ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
до побачення

ти виходиш
заходить інший
пацієнт
чи пацієнтка
лікар його чи її
оглянув
запитав чому
не прийшов
чи не прийшла
раніше
виписав якісь пігулки
приймати по
дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
до побачення

у тебе прорвало кран
ти викликав слюсаря
він оглянув місце події
запитав чому
ти не викликав його
раніше
важким розвідним ключем
перекрив воду
написав який потрібно
купити новий змішувач
прийде ставити
завтра
до побачення

ти лежиш хворий
вже котрий день
у тебе болить все
що може боліти
а також і те
що ніколи не боліло
у тебе температура
тиск аритмія глюки
і ще щось
чого раніше не було

зайшла вона
оглянула тебе
і ти її оглянув
і запитав у неї
чому вона
не прийшла раніше
або пізніше
а вона і каже
вибач дорогенький
у мене робота щодня
увесь час на ногах
без вихідних
вдень і вночі
я ж Смерть

05.09.2026

був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
були їжаки
дикі яблуні
груші дички
осінній листопад
зимове оціпеніння
сніг лід іній
сонячні зайчики
весняне пробудження
біла акація
яруги балки
місця для фестивалів
іскри багаття
опівнічна гітара
можливо навіть
тут когось зачали
ненавмисне

був собі ліс

приїхала бл*дська техніка
все вирубали нах*й
вирівняли нах*й
їжаки шипшина зайчики
всьо нах*й
[знак оклику]

копають нові котловани
забивають нові сваї
збудують кам"яні пастки
в яких будуть жити люди
існувати серед чотирьох стін
хворіти помирати
когось зачинати
не ненавмисне

прощай оружиє
[знак оклику]

поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
діти повертаються зі школи
ми крутим на зиму помідори

бо незабаром день учителя
хелоувін
свічка в гарбузі
свічка у вікні
новий рік
і довга
довга
довга
довга зима
влітку дні довгі а ночі короткі
а взимку дні короткі а зима як вище

навчи мене
не ставити коми у верлібрах

навчи мене
бачити світ
таким яким він не є

навчи мене
переходити дорогу на червоне

навчи мене
не падати а літати
[знак оклику]

в цю мить я зрозумів
що життя наше є довгим
саме завдяки довгим зимам
і якщо ми взимку
ховаємося по норах
як ведмеді
то життя наше стає
коротшим на зиму

запитай у ведмедя
що таке зима
і наймудріший з них
не відповість

о-а-е
о-а-у
о-а-о
цаб цабе

не ображайте поетів
вони
ми
дуже чутливі
майже як екстрасенси

але якщо дуже кортить
то вони
ми
не піаністи
можна і пристрелити

любив Гаврило почитати,
для цього мав він вдома книгу,
хоч без останньої сторінки,
зате малюнки в ній були

читав Гаврило дуже часто:
щоразу, як сідав на горщик,
а як Гаврило їв багато -
то і читав багато теж

читав цю книгу ще з дитинства,
він взяв її в бібліотеці,
але забув чомусь віддати,
бо до кінця не дочитав

ну, до останньої сторінки
було ще досить далеченько,
але й до середини також,
то ж мав Гаврило, що читать

коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
що це зробити неможливо,
а краще йди-но на порнхаб
і змінюй, змінюй, змінюй
до світу ставлення своє,
а, може, зміниш і себе,
лиш не перевтомися,
бо завтра на роботу
чи в окоп.

садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Зниклі рядки з невідомих віршів,
що з'явились нізвідки,
скупі, ніби помах руки
замученого погонича верблюдів
у пустелі Кара-Кум,
де минулого вівторка випала скупа манна небесна,
та верблюди були раді і цьому.


А що ти хочеш почути від танучого снігу,
крім слів жалю за скоротечним життям?
Він зробив для світу все, що міг,
поки ти тупо сидів у туалеті
і гортав рілси.

-----
* в оригіналі було "ну то й х..й з ними!"

Коли прийдеш ти в магазин
І нічого там не знайдеш,-
Купуй сміливо маргарин,
Від нього швидко ти схуднеш.

Строк зберігання – сорок діб,
Тож про запас його тримай,
Намащуй маргарином хліб
І замість сала в борщ кидай.

Ми їмо тільки жовтий маргарин,
Жовтий маргарин,жовтий маргарин,
Ми всі їмо тільки жовтий маргарин,
Жовтий маргарин, жовтий маргарин!

У маслі є холестерин,
А в маргарині його нема!
Тож споживайте маргарин,-
Він продається майже задарма!!

1990-2012

Світ малий такий, як копиця сіна,
Життя коротке таке, як річка з дитинства,
Ми виросли – і розлетілися по світу,
Наче оті білі кульбабині парашутики.

На отій світлині- я четвертий праворуч,
На отій, такій пожовклій, чорно-білій світлині…
Ми сподівалися злетіти над світом,
Але ж ця клята сила земного тяжіння!

Ми хотіли як мед- то й ложкою,
Нам думалося, що можна стати щасливими,
Якщо все розпочати з чистого зошита,
Але ж двічі в одну річку не увійдеш, і це так…

Ми гадали, що ми – найрозумніші у світі,
Що решта людей геть не розуміються на житті,
Ми вважали, що весь світ у нас в кишені,
Ми гадали, що ми завжди залишатимемося такими…

Ми прагнули змінити цей світ,
Ми горіли – й думали, що це всього лиш метафора,
Аж поки не згоріли дощенту й не стали димом,
Котрому вже не так дошкуляє це земне тяжіння…

Я вранці випив пива.-
Я уже поет??

2012

ПАЛІНДРОМОН-4

Зажди-ть!
Но-морд, ні-лап? -Ві!
Но– теж,ура!– пазурів?-Ві!!
Тхір ??
Оп-о….
Голод,Ісус, тамуй,
Учневі вір: я– ліпак!
Мо’, рада?-
Раба! Жаба!!
Радаром капілярів і вен чую:
«Мат, сусідо Лог!
О порі хтів Віру за пару жетонів?»
Паліндромон, ти – джаз!

ПАЛІНДРОМОН-10

А доніс Ян на директорок:
ЗАРВАЛИСЯ!!
Є учені?
Крадун на жінок і ананаси – пан!
А баба, написана на іконі,
Жанну Д’Арк і не чує :
«Я – сила!».
Враз–
коротке ридання.
Сіно.
Да-а...

ПАЛІНДРОМОН-5

Козак, аки Тео, плаче понуро,
То лозина пужа: но, мені два мечі!
Сопів – і нич,
Руту нюхав–ах!– юну.
Турчинів і посічем,
а вдінемо на жупани золото-руно!
…печаль-поетика казок.

ПАЛІНДРОМОН-14

Осел п’є ель – гуркіт!
О! Лобан – пенальті –мимо!!
Лосі!!!
Зим дівую вальс;
Кіно – онікс – «лав’ю»…
У відьми зі соломи мітла.
НЕП на болоті –
круглеє плесо.

Море пала – кит умре!
Псів 'Орквемада – ай, вон!
Забудь, Вадику, мотодів-дрокер’янок,
Їх поре Антон!
Яр глибок– шрам.
Марш кобил грай, нотна еро!
Пхі, коня рекорд :
Від–ото– муки дав дуба!
Знов я, Адаме, в кров і сперму
Тикала пером…

1991-1992

Я– політ.
Сон–то маскарад Алсу:
Киркоров– тазик,
мелодія ледаря– табу!

Роток у тебе…
Салдат Алсі в морду– суд!
Ром, Вісла…
Та для себе ту,
котору Батяр…
- Аделаїдо!!
Лемки:
затвор,
окрик….
Услада– рак самотності.
Лопай…

ПАЛІНДРОМОН-19

Диви, Ліда:
на спеці тане шоколад,
вино,
сіль,
аконіт…
А Рубенс – не Пан.
На пенсне, Буратіно!
Калісони
вдало кошеняті
( це пса )
наділи,-
вид!

Я не вдягнений,
можна сказати - голий,
Голий настільки,
Що навіть босий,
Та ще й без капелюха.

Кузану Василю персонально
Доповідаю, що голий я зовсім,
Яко хлоп у камері газовій,
Як король у казці Андерсена,
Як на медогляді у воєнкома,
Голе тіло від холоду зводить судома,
Голий - абсолютно,
Голий - буквально,
Навіть без метелика на карк,
Голий настільки,
Що мене можна палити
Замість Жанни Д'Арк.

Я дуже голий,
Я так замерз-
Аж по тілу пішли мураші...

А вишиванка?
А вишиванка - то ж не одяг.
Вишиванка - то ж стан душі!

Куплю я кіло бананів
І пів-кіло огірків.
Я - незалежна пані,
Не залежу від чоловіків.

Чоловіки-це зайве,
Природи по-ми-лоч-ка!
Немає нічого кращого
Від звичайного кабачка!

Забити цвяха у стіну
Можу я і сама!
Навіщо мені мужчина?-
У мене з бананом роман!

Банан імпотентом не виявиться,
Шкарпетки його не смердять!
За п'ятибальним принципом
Банану я ставлю "п'ять"!

Мені не потрібні мужчини,
А ішли б вони лісом усі!-
І пульсує туга морквина
У моїй неземній красі!

Отже, я - незалежна пані,
Не залежу від чоловіків.
То ж куплю я кіло бананів
І пів-кіло огірків.