Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мирослава Меленчук (1983)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-01 10:51:18 ],
на сторінці поезії     "Виноград"   Осадко Ганна

Ганно, гарний вірш!
Можливо, "білий стяг, що викидає осінь" виглядає трішки недоречним з огляду на осінь і на колір? Звісно, що символ капітуляції - білий стяг, але з осінню, як на мене, трішки складнувато він звучить в тому сенсі, що барви осені інші - багряні, жовті і т. п.
Певно, не "колять", а "колють"?
"Ця мелодрама, не смішна давно." - можливо, і нормально, але я сприймаю мелодрами з нотками суму, а не сміху. Ви, певно, якийсь свій зміст вклали в дані рядки?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-02 15:52:10 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, якраз стилістично "стезя" підходить в даному тексті. Я не на писала "стежка" з самого початку, а потім виправляла, і взагалі не звертала уваги, допоки Варвара не запитала. Можливо, я інтуїтивно була налаштована саме на стезю, оскільки перед цим йшлося про причастя і сповідь, якщо Ви уважно прочитали, а в такому контексті "стезя" сприймається легко і на своєму місці.
Щодо словників, то можна сказати, що актуальними у всі часи будуть ті словники, що містять в собі слова, які з часом не зникають у повсякденні, тобто основа мови, а перехідними (тобто, такими, що будуть потрібні в певні періоди розвитку/занепаду мови) - словники, що доповнюють основу вливанням нових слів, часто запозичених з інших мов, але вживаних в українській. Недарма, певно, існує поняття "Тлумачний словник сучасної української мови". І ніхто не скаже напевно, чи не вніс би той же Антоненко-Давидович інших слів до свого словника, якби жив далі. Тому категорично називати сучасних творців словників неавторитетними, мабуть, не зовсім чесно. На мою думку, вони лише є доповнювачами, або продовжувачами словника української мови згідно з потребами часу.
Щодо "г" та "ґ", чіткого правила в українському правописі немає на сьогодні. Якщо цікаво, то можете почитати http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/6.html. Там не тільки "Ваше" правило згадується.

Дякую і Вам, Святославе, що знайшли час на спілкування.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-02 16:54:54 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Святославе, я Вас читаю!
Але і Ви мене не чуєте. ;) Приведе паралелі - навіщо Ви в неті? Писали б на листках паперу і висилали б до друкованих видань. Щось схоже, якщо Ви мене розумієте і з мовою - букви не міняються, а подання - так. Чи це на краще - судити кожному самостійно. Мова не може стояти на місці, хоч в ній і є джерело.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-04 13:34:21 ],
на сторінці поезії     "На розі вулиці..."   Осадко Ганна

Маю погодитися з Нестором.
"крізь сітки, клітки, сни, тіла –
…А потім - осінь все змела
Мітлою ночі! Проростання
Двох тіл в одне… Смішне змагання," - не варто, певно, переобтяжувати вірш "тілами", оскільки вони не підсилюють змісту, а несуть в собі дві різних картини, які тяжко одночасно "переробити" в собі і поєднати.
"Смішне змагання" - Ганно, а це стосується "проростання двох тіл в одне"? Якщо так, то досить цікаве твердження. Чомусь здається, що "проростання двох тіл в одне" стосується цілісності, розуміння, спільності, а не змагання. Звісно, далі йде ніби пояснення, "де переможців не буває", але видається і ніби логічним, і водночас нелогічним. Щось на зразок - заперечення заперечення.
Досить розмито, наче чогось не вистачає.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-04 13:43:23 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

А цуратися рідних літер - не крок від української? ;) Ліньки? ;)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-10 13:04:56 ],
на сторінці поезії     "божевільна пташка"   Адріана Фешак

Адріано, гарні образи... Тобі дуже вдало вдається передавати відчуття болю. Технічно ти, як завжди, трішки незрозуміла, але емоції від прочитаного трішки лише поступаються емоціям, що у словах.
І виправ "відпустіть" - там ти пропустила букви.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-10 13:12:55 ],
на сторінці поезії     "нічого"   Звірик Індрик

Гарний початок, але потім зміна курсу мені не зовсім зрозуміла...
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-10 14:00:56 ],
на сторінці поезії     "***"   Меленчук Мирослава

Адріано, все найтепліше, що на серці своєму легко кладеться на серце ближнього. :)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-10 15:04:19 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Могилко Сергій

Технічно можна трішки було би і покращити, але істина вірша мені дуже подобається. Підтримую!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-15 14:00:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Привіт усім!

Юрію, дякую, що прочитав. Справа у тому, що вірш цей написаний давненько, тебе тоді на ПМ не було ще. ;)

Щодо твоїх зауважень, то давай по черзі:
"Моє ж єство у інші гори ходить." - потрійність голосних тут абсолютно не шкодить, оскільки "у" не є наголошеним, читається, ніби ковтаючи. До того ж твій варіант змінює зміст. Є ж різниця між "ходити у гори" та "ходити, де гори", а надто у такому контексті, де сантиметр в бік - і інші відчуття. ;)
"Повільно поспішай вогнем згорати." - тут ти добре підмітив, що заперечення заперечення, але найтонше передати відчуття не можна іншими словами.
"Я далі молотом у щіль вбиваюсь тактом" - а де ти тут кут чи двері бачив? ;))) Ясно ж написано - "у щіль". ;) А якщо серйозно, то ти взагалі не зрозумів ні тематики, ні вивороту, ні перевтілень. Якби я написала так як ти запропонував, то це вийшло б якоюсь маленькою частиною, але відчуття не можуть за таких умов бути зосередженими в одній частині тіла. Молот - це бажання всього організму, думок, відчуттів і т. п., це всепоглинаюча цілісність. Саме тому герой не молота вбиває, а весь сам образно стає молотом.
"Ти детонуєш вибухами порох." - так я намагалася передати зворотню реакцію.
"Вчиняєш мені проводи кумира?" - цікаві твої дукми щодо розміру. Насправді зміна мало що міняє.
"Я ж, всі слова свої роздавши на полову," - та все ж не розумієш. Ні "віддавши", ні "посікши" не передають множинної передачі слів, що не вартують більше, ніж полова. Тобто, герой і тій наговорив багато, і іншій, і третй, і десятій... Словом, кожній дісталося по слову-полові, даруй за каламбур. ;)
А над "ковзаючи" подумала і змінила. Давно, не переглядала старих віршів. До речі, ось так я починала, і можна прослідкувати зміну моїх настроїв поетичних, присутність технічних неточностей, зміну внутрішнього світу. А взагалі, на таке перевтілення мене надихнули вірші одного чудового автора, який на той час був на ПМ.

Володимире, помиляєтеся, я не одна від Рівненщини на ПМ. Тут присутні також Віктор Марач, Печаль Усміхнена, Михайло Жаржайло, Олександр Хайдзинко. Можливо, ще хтось, не всіх ще знаю.

Ольго, спасибі за увагу! Я і сама давненько не перечитувала усіх своїх віршів. Теж посміхнулася і згадала автора-натхненника. ;)
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-15 14:38:52 ],
на сторінці твору     "***"  

Варваро, будете в моїх краях, пишіть - зустрінемося.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-23 10:30:26 ],
на сторінці поезії     "Sorry, коханий, ми всі ..."   Бро Юля

А мені, на мою суб'єктивну думку, замало цілісності думки із клаптиків, що подано. Даруйте за каламбур! :) Якщо порівнювати з іншими віршами Юлії, то і за змістом, і за технічною стороною цей значно поступається, як на мене.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-26 08:38:52 ],
на сторінці поезії     "Sorry, коханий, ми всі ..."   Бро Юля

Святославе, будьте добрі, не нав'язуйте свою правду комусь. Вас тішить масло в каші, то годуйте нею інших, але не переборщіть, щоб їх не знудило.
Ніякого образу я собі не створювала. Та хто Ви такий, щоб судити про мої ілюзії? Та хто Ви такий, щоб вирішувати - що мотлох, а що ні? Та хто Ви такий, щоб казати, що - добре, а що - погано? Дати Вам камінь, щоб кинути в мене? Завітайте до Ваших словників - там каміння різних розмірів, хоч Вавилон будуй.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-26 14:03:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандо, дуже гарні роздуми. От тільки мені випадає одна фраза із змісту - " І по крамницях." Хочеться продовження цієї фрази, а немає.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-10-26 20:45:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандо, я мала на увазі "тропи" і "крамниці" - ніби різні величини за своїм значенням. "Тропи" - якось значуще і обширно, а "крамниці" - надто звужено і дріб'язково. Трішки заважає така послідовність в одному рядку. Розумієте тепер про що я?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-11-13 19:30:56 ],
на сторінці твору     "***"  

Юрію, якщо чесно, то не найкраще звучить твір в цілому. І ніби зі складами все гаразд, але водночас я задихаюся при читанні. Образи гарні, паралелі вловлюються, які ти хотів передати, та сприйняти цілісно досить тяжко.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-07 19:07:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандо, а хто Вам про "бУло" сказав, що це правильний наголос? Як на мене, то наступний рядок трішки невірний за змістом: "Сколочу, немов у ступі, каламуть" - колотити можна рідину, а ступа призначена для подрібнення різних твердих речей товкачем. Недаремно ж є фразеологізм - "товкти воду в ступі" - як протилежна дія реально можливій, марна. От якби Ви застосували у значенні фразеологізму і це звучало так: "Потовчу немов у ступі каламуть", то відразу можна було б зрозуміти, що йдеться марну працю чи старання. А так - зовсім не інформативний рядок, лише протиріччя, як на мене.
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-07 19:27:55 ],
на сторінці твору     "***"  

Вандо, а обов'язково "темну каламуть"?
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2007-12-07 20:27:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Олексію, не могла не поцікавитися новим автором і його творами, тому завітала до Вас на сторінку. Дуже тяжко оцінювати чи взагалі коментувати такі твори, оскільки, я так розумію, це взагалі перші Ваші твори. Якщо вірші просяться на папір, то звичайно пишіть і з часом у Вас все буде вдаватися краще і краще. Але і не забувайте читати інших, порівнювати, робити якісь корисні для себе висновки. Поезія народжується в душі і цьому не навчитися, якщо Богом не дано, але навчитися красі донесення її можна.
Успіхів!
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2008-01-10 09:54:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Досить сміливо, Вандо, охоплювати часовий простір з прив'язкою до одного образу без всеохоплення, а лише періодично. Чому сучасних герої не згадали? І тяжко зрозуміти, чому подруга-ніч постає тільки в жахливих проявах - думається-гадається, чи то вона баба-яга чи то відьмачка, чи то ще хтось. Всього намішано. Комусь може смакувати одне, комусь - інше. Певно, водночас кожен знайде для себе близьке і зрозуміле. Помітно зріст Ванди на ПМ, хоча, можливо, це пов'язане і ще з чимось. В будь-якому випадку - вітаю! :)
1   ...   7   8   9   10   11   12   13