ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Це моя ОСІНЬ.

 P. S.
Заспокоїти серце пригодами,
І забутись у келиху запахів.
І під зорями просто погодитись,
Зупинитись і тихо заплакати.


Я не плачу, бо час таки витягнув,
Врятував і бинти понамотував.
Підсвідомо хотілось завити так,
Але вкотре впиваюся нотами.


Чи логічно просити пробачення,
В тих, кого я забула за кавою?
Ні. Не треба. Ми вже не побачимось.
Відлітайте і будь ласкавими.


І куди б ті роки не заносили,
Я назад не вертатимусь з жалості.
Під моїми руденькими косами,
Стільки зрад і образ назбиралося.


Я сама, я окремо. Попереду.
І адреси стираю безжально я.
Ви — на фото і поміж паперами.
Я повільно цю купу підпалюю.




Найвища оцінка Алексий Потапов 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Варвара Черезова 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 10:34:54
Переглядів сторінки твору 2528
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.414 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 5.192 / 5.25  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.862
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 10:48:01 ]
Зрозуміло, сильно, емоційно... Викликає багато почуттів. Все гарно написано і все... буде добре.
Хай Ваша ЛГ "тримається" - все життя ще попереду


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 11:09:26 ]
Привід рудій поетечі від рудою поетеси:)
Гарно. Я не знайшла до чого вчепитися, а це означає: або вірш і справді такий хороший, як я думаю, або у мене таки настрій. Так тримати!
З теплом, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 14:04:17 ]
І справді, як на мене, у Вас обох так багато спільного ( щирого, відчайдушного, живого,ніжного і вразливого), що я дивуюсь, чом Ви до сих пір не близькі подруги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 12:29:47 ]
Интересно получается…
Успокоить сердце приключением?
Что за способ?
Но кому как.
Спасибо, Юлия. Мне понравилось.
Ведь для чего мы творим? Только лишь для самоудовлетворения и оттого, что не можем не писать? Наверное, нет. Возможно, и для того, чтобы кого-то обрадовать.
Мне стало радостно. И не мне одному.
Я по животным даже знаю. Котеночек, наученный мамою чему-то полезному, ей и демонстрирует – смотри, мол, мамаша. Умею. А та поощряет.
Но этот пример – всего лишь пример. Поговорим о стихотворении.
Рифмы мне нравятся. Они старательно, да и умело, заточены – посему и прорезают тишину, и между собою тонко сходятся.
Правда, «кава» частенько встречается, ибо неплохо рифмуется, но чаи – это сибирская, а кофе – львовская географическая особенность.
В смысл глубоко не встреваю, ибо было нечто подобное и между нами – мною и очень симпатичной мне девушкой. И я был неправ. Мужлан…
А ей подружки завидовали. Кое-кто потом разочаровался. Мне пришлось пройтись и по ним.

Удач-дач-дач.