ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Сонет 93
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Дем'янюк / Вірші

 Фарбую
Фарбую очі Неба,блакить зірниці,
що до Землі стікає, щоб омивати лиця.

Рожевий усміх Сонця - заграву світанкову,
що день новий вдягає у ніжність пелюсткову.

Верби тендітне сяйво від вогників на вітах,
і тихий шепіт листя у пуп'янках відкритих.

Та легкий подих ранку, пречистий і прозорий,
і погляди світанку у Вічність неозору...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-06-30 18:06:05
Переглядів сторінки твору 3096
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.013 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 09:55:18 ]
ніжно...

блакить зіниці - невдале словосполучення, нмд


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-02 21:50:27 ]
..у синь зіниці...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-03 09:30:33 ]
блакить зіниці чи синь - однаково
тут недоречність в тому, що зіниця викликає асоціації чорного кольору, як в людському оці - чорна цятка в центрі ока.
Але я вже не знаю, може, то я просто прискіпуюсь)))

А якщо серйозно, то я звернула на це увагу, бо особисто в мене це словосполучення "блакить зіниці" викликало через сказане вище певний дисонанс.
А Ви думайте, що з цим робити і чи взагалі щось робити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-03 11:46:29 ]
ЗІНИ́ЦЯ, і, жін.

1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155);
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 297).
♦ Берегти як зіницю ока див. берегти.

2. розм., рідко. Те саме, що око. Сьогодні така ти вродлива, в зіницях твоїх цілий світ (Володимир Сосюра, II, 1958, 157); Вогники образи і гніву заіскрились у її зіницях (Олесь Донченко, VI, 1957, 90).
мабуть залишу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-03 13:07:56 ]
Так, але дивіться...
Фарбую очі Неба - блакить зіниці

у першій частині ви вже сказали про очі,
тому продовження речення сприймається як уточнення - що саме - зіниця - оте що в центрі. До того ж це справді звужує "бачення" огрому неба, збіднює порівняння як звернула увагу вже С.Залізняк.
і ще - очі неба (множина) а зіниця у Вас у рядку одна. Це наче дрібниці на перший погляд, але такі дрібниці дещо псують картину. Це моє бачення.
Я не наполягаю, лише раджу - пошукати інший шлях до задуманого образу, можливо пошукавши інші рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 10:48:36 ]
...дякую...попрацюю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 11:11:09 ]
...дякую...попрацюю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-03 11:51:29 ]
Фарбую очі Неба - блакить зіниці

навіщо звужувати небо неозоре до зіниці? на мою думку, коментар Бенедишие варто сприйняти. Не наполягаємо, та...панорамності таки вадить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 10:48:01 ]
дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 10:49:00 ]
...дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-03 11:57:42 ]
(Бенедишин) огріх набору
уу теж можна уникнути