Автори /
Ліна Масляна (1981)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Сонце у воді
•
Злочин
•
Не про море
•
Колізія часу
•
Холодна кава
•
Занадто
•
***
•
Сестрі
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Помах на кроки...
•
Стули мій писок!
•
Кішкою
•
Наше
•
...рідше...
•
Заброньована у (не)волю
•
Травневий десерт
•
Коли?
•
Cпрага
•
* * *
•
Поховайте зиму
•
***
•
Друг
•
Дещо про осінь
•
* * *
•
Бути лоном дива
•
- - -
•
Для чого?
•
***
•
***
•
Не...
•
***
•
Прокидайся
•
22
•
Азартна праведниця
•
Я знову їду в місто, де живеш
•
Він не тримав
•
Поскладаю
•
Безсоння
•
Пиши
•
Хто?
•
Вона забула
•
Тихий спогад
•
Абітурієнт
•
Бездарна аплікація
•
* * * * *
•
Аудиторія
•
Мені приснився сон страшний
•
Вперше
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Місток дерев’яний. А як перейти? Не збагнути...
Рудою усмішкою блисне земля з-під трави.
Рудою усмішкою блисне земля з-під трави.
Перевантаження снів
Намальована замітаюся
Намальована замітаюся
Перетинала сни далеким плаванням,
Передбачала розвиток подій,
Передбачала розвиток подій,
Пересіяний з неба ситами, вітром вимитий волі злиток
Рано скинутий ангелом їй, пізно знайдений…
Рано скинутий ангелом їй, пізно знайдений…
Холодна кава – смак без задоволення
Ще можна пити, але вже не та
Ще можна пити, але вже не та
Ця уява занадто хвора для вдалого дня,
Ця присутність надто чужа для права дізнатись.
Ця присутність надто чужа для права дізнатись.
На відстані легше приймаються рішення
На відстані швидше минають роки
На відстані швидше минають роки
Край шматок від батьківського хліба:
Він у нас дарунком долі - спільний.
Він у нас дарунком долі - спільний.
Тебе виштовхнуть стиглим яблуком,
Смаковитим, дозрілим плодом…
Смаковитим, дозрілим плодом…
Ковтала задоволення у спробі
Мовчати знову про оте найсправжнє.
Мовчати знову про оте найсправжнє.
Образа інтервалом в краплепад
Блискучо кривиться засмоленим асфальтом,
Блискучо кривиться засмоленим асфальтом,
Ти знову посміхаєшся у сні.
Тобі, напевно, сняться янголята?
Тобі, напевно, сняться янголята?
У спокої перевтілю я
підхмарне в «навіки разом»
підхмарне в «навіки разом»
Стули мій писок! Лайку знівелюй:
Потік скажений – дармова забава,
Потік скажений – дармова забава,
Прикинутись кішкою: носиком в комірі
Ховати відвертість, коритись загальному,
Ховати відвертість, коритись загальному,
Лиш спільній долі назву обумов,
Гармонією зв'яжемо зап'ястя:
Гармонією зв'яжемо зап'ястя:
Дедалі рідше усміхаюсь людям,
Щоразу менше вірю у дива
Щоразу менше вірю у дива
Ароматами безвідмовності
Ти наповниш моє Довколо.
Ти наповниш моє Довколо.
Каштан морозивом узявся торгувати
(холодить його листя-опахало).
(холодить його листя-опахало).
Тебе - в клітинці кожній у мені!
Та до хвороби мало біля мене:
Та до хвороби мало біля мене:
Насолодилася краплинами вина,
І пити усе хоче, хоче, хоче…
І пити усе хоче, хоче, хоче…
Відволаю піснями скаженими,
Одречуся спокуси знесилитись,
Одречуся спокуси знесилитись,
Поховайте, нарешті, Зиму!!!
Хай це стерво спочине з миром.
Хай це стерво спочине з миром.
Струною між твоїх пальців
бриніти…
бриніти…
Коли розповідаєш про невдачі
І можеш просльозитися в плече,
І можеш просльозитися в плече,
Сьогодні золото, а вчора ще – смарагди…
То дощ весь день, то сонце визирає…
То дощ весь день, то сонце визирає…
Вітре, не чіпай мого волосся!
Сонце, не ховайся десь за хмари!
Сонце, не ховайся десь за хмари!
Танцюєш, Крихітко, під серцем, па за па.
Ти чуєш музику у власнім теплосвіті?
Ти чуєш музику у власнім теплосвіті?
Нежиття! Відболіло серце,
За усіх душа відраділа…
За усіх душа відраділа…
Для чого все це? Відстань у роки,
Бажання в неможливості любити?
Бажання в неможливості любити?
Ти мені сьогодні знову снився:
Без надії вірив у майбутнє,
Без надії вірив у майбутнє,
"Не моя" - ти знову це шепочеш,
А в очах я бачу недовіру.
А в очах я бачу недовіру.
Не шепчи «Люблю» без почуттів,
Не стогни «Я хочу» без бажання,
Не стогни «Я хочу» без бажання,
Ти - на Сході. А я - на Заході.
Ти забув. А я - пам'ятаю,
Ти забув. А я - пам'ятаю,
Прокидайся, соньку невиправний!
Ранок утомився вже чекати!
Ранок утомився вже чекати!
Сьогодні захистила! Дяка Богу!
І на житті друкує «двадцять два» –
І на житті друкує «двадцять два» –
Коли давно усі відкрито карти
І кожен козир вірністю покритий,
І кожен козир вірністю покритий,
Я знову їду в місто, де живеш:
Від тебе буду зовсім недалеко.
Від тебе буду зовсім недалеко.
Знову таблетка. А потім – спокій.
Ніякого болю, ні крапельки сліз.
Ніякого болю, ні крапельки сліз.
Поскладаю себе в оберемок,
Загорнуся до свіжого глянцю.
Загорнуся до свіжого глянцю.
Подушку поруч? Так, зім’яла я:
Її незайманість – таки твоя відсутність,
Її незайманість – таки твоя відсутність,
Пиши мені! Пиши! Я відповім
На кожен знак, на кожне твоє слово
На кожен знак, на кожне твоє слово
Вам лестить моя молодість! Мені –
Таланти Ваші й вічна непокора!
Таланти Ваші й вічна непокора!
Вона торкнеться до свого волосся
І не згадає, як робив це він,
І не згадає, як робив це він,
Вже не гріють твої обійми…
Я забула, як ти цілуєш…
Я забула, як ти цілуєш…
В стані невагомості
Між двома життями
Між двома життями
Бездарна вийшла аплікація:
Ти «клеїш Дурня» неуміло!
Ти «клеїш Дурня» неуміло!
Як дотики холодної води,
Безжальний погляд.
Безжальний погляд.
Зелене листя у прозорому повітрі…
Яскраве світло у пустій кімнаті…
Яскраве світло у пустій кімнаті…
Мені приснився сон страшний!
Там ти помер, тебе ховали…
Там ти помер, тебе ховали…
Вологі губки… Блиск в очах…
Гаряча кров пульсує в жилах…
Гаряча кров пульсує в жилах…