пора призабуть, ким ти був, ким ти є,
це нагода заглянуть у завтрашню днину...
...що так хутко павук по ожині снує?
і туман над Десною спроквола снується,
і туманіє зір під навалою сліз,
і на все озивається серце.
Це пора призабуть, ким ти був, ким ти є,
це нагода заглянуть у завтрашню днину...
...що так хутко павук по ожині снує?
2024.09.02
15:26
Одесу закрили і Київ закрили.
Тепер хоч потроху там дихає небо.
Міста постраждалі відновлюють сили.
А як же мій Харків? А Харків - Незламний.
Сьогодні вночі позбивали "шахеди".
Статистика каже, усі позбивали.
В таблиці оновленій - збиті ракети.
Тепер хоч потроху там дихає небо.
Міста постраждалі відновлюють сили.
А як же мій Харків? А Харків - Незламний.
Сьогодні вночі позбивали "шахеди".
Статистика каже, усі позбивали.
В таблиці оновленій - збиті ракети.
2024.09.02
13:05
Чи не багато осені мені?
У небі осінь, в погляді і в серці,
В неспиннім леті все коротших днів,
У недосяжності примарних сенсів.
У шурхоті листків, ніби листів,
Згасанні їх крихкої позолоти:
Учора ніби перший пролетів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У небі осінь, в погляді і в серці,
В неспиннім леті все коротших днів,
У недосяжності примарних сенсів.
У шурхоті листків, ніби листів,
Згасанні їх крихкої позолоти:
Учора ніби перший пролетів,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.08.20
2024.08.17
2024.08.04
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Марія Дем'янюк /
Вірші
Наші любі татусі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Наші любі татусі
Я - маленьке зайченятко.
Біля мене зайчик-татко.
Він дає мені морквинку,
Я ж дивлюся на хмаринку.
В небі кращої немає,
Бо хмаринкин тато дбає,
Щоби донечка-хмаринка
Не журилась ні хвилинки,
Щоби радісно всміхалась
Та із зайчиком віталась.
Наші любі татусі
Про малечу дбають всі.
Біля мене зайчик-татко.
Він дає мені морквинку,
Я ж дивлюся на хмаринку.
В небі кращої немає,
Бо хмаринкин тато дбає,
Щоби донечка-хмаринка
Не журилась ні хвилинки,
Щоби радісно всміхалась
Та із зайчиком віталась.
Наші любі татусі
Про малечу дбають всі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1035 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1035 seconds