Автори /
Надія Медведовська (1975)
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
За межі - 2
•
За межі - 1
•
Леся Українка. "Мрії". Переклад на німецьку мову.
•
***
•
Сопілкар
•
Пісня для лютні
•
***
•
Наспів 22
•
Наспів 21
•
Наспів 20
•
Наспів 19
•
Наспів 18
•
Наспів 17
•
Наспів 16
•
Наспів 15
•
Наспів 14
•
Наспів 13
•
Наспів 12
•
Наспів 11
•
Наспів 10
•
Наспів 9
•
Наспів 8
•
Наспів 7
•
Наспів 6
•
Наспів 5
•
Наспів 4
•
Наспів 3
•
Наспів 2
•
Наспів 1
•
Сонет 14
•
Сонет 13
•
Сонет 12
•
Сонет 11
•
Сонет 10
•
Сонет 9
•
Сонет 8
•
Сонет 7
•
Сонет 6
•
Сонет 5
•
Сонет 4
•
Сонет 3
•
Сонет 2
•
Сонет 1
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Pieta
•
Айша та Мохамед. Переклад з Лесі Українки
•
З циклу про батьківщину
•
З циклу
Ні голоси, ні очі, ні слова,
Ні усмішки, ні рук міцне стискання –
Ні усмішки, ні рук міцне стискання –
На відстані я говорю з тобою,
На відстані нагір'їв і долин.
На відстані нагір'їв і долин.
LESJA UKRAINKA
Що я для тебе? Що ти – мені
Не скажуть очі. Мовчиш. Мовчу.
Не скажуть очі. Мовчиш. Мовчу.
Розтали білі хмари в висоті.
Надходив вечір – тьмяний, непрозорий.
Надходив вечір – тьмяний, непрозорий.
Колись в старі часи
Ще молодий був світ –
Ще молодий був світ –
Де вдача радісна й легка?
Де музика весняних злив?
Де музика весняних злив?
Іноді враз помітиш,
Як швидко зникає роса -
Як швидко зникає роса -
По ріці Блакитний Водоспад
Пробігають хвилі і човни,
Пробігають хвилі і човни,
Прокинувсь раптом на зорі
Від променів з вікна:
Від променів з вікна:
З двох сторін крізь молоду листву
Зависає водоспадів вир,
Зависає водоспадів вир,
Покинутий притулок у горах
Навідав знову лютої зими -
Навідав знову лютої зими -
Не плач, цикадо, у росі,
І для небесних зір нема
І для небесних зір нема
На схилах гір слідів ти не лишаєш,
Мов сон, пройшла по них.
Мов сон, пройшла по них.
Вечірні дзвони пропливли.
Я знаю - це вже по мені
Я знаю - це вже по мені
Не дміть, гірські вітри, цієї ночі,
Під ковдрою холодного туману
Під ковдрою холодного туману
Шати гір моїх зелених,
Вкрийте голову мою!
Вкрийте голову мою!
Що після себе
Світові я залишу?
Світові я залишу?
Опівночі міняють течію
Протоки хмар в небесному краю.
Протоки хмар в небесному краю.
Цілу ніч холодні дмуть вітри.
Я мовчу. І ти не говори.
Я мовчу. І ти не говори.
Мабуть, твої широкі рукави
Змішалися зі стеблами трави -
Змішалися зі стеблами трави -
Почекай же ще, зостанься -
Хоч на мить ту коротеньку,
Хоч на мить ту коротеньку,
Попрощаюся з тобою -
Не в останній раз…
Не в останній раз…
Чогось так радісно мені,
Знайомі все місця.
Знайомі все місця.
Мій пане, ти того й не знав,
А я одним живу.
А я одним живу.
Чи забуть колись я зможу,
Як збирала мальви квіти
Як збирала мальви квіти
Я бачу, ти до гір не звик
І мабуть, заблукав.
І мабуть, заблукав.
Через тихий струмок
Гарно влітку брести
Гарно влітку брести
З саквами й настроєм легким
Переступив поріг,
Переступив поріг,
Як в музиці сплелися два лади,
Так міцно світло з тінями злилося,
Так міцно світло з тінями злилося,
Так, радість без печалі – нікуди,
Мажор не відділити від мінору.
Мажор не відділити від мінору.
Таємний жаль у серці зостається,
Коли відходять інші всі жалі –
Коли відходять інші всі жалі –
Коли ж побачиш, що біда мина,
Не озирнешся на бої запеклі.
Не озирнешся на бої запеклі.
Скрізь чуєш лихо – а душа сміється,
Їй з чорних хмар цих тільки б пити й пить.
Їй з чорних хмар цих тільки б пити й пить.
Хіба не дивна річ? Якась мана:
Ось маєш спокій, маєш дні веселі.
Ось маєш спокій, маєш дні веселі.
До коренів прихованого болю,
До витоків тривоги й самоти –
До витоків тривоги й самоти –
І внутрішній стає чіткішим слух,
І чітко розставляє пам’ять віхи –
І чітко розставляє пам’ять віхи –
А це не важко для твоєї волі –
Ось тільки реквізит собі збери.
Ось тільки реквізит собі збери.
На кожне слово, подих, думку, рух
Завжди знайдеш у себе ж протилежність.
Завжди знайдеш у себе ж протилежність.
Якщо покласти радості печатку –
Міцну, щоб не прорвалась темнота,
Міцну, щоб не прорвалась темнота,
І будні не залишаться без змін,
Коли, вже повернувшися з мандрівки,
Коли, вже повернувшися з мандрівки,
Та варто лиш почати все з початку –
І знову хутко забуваєш все.
І знову хутко забуваєш все.
Радіти ніби і нема причин,
Та варто лиш почати все з початку –
Та варто лиш почати все з початку –
Червоні серпанки, червоні
Пущу ранком через долоні,
Пущу ранком через долоні,
Промінь полум’я
Навкруги гнота
Навкруги гнота
Блакитний сніг. Відлига.
Креше кригу кресало сонця.
Креше кригу кресало сонця.
Готичний шрифт, високий друк
На цей старий розбитий брук
На цей старий розбитий брук
Земля безвидна
Порожній діл
Порожній діл
Aischa und Mohammed
Dialog
Dialog
Что в имени тебе моём?
А.С. Пушкин
А.С. Пушкин
Камеристка
Огляди