ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Це моя ОСІНЬ.

 P. S.
Заспокоїти серце пригодами,
І забутись у келиху запахів.
І під зорями просто погодитись,
Зупинитись і тихо заплакати.


Я не плачу, бо час таки витягнув,
Врятував і бинти понамотував.
Підсвідомо хотілось завити так,
Але вкотре впиваюся нотами.


Чи логічно просити пробачення,
В тих, кого я забула за кавою?
Ні. Не треба. Ми вже не побачимось.
Відлітайте і будь ласкавими.


І куди б ті роки не заносили,
Я назад не вертатимусь з жалості.
Під моїми руденькими косами,
Стільки зрад і образ назбиралося.


Я сама, я окремо. Попереду.
І адреси стираю безжально я.
Ви — на фото і поміж паперами.
Я повільно цю купу підпалюю.




Найвища оцінка Алексий Потапов 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 10:34:54
Переглядів сторінки твору 2192
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.414 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 5.192 / 5.25  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.862
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 10:48:01 ]
Зрозуміло, сильно, емоційно... Викликає багато почуттів. Все гарно написано і все... буде добре.
Хай Ваша ЛГ "тримається" - все життя ще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 11:09:26 ]
Привід рудій поетечі від рудою поетеси:)
Гарно. Я не знайшла до чого вчепитися, а це означає: або вірш і справді такий хороший, як я думаю, або у мене таки настрій. Так тримати!
З теплом, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 14:04:17 ]
І справді, як на мене, у Вас обох так багато спільного ( щирого, відчайдушного, живого,ніжного і вразливого), що я дивуюсь, чом Ви до сих пір не близькі подруги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 12:29:47 ]
Интересно получается…
Успокоить сердце приключением?
Что за способ?
Но кому как.
Спасибо, Юлия. Мне понравилось.
Ведь для чего мы творим? Только лишь для самоудовлетворения и оттого, что не можем не писать? Наверное, нет. Возможно, и для того, чтобы кого-то обрадовать.
Мне стало радостно. И не мне одному.
Я по животным даже знаю. Котеночек, наученный мамою чему-то полезному, ей и демонстрирует – смотри, мол, мамаша. Умею. А та поощряет.
Но этот пример – всего лишь пример. Поговорим о стихотворении.
Рифмы мне нравятся. Они старательно, да и умело, заточены – посему и прорезают тишину, и между собою тонко сходятся.
Правда, «кава» частенько встречается, ибо неплохо рифмуется, но чаи – это сибирская, а кофе – львовская географическая особенность.
В смысл глубоко не встреваю, ибо было нечто подобное и между нами – мною и очень симпатичной мне девушкой. И я был неправ. Мужлан…
А ей подружки завидовали. Кое-кто потом разочаровался. Мне пришлось пройтись и по ним.

Удач-дач-дач.