Автори /
Чужа Каршневич (1991)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
...немає
•
...початок...
•
так важко, коли тебе міняють...
•
...кляті люди...
•
сумно...побудь зі мною..
•
чорниці...
•
морква...молоко...любов...
•
пописав небо...
•
розмова
•
І бачу я, що тобі спиться
•
01...дзвінок
•
фальшиво...
•
холодно...
•
помилилась...
•
крила...
•
дах...
•
...давні згадки...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Та безпорадність у мені
Дарує силу серцю твому,
Дарує силу серцю твому,
Забувши про спокій рахую хвилини,
Згинаючи пальці покоцаних рук.
Згинаючи пальці покоцаних рук.
І знов…іще одна весна
Давно на весну не подібна,
Давно на весну не подібна,
От бачиш скільки їх довкола…кляті люди…
І усі різні…такі порожні лиця….
І усі різні…такі порожні лиця….
І твій і мій біжать на півтори хвилини
від всього світу, І подарувавши нам,
від всього світу, І подарувавши нам,
Коли болять губи від замороженої чорниці,
І моє куриво в ночі збив душ у ванній…
І моє куриво в ночі збив душ у ванній…
А де ти зараз?...з ким? Чому?
Та не цікаво вже давно тобі,
Та не цікаво вже давно тобі,
Ти пописав руками небо…
Переступив душі поріг…
Переступив душі поріг…
Розмова…два слова,
Без зайвих очей, мовчи…
Без зайвих очей, мовчи…
Пропав і сон…і все, що гріла.
Чомусь зима серед весни,
Чомусь зима серед весни,
кінець дзвінку...гудок...і 01
живи..забудь усе, що бачив. згодом
живи..забудь усе, що бачив. згодом
Залізь під стіл і шепочи,
Як тяжко спати, тяжко їсти,
Як тяжко спати, тяжко їсти,
Всього лиш вітер, ось хто він,
Він просто ще одне зітхання,
Він просто ще одне зітхання,
Ти розтопився мов туман,
А я з вогнем, горю, згораю
А я з вогнем, горю, згораю
Я б силу вітру так хотіла мати,
Щоб крилами махнути, покинути свій дах.
Щоб крилами махнути, покинути свій дах.
Вона на колінах стояла на даху,
Так сльози котились, весь одяг в дощі,
Так сльози котились, весь одяг в дощі,
Пусті образи й кривди, ти все чуєш,
ти чуєш біль, і голос тихих зір.
ти чуєш біль, і голос тихих зір.