•  Тому, хто псевдо

Забагато вже вас, забагато:
Адекватних, культурних і вічних,

•  ***

Ти минувся мені. Відпекло? Відболіло?
Відтерзало думки батогом

•  Приречена

Я приречена дихати вірністю
І блукати на ярмарку слів.

•  Дивлюся в очі

Дивлюся в очі — хай погляд скаже,
Все те, що губи, на жаль, не можуть.

•  Я не згадую

Я не згадую більше. Я згадую.
Все ще падаю листям у ніч.

•  Моє намисто

Мою, здавалось, безстрашну душу
Побили снігом і мокрим листям:

•  ***

Вже по осені, близько холод:
Завтра вранці сльоза на шовк.

•  Кленова душа

Співчутливо колише вітер
Майже мертвий кленовий лист,

•  Восени

Восени хтось вітрами розвінчує долі,
Надриваючи голос холодних ночей.

•  Недопите

Хтось поставив на душу дві чашки:
Пахне болем ота рідина,

•  Три "з"

Зупинись не на мить, а на дотик.
Зупинися не завтра, а вже.

•  ***

- Чашку вітру мені, трохи диму,
Якнайменше тих сонячних променів.

•  ***

Наче вчора, ввійшли ми у літо.
Наче вчора, весняний мотив.

•  Іще одна присвята осені

Пролетіла, промерзла, проплакала.
Ти як щастя на мить лиш дароване.

•  І я туди ж...

Пахнуть ранком, розмиті стандартом газети.
Манить простором, шматтям забите вікно.

•  P. S.

Заспокоїти серце пригодами,
І забутись у келиху запахів.

•  Він вмів

Він мене, наче книгу вивчав,
Між рядками блукаючи легко.

•  Душевний грип

Зеленим шарфом накрила мрії.
І разом з ними погасло небо.

•  Лист у жовтень

Ти пишеш листям по асфальті
Слова до спалених пісень.

•  Осіннє (2)

На клаптики, на друзки, на шматки
Ламаєш те, що не ламають.

•  Не так, як

Не так до осені хотілось,
Як просто вирватись з тенет.

•  Осіннє

Ти ввірвалась у сон вітром дужим.
Календар позривав літні спогади.