Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Багрянцева (1983)
запах твого імені
в жовтих шпалерах осені
в мокрій крупі інею
ходить ногами босими
холодно без шалика
в нетрях дороги синьої
чується вже здалеку
запах твого імені




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   А вона обіцяла…
    А вона обіцяла… Цвіли безтурботно каштани.
    Не вщухали дощі. І дороги блищали вологі.
  •   Так буває у лютому. Світла бракує, тепла...
    Так буває у лютому. Світла бракує, тепла.
    Не приходять листи в електронних конвертах без марок.
  •   А хочеш так? Щоб сніг і хуртовина...
    А хочеш так? Щоб сніг і хуртовина.
    Імбирний чай, веселі голоси.
  •   Прогноз на завтра: вітряно і сніг...
    Прогноз на завтра: вітряно і сніг.
    Грудневий жаль у грудях, як загроза.
  •   Це всього лише крапля дощу, а ти думав, що злива...
    Це всього лише крапля дощу, а ти думав, що злива.
    Липне листя вологе до щік, до нічного вікна.
  •   Може, коло зімкнеться – і стане усе до снаги...
    Може, коло зімкнеться – і стане усе до снаги:
    Докладати зусиль, відкидати з дороги каміння.
  •   А до осені кілька днів...
    А до осені кілька днів. Відпускаю літо.
    Відчайдушно складаю спогади до шухляд.
  •   Якби можна...
    Якби можна поставити раптом на паузу літо.
    Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
  •   Але літо прийде, захмеліле від злив і калюж...
    Але літо прийде, захмеліле від злив і калюж.
    Ти зніматимеш плащ, уночі відчинятимеш вікна.
  •   Ми усе починаємо з аркушу чистого вкотре...
    Ми усе починаємо з аркушу чистого вкотре.
    Зупиняємо ритми обурених міст і сердець.
  •   А ми все подолаємо – віруси, війни, кризу...
    А ми все подолаємо – віруси, війни, кризу.
    А ми станемо сильними, вільними, мій герою.
  •   Я римую тебе, обережно кладу на рядки...
    Я римую тебе, обережно кладу на рядки.
    Не кажи, що весна забарилася знову в дорозі,
  •   А я ворожила. Складала до кошика трави...
    А я ворожила. Складала до кошика трави.
    Мережила тіні на гладко побіленій стелі.
  •   Щедрий вечір
    А нам би з тобою мовчати отак здивовано,
    Адже за вікном пролітає махровий сніг.
  •   І тоді, коли випадуть перші сніги, він піде...
    І тоді, коли випадуть перші сніги, він піде.
    Буде небо тремтіти і грізна насунеться битва.
  •   У тебе достатньо сили. Ти тільки вір...
    У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
    Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
  •   Він хотів
    Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
    Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
  •   А у тебе ще буде можливість знайти весну...
    А у тебе ще буде можливість знайти весну.
    Не турбуйся за ті хвилини, які вже втрачено.
  •   Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли...
    Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли.
    Бо життя - це метал. І нещадно шкребе наждаком
  •   Ти потрібен мені...
    Ти потрібен мені?
    Я байдужість ховаю у жмені.
  •   Не питай ні про що, накриваючи ковдрою вечір...
    Не питай ні про що, накриваючи ковдрою вечір.
    Очевидно, ми тут загубилися в ранній весні.
  •   А нічого не має зворотної дії...
    А нічого не має зворотної дії. От бачиш:
    Я сповільнюю крок, бо до сонця не в силах дійти.
  •   Ця історія знову почнеться для нас із кінця...
    Ця історія знову почнеться для нас із кінця.
    Не тривожся даремно, минуле пустивши за вітром.
  •   Я сьогодні мовчатиму. Можна?..
    Я сьогодні мовчатиму. Можна?
    І минуле не матиме значення.
  •   Це різдвяна історія. Місто веселе не спить...
    Це різдвяна історія. Місто веселе не спить.
    У високих будинках чекають дарунків і дива.
  •   Сто днів до весни
    А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
    Молочна зима не зігріє цупких долонь.
  •   Вимикай у кімнаті світло і вводь пароль...
    Вимикай у кімнаті світло і вводь пароль.
    Мої файли рясні завантажені, як годиться.
  •   Їм не спиться удвох...
    Їм не спиться удвох. Знову осінь мандрує по вулицях.
    Він розкаже їй все, рознесе міріади порад.
  •   А планети зійдуться і стане усе на місця...
    А планети зійдуться і стане усе на місця.
    І світанки нові вереснево засяють яскраво.
  •   І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм...
    І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм.
    Вдихати повітря, що тягнеться, мов іриска.
  •   А скажи мені: так...
    А скажи мені: так.
    -Так.
  •   Усе послідовно
    Усе послідовно. Все сходить колись нанівець.
    Засохнуть жоржини і листя пожовкне на клені.
  •   А літо минає. Ти бачиш, минає тихо...
    А літо минає. Ти бачиш, минає тихо.
    Готує валізу, збирає врожай багатий.
  •   Ти просто будь
    Ти просто будь. Бо все біжить по колу –
    Твоя печаль і мій гранітний спокій.
  •   Привіт, мала. Ну як твоє життя?..
    Привіт, мала. Ну як твоє життя?
    Чому втекла, ні слова не сказавши?
  •   Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій...
    Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
    Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
  •   Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно...
    Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно.
    Я повірю словам, що гарячі, пекучі на смак.
  •   А ми з тобою ніби вже мудріші...
    А ми з тобою ніби вже мудріші.
    Ступаємо по лезу невагомо.
  •   А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову...
    А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову.
    Так пасує вона до квітучого міста у травні.
  •   Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво...
    Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво.
    Мій годинник старий поспішає на дюжину літ.
  •   А їм би ніколи не думати про війну...
    А їм би ніколи не думати про війну.
    Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
  •   Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну...
    Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну.
    Бачиш, крига розтанула в серці, надворі – назовсім.
  •   Говори казна-що. Я не вірю словам...
    Говори казна-що. Я не вірю словам.
    Доведеться нам глек розбити.
  •   Ти чекаєш весни. А на дворі хурделиться сніг...
    Ти чекаєш весни.
    А на дворі хурделиться сніг.
  •   А знаєш, мамо, холодно мені...
    А знаєш, мамо, холодно мені.
    Щоночі жалять кулі та снаряди.
  •   Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре...
    Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре.
    Стелить місто крихке понад нами шатро крижане.
  •   Забувай про свої тривоги і слухай дощ...
    Забувай про свої тривоги і слухай дощ.
    Пароплави твої повертаються в тиху гавань.
  •   Ось тримай мою руку і просто чекай весни...
    Ось тримай мою руку і просто чекай весни.
    Розірвалось старе намисто з бусин багряних.
  •   Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна...
    Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна.
    Можливо, ти маг, що обізнаний в чакрах і чарах.
  •   А я не сердита. Це просто настали морози...
    А я не сердита. Це просто настали морози.
    Дме вітер суворо. Не клеїться наша розмова.
  •   Я зможу чекати сумлінно...
    Я зможу чекати сумлінно.
    Ламати на крихти вівторки.
  •   А все буде добре. Я знову чекаю на потяг...
    А все буде добре. Я знову чекаю на потяг.
    У жмені тримаю зажурене сонце зимове.
  •   Ти ревнуєш мене до січня...
    Ти ревнуєш мене до січня. Він стелить постіль.
    Він готує імбирну каву в горнятах сніжних.
  •   І осінь буває лагідна вечорами...
    І осінь буває лагідна вечорами.
    І кіт воркітливо поряд лякає тишу.
  •   А мені би тебе на трішки...
    А мені би тебе на трішки
    На ковток запашної кави
  •   Чудернацька моя серпантинова осінь люба...
    Чудернацька моя серпантинова осінь люба,
    Ти кидаєш мене у безпомічний вир багряний.
  •   А мені однозначно бракує тебе, мала...
    А мені однозначно бракує тебе, мала.
    Що накоїла ти і навіщо пішла у мандри?
  •   Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті...
    Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті.
    Знову сердиться ніч на м’які мокачінові зорі.
  •   Не відпускай. Затримайся на трішки...
    Не відпускай. Затримайся на трішки.
    Холоне кава в білому горнятку.
  •   А завтра я буду тепла...
    А завтра я буду тепла,
    Як море вечірнє Чорне.
  •   А я за тобою сумую...
    А я за тобою сумую.
    П’ю каву холодну ранкову.
  •   Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами...
    Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами.
    Кашеміровий сум огорне мої плечі тремтячі.
  •   Ти знайдешся колись...
    Ти знайдешся колись.
    Запливеш у шифоновий вечір.
  •   А ти станеш мені писати складні етюди...
    А ти станеш мені писати складні етюди.
    Говоритимеш те, що почути завжди хотіла.
  •   Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами...
    Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами.
    І замкнуться замки. І потрібні не будуть ключі.
  •   Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
    Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
    Не сумуйте, батьки. До весни буде мир. Буде мир?
  •   І розмова тече, і у грубці потріскують дрова...
    І розмова тече, і у грубці потріскують дрова.
    Вже зібралась сім’я за різдвяним січневим столом.
  •   Твої парфуми з нотами сандалу
    Твої парфуми
    З нотами сандалу.
  •   Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій...
    Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій.
    Ця бентежна стіна поміж нами, авжеж, упаде.
  •   Так чекають на них, далеких...
    Так чекають на них, далеких.
    На полицях складають речі.
  •   Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари...
    Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари.
    І без краплі вина я вже п’яна тобою дощенту.
  •   А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком...
    А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком,
    Ніжним затишком рідного дому, пшеничним колоссям,
  •   А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву...
    А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву.
    Я зніму чобітки, що ступали в замети січневі.
  •   Непокірна моя, що зробили із нами вітри?..
    Непокірна моя, що зробили із нами вітри?
    Увірвалися в дім, на минуле насипавши пилу.
  •   Дозволяю тобі піти, зачинивши двері...
    Дозволяю тобі піти, зачинивши двері.
    Просіваю мішок образ і колючих слів.
  •   Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне...
    Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне.
    Відкоркуємо ніч і в Чумацький полинемо шлях.
  •   Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло...
    Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло.
    І за руку тримав, якщо шлях видавався слизьким.
  •   Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою...
    Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою.
    Витікати із гір і потоком нестись гомінким.
  •   Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому...
    Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому,
    Водопілля і злив, що змивають минулого слід.
  •   А знаєш, колись я звикну до сніжних весен...
    А знаєш, колись я звикну до сніжних весен.
    До сонця, яке не здатне зігріти тіло.
  •   Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях...
    Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях.
    Тихе сяйво ночей і сріблясті дзвіночки пісень.
  •   А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна...
    А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна,
    З ароматом ялин і добром осяйним на устах.
  •   А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені...
    А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені.
    Стояв без пальто на старому, як туга, пероні.
  •   А колись ця війна неодмінно зійде нанівець...
    А колись ця війна неодмінно зійде нанівець.
    Стане тихо вночі і на серці не буде оскоми.
  •   Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах...
    Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах.
    У махрову печаль загорнулись будинки старі.
  •   А ти готувавсь до осені. Пив вино...
    А ти готувавсь до осені. Пив вино.
    Розвішував одяг в шафі з торішнім пилом.
  •   Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну...
    Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну.
    Серед шелесту хвиль загублюся до завтра, до завтра…
  •   Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту...
    Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту.
    Тільки пальці дерев засторогу несуть понад світом.
  •   Хай настане пітьма. Я не подруга сонцю веселому...
    Хай настане пітьма.
    Я не подруга
  •   А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху...
    А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху.
    Без кривавих атак виривають з корінням спокій.
  •   Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах...
    Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах.
    Ця химерна весна пахне теплим парним молоком.
  •   Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу...
    Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу.
    Полотняна печаль непоборним лягла тягарем.
  •   В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок...
    В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок.
    І єдиний квиток на засніжений лютим рейс.
  •   Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком...
    Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком.
    І бардове панно, що над містом зависло приречено.
  •   Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?..
    Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?
    І розбитий ліхтар, що на розі в заметах завмер.
  •   Вже стоять за парканом до свята запряжені коні...
    Вже стоять за парканом до свята запряжені коні.
    І годинник старий припиняє сполоханий хід.
  •   Вечір на двох
    Мати б вечір на двох
    І годинник без довгих стрілок.
  •   Я не скоро прийду
    Всі краватки твої в листопаді, як листя, багряні.
    Я не скоро прийду, бо складаю у кошики сум.
  •   Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями...
    Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями.
    І на кухні кипить цей старий, ніби світ, самовар.
  •   Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час...
    Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час.
    І нервуєш, атож, бо розмова не клеїться зовсім.
  •   Коли закінчуються в домі сірники...
    Коли закінчуються в домі сірники
    І всі рядки знай пишуться з абзаців.
  •   А в тебе доросла донька. І пахне на кухні кмином...
    А в тебе доросла донька.
    І пахне на кухні кмином.
  •   Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер...
    Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер.
    І на дворі дощить. На столі розсипається сіль.
  •   Буде досить кількох необачно розірваних фраз...
    Буде досить кількох необачно розірваних фраз.
    І шматка бірюзи, що з вікна визиратиме мляво.
  •   Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно...
    Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно.
    Фотоспалахом снів стане все на колишні місця.
  •   Залишитися там, де дощі і тумани безтямні...
    Залишитися там, де дощі і тумани безтямні.
    Без образ і мети крізь ряди гомінких парасоль.
  •   Ти тільки не сердься. У мене багато справ...
    Ти тільки не сердься. У мене багато справ.
    Сьогодні до тебе усі відмінили потяги.
  •   Він щоранку виходив за двері у травні в суботу...
    Він щоранку виходив за двері у травні в суботу.
    В капелюсі із вітру в погоду, примхливо мінливу.
  •   Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий...
    Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий.
    Кожен вибрик весни – ніби змова усіх стихій.
  •   І світло погасло вчасно. І ти не зник...
    І світло погасло вчасно. І ти не зник.
    Руками – до срібних струн. І губами – в шкіру.
  •   Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні...
    Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні.
    Буде кава і дощ. І Бетховена звуки стрункі.
  •   Інколи можна зробити все навпаки...
    Інколи можна зробити все навпаки.
    Вниз головою писати сюїти
  •   Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі...
    Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі.
    Ця глибока, як діжка, розмова дійде до кінця.
  •   Спекла пиріг. Хай думають, що свято...
    Спекла пиріг. Хай думають, що свято.
    Цей понеділок зовсім не важкий.
  •   Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій...
    Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій.
    Проведи до порогу і випусти в сіру пітьму.
  •   Як чудово удвох. До опівночі гратиме флейта...
    Як чудово удвох.
    До опівночі гратиме флейта.
  •   Розкажи новорічну історію – вигадай диво...
    Розкажи новорічну історію – вигадай диво.
    Я повірю, авжеж. Вже санчата стоять у дворі.
  •   Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко...
    Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко.
    Бо у шафі моїй лиш спідниці і сукні з фатину.
  •   Тільки б не чути щоранку нерідну мову...
    Тільки б не чути щоранку нерідну мову.
    Навіть в газетах друкують суцільні слова нещирі.
  •   Знаєш, інколи ранок ранить...
    Знаєш, інколи ранок ранить.
    Якщо вікна виходять на північ.
  •   Зіграти роль осінньої негоди...
    Зіграти роль осінньої негоди.
    Хай капелюх не випаде з руки.
  •   Ти жалій не мене, а майдани, наповнені листям...
    Ти жалій не мене,
    А майдани, наповнені листям.
  •   Запроси не на каву, а просто побути удвох...
    Запроси не на каву, а просто побути удвох.
    Часом тиша лякає ще більше, ніж гостра відмова.
  •   Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою...
    Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою
    З того місця, в якому крізь двері не ходять протяги.
  •   Не стискати між пальцями простір...
    Не стискати між пальцями простір.
    Хай горить горизонт і бруківка.
  •   Ти з’явись не до речі. Раптово...
    Ти з’явись не до речі. Раптово.
    Ніби примха зненацька прозора.
  •   Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова...
    Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова
    Про повні валізи і море, що схоже на вальс.
  •   Після літа спекотного осінь не стане розрадою...
    Після літа спекотного осінь не стане розрадою.
    Всі розмови про дощ і вже вікна не навстіж вночі.
  •   Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле...
    Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле.
    Ця весна тимчасова, як дим відчайдушних пожеж.
  •   Ти ревнуєш мене до іншого...
    Ти ревнуєш мене до іншого
    В тиші вуличній, понеділковій.
  •   Ти чув, як співає знайомою мовою море безкрає...
    Ти чув, як співає знайомою мовою
    море безкрає.
  •   Допиши два рядки. Хай затихнуть останні трамваї...
    Допиши два рядки.
    Хай затихнуть останні трамваї.
  •   Це в потилицю дихає день, що настане лиш завтра...
    Це в потилицю дихає день,
    Що настане лиш завтра.
  •   Це останнє вікно, за яким вже не буде тебе...
    Це останнє вікно,
    За яким вже не буде тебе.
  •   Не стояти на протязі. В синьому одязі тісно...
    Не стояти
    На протязі.
  •   Все буде так, як ти наворожила...
    Все буде так, як ти наворожила.
    Впаде на щастя з рук стара підкова.
  •   На світанку ти пахнеш медом...
    На світанку ти пахнеш медом
    І мускатом, країно омріяна.
  •   Ти обіцяв не танути весною...
    Ти обіцяв не танути весною.
    У мінус двадцять крига, як із криці.
  •   Ти не дякуєш сонцю, бо в січні замерзла ріка...
    Ти не дякуєш сонцю,
    Бо в січні замерзла ріка.
  •   Зійти на п’єдестал за п’яту спробу...
    Зійти на п’єдестал за п’яту спробу.
    У п’ятницю палатиме не свічка,
  •   Твій друг не знайомить з батьками кохану...
    Твій друг не знайомить
    З батьками кохану.
  •   Ти доживеш до сивого серпанку...
    Ти доживеш
    До сивого серпанку
  •   Кілька добрих новин до свята...
    Кілька добрих новин до свята
    У червоній торбині січня
  •   Не зрікаються вчинків. І правда...
    Не зрікаються вчинків. І правда,
    Як молитва. Вустами дитини
  •   Сказали, що завтра посилиться вітер...
    Сказали, що завтра посилиться вітер.
    І витиме вовком сполохана пічка.
  •   Вони не відходять. Бо тиша обрамлена словом...
    Вони не відходять.
    Бо тиша обрамлена словом.
  •   Введи в оману. Буде листопад...
    Введи в оману. Буде листопад,
    Як мокрий слід на сходах від підошви.
  •   Ти приходь не раніше вівторка...
    Ти приходь не раніше вівторка
    У спресовані стіни. Незмінно
  •   Не глузуй із приходу жовтня...
    Не глузуй із приходу жовтня.
    Незворотна ця жовта туга.
  •   В’язала шарф. Бо сонце в листопаді...
    В’язала шарф. Бо сонце в листопаді,
    Як жовтий сніп. У чоботах із криги
  •   Не обіцяй… Обузою осіла осіння даль...
    Не обіцяй…
    Обузою осіла
  •   Перетерпи цей холод. Не судилось...
    Перетерпи цей холод
    Не судилось
  •   Торішнє листя бурими мазками...
    Торішнє листя
    Бурими мазками
  •   Не повертайся. Вересень на сходах...
    Не повертайся.
    Вересень на сходах
  •   Відведи цю біду від дверей...
    Відведи цю біду від дверей.
    Від людей, що надіями повні.
  •   Тіні ходять у капцях зношених...
    Тіні ходять у капцях зношених.
    Там, за шибками, небо з бісеру.
  •   Після теплих слідів штилю...
    Після теплих слідів штилю
    Буде шторм. Не засне море.
  •   Хай буде дим. Це вогнище доречне...
    Хай буде дим.
    Це вогнище доречне.
  •   Ці квіти ваблять. Майже бездоганні...
    Ці квіти ваблять. Майже бездоганні
    Твої долоні. Злива і знемога.
  •   Не виправдовуй. Темрява не бреше...
    Не виправдовуй.
    Темрява не бреше.
  •   Мені на користь цей лискучий листопад...
    Мені на користь
    Цей лискучий листопад.
  •   Я повернусь. Чекай мене сумлінно...
    Я повернусь.
    Чекай мене сумлінно.
  •   Коли мовчать володарі державні...
    Коли мовчать
    Володарі державні,
  •   Снідає червень пилом...
    Снідає червень пилом.
    Знову жує без міри.
  •   Мовчати не повинні ці вуста...
    Мовчати не повинні ці вуста.
    Скажи бодай півслова наостанок.
  •   Спинити рух трамваїв і вокзалів...
    Спинити рух трамваїв і вокзалів
    На півжиття. І пішки – поза світ.
  •   Ти прийдеш
    Ти прийдеш у краватці літа.
    Ненадовго. Цей теплий ранок.
  •   Перемісти на сходинку мій сумнів...
    Перемісти на сходинку
    Мій сумнів.
  •   Вдягни манто. Так холодно і сніжно...
    Вдягни манто. Так холодно і сніжно.
    Не застудись. На вулиці пурга.
  •   Ще стільки слів. А ранок лиже шибку...
    Ще стільки слів. А ранок лиже шибку.
    Цей циферблат без стрілок. Мимохіть.
  •   Я не вірю. Мовчіть, прикмети...
    Я не вірю. Мовчіть, прикмети.
    Ген за обрієм спить світило.
  •   Почни з абзацу. Поїздом у квітень...
    Почни з абзацу. Поїздом у квітень.
    Сумлінний рейс. Вже придбано квитки.
  •   На пероні стоїш у капцях...
    На пероні стоїш у капцях.
    Смужка диму і мій потяг.
  •   Зім’ятий шарф. Як тихо ниє рана...
    Зім’ятий шарф.
    Як тихо ниє рана.
  •   Збираю сни в незграбний оберемок...
    Збираю сни
    В незграбний оберемок.
  •   Ковток жаги в твоєму надвечір’ї...
    Ковток жаги
    В твоєму надвечір’ї.
  •   Можна стати на мить небом...
    Можна стати на мить небом
    З необачно м’яким тілом
  •   -Де ти зараз, моя невірна?..
    -Де ти зараз, моя невірна?
    Ходять потяги в край забутий.
  •   Я не чую зітхань осінніх...
    Я не чую зітхань осінніх
    Тисне груди грудневий біль
  •   Наші фарби густі сьогодні...
    Наші фарби густі сьогодні.
    Віртуозно скрипить підлога.
  •   В цьому домі дверей немає...
    В цьому домі дверей немає.
    Через дах, щоб до неба ближче,
  •   Я не змінюю темп жовтня...
    Я не змінюю темп жовтня.
    Жодних ігор, інтриг, рамок.
  •   Через серпень іду в сутінки...
    Через серпень іду в сутінки
    Я злякала тебе правдою
  •   Знову час витікає крізь пальці...
    Знову час витікає крізь пальці.
    Не лякайся. Це просто вимога.
  •   Барбарисовий смак правди...
    Барбарисовий смак правди
    Я заснула в руках липня
  •   Якби ми опинилися вдвох...
    Якби ми опинилися вдвох
    У кімнаті з надійним замком,
  •   Ти мене розбуди рано...
    Ти мене розбуди рано
    Ще тремтять ліхтарі сонні
  •   Ти невчасно пірнув у травень...
    Ти невчасно пірнув у травень
    Поміж білих дерев вітер
  •   Знову небо лягло в сумку...
    Знову небо лягло в сумку
    Сумно в білому йти в холод
  •   Ти чекав? Я прийшла у квітень...
    Ти чекав? Я прийшла у квітень.
    На високих підборах вечір.
  •   Знали стіни мою історію...
    Знали стіни мою історію.
    В синіх килимах холод плив.
  •   Відшліфовані грані спогадів...
    Відшліфовані грані спогадів.
    А на дротиках часу – голуби
  •   Паперовий літак
    В матіолову ніч – паперовий літак
    Це тендітний рубіж між нами
  •   Божевільний клубок
    В божевільний клубок
    За плечима розмов
  •   Випити світ із трубочки...
    Випити світ із трубочки
    Змучене соло вересня
  •   Матове світло на панцирях вулиці...
    Матове світло
    На панцирях вулиці
  •   Заховались від шалу в простинь...
    Заховались від шалу в простинь
    Запізнілі зізнання в прозі
  •   Ти навмисне закрив вікна...
    Ти навмисне закрив вікна
    Не віддати мене вітру
  •   У прокурених зморшках гардин...
    У прокурених зморшках гардин
    Нас немає. Ми тіні на ліжку.
  •   Травнем вриваєшся в ранок поранений...
    Травнем вриваєшся
    В ранок поранений
  •   Без галасу
    Зникну без галасу
    Без передбачення
  •   Шлях передчасної осені
    Шлях передчасної осені
    В’ється шовковими нитками.
  •   Дивитись, як ти ідеш...
    Дивитись, як ти ідеш
    Збиваючи кеглі мештами
  •   За Київським часом
    Заштопана осінь
    За Київським часом.
  •   Море випило літр пива...
    Море випило літр пива.
    Я без одягу в п’яну піну
  •   Крізь порцелянові двері...
    Крізь порцелянові двері
    Ходять у капцях протяги.
  •   Ані слова. Сповиті в тиші...
    Ані слова.
    Сповиті в тиші
  •   У кишені несеш листопад...
    У кишені несеш листопад.
    Двадцять дев’ять осінніх запахів,
  •   Не боїться застуди вітер...
    Не боїться застуди вітер.
    Несвідомо ти палиш вечір.
  •   Ти обираєш втечу...
    Ти обираєш втечу.
    Ліктями просто в квітень.
  •   Подавай мені знаки...
    Подавай мені знаки
    Інколи
  •   Залишайся зі мною. Ніч...
    Залишайся зі мною. Ніч.
    Барельєфи твоїх гардин.
  •   Зима танцювала в балетках...
    Зима танцювала в балетках.
    Кружляла у вихорі-грудні,
  •   Головою в туман, я далеко не йду...
    Головою в туман,
    Я далеко не йду.
  •   Пригощаєш мене бісквітом...
    Пригощаєш мене бісквітом,
    Все до крихти,
  •   Бабине літо
    Місяць, вагітний мріями,
    Б’ється чолом у шибку.
  •   Небо в твоїх джинсах...
    Небо в твоїх джинсах
    Хоче мене звабити.
  •   Місто засмагло в солярії...
    Місто
    Засмагло
  •   Прокрадаєшся впевнено нижче...
    Прокрадаєшся
    Впевнено
  •   Приземлено просто...
    Приземлено
    Просто
  •   Твоя неприсутність не діє на нерви...
    Твоя неприсутність
    Не діє на нерви.
  •   Робиш послугу – не без спротиву...
    Робиш послугу –
    Не без спротиву.
  •   В найдовшому слові сховала свій сором...
    В найдовшому слові
    Сховала свій сором.
  •   Ти не бачив мене такою
    Ти не бачив мене такою:
    Зі спітнілих шматочків хмари
  •   Вмиваюсь водою з крану...
    Вмиваюсь водою з крану.
    Холодне, як лід, безсилля.
  •   Врівноважена добрим вчинком...
    Врівноважена добрим вчинком,
    П’ю кефір із пакета на ніч.
  •   В калюжах чужого міста...
    В калюжах чужого міста
    Я бачила дивне “вчора”.
  •   Ти дзвониш...
    Ти дзвониш
    Старому другу.
  •   Сіло літо на крайку суконьки...
    Сіло літо на крайку суконьки.
    У тюльпанів голівки з бархату.
  •   Мобільне мовчання
    Заплющені очі.
    Мобільне мовчання.
  •   Крихтами хліба чорного...
    Крихтами хліба чорного,
    Так, щоб цього не помітили,
  •   Занадто холодні пальчики...
    Занадто холодні пальчики.
    Достатньо глибокі погляди.
  •   Хмарочос
    Хмарочос
    Загубився
  •   Надобраніч
    Надобраніч,
    Хвилини-стрілочки.
  •   Іще сутеніють сумніви...
    Іще сутеніють сумніви,
    Ще ллється вагання зливою.
  •   Сьогодні ти будеш відданим...
    Сьогодні ти будеш відданим
    Як друг у хвилини відчаю
  •   Влетіла віхола в прочинене вікно...
    Влетіла віхола в прочинене вікно.
    Ти не допив своє вино
  •   Зима
    На вулиці міста сонного
    Спускалась зима напудрена
  •   Ілюзія свята
    Ілюзія свята
    Втомилась від танцю
  •   Фатальна ніч
    Не ворожи.
    Не лий міцної кави.
  •   Відкрила дверцята авто...
    Відкрила дверцята авто –
    На мене не схожа, несправжня.
  •   Стеля, стіна і скло
    Біла, без жодних домішок,
    Стеля в твоїй кімнаті.
  •   Стриптиз
    Цитуй мені Фрейда і Ніцше,
    Ламай непіддатні замки.
  •   Фантазії дивні наївні сумлінні...
    Фантазії дивні
    наївні
  •   Стукав дощ монотонно спонтанно...
    Стукав дощ
    Монотонно
  •   Перекреслила ніч павутинкою...
    Перекреслила ніч павутинкою.
    Хай вона залишається згадкою.
  •   Моя віолончель втомилась грати...
    Моя віолончель втомилась грати.
    Я просто знемагаю.
  •   Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари...
    Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари.
    Кружляє над нами в білизні із диму інтим.
  •   Любов осіння
    Вітерець провійнув, як спогад
    Як знесилений слід безсоння
  •   Ти мені необхідний сьогодні...
    Ти мені необхідний сьогодні,
    Як повітря, як тала вода.
  •   Вже не важливо, що ти скажеш на прощання...
    Вже не важливо, що ти скажеш на прощання
    І як подивишся сполохано услід
  •   Ріжуть очі тумани осінні...
    Ріжуть очі тумани осінні.
    Замість бруку - потрощене скло.
  •   Творча мить
    Ллються цівкою фарби каштанові.
    Як пожежа, горить полотно.
  •   А ночі стеляться шовковим колоском...
    А ночі стеляться шовковим колоском,
    Муркоче киця на розстеленому ліжку.
  •   Горіла яскраво зірниця...
    Горіла яскраво зірниця
    Ти щось говорив таємниче
  •   Не замовкай - скажи іще півслова...
    Не замовкай – скажи іще півслова.
    Скупа розмова,
  •   Я зголодніла на поезії, на звуки...
    Я зголодніла на поезії, на звуки.
    Мені бракує знавіснілих маскарадів.
  •   Зустрівся випадково у юрбі...
    Зустрівся випадково у юрбі.
    Хапливий поцілунок, пляшка коли.
  •   Ти не забудь
    Зірвала клаптик серпантину із плечей.
    Задула свічку незігрітими губами.
  •   ***
    -Ти не проти, якщо я підсяду?
    Це звичайна кав’ярня у Львові.
  •   Перейшла недоступну межу...
    Перейшла недоступну межу
    Крізь туман нафарбованих вій.
  •   Дитячої відвертості ковток
    У тебе на вустах молочний запах.
    Ти знову цілував мою дочку́.
  •   Ти не спиш?Так хотілось почути...
    Ти не спиш?
    Так хотілось почути
  •   Моя країна
    Манжети вічності вдягла моя країна.
    Її могутності ніхто не подолає.
  •   І знову ти мовчиш
    І знову ти мовчиш,
    Ледь тріскають крижини,
  •   Ти, вітер і Любов
    Ти скажеш: "Я любив її. Авжеж."
    Напружуючи пам'ять, пригадаєш...
  •   За грати
    За грати не приходить навіть сон.
    Відреченість від світу капітальна.
  •   ***
    Відлітаючи, душу нанизуєш
    На тонесеньку ниточку снів.
  •   В осінній колисці
    (вальс)
  •   Паростки вільного часу
    Я крапельки часу посіяла в буднях холодних.
    Шукала спочинку, на тишу чекала.
  •   Осінній блюз
    Я пожовклим листком опущуся тривозі на плечі.
    У осінній ріці розіллюся краплинами сліз.
  •   Холодний час
    Весняний день чомусь такий холодний.
    Солодкий торт нестримано гіркий.
  •   Розлука
    Привідкрились вуста, щоб промовити слово,
    Але тут же застигли в німому жалю.
  •   ГРА
    Грайся,
    Грай

  • Огляди

    1. А вона обіцяла…
      А вона обіцяла… Цвіли безтурботно каштани.
      Не вщухали дощі. І дороги блищали вологі.
      Вирувало життя за міцним, як безпека, порогом.
      А вона обіцяла, увівши цей світ у оману.

      На полотнах лляних залишала яскраві пастелі.
      Кольоровий пісок засипала в порожні комірки.
      У квартирі для травня усі відчиняла кватирки.
      До світанку полохала тіні химерні на стелі.

      А вона обіцяла, що більше нізащо, ніколи
      Не піде на рожен, подолає свій запал шалений,
      Буде слухати зливу і музику вітру й Шопена.
      І запросить усміхнену Музу, як гостю, до столу.

      А вона обіцяла…
      13.06.2021



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Так буває у лютому. Світла бракує, тепла...
      Так буває у лютому. Світла бракує, тепла.
      Не приходять листи в електронних конвертах без марок.
      І на шибках мороз все малює чужі імена.
      Випадкові слова, без даремних образ і помарок.

      Виправдовую сніг, що летить зусібіч без кінця.
      Це остання зима, до якої були нарікання.
      Бо пульсує життя, б’ються голосно наші серця.
      Бо розквітне весна у коханні.
      02.02.2021



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. А хочеш так? Щоб сніг і хуртовина...
      А хочеш так? Щоб сніг і хуртовина.
      Імбирний чай, веселі голоси.
      Посеред площі сяюча ялина
      У золотому зареві краси.

      І блискавично котяться хвилини.
      Блищать вітрини, стеляться слова.
      Хай буде так. Прокладено стежину
      У Новий рік, в омріяні дива.
      30.12.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Прогноз на завтра: вітряно і сніг...
      Прогноз на завтра: вітряно і сніг.
      Грудневий жаль у грудях, як загроза.
      Ти нетерпляче станеш на поріг,
      Укритий смогом втоми і доріг,
      В моїх обіймах грітись від морозу.
      Ти несміливо станеш на поріг…

      Переведу годинники назад.
      Бо хтось краде хвилини ненароком,
      Бо вже подався далі листопад,
      Бо місто спить у відблисках лампад.
      І ти мене вітаєш з Новим Роком.
      Бо вже пішов у безвість листопад…
      24.11.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Це всього лише крапля дощу, а ти думав, що злива...
      Це всього лише крапля дощу, а ти думав, що злива.
      Липне листя вологе до щік, до нічного вікна.
      І наступна зупинка вагону така особлива:
      Там чекає вона…

      Це безгучний гудок сповіщає про тишу перону.
      Не важливо, що станеться потім, як буде зима.
      Хай розмова почнеться глибока така і бездонна,
      Де розлуки нема…

      Це всього тільки сніг, а ти думав, що срібна перина
      Досі сниться тобі у відлунні коліс голосних.
      Там чекає вона, зафарбовує кожну хвилину
      В теплий сміх.
      30.10.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Може, коло зімкнеться – і стане усе до снаги...
      Може, коло зімкнеться – і стане усе до снаги:
      Докладати зусиль, відкидати з дороги каміння.
      Нам іти навмання, набиратися слів і терпіння
      Аж до перших снігів.

      Попри зливу вагань, буде рівно стелитися шлях.
      Розімкнути замки і відкрити обійми для дива,
      Щоб шукати себе, достеменно простих і щасливих,
      Ми здолаємо страх.
      09.10.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. А до осені кілька днів...
      А до осені кілька днів. Відпускаю літо.
      Відчайдушно складаю спогади до шухляд.
      Все минає напрочуд стрімко, біжить за вітром.
      Чи повернеться ще назад?

      Скоро буде сіріти вечір холодним смерком.
      У повітрі закрутить вихором листопад.
      І яскраве допіру сонце повільно змеркне.
      Чи повернеться все назад?

      Розіллються дощі і осінні зів’януть квіти.
      Але ти усміхнешся, сотні знайдеш розрад.
      Вже до вересня кілька днів. Відпускаю літо.
      Хай вертається ще назад.
      29.08.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Якби можна...
      Якби можна поставити раптом на паузу літо.
      Лимонадові дні, матіолові ночі повільні.
      Знявши одяг увесь, загортатися в рідні обійми,
      Аж до ранку не спати, про все, ні про що говорити.

      Якби можна затримати серпень натрішки, надовше.
      Із піску будувати химерні фортеці і гори.
      І назовсім забути, що вересень з’явиться скоро.
      Якби можна…
      05.08.2020



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Але літо прийде, захмеліле від злив і калюж...
      Але літо прийде, захмеліле від злив і калюж.
      Ти зніматимеш плащ, уночі відчинятимеш вікна.
      Запізнілі птахи прилетять до ріки перелітні.
      І заквітне нарешті троянди кораловий кущ.

      Але літо прийде, розпашіле від радісних нив.
      Затанцює повітряним змієм у хмарах перистих.
      Я для тебе вдягну вишиванку з червоним намистом,
      Відшукаю етюди солодких таких відчуттів.
      Наше літо прийде…

      15.06.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Ми усе починаємо з аркушу чистого вкотре...
      Ми усе починаємо з аркушу чистого вкотре.
      Зупиняємо ритми обурених міст і сердець.
      Ця важлива дорога веде нас тепер навпростець.
      Все складається мудро. Ніхто не чинитиме опір.

      Ми знаходимо час для прозріння і віри стрімкої,
      Бо фільтруємо помисли, кривду змиваємо з рук.
      Нас лікує весна і природи оголений звук.
      Все, що тугу несе, потече за швидкою рікою.

      Ми чекаємо див, прикрашаючи квітами стіни.
      Бережемо слова, не даємо у позику мить.
      І наповнена сонцем мелодія ще забринить,
      Бо надіється кожен на райдужні, радісні зміни.
      12.04.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. А ми все подолаємо – віруси, війни, кризу...
      А ми все подолаємо – віруси, війни, кризу.
      А ми станемо сильними, вільними, мій герою.
      Просто знай, що удача іде повсякчас з тобою,
      Що не згасне вогонь, бо в резервах достатньо хмизу.

      Ми з тобою до всього готові, на все спроможні.
      Пам’ятай, мій герою, що страху боятись марно.
      Обіцяй, що на фініші небо не буде хмарне.
      Бо ми все подолаємо.
      Кожен із нас це може.
      23.03.2020



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Я римую тебе, обережно кладу на рядки...
      Я римую тебе, обережно кладу на рядки.
      Не кажи, що весна забарилася знову в дорозі,
      Що зів’яли троянди і руки мої у знемозі,
      Невагомі, легкі.

      Ці крихкі почуття так бояться блискучих вітрин.
      Я римую тебе, бо потоки несуться неспинно.
      І у цій круговерті мене відчайдушну, єдину
      Ти зустрінь…
      25.02.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. А я ворожила. Складала до кошика трави...
      А я ворожила. Складала до кошика трави.
      Мережила тіні на гладко побіленій стелі.
      І ти несвідомо ішов до моєї оселі,
      Де замість лампадок світили сліпучі кристали.

      Варилося зілля, виблискував місяць уповні.
      І пахощі пряні витали в повітрі звабливо.
      А ти усміхався до мене привітно, грайливо.
      На полум’я свічки дивився безпечно, безмовно.

      І я ворожила, вдягаючи хустку квітчасту.
      На лагідну вдачу стелила доріжку барвисту.
      Із наших побачень плекала коштовне намисто
      На долю яскраву,
      На щире кохання,
      На щастя.
      03.02.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Щедрий вечір
      А нам би з тобою мовчати отак здивовано,
      Адже за вікном пролітає махровий сніг.
      По вінця січневе місто добром наповнене.
      І щедрий ступає вечір на твій поріг.

      Зоря оксамитова сяє блискучим полум’ям.
      Сьогодні ми будемо міцно тримати сни.
      Затримавши подих, мовчати отак здивовано.
      Із вірою в диво шукати вогні ясні.
      10.01.2020



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. І тоді, коли випадуть перші сніги, він піде...
      І тоді, коли випадуть перші сніги, він піде.
      Буде небо тремтіти і грізна насунеться битва.
      А його зігріватиме мамина тиха молитва.
      І чекатиме вдома синок – янголятко руде…

      Захурделиться світ і зруйнує усі рубежі.
      І вогонь небезпеки палатиме довго в тривозі.
      Тільки він попри все не опустить руки у знемозі,
      Якщо дуже болить. Навіть там, на останній межі

      Він збере у кулак свою волю і силу рясну.
      Не зневіриться, ні. А стоятиме твердо стіною.
      Бо готовий іти у сніги і замети до бою,
      Щоб додому скоріш принести перемогу ясну.
      27.11.2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. У тебе достатньо сили. Ти тільки вір...
      У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
      Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
      І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
      Розтане зима, що нагадує вічний тир.

      Останні акорди заграє чужа війна.
      Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
      І вранці у школі на дошці твій син напише:
      У нас перемога! У нас за вікном весна!
      16.09.2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Він хотів
      Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
      Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
      Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
      Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

      Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
      На ясні почуття не звертала уваги зовсім.
      Бо писала для себе коротку, як спалах, повість,
      У якій він не був головним персонажем, звісно.

      А роки пролетіли, як вибух, як потяг, стрімко.
      Він лишився один. І вона – без надій на диво.
      Не судилось удвох розділити життя примхливе.
      Він хотів стати сонцем. Він просто чекав цю жінку.
      30.06.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. А у тебе ще буде можливість знайти весну...
      А у тебе ще буде можливість знайти весну.
      Не турбуйся за ті хвилини, які вже втрачено.
      Повертайся живим. Не проси ні за що пробачення.
      Я чекаю на тебе сто років, сто днів без сну.

      Бачиш, вишні цвітуть і у місті лунає сміх.
      Я вже звикла казати всім, що війна не кається.
      Що життя сторінки блискавично для нас гортаються.
      Що настане ще час для бажань і жаданих втіх.

      Ще розвіється пил всім прогнозам наперекір.
      Перемога, я знаю напевно, не за горами.
      І усе, що тепер, мій хороший, стається із нами,
      Лиш на краще, повір.
      26.04.2019



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли...
      Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли.
      Бо життя - це метал. І нещадно шкребе наждаком
      Колотнеча тривка, до якої звикаю поволі.
      Я ховаю кастет за ажурним своїм рукавом.
      Позмагайся за час. Бо несеться усе за рікою.
      І не вистачить сил зупинити бурхливий потік.
      Верховодь і веди до шалених вершин. За тобою
      Я готова іти, якщо ти
      САМЕ ТОЙ Чоловік.
      13.04.2019



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Ти потрібен мені...
      Ти потрібен мені?
      Я байдужість ховаю у жмені.
      Вже набридла оця круговерть і зусилля складні.
      А у місті весна. Бачиш, квітень танцює тотемно.
      І проміння ясне так трофейно горить у вікні.

      Я потрібна тобі?
      Тільки правда буває важлива.
      Нам неважко удвох розпалити погаслі вогні.
      Якщо хочеш, ходімо в незвіданий світ знавіснілий.
      …Ти потрібен мені.
      19.03.2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Не питай ні про що, накриваючи ковдрою вечір...
      Не питай ні про що, накриваючи ковдрою вечір.
      Очевидно, ми тут загубилися в ранній весні.
      І нічого не вдієш. І втеча тепер не доречна.
      Усміхнися мені.
      Не шукай почуття, обіймаючи міцно за плечі.
      Імовірно, цей дощ залицяння усі прожене.
      І залишиться сон. І приємна нічна колотнеча.
      Заколисуй мене…
      10.03.2019



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. А нічого не має зворотної дії...
      А нічого не має зворотної дії. От бачиш:
      Я сповільнюю крок, бо до сонця не в силах дійти.
      Цього року весна, заколисана вітром, не плаче.
      А ти?..

      Значно легше отак в самоті, без турбот і чекання.
      Я сповільнюю час, бо занадто вже звик до зими.
      Ця весна відшукає глибокі нові сподівання.
      А ми?..
      5.03.2019



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Ця історія знову почнеться для нас із кінця...
      Ця історія знову почнеться для нас із кінця.
      Не тривожся даремно, минуле пустивши за вітром.
      Знаю, серце твоє крижане не зумію зігріти.
      Знаю, вперте мовчання не буде ніяк до лиця.

      Може, завтра зійдуть нанівець всі важливі слова.
      І роздмухає хтось нашу віру, як попіл, по світу.
      Знаю, вкотре знайду я уламок щасливої миті.
      Знаю, буду жива…
      17.02.2019




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Я сьогодні мовчатиму. Можна?..
      Я сьогодні мовчатиму. Можна?
      І минуле не матиме значення.
      Кожна кривда і помилка кожна.
      Всі прощання, усі пробачення.

      Я сьогодні чекатиму вірно.
      Твої руки ще пахнуть м’ятою.
      А на дворі зима, імовірно,
      Захурделює стежку завзято.

      Не шукай більше вітра у полі.
      Твій будинок не буде порожній.
      Скільки дива здійсниться довкола!..
      Я сьогодні мовчатиму. Можна?
      26.01.2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Це різдвяна історія. Місто веселе не спить...
      Це різдвяна історія. Місто веселе не спить.
      У високих будинках чекають дарунків і дива.
      Щедрий вечір іде, усміхаючись людям щасливо.
      І магічна така, урочиста готується мить.

      Це різдвяна історія. Зірка з’явилась ясна.
      Всі бажання твої неодмінно здійсняться, побачиш.
      Буде іншим цей рік, неймовірно світлішим і кращим.
      І мине заметіль. І заквітне у січні весна.
      06.01.2019



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Сто днів до весни
      А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
      Молочна зима не зігріє цупких долонь.
      Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
      Він просто звикає до січня самотніх скронь.

      У нього в кімнаті троянди цвітуть вітражні.
      Він слухає тишу і стелить різдвяні сни.
      Він так відчайдушно чекає на неї – справжню…
      СТО ДНІВ ДО ВЕСНИ.
      11.12.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Вимикай у кімнаті світло і вводь пароль...
      Вимикай у кімнаті світло і вводь пароль.
      Мої файли рясні завантажені, як годиться.
      Твої губи, немов запашна лісова суниця.
      Зависає над нами туман, як вузький бемоль.
      Мої ноти звучать вірогідно у цій пітьмі.
      Наближайся сміливо близько, наскільки зможеш.
      Цю сполохану ніч, що на теплу перину схожа,
      Дай мені.
      18.11.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Їм не спиться удвох...
      Їм не спиться удвох. Знову осінь мандрує по вулицях.
      Він розкаже їй все, рознесе міріади порад.
      Кане в Лету жура і неспокій безпечно забудеться.
      Буде литись пітьма, як гарячий густий шоколад.
      І затисне вона у долонях бажання серпанкові.
      Закарбує цю мить у глибоких шпаринах кімнат.
      Їм не спиться удвох. Бо лежить поміж ними світанковий
      Листопад.
      17.10.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. А планети зійдуться і стане усе на місця...
      А планети зійдуться і стане усе на місця.
      І світанки нові вереснево засяють яскраво.
      Купол правди здійметься над містом твоїм величаво.
      І щасливо завершиться вкотре історія ця.

      І широка ріка змиє втому поснулих людей.
      Переможе добро. Ось побачиш, все буде на краще.
      Громовиці гіркі не заселяться в небі нізащо.
      Знову сонце зійде!
      23.09.2018



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм...
      І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм.
      Вдихати повітря, що тягнеться, мов іриска.
      Прощатися з літом, підводити жовту риску.
      І знати, що вересень все зазвичай прощає…

      Отак відчувати вершкові твої долоні.
      Збирати у скриню розсипані дні безпечні.
      І міцно тримати цей вечір густий за плечі.
      І довго стояти удвох, поки чай холоне…
      19.09.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. А скажи мені: так...
      А скажи мені: так.
      -Так.
      Не кажи тільки: ні.
      -Ні.
      Поцілунку терпкий смак.
      Твої очі такі сумні…
      Що несеш ти мені?
      -Час.
      Я його збережу?
      -Авжеж.
      Буде гріти вогонь нас
      Помаранчево і без меж.
      І постелить рядно ніч.
      І народиться в нас син…
      Я покличу тебе?
      -Поклич.
      Я у тебе один?
      -Один.
      21.08.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Усе послідовно
      Усе послідовно. Все сходить колись нанівець.
      Засохнуть жоржини і листя пожовкне на клені.
      І стануть вершковими ночі колишні шалені.
      Затихнуть розмови, сповільняться ритми сердець.

      Усе послідовно. За втіху нам буде жура.
      І кожна дрібниця чомусь надзвичайно вагома.
      І вкотре поскаржиться серпень на сонячну втому.
      Спочити пора.
      15.08.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. А літо минає. Ти бачиш, минає тихо...
      А літо минає. Ти бачиш, минає тихо.
      Готує валізу, збирає врожай багатий.
      Нарізує скибки духмяні ножем картатим.
      Із трубочки п’є прохолодне густе мохіто.

      А літо зникає. Ти чуєш, зникає швидко.
      Складає до школи портфелика, грає в нарди.
      Нагадує нам, що найкраще настане завтра.
      Достиглу збирає антонівку і нагідки.

      А літо лишає не крапку, а теплу кому.
      В обіймах своїх заколисує ніжно вітром.
      Не пише прощальних акордів, фінальних титрів.
      Дарує солодку надію, легку оскому.

      А літо минає…
      Бачиш, минає літо…
      07.08.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Ти просто будь
      Ти просто будь. Бо все біжить по колу –
      Твоя печаль і мій гранітний спокій.
      Бо зупинитись важко на півслові.
      Бо наша річка вільна і глибока.
      Бо віра в диво досі незворушна.
      Ще так багато нам готує доля.
      Ти просто будь.
      Ти спробуй відчайдушно
      Зафарбувати світ у світлий колір.
      15.07.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Привіт, мала. Ну як твоє життя?..
      Привіт, мала. Ну як твоє життя?
      Чому втекла, ні слова не сказавши?
      Я лиш хотів по-чесному, без фальші.
      Я відганяв лихі передчуття.

      Та спалахнула ця чужа війна.
      І я пішов сумлінно і свідомо.
      Бо не волів лишатися удома,
      Коли довкола відчаю сповна.

      І я з АТО писав тобі щодня.
      Але чомусь ти грала у мовчання…
      Та я живий. Загинуло кохання.
      Бувай, мала. Безпечного життя!
      21.06.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій...
      Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
      Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
      Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
      Без обмежень і меж.

      Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
      Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
      Я зніму свою сукню багряну м'яку з оксамиту.
      Ну іди вже – шукай!
      20.06.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно...
      Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно.
      Я повірю словам, що гарячі, пекучі на смак.
      За липневу грозу б’є на сполох безглузда негода.
      Не зігрітись ніяк.

      Нам давно не зігрітись ніяк. Поміж нами – провалля.
      Говори абищо. Я не стану тримати образ.
      Ллє за вікнами дощ. Кулаками у шибки безжально
      Попереджує нас.

      Що слова – це вода, попереджує нас бережливо.
      Що не варто журбу розливати потоками фраз.
      Як не можеш мовчати – кажи, щоб мене зачепило.
      Говори без прикрас.
      13.06.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. А ми з тобою ніби вже мудріші...
      А ми з тобою ніби вже мудріші.
      Ступаємо по лезу невагомо.
      Напружену розламуємо тишу.
      Ми вітру довіряємо прудкому.
      Заштопуємо знічені вітрила.
      Завбачуємо виважену правду.
      А ми з тобою ніби вже щасливі.
      Ми знаємо, що сонце вийде завтра…
      08.06.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову...
      А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову.
      Так пасує вона до квітучого міста у травні.
      Оберегом стають візерунки усі загадкові.
      І традиції в них оживають правічні, прадавні.
      І нитками барвистими шлях пролягає широкий.
      І життєва дорога осяяна сонцем привітним.
      Україна вдягла вишиванку, надію і спокій.
      Випромінює світло.
      17.05.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво...
      Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво.
      Мій годинник старий поспішає на дюжину літ.
      Розпадаються сни, ніби скалки скляні полохливі.
      Розчиняється біль і оманливих спогадів лід.
      Загортаються дні в пелерини прозорі рахманні.
      Я обабіч доріг буду вірно чекати тепла.
      Ти збирайся і йди. Наше небо нарешті безхмарне.
      Бачиш, зірка зійшла…
      11.05.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. А їм би ніколи не думати про війну...
      А їм би ніколи не думати про війну.
      Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
      Дивитися, як прокидається світ навколо.
      Відчути усім єством гомінку весну.

      А їм би не чути атак, не лічити втрат.
      Збирати каміння час вже настане скоро.
      Пора докладати сил, витрачати порох,
      Наводити у серцях і в країні лад.

      І що би не сталось, і як би там не було,
      Донести вогонь надії і правди вчасно.
      Зігріти квітневе небо ясне атласне.
      І вірити, що добро переможе зло.
      25.04.2018



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну...
      Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну.
      Бачиш, крига розтанула в серці, надворі – назовсім.
      Забувай про свою оксамитову болісну осінь.
      Прокидайся нарешті від млосного довгого сну.

      Розімкни свої очі для сонячних лагідних див.
      Усміхайся усім сподіванням і мріям здійсненним.
      До порогу твого я дорогу знайду достеменно.
      Тільки двері відкрий
      Для відвертих
      Живих почуттів.
      03.04.2018





      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Говори казна-що. Я не вірю словам...
      Говори казна-що. Я не вірю словам.
      Доведеться нам глек розбити.
      Бо безладна весна підневільна вітрам.
      Бо розбурхане буде літо.
      Бо хоч греблю гати – так багато доріг,
      Що до прірви ведуть затято.
      Бо настане пора почуттів і відлиг.
      Вийде сонце з-за хмар плескате.
      Говори казна-що. Я звикаю до дій.
      Бо всі звуки – пуста полова.
      Без твоїх зволікань і моїх безнадій,
      Як по маслу, все йде чудово.
      28.03.2018



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Ти чекаєш весни. А на дворі хурделиться сніг...
      Ти чекаєш весни.
      А на дворі хурделиться сніг.
      Мало часу на сміх
      І на сльози, що схожі на кригу.
      Всі прогнози давно
      Обіцяють примарну відлигу.
      Кволо квітень іде
      На барвистий розлогий поріг.

      Ти чекаєш тепла.
      А на шибках танцюють вітри.
      Забуваючи біль, не зітри
      Сподівання прозорі.
      Бо принишкла весна
      У наповненій сонцем коморі –
      Треба тільки ввійти…
      21.03.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. А знаєш, мамо, холодно мені...
      А знаєш, мамо, холодно мені.
      Щоночі жалять кулі та снаряди.
      Не видно краю немічній війні.
      Немає тут рішучої відради.
      О як же, мамо, хочеться тепла.
      Сміливої свободи для країни.
      І пригоршню відважного добра.
      І знати, мамо, що ніхто не гине…
      Зайти у дім, тримаючи кашкет.
      Сказати, що нарешті – перемога!..
      А поки, мамо, в холоді намет
      І довга, незавершена дорога…
      05.03.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.75

    46. Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре...
      Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре.
      Стелить місто крихке понад нами шатро крижане.
      Ти майстерно береш найсумніші мінорні акорди.
      Щоб відчути мене.

      Я до тебе мовчу. Знову вітра шукаю у полі.
      П’ю малиновий чай, впорядковую все до ладу.
      Я сумлінно ходжу по хиткому нерівному колу.
      Не боюсь, що впаду.

      Відкриваю замки, переводжу годинники в хаті.
      Забиваю цвяхи у цупку безборонну стіну.
      Я чекаю тепла у пучечках пахучої м’яти.
      Я вертаю весну…
      27.02.2018



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Забувай про свої тривоги і слухай дощ...
      Забувай про свої тривоги і слухай дощ.
      Пароплави твої повертаються в тиху гавань.
      Утомилась земля одягати холодний саван.
      Зачекався весни посивілий від смутку гравій.
      Віє білим теплом від самотніх цукрових площ.

      Зачиняй мої двері і грій у долонях сни.
      Виривай сторінки, на котрих причаїлась зрада.
      Не вагомі тепер помилки і колишні вади.
      Доведеться тобі ще чимало сказати правди.
      Бо розтануть сніги.
      Бо світанки зійдуть ясні.
      19.02.2018



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Ось тримай мою руку і просто чекай весни...
      Ось тримай мою руку і просто чекай весни.
      Розірвалось старе намисто з бусин багряних.
      Я на прощу іду по стежинах твоїх рахманних.
      Засліпили цей шлях зусібіч ліхтарі ясні.

      Ось візьми мої крила і легко лети услід.
      Обіцяю тобі не розхитану вітром віру.
      Я не знаю, повір, як без тебе жила допіру.
      Розтопивши цупкий, розімлілий на сонці лід,

      Розпашіла земля утомилася від нудьги.
      Ось бери моє серце – і разом ходімо світом.
      Пломеніє свіча, зігріваючи теплим світлом.
      І зникає зима. Ось поглянь, вже нема снігів.
      31.01.2018



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна...
      Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна.
      Можливо, ти маг, що обізнаний в чакрах і чарах.
      Можливо, ти сніг, що очікує хуги у хмарах.
      Мене зачакловуєш приязно так і привітно.

      Як тепло з тобою. Мов струм пробігає по шкірі.
      Можливо, це ковдра пастельна накрила наш вечір.
      Можливо, погода така, як ніколи, доречна.
      І очі блищать, мов осяяні сонцем сапфіри.

      Як мало тебе. Цей би час зупинити шалений.
      Можливо, сховатися там, де бажання безкраї.
      Можливо, ця мрія, яку я надійно тримаю,
      Здійсненна…
      22.01.2018



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. А я не сердита. Це просто настали морози...
      А я не сердита. Це просто настали морози.
      Дме вітер суворо. Не клеїться наша розмова.
      Вдягає метелиця вулицю в сукню махрову.
      Не вірить зима у мої несподівані сльози…

      А я не сердита. Це крига накрила озера.
      Даремно двірник замітає дорогу похмуру.
      Немов перешкоди, застигли цупкі кучугури.
      Нависла над нами лютнева густа атмосфера…

      А я не сердита. Це бурі магнітні звичайні.
      Порожні слова проникають за комір затято.
      Як мало тепла, як брехні гомінкої багато.
      Я зовсім не плачу. Я грію в долонях прощання…
      17.01.208



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Я зможу чекати сумлінно...
      Я зможу чекати сумлінно.
      Ламати на крихти вівторки.
      Щовечора грати у твістер
      Із груднем зухвалим у парі.
      Я буду чекати незмінно…
      Імбирне міситиму тісто.
      За комір триматиму вітер,
      Що спритно роздмухує хмари.
      Я можу чекати невпинно,
      Збираючи спокій у жменю.
      І диву радіти буденно
      Навчуся,
      Повір,
      Неодмінно.
      5.01.2018



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. А все буде добре. Я знову чекаю на потяг...
      А все буде добре. Я знову чекаю на потяг.
      У жмені тримаю зажурене сонце зимове.
      І куриться, стелиться шлях, наче книга прозова.
      Перону пасує січневий замріяний одяг.

      А все буде добре... Звикаю до правди гіркої.
      Три крапки між нами, як рейки, як балки сталеві.
      Я знаю, що ти не зустрінеш мене на кінцевій.
      Та лину в дорогу далеку стрілою стрімкою.

      А все буде добре. Бо сяють вокзали вогнями.
      Бо діти щедрують на долю щасливу і щедру.
      І пахне святково срібляста ялинка і цедра.
      І їде, несеться мій потяг
      Вперед
      За вітрами.
      28.12.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    53. Ти ревнуєш мене до січня...
      Ти ревнуєш мене до січня. Він стелить постіль.
      Він готує імбирну каву в горнятах сніжних.
      Він тримає мене у полоні в долонях ніжних.
      У кватирку відчинену часто заходить в гості.

      Ти ховаєш мене від січня. Ламаєш кригу.
      Зачиняєш у хаті вікна усі і двері.
      Та щоночі на склі хтось малює сумні химери.
      Хтось на ліжко щодня насипає шматочки снігу…
      25.12.2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. І осінь буває лагідна вечорами...
      І осінь буває лагідна вечорами.
      І кіт воркітливо поряд лякає тишу.
      Мене листопад захоплює і колише.
      Забарвлює все багряними кольорами.

      Я майже тебе не згадую вкотре знову.
      Прасую короткі сукні, складаю пазли.
      Я звикла усім казати, що ми не разом.
      Брехати про те, що справи ідуть казково.

      Збирати кленове листя в сухі букети.
      Сидіти на кухні досвіту, гріти пальці.
      Дивитися, як сніжинки летять у вальсі.
      І навіть не знати,
      мій найрідніший,
      де ти…
      15.11.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. А мені би тебе на трішки...
      А мені би тебе на трішки
      На ковток запашної кави
      На печені смачні горішки
      Усміхнутися щоб ласкаво
      Усамітнитись на годину
      Лоскотати твої долоні
      Брати в рот лісову малину
      Вимовляти слова синхронні
      Проганяти хандру кирпату
      Випивати по краплі осінь
      Роздягатись у теплій хаті...
      А мені би тебе назовсім.
      2.11.2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Чудернацька моя серпантинова осінь люба...
      Чудернацька моя серпантинова осінь люба,
      Ти кидаєш мене у безпомічний вир багряний.
      Ти готуєш мені ароматний глінтвейн духмяний.
      І даруєш, як насолоду, солодку згубу.

      Відчуваєш мене, одягаєш яскраві сукні.
      Усміхаєшся так іскрометно і сиплеш жарти.
      Ти фліртуєш із кожним зустрічним, уваги варта.
      Ти приносиш барвисті квіти у тьмяні будні.

      Переможна моя, невпокорена осінь сива,
      Ти не віриш усім відчайдушно-сумним прогнозам.
      Не нашкодять тобі неминучі тривкі морози.
      Ти завжди приголомшлива
      І щаслива.
      25.10.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. А мені однозначно бракує тебе, мала...
      А мені однозначно бракує тебе, мала.
      Що накоїла ти і навіщо пішла у мандри?
      Я марную свій час, відбуваючи дивні тантри.
      Все іде шкереберть. Місяцями нема тепла.

      Повертайся, мала. Бо безглуздо минають дні.
      Приготую для тебе пиріг і духмяну каву.
      Я для свята знайду, ось побачиш, усі підстави.
      За минулі провини нарешті пробач мені.

      Не турбуйся, мала. Буду поряд завжди і скрізь.
      Набундючений світ нам готує чимало зваби.
      Нам би бути удвох. Розпалити багаття нам би,
      Щоб зігріти серця, підкидаючи вчасно хмиз.
      11.10.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті...
      Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті.
      Знову сердиться ніч на м’які мокачінові зорі.
      Ти шукаєш мене у тунелі свого коридору.
      Ти бажаєш мене
      Відчайдушно,
      Уперто,
      Затято.

      Глазуровані сни на овальній, як озеро, таці
      Ти підносиш мені
      Обережно,
      Цнотливо,
      Охайно.
      Вільно вітер летить із прочинених вікон вітальні.
      Я статечно стою у твоїх оксамитових капцях.

      Зашиваю дірки у мережаних спокоєм шторах.
      Позичаю тобі кільканадцять хвилин до світанку.
      Ти приймаєш усі божевільні мої забаганки.
      Ти лікуєш мене у тунелі свого коридору.
      19.09.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Не відпускай. Затримайся на трішки...
      Не відпускай. Затримайся на трішки.
      Холоне кава в білому горнятку.
      Осінній сон розніжився на ліжку.
      Тобі пасує правильна краватка.

      Тобі не час тікати від утіхи.
      Погомони зі мною для годиться.
      Тонкі шпалери кольору індиго
      Нам відкривають теплі таємниці.

      Нам до снаги розхитані перила.
      Не зволікай. Бери мене міцніше.
      Нехай пливуть оздоблені вітрила.
      Хай наша тиша рветься голосніше.
      8.09.2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. А завтра я буду тепла...
      А завтра я буду тепла,
      Як море вечірнє Чорне.
      Як ніжні обійми серпня,
      Як музика гір мінорна.
      Без давніх образ бентежних
      До тебе з’явлюся святом,
      Солодким твоїм безмежжям,
      В долонях з пучками м’яти
      До тебе прийду, відважна,
      Мовчання розбивши спіле.
      У кошику мрій вінтажних
      Затримаю літо біле.
      А завтра я буду тепла…
      22.08.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. А я за тобою сумую...
      А я за тобою сумую.
      П’ю каву холодну ранкову.
      Рахую овечок у хмарах.
      Ромашкові рву пелюстки.
      Малюю на щастя підкову.
      Йму віри магічним мольфарам.
      Сканую оголений липень.
      Римую химерні рядки.

      Відважуюсь грати без правил.
      По крихті відламую літо.
      Милуюсь залатаним сонцем.
      Розношу флюїди п’янкі.
      Вдягаюсь у сяйво софітів.
      Шукаю розвіяний стронцій.
      Систему рятую нервову.
      Химерно римую рядки.
      31.07.2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами...
      Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами.
      Кашеміровий сум огорне мої плечі тремтячі.
      Кажуть, келихи б’ються у скалки завжди на удачу.
      Кажуть, легко удвох танцювати за руки з вітрами.

      Тільки наш помаранчевий дощ не зупиниться вчасно.
      І далеко зайде ця розмова, навіяна літом.
      Кажуть, важко серця, що зневірились, раптом зігріти.
      Кажуть, сонце колись ще засяє у золоті ясно.
      22.05.2017




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Ти знайдешся колись...
      Ти знайдешся колись.
      Запливеш у шифоновий вечір.
      Загойдаєш мій дім білим смерком суничних розмов.
      Будеш гріти мене, пригортаючи сонячно плечі.
      Ніжну квітку немов.

      У волосся моє заплетеш помаранчеве літо.
      Станеш блюзом легким, залоскочеш в обіймах палких.
      І колись я скажу, що єдиний ти в мене на світі.
      Подарую тобі цілу пригоршню ранків ясних.

      Ти знайдешся, авжеж.
      Я це диво не втрачу нізащо.
      Нанизаю слова, наче перли, в намисто тонке.
      І скажу я колись, що ти мій неймовірно-найкращий.
      Що ти – щастя п’янке.
      23.06.2017



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    64. А ти станеш мені писати складні етюди...
      А ти станеш мені писати складні етюди.
      Говоритимеш те, що почути завжди хотіла.
      Тільки знаю, між нами відстань нестерпна буде.
      Буде прірва між нами глибока і захміліла.

      Ти пускатимеш в серце моє гарячі стріли.
      Обіцятимеш повні пригоршні втіх оманливих.
      Але буде стіна стояти між нами біла.
      Білі крила пасують тільки безпечним янголам.

      І ти будеш мені брехати про все на світі.
      Рахуватимеш перешкоди, які ми здолали.
      Даруватимеш оберемки духмяних квітів.
      Тільки знай, що всього цього мені буде мало.
      16.04.2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами...
      Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами.
      І замкнуться замки. І потрібні не будуть ключі.
      Може, будуть у нас почуття до такої нестями,
      Що, охоплені виром жаги, не заснемо вночі.

      Ми збудуємо дім, заведемо пухнасту тварину.
      Ми посадимо сад із духмяних троянд і гвоздик.
      І, можливо, тобі народжу я вродливого сина.
      І напевно скажу, що найкращий ти мій чоловік.

      Уяви, що колись наші стежки зійдуться в єдину.
      І потоки стрімкі занесуть у глибокий рівчак.
      І художник із нас намалює чуттєву картину…
      Буде так?
      02.03.2017



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
      Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
      Не сумуйте, батьки. До весни буде мир. Буде мир?
      Важко ноги ідуть і шершавиться туга на серці.
      Там суцільний туман і спотворений кулями тир.

      Не цвіте первоцвіт і дощами затоплені сквери.
      Там опалова ніч, березневі розмови німі.
      Там зривають замки і розхитують нерви і двері.
      Попеліють думки і палають бурштинові дні.

      Він готується йти. Обіймає матусю ласкаву.
      Повертайся живим у наповнений вірою вир.
      Крізь голодну пітьму і янтарну, як спалах, заграву.
      Буде мир. Ти повір, неодмінно колись буде мир.
      1.03.2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. І розмова тече, і у грубці потріскують дрова...
      І розмова тече, і у грубці потріскують дрова.
      Вже зібралась сім’я за різдвяним січневим столом.
      Вкрили місто вогні. Сяє площа плащем кольоровим.
      Зігрівається день під янтарним тендітним крилом.

      І гучний баритон огортає святкову оселю.
      Пахне лісом густим і вишневим пухким пиріжком.
      Колядує зима і хурделиця в’ється весела,
      Присипаючи дах зацукрованим білим сніжком.
      4.01.2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Твої парфуми з нотами сандалу
      Твої парфуми
      З нотами сандалу.
      Я прибіжу до тебе о дев’ятій.
      В передчутті густого аромату,
      В короткій сукні випраній картатій,
      Яку ні разу ще не одягала.

      Не роздягала…
      Осінь запізніла
      Заварить чай із гілочками м’яти.
      Нам ліхтарі світитимуть щербаті.
      Нам буде тепло, млосно о десятій,
      Коли сандал загубиться на тілі.

      І запітнілі
      Вікна та фіранки
      Переведуть годинники плескаті.
      Бо на роботу зранку на дев’яту,
      Бо сукня з шовку повністю зім’ята,
      Бо ці парфуми з нотами сандалу
      Ще доведеться довго відмивати.
      24.11.2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій...
      Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій.
      Ця бентежна стіна поміж нами, авжеж, упаде.
      Ще співатиме дощ відчайдушні свої водевілі.
      Ще привітно зійде вільне сонце твоє молоде.

      Променади ясні ще засяють у сутінках сірих.
      Ти здивуєш мене, загортаючи тишу в сувій.
      Ти заповниш усі випадкові безмовні пунктири.
      Голіруч проженеш аспіринових днів буревій.

      Ти повіриш мені, по крупинці зібравши у грона
      Всі події старі, теплі звуки забутих октав.
      І крізь двері вузькі ти пропустиш браваду червону –
      Щастя сплав.
      25.10.2016



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Так чекають на них, далеких...
      Так чекають на них, далеких.
      На полицях складають речі.
      Перед сном відчиняють двері
      У надії, що хтось прийде.
      Відганяють думки неґречні,
      Що тримають нудьгу за плечі.
      Просівають чужі розмови,
      Гріють сонце своє руде.

      Миють кахлі щодня на кухні.
      Варять каву гірку і темну.
      Натирають до блиску меблі
      І на двох накривають стіл.
      Не читають новин даремних.
      Проклинають війну буремну.
      Так чекають на них – єдиних,
      Відмиваючи часу пил…
      12.09.2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари...
      Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари.
      І без краплі вина я вже п’яна тобою дощенту.
      На долонях весни оксамитові примхи і чари.
      Проти сонця нема аніяких у нас аргументів.

      Накопичуй вітри, щоб розвіяти чвари вінтажні.
      У медових очах я сховаю сумлінну відмову.
      Від’їжджають на схід обережні чиїсь екіпажі.
      Вчаться діти малі відкидати зерно від полови.

      Обіцяй почуття, що не в’язнуть у мулі густому.
      Я готова до змін. Тільки поряд з тобою безпечно.
      Що здається складним, заховалося тихо в простому.
      Все, що втрачене вже, ще вернеться колись безперечно.
      1.05.2016



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком...
      А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком,
      Ніжним затишком рідного дому, пшеничним колоссям,
      Вільним сонцем, яке над дібровами вже розлилося,
      Тихим щастям ласкавим, яке неодмінно збулося
      І наповнює серце медовим добром і теплом.

      Він так солодко спить у колисці ванільних казок.
      У квітучі сади перетворює ранки прозорі.
      Сповіщає про мир, що наповнює сині простори.
      Це розрада твоя і міцна білокоса опора.
      Твій синок.
      20.07.2016



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву...
      А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву.
      Я зніму чобітки, що ступали в замети січневі.
      Буде дихати блюз і минулого теплі октави.
      Так пасує тобі ця сорочка яскраво-вишнева.

      Так ритмічно підуть всі годинники в темних кімнатах.
      Я поскаржусь тобі на зимову погоду зухвалу.
      Буде грітися час у кожусі із білої вати.
      Ще заквітнуть колись в цьому горщику радісні кали.

      Ще мине заметіль. Наші тіні сплетуться вузлами.
      Ця нейлонова ніч спалахне сірниками грайливо.
      Ти запросиш мене на духмяну засніжену каву.
      Якщо буде пурга, якщо лютий завітриться сивий…
      12.02.2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Непокірна моя, що зробили із нами вітри?..
      Непокірна моя, що зробили із нами вітри?
      Увірвалися в дім, на минуле насипавши пилу.
      Я по вінця замерз. Ти уперше мене не зігріла.
      Ти пішла без пальто, у підошвах моєї жури.

      На світанку двірник всі яскраві замів кольори.
      Всі осінні сліди так ретельно змахнувши мітлою.
      Наше місто тепер засніжило чужою зимою.
      Неможлива моя, що зробили із нами вітри?..
      12.10.2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Дозволяю тобі піти, зачинивши двері...
      Дозволяю тобі піти, зачинивши двері.
      Просіваю мішок образ і колючих слів.
      Я старанно роблю кораблики із паперу,
      Щоб потрапити до омріяних берегів.

      Зашиваю старі жалі і латаю вечір.
      Завтра стихне моя журба і твоя вина.
      Теплий серпень мене обачно візьме за плечі.
      Буде плавати сонце в глечику для вина.

      Ти подумаєш, що знічев’я зробив дурницю.
      Що між нами тепер тонкі пролягли мости.
      Я шкарпетки тобі на зиму зв’яжу на спицях.
      І дозволю колись крізь двері назад ввійти.
      22.08.2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне...
      Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне.
      Відкоркуємо ніч і в Чумацький полинемо шлях.
      Щоб янтарне тепло розливалось по тілу магічне,
      Щоб згадався твій смак на моїх вересневих устах.

      Ми заштормимо час у химерному домі без вікон.
      Загадаємо сни, де літати вдається без крил.
      На палітрі бажань вже не буде багряного крику.
      Я роздмухаю біль, як на меблях оранжевий пил.

      Ти приходь просто так. Не вигадуй даремні причини.
      Розділи на шматки цей медовий осінній пиріг.
      І мене пригорни, укриваючи спогадом спину.
      І спокійно іди аж тоді, коли випаде сніг.
      02.07.2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    77. Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло...
      Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло.
      І за руку тримав, якщо шлях видавався слизьким.
      Я по лезу ходив, коли поруч ти спала, щаслива,
      Розкидаючи сни в унісон автострадам міським.

      Я ховав почуття у байдужі глибокі шухляди.
      Не питав, як живеш. І не бачив бурштинових сліз.
      Лиш приносив тобі тимчасову, як спалах, відраду.
      Лиш тягар самоти за тобою завбачливо ніс.

      Я тебе не любив. А летів стрімголов на свободу.
      Повертався тоді, коли голос твій вперто мовчав.
      І навпроти сідав. І здивовано пив твою вроду…
      Я тебе не кохав?
      22.04.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою...
      Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою.
      Витікати із гір і потоком нестись гомінким.
      Бути голосом трав, легкокрилою ніжною лірою.
      Загортатися в дощ, укриватися сонцем палким.

      Ти би пестив мене, розглядаючи кожну заглибину.
      Роздягаючи так, як сакральну перлину живу.
      В цю квітневу весну, на світанки прозорі розділену,
      Ти відкрив би мене, відчайдушно просту і нову.

      Хочу стати вогнем, що палає безжально принадливо.
      Талісманом твоїм, обіцянкою чистих октав.
      Щоб мене ти бажав у короткі хвилини пожадливі.
      Щоб мене всю кохав.
      24.03.2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому...
      Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому,
      Водопілля і злив, що змивають минулого слід.
      Я боюся пітьми, що принишкла в самотньому домі,
      Де мовчить за вікном яблуневий оманливий цвіт.

      Ти не знаєш про те, як болить незагоєне слово.
      Синє полум’я сліз обпікає холодну щоку.
      І не сяє мені рідний погляд очей пурпурових.
      І сумління скупе сиротою сидить у кутку.

      Я боюся надій, що на плечі сідають в утомі.
      Ти не гнівайся лиш. Буде ранок яснішим колись.
      Буде наша печаль, як хмарина, легка, невагома.
      Не вернеться зима. Відлетить у принадливу вись.
      10.03.2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    80. А знаєш, колись я звикну до сніжних весен...
      А знаєш, колись я звикну до сніжних весен.
      До сонця, яке не здатне зігріти тіло.
      Колись, на горищі знайшовши забуті весла,
      Я тихо втечу за обрій у літню зливу.
      І плавати буду вільно широким світом.
      Повітря вдихну солодке на повні груди.
      А знаєш, я буду ніжно кохатись з вітром.
      Про тебе ніколи думати я не буду.
      А віриш, усе минає. Журба прозора.
      Ні крихти минулих істин колись не стане.
      І річка моя, побачиш, впаде у море.
      І серце, яке поранили, враз відтане.
      18.02.2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях...
      Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях.
      Тихе сяйво ночей і сріблясті дзвіночки пісень.
      Цю кутю на столі і дарунки в бабусиних скринях.
      Повну хату розмов і веселих на свято гостей.

      Хай колядки звучать і вертепиться січень надворі.
      Кучугуриться сніг і журба обминає поріг.
      Вже принишкли дива у різдвяній просторій коморі
      В цей щасливих для всіх Новий рік.
      10.01.2015




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна...
      А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна,
      З ароматом ялин і добром осяйним на устах.
      Я зустріну тебе по-грудневому віддано, ніжно.
      З пирогом запашним у зігрітих мовчанням руках.

      Ти поглянь, як усміхнено сяє вогнями оселя.
      Наша казка на двох вже лунає дзвіночками слів.
      І танцюють сполохані тіні бузкові на стелі.
      У мішечку бажань цілі пригоршні радісних див.

      Ти нікуди не йди. Цього року останні хвилини
      Вже завзято летять крізь вікно у пітьму голосну.
      Так смакує нам чай і пиріг з лісової малини.
      І ця ніч новорічна без сну.
      21.12.2014



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені...
      А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені.
      Стояв без пальто на старому, як туга, пероні.
      У жовту гуаш зафарбовував листя зелене.
      Журився без міри, збирав сподівання солоні.
      Уперто чекав, що зупиниться потяг єдиний.
      І вийде вона із вагону у жовтень безлюдний.
      На зустріч дощу, не лякаючись вітру у спину.
      З разком намистин на хустиною вкутаних грудях.
      Вологі слова приховає в обіймах безпечних.
      Тобі до плеча приголубиться міцно щокою.
      І зникне недуга твоя недолуга, негречна.
      І ніч на вокзалі зненацька запахне весною.
      28.11.2014



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. А колись ця війна неодмінно зійде нанівець...
      А колись ця війна неодмінно зійде нанівець.
      Стане тихо вночі і на серці не буде оскоми.
      І настане, повір, неминучий щасливий кінець.
      Ти чекаєш мене? Я вже вирушу скоро додому.

      Тут ні крихти весни. Тільки вітер безглуздий реве.
      Як багато доріг, що ведуть аж до прірви. Без краю
      Ця заграва ясна і щербате люстерко криве.
      Гріє друга плече і два кухлика чорного чаю.

      А колись ця війна обірветься, як нитка тонка.
      Будуть діти зростати у вільній бузковій країні.
      Дочекайся мене. Вже позаду розлука тривка.
      Я, здається, живий. Не загинув…
      21.10.2014



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах...
      Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах.
      У махрову печаль загорнулись будинки старі.
      Цей солоний туман нас, напевно, поглине без решти.
      Так фальшиво звучить метушливих думок попурі.

      Не рятують плащі. І трамваї холодні, як туга.
      Ти не віриш дощу у шерензі кривих парасоль.
      Всі прогнози мовчать про осяяну сонячну смугу.
      Буде довго отак грати жовтень завбачливу роль.

      Ти не зміниш цей день. І додому далеку дорогу.
      І озера калюж під ногами не зникнуть, атож.
      До зими вже, мабуть, ця похмура покірна волога.
      Знову – дощ…
      5.10.2014



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. А ти готувавсь до осені. Пив вино...
      А ти готувавсь до осені. Пив вино.
      Розвішував одяг в шафі з торішнім пилом.
      Дивився на зморшки листя в німе вікно.
      Ти був, як ніхто, щасливим. Чомусь щасливим…

      А вересень дихав тугою за теплом.
      У кожній кімнаті світло горіло ясно.
      І твій іграшковий човник з одним веслом
      Долав нескінченну відстань глибин атласних.

      Ніяк не вгавав на ганку старий вітряк.
      Бездомно просився пес до чужої хати.
      А ти готувавсь до осені. Пив коньяк.
      І сонце шукав у ковдрі своїй картатій.
      2.09.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну...
      Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну.
      Серед шелесту хвиль загублюся до завтра, до завтра…
      Ця трояндова ніч буде тепла, як зоряна ватра.
      Наші мрії осінні чомусь про весну, про весну.

      Хай спалахує світ в абажурах зажурених міст.
      Я також запалаю і згасну, як свічка, як свічка.
      Оксамитовий місяць, ось бачиш, людські має звички.
      Кожна зірка з космічних висот має зміст, має зміст.

      Заколисуй мене у просторах далеких кімнат.
      І повільно зникай, розчиняйся до ранку, до ранку…
      Я тепер сновидінь добровільна впокорена бранка.
      Через десять годин повернусь, якщо зможу, назад.
      1.08.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту...
      Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту.
      Тільки пальці дерев засторогу несуть понад світом.
      Цього року зима завітала одразу за літом.
      Так невчано насіяло вітром примхливого вересу.

      Як ретельно дощі можуть мити бруківку до полиску.
      Ми далеко зайшли. Всі стежини додому відрізано.
      Не прощає провин наше місто від гуркоту грізного.
      Вже розхитано вкрай ці освітлені вірою помисли.

      Наша вулиця стала самотньою. Виє хурделиця.
      Тут не гріє вогонь – тільки знищує в попіл безжалісно.
      Як давно ми були, пам’ятаєш, осяяно-радісні.
      Хай вертається мир. Хай обличчям удача повернеться.
      10.07.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Хай настане пітьма. Я не подруга сонцю веселому...
      Хай настане пітьма.
      Я не подруга
      сонцю веселому.
      Аж за обрій втече
      потривожений
      спомин крихкий.
      Наша постіль, поглянь,
      кропивою охайно застелена.
      Кожен вечір тепер,
      як полин,
      до знічев’я гіркий.

      Не потрібні вогні.
      Неосвітлені
      вулиці звузяться.
      Хай розвіється жаль.
      Не заквітне тепер едельвейс.
      У порожніх містах
      наш ліхтарик
      навіки загубиться.
      Хай настане пітьма.
      Хай відходить
      Ранковий експрес…
      11.06.14



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху...
      А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху.
      Без кривавих атак виривають з корінням спокій.
      Аж до неба відлунюють їхні бравадні кроки.
      Не бояться вони ні вітру, ні злив, ні мороку.

      А ти бачиш, вони ховають гріхи під масками.
      Не зважають на крик і на шепіт весни гіркої.
      Їхні хижі слова витікають із губ рікою.
      Всі емоції лиш коцюбляться під гримасами.

      А ти знаєш, вони пороки свої приховують.
      Їхня злоба важка, ніби молотом, б’є уцільно.
      Нам не дихати з ними повітрям єдиним вільно.
      Ось побачиш, вони програють без куль, без пороху.
      12.05.2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах...
      Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах.
      Ця химерна весна пахне теплим парним молоком.
      Вже не буде журби і печалі прозорих вуалей,
      Ні сполоханих днів за розчахнутим вітром вікном.

      Ти довірся мені. Не існує кордонів і правил.
      Тільки затишна мить за фіранками темних кімнат.
      Цей жаданий ковток березневої чорної кави.
      Що бажаєш, скажи? Вже даремно вертати назад.

      Наша ватра горить оберегом привітно-яскраво.
      Ці сузір’я вгорі не підвладні містам і морям.
      Завтра знову заграє над світом червона заграва.
      Завтра знову зійде найпрекрасніша перша зоря.
      2.04.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу...
      Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу.
      Полотняна печаль непоборним лягла тягарем.
      Кличуть сурми у бій. Аж по вінця кривавого пуншу.
      Вже розділено світ на окрайці сталевим мечем.

      Чуєш, мамо, я їду… За комір вчепилася туга.
      Так затято тремтить у руках тятива голосна.
      Рветься обрій навпіл від німої, як мука, напруги.
      Хай не буде війни. Помолись...
      Хай приходить весна.
      14.03.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6

    93. В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок...
      В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок.
      І єдиний квиток на засніжений лютим рейс.
      Десь вирує майдан і світанки, що впали в морок.
      І героя щока на асфальті застигла десь…

      В тебе буде зима з катапульт і відважних істин.
      І вечеря з біди серед згарищ німих жалів.
      Синьо-жовті стрічки на зап’ястках святого міста.
      І сталеві мечі відчайдушно-правдивих слів.
      22.02.2014




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком...
      Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком.
      І бардове панно, що над містом зависло приречено.
      І порожні тролейбуси мляво виходять за графіком.
      Нам життя небезпечне надовго тепер забезпечене.

      Нам триматися так – галасливо і вперто – до відчаю.
      Вередливий вогонь хай клубочиться чорними круками.
      Ця тривожна зима на скрижалях душі вже засвідчена.
      І, можливо, колись захлинеться безсилою мукою.
      31.01.2014




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    95. Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?..
      Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?
      І розбитий ліхтар, що на розі в заметах завмер.
      Ця лютнева зима не до кожного, знаю, ласкава.
      Тільки сіль і пісок. Ти щасливий без мене тепер?

      Проводжатиме ніч у хурделицю потяг останній.
      Десь і наш путівник загубився в експресі колись.
      Ці вологі вуста вже не будуть для тебе жадані.
      Як живеться тобі? Всі надії наївні збулись?

      Непривітні сніги загортають минулого кроки.
      Як зігрітись, скажи? Не рятує пальто шерстяне.
      Ці міста крижані не прощають прощань і пороків.
      Ти ще любиш мене?..
      5.01.2014



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Вже стоять за парканом до свята запряжені коні...
      Вже стоять за парканом до свята запряжені коні.
      І годинник старий припиняє сполоханий хід.
      І стають почуття на морозі прудкі і червоні.
      І дарує ріка цей наповнений втіхою лід.

      Вже несеться зима в круговерті нестримного танцю.
      І важливі слова ти говориш крізь лагідний сміх.
      І з корицею чай нам несуть на коричневій таці.
      І в горнятка бажань рафінований падає сніг.
      24.12.2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Вечір на двох
      Мати б вечір на двох
      І годинник без довгих стрілок.
      І дотепні думки,
      Де метелики в животі.
      Ти б розтанув, як сніг,
      Незбагненний дивак і лірик.
      Ти уклав би мене
      У верлібри свої прості.

      Потонула б нудьга
      У глибоких твоїх кишенях.
      Всі кімнати – на ключ.
      Тільки блюзу сміливий крик.
      Смакувало б мені
      Це вишневе желе у жмені.
      І до ранку зима
      Не закрила б важких повік.

      Нам би вечір на двох.
      І відлуння бажань прозорих.
      Кольоровий пісок
      Серед віхоли вільних слів.
      Ти узяв би мене
      Персонажем своїх історій.
      Ти б зіграв на мені
      Віртуозно новий мотив.
      12.12.2013



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Я не скоро прийду
      Всі краватки твої в листопаді, як листя, багряні.
      Я не скоро прийду, бо складаю у кошики сум.
      Бо шліфую слова, ніби рівно відточені грані.
      Так завзято беру, так затято штовхаю на глум.

      Обіцяли мороз, та прогнозам не вірю нітрішки.
      Мандариновий час хай настане пізніше колись.
      Я не зможу прийти, бо збиратиму спілі горішки.
      Бо шукатиму сніг і надії, які не збулись.

      У твоєму вікні не засвітяться вогники теплі.
      Не чекай, що прийду. Я сьогодні у вирі турбот.
      Я відкину жалі, як старі і набридливі меблі.
      І на потязі в ніч повернусь до осінніх пригод.
      17.11.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями...
      Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями.
      І на кухні кипить цей старий, ніби світ, самовар.
      Притискається ніч до віконної сивої рами.
      Засинає мій син, у долоньки узявши «Кобзар».

      Заколисано світ під мелодії рідної мови.
      Цей калиновий чай так смакує мені восени.
      І в далекі краї вже летять журавлі паперові.
      Крізь волошкові сни все пливуть іграшкові човни.

      Бачу, стелиться дим, як ранковий туман за рікою.
      Із криниці вода, мов солодкий цілющий напій.
      І до ранку листи пише осінь моєю рукою.
      І згортається час у цупкий паперовий сувій.
      24.10.2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час...
      Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час.
      І нервуєш, атож, бо розмова не клеїться зовсім.
      І складаєш цю мить, наче пазли, з тривожних образ.
      У невдачах своїх звинувачуєш віддану осінь.

      Накопичуєш сум у калюжах і впертих річках.
      Буде сонце в рукав прослизати на зло листопаду.
      І триматиму я відчайдушні жоржини в руках.
      І звисатиме жаль, ніби грона твого винограду.

      Не вертаєш мене. Пропливаєш порожнім човном.
      Хай блищать у містах всі вітрини і сходинки вгору.
      Розіб’ється на друзки чутливий до сліз метроном.
      І піду я у світ на відвертих, як вітер, підборах.
      9.10.2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    101. Коли закінчуються в домі сірники...
      Коли закінчуються в домі сірники
      І всі рядки знай пишуться з абзаців.
      І чиста ніч звивається на таці.
      Багряне листя липне до щоки.
      В буденний час – без крихти суєти
      Приходиш ти у жовтих рукавицях.
      І довгий шарф дов’язуєш на спицях.
      Щоб це тепло до літа зберегти.
      Коли закінчуються в домі сірники…
      6.10.2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. А в тебе доросла донька. І пахне на кухні кмином...
      А в тебе доросла донька.
      І пахне на кухні кмином.
      І грає сусід-романтик
      На клавішах кожен день.
      По вінця у кухлі піни.
      Хвилини летять невпинно.
      І рветься у шибку вітер
      Мотивом дзвінких пісень.
      Витає вінтажний спокій.
      На сполох не б’є погода.
      Сьогодні я буду справжня,
      Як осені тихий сміх.
      На сонці ти грієш воду
      І серце моє холодне.
      І навіть зігріти жовтень
      Ти б міг.
      24.09.2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер...
      Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер.
      І на дворі дощить. На столі розсипається сіль.
      І минає без тебе похмуре беззахисне літо.
      І на стежці туман, як солодкий сливовий кисіль.

      Вже зібрали врожай. Буде осінь вдоволено сита.
      Не приходить ніхто в мій оздоблений прозою дім.
      І мовчить у кутку стоголоса, як відчай, трембіта.
      І не тішить вуста сигаретний півколами дим.

      Повертайся до мене – сюжетом до крику знайомим.
      Буде тепло під ковдрою. Вітру не стане на двох.
      І ромашки впадуть на тендітні розкриті долоні.
      І щасливий напишуть для нас
      ЕПІЛОГ.
      25.08.2013




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Буде досить кількох необачно розірваних фраз...
      Буде досить кількох необачно розірваних фраз.
      І шматка бірюзи, що з вікна визиратиме мляво.
      І схвильований день від пекучих, як сонце, образ
      Обірветься за мить, як від спалаху чорна заграва.

      Буде досить знічев’я різких і безглуздих бажань.
      І базальтових гір, що ніколи не зрушать із місця.
      І не стане ніхто задавати слизьких запитань.
      В цьому липні з дерев передчасно осиплеться листя.

      Буде досить півкроку до виходу. Далі – пітьма.
      Метушня у вузькому провулку затихне, ймовірно.
      І у серпні прийде відчайдушна, як примха, зима.
      І ніколи ти більше не скажеш: «Привіт, моя вірна…»
      25.07.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно...
      Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно.
      Фотоспалахом снів стане все на колишні місця.
      Буде сонце бліде і колюче, як постріл, неясне.
      І зійде нанівець це безглуздя і відданість ця.

      Не потрібно прощань. Навіть жаль не стоїть на заваді.
      Через прірву спокути стрибнути так легко одній.
      Непосильний тягар вже позаду. І задля бравади
      Необачно торкається вітер схвильованих вій.
      11.07.2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Залишитися там, де дощі і тумани безтямні...
      Залишитися там, де дощі і тумани безтямні.
      Без образ і мети крізь ряди гомінких парасоль.
      Як це просто – зійти на зупинці кінцевій – Прощальній.
      І нарешті відверто зіграти відведену роль.

      Не чекати весни. Черевики зі шкіри і туги
      Через мокрий асфальт доведуть до околиць міських.
      Все минає, авжеж. Чорно-білі чергуються смуги
      В цій країні дощів і туманів безмежно слизьких.
      29.06.2013




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    107. Ти тільки не сердься. У мене багато справ...
      Ти тільки не сердься. У мене багато справ.
      Сьогодні до тебе усі відмінили потяги.
      І білий рояль не приймає низьких октав.
      І нерви мої застудились від цього протягу.

      Веслує чомусь човняр до нічних проваль.
      Вже часу немає жаліти за тим, що втрачене.
      А знаєш, я тут відучилась дивитись вдаль.
      Не сердься, будь ласка.
      І спробуй
      Колись
      Пробачити.
      5.06.2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    108. Він щоранку виходив за двері у травні в суботу...
      Він щоранку виходив за двері у травні в суботу.
      В капелюсі із вітру в погоду, примхливо мінливу.
      Він на диво чекав, як невтомна дитина мрійлива.
      Усміхався до світу так лагідно, так безтурботно.

      Дихав сонцем і щастям. А ввечері йшов до оселі,
      Де по колу кружляли хвороби і старість байдужа.
      Де з покрівлі стікала біда у безмірні калюжі.
      Де роїлись думки, ніби оси, такі невеселі.

      Де не гасли свічки. З головою – в некошені трави
      Він волів би сховатись далеко від сірого лиха.
      В капелюсі із дива, в погоду безвітряно-тиху
      Він виходив за двері
      укотре
      в суботу
      у травні…
      13.05.2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    109. Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий...
      Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий.
      Кожен вибрик весни – ніби змова усіх стихій.
      Пахне зілля густе. І сприймає земля вібрацію.
      І гуде, як у липні потужний бджолиний рій.

      Ціла ніч у руках, ніби пляма з туману й кіптяви.
      Кажуть, цих ворожінь не замінить одна сльоза.
      І впивається морок так боляче в шкіру кігтями.
      І виштовхує зорі із неба глуха гроза.

      Кажуть, дзвони церковні злетять над горою зграями.
      Цей тринадцятий день зачаклований спинить рух.
      І поїдуть додому всі відьми в міських трамваях.
      І ще довго на рейках витатиме грішний дух.
      13.04.2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    110. І світло погасло вчасно. І ти не зник...
      І світло погасло вчасно. І ти не зник.
      Руками – до срібних струн. І губами – в шкіру.
      Занадто гаряча крига і тихий крик.
      Зарано летять вітри у твою квартиру.

      Як заклик, звучить з динаміків пружний джаз.
      Ногами – до покривал і міцних матраців.
      Ривками і кувирками безмовних фраз
      Зійтись у шаленій хвилі брутальних танців.

      Долонями – до зірок і твоїх повік.
      До тіла повітря липне, як мед у сотах.
      І сонце з’явилось вчасно. І ти не зник.
      І скромна на срібних струнах завмерла нота.
      30.03.2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    111. Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні...
      Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні.
      Буде кава і дощ. І Бетховена звуки стрункі.
      І стривожені кимось птахи за вікном перелітні.
      І струмки задзвенять, як монети у жмені гладкі.

      Буде запах трави пробиватись крізь двері і стіни.
      Всі журнали з полиць про весну прочитала старі.
      Вже мене не дратує твій сміх і тижнева щетина.
      Тільки б сонце ласкаве завжди золотилось вгорі.
      26.03.2013




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    112. Інколи можна зробити все навпаки...
      Інколи можна зробити все навпаки.
      Вниз головою писати сюїти
      І спати в кухні.
      Ігнорувати в газетах новин стрічки.
      Пити джерельну воду, як пиво, з кухля.

      Можна змінити на повінь цей впертий сніг.
      Тільки б додому приходили вчасно
      Листи від літа.
      Сонце зависне над світом, як оберіг.
      Буде усіх по черзі квітнево гріти.
      15.03.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    113. Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі...
      Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі.
      Ця глибока, як діжка, розмова дійде до кінця.
      І повільно відкриються двері в пітьму коридору.
      І прилипне байдужість, як пудра, мені до лиця.

      Бачиш, світ не подівся нікуди. Все так, як учора.
      Кажуть, рання прийде в цьому році весна у міста.
      І заквітне земля, як сорочка твоя кольорова.
      І не скаже ніхто, що у березня пісня пісна.

      Не засуджуй мене. Через ніч – на високих підборах.
      Ця дорога від дому крива, як прозові рядки.
      Вже не сяє ліхтар. Бачиш, рано темніє надворі.
      І ворушиться сніг. І сльозою летить до щоки.
      23.02.2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    114. Спекла пиріг. Хай думають, що свято...
      Спекла пиріг. Хай думають, що свято.
      Цей понеділок зовсім не важкий.
      Я розв’язала сумнів на халаті.
      Біжи крізь лютий просто навпрошки.

      Біжи чимдуж. В замети і морози.
      Повз метушню з імен і голосів.
      Я вже стою босоніж на порозі.
      Наш діалог почнеться не зі слів.

      Впаде зима на вимиту підлогу.
      Хай буде чай зі свіжим пирогом.
      І понеділок, пружний та вологий,
      Вечірнім зойком зникне за вікном.
      2.02.2013




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 0

    115. Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій...
      Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій.
      Проведи до порогу і випусти в сіру пітьму.
      Все одно, що мороз і на ліжку ця ковдра картата.
      Я в дорогу далеку ні крихти тепла не візьму.

      Не зважай, що сліди запорошені снігом лютневим.
      Повернусь не назад, а навколо своєї осі.
      Цей розчавлений жаль за минулим такий несуттєвий.
      Вже важливий не спогад, а перше ранкове таксі.

      Все почнеться з вагань. Ліхтарі загоряються вчасно.
      Твій загубиться крик серед вулиць, людей і машин.
      І розвіється біль, ніби штора в кімнаті атласна.
      І побільшає в місті вродливих самотніх мужчин.
      21.01.2013



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    116. Як чудово удвох. До опівночі гратиме флейта...
      Як чудово удвох.
      До опівночі гратиме флейта.
      Не вигадуй мене.
      Я реальна, як дотик руки.
      Я тепер не чужа
      Кольорова несписана крейда.
      Кришталева зима
      Вже задмухує жовті свічки.

      Починай із кінця.
      На підлозі розсипано бісер.
      Ще сусіди не сплять –
      За стіною скриплять голоси.
      Ми синхронні, як дощ,
      У глибинах велюрових крісел.
      Поглинаємо сни –
      Тимчасові, мов краплі роси.

      Не вигадуй мене.
      Перед нами – хвилини без ліку.
      Хай повітря тече,
      Як густий помаранчевий мед.
      Загубити слова,
      Щоб на дотик сприймати і мліти.
      І сидіти удвох,
      Загорнувшись в малиновий плед.
      02.01.2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    117. Розкажи новорічну історію – вигадай диво...
      Розкажи новорічну історію – вигадай диво.
      Я повірю, авжеж. Вже санчата стоять у дворі.
      Наречена у січня сьогодні казково вродлива.
      У калинових шубках на гілках сидять снігурі.

      Ти веселий, як сніг. Неважливо, що літо далеко.
      Цей святковий мороз не проникне до теплих осель.
      Хай дрімає земля і прикрашені сріблом смереки.
      Хай несеться по колу наповнена мрій карусель.
      21.12.2012




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    118. Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко...
      Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко.
      Бо у шафі моїй лиш спідниці і сукні з фатину.
      Бо сказали в новинах, що грудень іде в Україну
      В капелюсі із фетру, у теплій, як подих, свитині.

      Я хвилююсь. Бо мій телефон озивається рідко.
      Бо за вікнами сніг. І до рамки не входить картина.
      Бо зів’яла у вазі сумна листопадова квітка.
      Бо розірвано день на нерівні, як нерви, частини.

      Я хвилююсь. Бо вітер проходить крізь кожну шпарину.
      Бо твій голос охрип. І долоні не гріють кишені.
      Бо застигли слова, як міцні непорушні крижини.
      Бо заходить зима без запрошення в гості до мене.
      1.12.2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    119. Тільки б не чути щоранку нерідну мову...
      Тільки б не чути щоранку нерідну мову.
      Навіть в газетах друкують суцільні слова нещирі.
      Місто, як поїзд, в якому ми – пасажири.
      Ми – іноземці в країні своїй чудовій.

      Тільки б завжди пам’ятати про рід і совість.
      Навіть птахи повертаються з теплих країв додому.
      Місто напише про нас українську повість.
      Може, тоді зрозуміємо врешті, хто ми.
      11.11.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    120. Знаєш, інколи ранок ранить...
      Знаєш, інколи ранок ранить.
      Якщо вікна виходять на північ.
      Якщо в кухні течуть крани,
      Не впливає на час Грінвіч.

      В черевиках нових із замші
      Хай по килиму ходить вітер.
      Я заварюю чай з фальші.
      Із солоних, як жаль, літер.

      Повертайся. Ще тепло в грудні.
      Ще за коміром сніг не тане.
      Без рахунку летять будні.
      Знаєш, боляче ранок ранить.
      8.11.2012




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    121. Зіграти роль осінньої негоди...
      Зіграти роль осінньої негоди.
      Хай капелюх не випаде з руки.
      Ти захворів, бо пив холодну воду
      І пригортав цей жовтень до щоки.

      Порожній сад. А знаєш, у вівторок
      Не танув сніг і плакали берези.
      Прожитих років виявили сорок.
      Яка нудьга – ці сиві полонези.

      Спочатку сон. А потім не світанок –
      Хай заметіль розвіє простирадла.
      І замість цих набридливих цигарок
      Затиснуть пальці нитку Аріадни.
      7.11.2012




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    122. Ти жалій не мене, а майдани, наповнені листям...
      Ти жалій не мене,
      А майдани, наповнені листям.
      Замітає двірник
      (Як він сміє?) надії крихкі.
      Після щастя мовчать
      I ніколи не плачуть опісля.
      Аж до хмар не летять
      переплетені руки важкі.

      Ти люби не мене,
      А на мапі позначене місто.
      Впорядкований рух
      Цих манiрних суботніх авто.
      Я колись повернусь.
      І до тебе приїду я, звісно.
      Листопадом з’явлюсь
      У ментолову нiч без пальто.

      Ти бажай не мене.
      Все минає – миттєве i вiчне.
      Цей нестримний двiрник
      (Як він сміє?) не кличе тепло.
      Вже не крапки вкiнцi,
      Тiльки знаки стоять окличнi.
      I за спиною – бачиш –
      З’явилось одне крило.
      20.10.2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    123. Запроси не на каву, а просто побути удвох...
      Запроси не на каву, а просто побути удвох.
      Часом тиша лякає ще більше, ніж гостра відмова.
      Я на тіло вдягну (ось побачиш) оранжевий смог.
      Буду зовсім, як осінь, легка і така ж кольорова.

      Кожен зважений крок не здається даремним тепер.
      Обертатись назад заборонено згідно з законом.
      Я дістанусь до всіх (ось побачиш) віддалених сфер.
      Розберусь у твоїх невловимих чуттєвих рингтонах.

      Запроси не на каву. Хай вечір лежить на губах.
      Завтра буде невчасним дзвінок телефонний у домі.
      Я зігріюсь до дна у твоїх чоловічих словах.
      І знайду – ось побачиш – потрібні абзаци і коми.
      25.09.2012






      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    124. Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою...
      Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою
      З того місця, в якому крізь двері не ходять протяги.
      Там, де вулиці пахнуть сонцем і спілою вишнею,
      Де не їздять ніколи наповнені смутком потяги.

      Ти приїхала, люба, із краю, де грають в піжмурки.
      Де росою вмиваються діти – без жодних клопотів.
      Там у будь-яку пору року зростають підсніжники.
      Там наповнене кожне слово добром і турботою.

      Ти змінилась, кохана. Нічого в тобі колишнього.
      Тільки я залишився такий, як колись, закоханий.
      І нехай наша вулиця зовсім не пахне вишнею.
      Але ти в цьому домі для мене завжди – гість проханий.
      16.09.2012




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    125. Не стискати між пальцями простір...
      Не стискати між пальцями простір.
      Хай горить горизонт і бруківка.
      Вишиванку продати попросять
      Українку.

      Я у черзі за щастям дев’ята.
      Не збивати людей з пантелику.
      Ця країна безкрайньо багата
      І велика.

      Навіть всі благородні чесноти
      Тимчасові. Підведено риску.
      Впало сонце з широкого гроту
      В повну миску.
      6.08.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    126. Ти з’явись не до речі. Раптово...
      Ти з’явись не до речі. Раптово.
      Ніби примха зненацька прозора.
      Ніби крига січневого моря.
      Щоб я вкотре була не готова.
      Щоб рушник на вологому тілі
      Не тримався так міцно і пружно.
      Через двері щоб вітер потужний
      Оголив всі post-скриптуми білі.
      На засмаглих щоках несуттєві
      Щоб розсипались зморшки від сміху.
      Подаруй мені втрачену втіху.
      Симетричну, гарячу, миттєву.
      19.07.2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    127. Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова...
      Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова
      Про повні валізи і море, що схоже на вальс.
      Про сонце у липні, засмагою стати готове.
      Про сонний пісок і ритмічний, як музика, брас.

      Про всі невідкриті замки і гудки телефонні.
      Розбиті зв’язки і зав’язані вузликом дні.
      Про краплі бажань на солоних, як відчай, долонях.
      Про місячну стежку. Про сині курортні вогні.

      Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш нічого.
      Порожні валізи, як сповідь, несеш до воріт.
      І поряд – нікого чужого. Нічого – нового.
      Гарячий на дотик насправді розтоплений лід.
      12.07.2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    128. Після літа спекотного осінь не стане розрадою...
      Після літа спекотного осінь не стане розрадою.
      Всі розмови про дощ і вже вікна не навстіж вночі.
      Вже фарбую вуста не тією, що вчора, помадою.
      До замків не підходять знайомі віддавна ключі.

      Телефони мовчать. І без попиту книги залежані.
      Не заварений чай. Бо на крихти розламані дні.
      Вже сутулиться час і вже погляд безмежно збентежений.
      Жовтий колір, на жаль, не пасує у жовтні мені.

      Вже птахи перелітні завбачливо тануть за хмарами.
      Перед вітром безсилі всі довгі пальто і плащі.
      Не блукають алеями ніжно закохані парами.
      Йдуть дощі…
      10.06.2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    129. Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле...
      Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле.
      Ця весна тимчасова, як дим відчайдушних пожеж.
      Пахне вдома зефір і до вази пасують ці кали.
      Нам би бачити світ з висоти пофарбованих веж.

      Нам відведено день. Ця дорога не в’ється без краю.
      Дощ не винен ні в чому. Він тільки змиває гріхи.
      Зігрівається час у ковтку несолодкого чаю.
      Всі слова несказанні, як печиво свіже, крихкі.

      Не збираються гості за вкритими щастям столами.
      Ця трава не докошена навіть без вітру тремтить.
      Нам би квітень щодня щиросердно гримів у тамтами,
      Щоб веселка прорізала грізну містичну блакить.
      28.04.2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    130. Ти ревнуєш мене до іншого...
      Ти ревнуєш мене до іншого
      В тиші вуличній, понеділковій.
      У широкій калюжі відчаю.
      З парасолькою від образ.
      Люди кажуть, що чесні виграші
      Личать справжньому чоловікові,
      Що дві долі навіки вінчані
      Тільки раз.

      Я ревную тебе до іншої
      В шортах вечора оксамитових.
      У мелодіях міста тлінного
      Ані крихти палких надій.
      Люди кажуть, хто прагне більшого –
      Той, як свічка, колись горітиме.
      Для примхливого світу змінного
      Ти не мій.

      Не долаючи вперті сходинки,
      Серед сотень табу і вихорів,
      Ми з тобою – з одного подиху.
      Ми з тобою – в одному вимірі.
      18.05.2012




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    131. Ти чув, як співає знайомою мовою море безкрає...
      Ти чув, як співає знайомою мовою
      море безкрає.
      Виходив під вечір на берег і мріяв
      про диво бездонне.
      Сто двадцять разів пересипавши час
      у широких долонях,
      Ти знав навіть те, чого небо бузкове
      безхмарне не знає.

      Чекав, відриваючи дати разом
      з усіма місяцями.
      І плакав над квітами – тими, що зовсім
      невчасно зів’яли.
      Човнами повз тебе чужi імена
      пропливали зухвало.
      Блукали листи ненаписанi марно,
      усе манiвцями.

      Ти чув, як співає знайомою мовою
      море безкрає…
      15.05.2012




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    132. Допиши два рядки. Хай затихнуть останні трамваї...
      Допиши два рядки.
      Хай затихнуть останні трамваї.
      Гобеленовий шлях нескінченний,
      Немов муліне.
      Після зливи земля пахне літом
      І липовим чаєм.
      Все здається сумним,
      Що було невимовно смішне.

      Повечеряти вдвох,
      Забираючи крихти в долоні.
      Хай прикметам на зло.
      Ці ромашки сухі на столі.
      Наш цукровий сироп –
      Не повіриш – нестерпно солоний.
      Всі великі слова, виявляється,
      Надто малі.

      Допиши два рядки.
      Хай здивуються шафи і штори.
      І статечна сльоза десь зависне
      У складках повік.
      Хай за вікнами дощ
      І липневі дорожні затори.
      Що завершене в строк,
      Залишається з нами навік.
      1.04.2012




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    133. Це в потилицю дихає день, що настане лиш завтра...
      Це в потилицю дихає день,
      Що настане лиш завтра.
      Паперовий літак
      Не здолає оманливу вись.
      Подивись: я прийшла,
      Сподівань несподіваних кварта.
      Невагома, як дим,
      У сьогодні прийшла.
      Подивись.

      Це тримається світ
      За перила махрової долі.
      Всі стонадцять доріг
      Доведуть до фінальних розмов.
      Не відмов. І прийми мого серця
      Бурштиновий колір.
      Все, що взяла у борг,
      Повертаю назад.
      Не відмов.

      Це збуваються сни
      Зі свідомості хворого вчора.
      Не загорнуте в сутінки сонце
      Чекає весни.
      Пригорни. Я прийшла
      Через гори, мости й коридори.
      Щоб сказати «люблю».
      Попри відстань і час.
      Пригорни.
      24.03.2012




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    134. Це останнє вікно, за яким вже не буде тебе...
      Це останнє вікно,
      За яким вже не буде тебе.
      За прогнозами сніг
      Не встигає розтанути вчасно.
      Ця весна не прийде.
      Якщо більше весна не прийде,
      Не вертайся, прошу,
      Мій єдиний, ніколи, нізащо.

      В цьому домі всі шафи
      Зимою наповнені вщент.
      Замість килиму крига
      Встеляє підлогу і стелю.
      Тут замерзли сліди.
      Ці непарні сліди від легенд.
      Посивілі, як сови, папери
      Без слів у фотелі.

      Пересиплеться час
      Кольоровим, як втіха, піском.
      Позолочені квіти не пахнуть
      І в’януть, здається.
      Непомітно прийде
      У шифоновій сукні з бузком
      Ця весна. І до тебе
      Вустами моїми всміхнеться.
      16.03.2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    135. Не стояти на протязі. В синьому одязі тісно...
      Не стояти
      На протязі.
      В синьому одязі
      Тісно.
      Ця кімната
      Вузька
      Нас навмисне
      Звела нанівець.
      Ти сьогодні
      М’яка,
      Як на паску
      Податливе тісто.
      В океані
      Весни
      Нерозгаданий ще
      Острівець.

      Не триматись
      За руки.
      Ці очі
      Під колір
      Сорочки.
      Я ніскільки
      Не млію.
      Та серце,
      Немов молоток.
      Відірвати б
      Ці гудзики,
      Ці недоречні
      Замочки,
      І зробити такий
      Необхідний
      Жагучий ковток.

      Не шукати
      Тебе
      Серед вулиць,
      спіралей і скверів.
      Хай порожня
      Кімната,
      Як скриня,
      Сховає цей гріх.
      Ти сьогодні моя.
      І художник
      Колись
      На папері
      Намалює
      Наш квітень
      І сонця
      Кораловий сміх.
      6.03.2012



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    136. Все буде так, як ти наворожила...
      Все буде так, як ти наворожила.
      Впаде на щастя з рук стара підкова.
      Застигне кров коралова у жилах.
      А знаєш, я на все тепер готова.

      Не до весни у березні березам.
      За білий стан сніги беруть зухвало.
      Мої підбори вторять полонезам.
      Хай до межі невиправдано мало.

      Твій мудрий грак вертається безкрило
      У рідний край. За гілками ялини
      Згорнувся день, який наворожили
      Для Батьківщини.
      5.03.2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    137. На світанку ти пахнеш медом...
      На світанку ти пахнеш медом
      І мускатом, країно омріяна.
      Ніби дівчина з довгими віями,
      Вкрита вірністю замість пледу.

      Не важливо, що дощ грайливий
      Змиє пудру з обличчя вродливого.
      До волосся твого посивілого
      Пригортаюсь, країно мила.

      Оповита квітневим небом,
      Незабутня з дитинства далекого,
      Україна, з піснями й лелеками,
      Пахне медом.
      28.02.2012





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    138. Ти обіцяв не танути весною...
      Ти обіцяв не танути весною.
      У мінус двадцять крига, як із криці.
      Ця заметіль із запахом кориці
      Голубить небо хворою рукою.

      Хвилює сон мережаний укотре.
      На рану ранок дихає морозом.
      Ти обіцяв не гніватись. Прогнози
      Ще не такі безвихідні і мокрі.

      На крок позаду біль. Ця біла вата
      Не залетить в зачинені віконця.
      Ти обіцяв не танути від сонця.
      Суворих зим попереду багато.
      6.02.2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Ти не дякуєш сонцю, бо в січні замерзла ріка...
      Ти не дякуєш сонцю,
      Бо в січні замерзла ріка.
      Не веслує рибалка,
      І чайка зимує у місті.
      Бо присипана сіллю дорога
      Занадто тривка.
      Прилітають в конвертах
      Далеко не радісні вісті.

      Ти не дякуєш небу,
      Бо сніг прилипає до ніг.
      Ще дванадцять хвилин –
      І за рогом – будинок із глини.
      Бо з дитинства знайомий
      Високий бордовий поріг
      Зустрічає, як матір,
      Свого найдорожчого сина.
      19.01.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Зійти на п’єдестал за п’яту спробу...
      Зійти на п’єдестал за п’яту спробу.
      У п’ятницю палатиме не свічка,
      А шкіра – в діамантовій оздобі.
      Вуста, як небезпечна запальничка.

      Тривалістю у вічність ця секунда.
      Візьми мене в шершаву невідомість
      За руку. За провину і огуду.
      Як вітер, у сполохану свідомість,

      Ввійди, не відчуваючи поразки.
      Ці вії не зімкнуться. Обіцяю.
      А вранці, повертаючись у казку,
      Скажи мені зненацька: «Я кохаю».
      15.01.2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Твій друг не знайомить з батьками кохану...
      Твій друг не знайомить
      З батьками кохану.
      І носить навиворіт
      Синю сорочку.
      Життя із долоні
      Бере по шматочку.
      Твій друг любить каву
      Гірку бездоганну.

      А ввечері тихо
      Крадеться навшпиньки
      Крізь площі і сквери
      Безсонного міста
      В жадані обійми –
      Ясні променисті.
      Твій друг до безтями
      Закоханий в Жінку.
      15.01.2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Ти доживеш до сивого серпанку...
      Ти доживеш
      До сивого серпанку
      Не в самоті
      Загорнута у ковдру
      Ця заметіль
      У лютому не гордий
      Чумацький шлях
      Як довге полотно

      Танцює час
      На зморщених фіранках
      Вже не зів’януть лілії
      До літа
      Ти доживеш
      За комір непомітно
      Цукровий сніг
      Летить через вікно

      За скриню сни
      Ховаються до ранку
      Як малюки
      Безпечні у фотелі
      Передчуття
      В цій затишній оселі
      Не в самоті
      Ти п’єш своє вино.
      2.01.2012




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Кілька добрих новин до свята...
      Кілька добрих новин до свята
      У червоній торбині січня
      Принеси в цю простору хату
      Новорічну.

      Відшукай двадцять слів важливих
      У верлібрах старих історій.
      Будуть мрії в морози сиві
      Всі про море.

      Це самотнє горнятко чаю
      Не зігріє зимові щоки.
      Ти приходь. Я тебе чекаю.
      З новим роком!
      22.12.2011




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Не зрікаються вчинків. І правда...
      Не зрікаються вчинків. І правда,
      Як молитва. Вустами дитини
      Ця значна відчайдушна провина,
      Як нечесний ковток лимонаду.
      Не смачний. Повертається вчасно
      Чистий лист без конверту і марки.
      Це як запах міцної заварки.
      Теплий дотик манжетів атласних.
      Чорний кіт. Без ремарок і жартів.
      Зупинився годинник на п’ятій.
      Там зрікаються вчинків затято,
      Де позначене щастя на карті.
      28.11.11



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Сказали, що завтра посилиться вітер...
      Сказали, що завтра посилиться вітер.
      І витиме вовком сполохана пічка.
      Ще дихає димом твоя попільничка,
      Хоча ти курив двісті років тому.

      Як боляче в січні без речень і літер.
      Не гасне ліхтар у під’їзді на сходах.
      Хоча, ти далеко... У хижу негоду
      Так хочеться скинути хвору хандру.

      Сказали, що вкотре посилиться вітер.
      Зашторені спогади стануть на варті.
      Холодна сльоза, що нічого не варта,
      Впаде зі щоки у солону пітьму.
      25.11.11



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Вони не відходять. Бо тиша обрамлена словом...
      Вони не відходять.
      Бо тиша обрамлена словом.
      Так зимно у червні,
      Що ковдра прилипла до ніг…
      Гучним безголоссям,
      Відтінком новим кольоровим
      Впадуть на долоні,
      Зайдуть за знайомий поріг.

      Не зраджують друзі.
      Горять у підсвічниках ясно.
      Якби ще теплішим був червень,
      Якби не сльоза…
      Вони не відходять. Авжеж.
      І з’являється вчасно
      Для друзів моїх
      Ця небесна густа бірюза.
      8.11.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Введи в оману. Буде листопад...
      Введи в оману. Буде листопад,
      Як мокрий слід на сходах від підошви.
      Не зупиняйся. Темряву подовжуй.
      Продовжуй ніч, не вдягнуту в халат.

      Цупка стіна, як свідок таємниць.
      Тут кожна тінь не зайва. За дверима
      Завмерла осінь з хитрими очима
      Смішним клубком без ниток і без спиць.

      Введи в оману. Запахом ялин
      Не осідай на шкірі. Ще не грудень.
      В холодну шибку грубо б’ється будень.
      І стогне час під колесом хвилин.
      5.11.2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Ти приходь не раніше вівторка...
      Ти приходь не раніше вівторка
      У спресовані стіни. Незмінно
      Помовчати. На голі коліна
      Тисне тиша під колір махорки.

      Ти приходь незумисно. Під вечір.
      У сорочці опаловій місто
      Ще не спить. Сумніватися пізно.
      Кожен порух і подих доречний.

      Ти приходь не раніше… Як порох,
      Буде спогад. І примха жіноча
      Неодмінно і вкотре захоче
      Повернути відвертий вівторок.
      17.10.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Не глузуй із приходу жовтня...
      Не глузуй із приходу жовтня.
      Незворотна ця жовта туга.
      Сорок дев’ять листів від друга
      У шухляді лежать. Сьогодні
      Хворий вітер відкриє хвіртку
      У минуле. Знайде на скронях
      Сивину. Випадково зронить
      Дві сльози. І брунатну квітку
      Не зірве. Білоока старість
      Непомітно іде навшпиньках.
      Кажуть, осінь – це літня жінка,
      У якої відняли радість.
      7.10.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. В’язала шарф. Бо сонце в листопаді...
      В’язала шарф. Бо сонце в листопаді,
      Як жовтий сніп. У чоботах із криги
      Іде зима. Від кольору індиго
      Сховався час на верхній балюстраді.

      А мій клубок не зменшується. Завтра
      Ти не прийдеш. На віялі образи
      Чужа сльоза. З оголеної фрази
      Почнеться справжня виправдана правда.

      Хоробрий сніг за вікнами. У танці
      Кружляє сум. Бо спиці аж до неба
      Плетуть цей біль. Бо знаю, замість тебе
      На груди грудень тихо ляже вранці.
      23.09.2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Не обіцяй… Обузою осіла осіння даль...
      Не обіцяй…
      Обузою осіла
      Осіння даль
      І тиснява в трамваї
      Перетече в огуду
      Ця безкрая
      Несамовита
      Гордість і печаль

      Яка сльота…
      Зависло над юрбою
      Медове «Так»
      Із кошиком данешти
      Прийде в твій дім
      Цей вересень
      Нарешті
      Не обіцяти –
      Це хороший знак

      Якщо негода
      Згодиться на змову
      Я скину плащ
      І сукню з крепдешину
      Вдягну для тебе
      Сонця половина
      Засяє знову золотом…
      Не плач.
      7.09.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Перетерпи цей холод. Не судилось...
      Перетерпи цей холод
      Не судилось
      Ділити біль
      Без приводу і правди
      Спізнився крик
      На терцію чи кварту
      І раптом зник

      Така солона темрява
      На дотик
      Шершавий світ
      Невміло гріють руки
      Ці рукавиці
      Бачиш, як розлука
      Збавляє вік

      Ніхто не проти вічності
      У мушлі
      Лежить нутро
      Щоб дихати на волі
      Перетерпи цей холод
      І доволі
      Ти – чоловік.
      23.08.2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Торішнє листя бурими мазками...
      Торішнє листя
      Бурими мазками
      На полотні,
      Де сповідь і причастя
      Сплелись у вузол.
      Вулиця, як щастя,
      В якого крила
      Зрізали колись.

      Звелись мости
      Могутніми руками
      Володар міст
      Розхитує колиску.
      Підходить ніч, як ризик,
      Зовсім близько.
      Свій стелить килим
      Стежкою увись.

      Ще не збулись
      Прогнози і погрози
      Перестороги,
      Вирвані з картини.
      За мирний світ
      І долю України
      Ти помолись.
      12.08.2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Не повертайся. Вересень на сходах...
      Не повертайся.
      Вересень на сходах
      Вже у пальто.
      Бо ночі прохолодні.
      Бо твій вокзал
      Очікує на потяг.
      І поки час завмер
      На голих стінах,

      Вирує світ.
      Крізь морок і негоду
      Ти поспішив
      У змучене сьогодні
      Без перешкод.
      Бо вересень. І одяг,
      Немов майстерно
      Вдягнута провина.

      Не повертайся.
      Буде ще на ганку
      Відлуння кроків –
      Тільки незнайоме.
      Ще хтось відкриє
      Атласну фіранку
      І тихо скаже:
      «Мила, я вже вдома».
      7.08.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Відведи цю біду від дверей...
      Відведи цю біду від дверей.
      Від людей, що надіями повні.
      Все одно буде злива і повінь.
      Цей безладний тепер корабель

      Не пливе. Крізь вельветовий дим
      Ще лунають схвильовані кроки.
      Все одно будуть плечі і щоки.
      Цей до болю незграбний інтим

      Не зітре запізнілу вину.
      Від біди не врятує утома.
      Все одно буде стежка додому –
      Крізь цю прокляту
      хижу
      війну.
      30.07.2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Тіні ходять у капцях зношених...
      Тіні ходять у капцях зношених.
      Там, за шибками, небо з бісеру.
      Хтось збиває образи міксером.
      Ще до вересня двадцять днів.

      Ще танцює трава нескошена.
      Ніч убралась в сорочку вишиту.
      Хтось знайшов у кутку залишену
      Жовту книгу – без дат і слів.

      Знову тіні у дім запрошені.
      Тут, на стелі, оселя поглядів.
      Хтось ніколи не бачив опадів.
      Дев’ятнадцять лишилось днів.
      22.07.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Після теплих слідів штилю...
      Після теплих слідів штилю
      Буде шторм. Не засне море.
      Не знесуть горизонт хвилі.
      Стане небо напівхворе.

      Відчайдушно порве вітер
      Всі вітрила. На жаль, зовсім
      На воді не ростуть квіти.
      Ця прозора легка осінь

      Недосяжна. На крик чайки
      Не зважають. Відтак, скоро
      Буде шторм. І густі ранки
      Вже без сонця ввійдуть в море.
      14.07.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Хай буде дим. Це вогнище доречне...
      Хай буде дим.
      Це вогнище доречне.
      Цнотливий хмиз
      і вісім сірників.
      Візьми в кулак –
      брутально і безпечно.
      Мої слова –
      на тисячі шматків.

      Моє палке,
      податливе і хтиве
      це тепле тіло
      витримає шквал.
      Хай буде дощ.
      І вітер полохливий.
      Вологих вуст
      напружений овал.

      Безсонний світ.
      Як гірко пахне осінь.
      Безглуздий зміст
      беззахисних рядків.
      Хай будеш ти –
      розгублений і босий,
      Без сірників.
      1.07.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Ці квіти ваблять. Майже бездоганні...
      Ці квіти ваблять. Майже бездоганні
      Твої долоні. Злива і знемога.
      Зникає світ у мареві дороги.
      Не відпускай. Тримай біля порога.
      Придумай привід – спритно, як завжди.

      Нехай слова безладні і спонтанні.
      Не листопад, а холодно і мляво.
      В твоїх очах спалахує заграва.
      Я заграю – невпевнено, невдало.
      І ти говориш стишено: «Не йди»...

      Стікає ніч бурштиновим туманом.
      Така доречна видалась погода.
      Тутешня осінь віддано-волога.
      Я вже стою в плащі біля порога…
      Придумай привід – вдало, як завжди.
      25.06.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Не виправдовуй. Темрява не бреше...
      Не виправдовуй.
      Темрява не бреше.
      Бракує жестів.
      Жаляться слова.
      Так буде легше.
      Тільки якнайменше
      Лишилось сил,
      Не множених на два.

      Великі справи
      Робляться неспішно.
      Сповитий сон
      Посопує в кутку.
      Ти можеш ніжно.
      Тільки трохи смішно,
      Що я сиджу
      В терновому вінку.

      Не виправдовуй.
      Крутиться твій глобус.
      Глобальний ризик
      Вибухне в мені.
      Нерівний голос.
      Їде наш автобус.
      І мерехтять здивовані вогні.
      19.06.2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Мені на користь цей лискучий листопад...
      Мені на користь
      Цей лискучий листопад.
      Чотири колеса
      По зніченій бруківці.
      Яка різниця,
      Що вертатися назад –
      Це на біду.
      Вчепилось небо за асфальт.
      І непокорою
      Наповнене по вінця.

      Мені не личить
      Екзальтована нудьга.
      Червоне око світлофора –
      Для сміливців.
      Яка різниця,
      Що оголена нога
      Відчула сніг.
      І починається пурга.
      А я одягнена
      В шифонову спідницю.

      Мені потрібна
      Ця напружена пітьма.
      Прийти до тями,
      Перекресливши дрібниці.
      Так непомітно
      Починається зима
      Крізь листопад.
      Я повертаюся сама.
      І в’ється туга
      По засніженій бруківці.
      11.06.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Я повернусь. Чекай мене сумлінно...
      Я повернусь.
      Чекай мене сумлінно.
      Якщо загуснуть
      Чорні акварелі,
      Я прибіжу.
      І місяць неодмінно
      Янтарний мед
      У жмені піднесе.

      Затихне світ
      Всього на півхвилини.
      Коли погаснуть
      Вогники в оселях,
      Я повернусь.
      Повільно по драбині
      Спущу на землю
      Вірності есе.

      Переступлю пунктири
      І в долоні
      Тобі впаду.
      Гаряча і незнана.
      -Де ти була весь день,
      Моя кохана?
      Сховаю в ніч
      Схвильоване лице.
      17.05.2011




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Коли мовчать володарі державні...
      Коли мовчать
      Володарі державні,
      Топчу не ряст,
      А гречку дефіцитну.
      Візьміть мене –
      Привабливу і спритну
      Під свій арешт
      Нехитро і негайно.

      Нехай горить
      Бензин і нерухомість.
      І все вирує
      Збурено-сердито.
      Візьміть мене –
      У сукні з оксамиту.
      Крізь цю легку
      Ошатну невагомість.

      Якби ми всі
      Прокинулись не завтра,
      Зійшов би час
      Із рейок застороги.
      А поки рівно
      Ходимо під Богом.
      Візьміть мене –
      Чи я того не варта?
      6.06.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Снідає червень пилом...
      Снідає червень пилом.
      Знову жує без міри.
      Знаєш, сьогодні вкотре
      Буде спекотно й душно.
      Хочеш, я стану зліва,
      В темний куток квартири.
      Просто палке і мокре
      Тіло сховати мушу.
      Перелистай цю книгу.
      Там я – лише сторінка.
      Тільки яка щаслива
      Жінка, коли жадана.
      Знати б, яку інтригу
      Знову готує літо.
      Зраджує червню вітер.
      Рано на серці рана.
      4.06.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Мовчати не повинні ці вуста...
      Мовчати не повинні ці вуста.
      Скажи бодай півслова наостанок.
      Хай музика завбачливо проста.
      І сонце не чіпляється за ганок.

      Якби ти був навіяний дощем.
      Ілюзія безбарвна і не вічна.
      Хай болісно розірвано тандем
      І присмак залишається гірчичний.

      Скажи бодай півслова. І лети.
      Готова я почути що завгодно.
      Крізь вікна вириваються вітри.
      І ти мовчиш
      Сумлінно
      Прохолодно.
      27.05.2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Спинити рух трамваїв і вокзалів...
      Спинити рух трамваїв і вокзалів
      На півжиття. І пішки – поза світ.
      Крізь темряви холодні вертикалі.
      До тебе не торкнутися… Привіт.

      Привіт. Мені не спиться двісті років.
      Якби сюди канапу і свічу.
      І музику твоїх солоних кроків.
      І жовту, ніби сонце, аличу.

      Якби мого життя горизонталі
      Занурити у чисту площину.
      Щоб вирвати молекули печалі.
      Щоб визнати невігласну вину.
      24.05.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Ти прийдеш
      Ти прийдеш у краватці літа.
      Ненадовго. Цей теплий ранок.
      Сонний спокій тече крізь вікна.
      Синій обрій так спритно тане.

      Ти зайдеш через двері тихо.
      Заплетеш в мої коси липень.
      Ця коротка жадана втіха
      До прозорої блузки липне.

      Ти прийдеш. Я рахую кроки.
      Запах квітів і смак черешні.
      Свіже сонце надуло щоки.
      -Ну привіт. Я прийшов нарешті…





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Перемісти на сходинку мій сумнів...
      Перемісти на сходинку
      Мій сумнів.
      Сирий під’їзд не свідок.
      Тільки знак.
      І ніби так
      Безпечно і бездумно,
      Крізь суєту,
      Затиснуту в кулак,
      Через вікно
      Прочинене прозоре
      На голу спину
      Сяде чорний грак.
      Містичний птах
      Моєї непокори.
      Брудна любов
      Вибаглива на смак.
      15.05.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Вдягни манто. Так холодно і сніжно...
      Вдягни манто. Так холодно і сніжно.
      Не застудись. На вулиці пурга.
      Ти не дивись сполохано і ніжно.
      В останній раз ця вимушена гра.

      Вже через мить – омріяна свобода.
      Не зволікай. Усьому свій кінець.
      Вдягни манто. Поглянь, яка негода.
      В останній раз ця стежка навпростець.

      Стара зима. Незатишно в кімнаті.
      На моніторі – спалахи від бра.
      Ти вже пішла?.. А я хотів сказати:
      «Вдягни манто. На вулиці пурга».
      8.05.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Ще стільки слів. А ранок лиже шибку...
      Ще стільки слів. А ранок лиже шибку.
      Цей циферблат без стрілок. Мимохіть.
      Твоє плече торкається до литки
      І босий гріх вже липне до воріт.

      Ще стільки хвиль. А вітер навіжений.
      Ці стіни-свідки кольору води.
      Твоїм волоссям пахнуть хризантеми.
      І червень чари сіє, як завжди.

      Ще стільки див. А сонце пестить небо.
      Ця мить, як спалах. Спалені рядки.
      Моє життя на відстані до тебе.
      І циферблат без стрілок – на віки.
      22.04.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Я не вірю. Мовчіть, прикмети...
      Я не вірю. Мовчіть, прикмети.
      Ген за обрієм спить світило.
      Ти далеко від мене… Де ти?
      Ой, шукати уже несила.

      Запізнилась на кварту січня.
      Замело всі доріжки в полі.
      Ось тепер я твоя колишня…
      Ой, для чого мені ця воля?

      Я не вірю. Мовчіть, прикмети.
      Прокидайся, світило сиве.
      Буду жити. Агов, поети!
      Хочу жити лише щасливо.
      17.04.2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Почни з абзацу. Поїздом у квітень...
      Почни з абзацу. Поїздом у квітень.
      Сумлінний рейс. Вже придбано квитки.
      Сумнівний сум. І ці весняні квіти.
      І це тепло від рідної руки.

      Ритмічний рух. Мовчання дріб’язкове.
      Нервовий жест. Валізи без речей.
      І цей мотив приречено чудовий.
      І це купе без вікон і людей.

      Не буде вальсу. Тільки наші тіні
      Зімкнуться в коло. Стануть між рядків.
      Ці дві навіки рівні половини.
      Ця увертюра грішних почуттів.
      26.03.2011




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. На пероні стоїш у капцях...
      На пероні стоїш у капцях.
      Смужка диму і мій потяг.
      -Ну, чому ти мовчиш? Прощайся…
      Цей нестерпно тісний одяг.

      Ці валізи такі тут зайві.
      Гріє сонце твої груди.
      Це незграбне липневе сяйво.
      Довга стрічка доріг всюди.

      -Ну, прощайся…
      А там, у горах
      На вершинах лежить крига.
      -Не сумуй. Я приїду скоро,
      Не відкрита моя книго.
      5.03.2011



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Зім’ятий шарф. Як тихо ниє рана...
      Зім’ятий шарф.
      Як тихо ниє рана.
      Тупцює кіт.
      До ранку –
      П’ять годин.
      Твоя рука –
      Холодна
      І жадана.
      Моя нудьга
      Під зморшками
      Гардин.

      Кипить вода.
      На кухні
      В’ється квітень.
      -Тобi болить?
      У шибки
      Б’ється дощ.
      Сліпа любов
      Приречена
      Боліти.

      І я також…
      20.02.2011




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Збираю сни в незграбний оберемок...
      Збираю сни
      В незграбний оберемок.
      -Заходь на чай.
      Як порох, твій поріг.
      Зухвалий смак
      Розгорнутих цукерок.
      Як недоречно
      В березні йде сніг.

      -Ти знов сумна...
      Поволі гасне будень.
      Порочний тенор
      Тягне мотузок.
      Уп’явся час
      У неприкриті груди.
      -Заходь на чай.
      …Хоча би на ковток.
      9.02.2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Ковток жаги в твоєму надвечір’ї...

      Ковток жаги
      В твоєму надвечір’ї.
      Як мало слів.
      А лютий, як тоді,
      Розносить сніг
      Шматками на подвір’я.
      І тане час,
      Чи цукор, у воді.

      Тремтять вуста
      І штори у кімнаті.
      -Ну, як живеш?
      Похитується бра.
      Шумить шансон,
      Що важко розібрати
      Старий мотив.
      -Мабуть, мені пора…

      Коротка мить
      Живого надвечір’я.
      Так мало слів.
      І знову, як тоді,
      Вона іде –
      Із дому, на подвір’я.
      Іде у вічність –
      Вкотре
      Назавжди…
      2.02.2011




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Можна стати на мить небом...
      Можна стати на мить небом
      З необачно м’яким тілом
      Мати біле сукно з вати
      Вкрити ватманом світ змін

      Під широким шатром пилу
      Досі плачуть старі верби
      Невідомі слова й дати
      Невагомих думок плин

      Хочу стати твоїм небом
      До колін у вбранні з вати
      Зверху видно усі вади
      Наших жестів густа тінь.
      11.01.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. -Де ти зараз, моя невірна?..
      -Де ти зараз, моя невірна?
      Ходять потяги в край забутий.
      Горда совість лежить на спині.
      Догорає свіча бажань.

      Біля прірви життя – покірно,
      Посивіло зітхає грудень.
      Де ти зараз, моя єдина?
      Як живеш в суєті блукань?

      -Наші долі занадто поряд.
      Два будинки стоять напроти.
      За дверима тремтять сніжинки.
      То зникають, то липнуть знов.

      Біля прірви життя – твій погляд.
      Твій далекий, як спогад, дотик.
      Я твоя непокірна жінка.
      Я остання твоя любов.
      25.12.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Я не чую зітхань осінніх...
      Я не чую зітхань осінніх
      Тисне груди грудневий біль
      Рафінадні твої прозріння
      Грудка тиші на смак, як сіль

      Цілу ніч ходять сни навшпиньки
      Наші шибки з вітражним склом
      Колять пальці шипи і шпильки
      Кальки слів за пустим столом

      Без пропорцій свята і будні
      Бурий колір старих шпалер
      Ну, привіт, галасливий грудень
      Я навіки твоя тепер.
      28.11.10



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Наші фарби густі сьогодні...
      Наші фарби густі сьогодні.
      Віртуозно скрипить підлога.
      Через двадцять хвилин безодні
      Буде повний хаос і крик.

      Там, де осінь, завжди волого.
      Наші руки і рухи модні.
      Рандеву нескінченно довге
      Хай триватиме цілий вік.

      Без білизни бузковий вечір.
      Наша спільна до снів дорога.
      Ці парфуми такі доречні.
      Завтра випаде перший сніг.
      10.11.2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. В цьому домі дверей немає...
      В цьому домі дверей немає.
      Через дах, щоб до неба ближче,
      Ти заходь на горнятко чаю.
      Поговоримо ні про що.

      Я давно вже тебе чекаю.
      Любить грудень моє горище.
      Там, де голуби роблять пари,
      Відкривається це вікно.

      За фіранками вже світає.
      Сонне сонце крадеться вище.
      Парний номер твого трамваю
      Не знаходить своє депо…
      29.10.10



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Я не змінюю темп жовтня...
      Я не змінюю темп жовтня.
      Жодних ігор, інтриг, рамок.
      Рафінований світ зовні,
      Ніби сірий сирий замок.

      Цей холодний сироп зливи
      Не втамує мою втому.
      Наші рухи такі хтиві,
      Як голодні витки грому.

      Цей прозорий костюм вітру
      Не пасує моїм вчинкам.
      Носить осінь прості титри,
      Ніби мудра стара жінка.
      4.10.2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Через серпень іду в сутінки...
      Через серпень іду в сутінки
      Я злякала тебе правдою
      Голос спеки такий вкрадливий
      Завтра буде новий штиль

      Вже не діють старі збудники
      Я неспритно тебе звабила
      Ця нав’язлива гра в правила
      Цей кумедний тепер біль

      Через серпень іду в сутінки
      Серпантином думок крадених
      Ця розмова для нас праведних
      Завтра знову новий штиль.
      10.08.2010



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Знову час витікає крізь пальці...
      Знову час витікає крізь пальці.
      Не лякайся. Це просто вимога.
      У химерному світі абстракцій
      Не буває завбачених див.

      За законами мудрого Бога,
      Окрім солі, є цукор на таці.
      Окрім тернів, є чиста дорога.
      Крім мінору – мажорний мотив.

      Знову час витікає крізь пальці,
      Розділяючи щастя на крихти.
      Безпідставно за втраченим бігти.
      Не буває завбачених див.
      16.07.2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Барбарисовий смак правди...
      Барбарисовий смак правди
      Я заснула в руках липня
      Ця безвітряна гра в нарди
      До очей і думок липне

      До барвистих ідей світу
      Струменіє твоя мова
      Це весільне вбрання літа
      Хоч б/у, та завжди чудове

      Лоскотати чужі нерви
      Не вирішує час істин
      Ця планета в моїх перлах
      Відбиває швидкі твісти.
      8.06.2010



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Якби ми опинилися вдвох...
      Якби ми опинилися вдвох
      У кімнаті з надійним замком,
      На шпалерах з квітучим бузком
      Наші тіні б до ранку тремтіли.

      Ми б пірнули в оранжевий смог
      Через сітку двозначних розмов.
      Крізь кватирку – у тишу дібров
      Разом з леготом ми б полетіли.

      Знявши одяг, як вату із хмар,
      Ми б кружляли в танку відверто.
      І писали дзвінкі лібрето
      Наші змучені в сальсі тіла.

      Якби ми опинились удвох…
      19.05.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Ти мене розбуди рано...
      Ти мене розбуди рано
      Ще тремтять ліхтарі сонні
      Казка міста мого в каштанах
      Гама всіх кольорів весни

      Білий цвіт на твоїх скронях
      Ніби сніг із долонь травня
      Пальці вітру такі солоні
      Тембр вулиці – голосний

      Ти мене розбуди рано
      У містичну росу будня
      Місто спалахів ще безлюдне
      Гавань спілих надій весни.
      19.05.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Ти невчасно пірнув у травень...
      Ти невчасно пірнув у травень
      Поміж білих дерев вітер
      Оксамитовий шлях віри
      Позолота німих слів

      Я така, як завжди, щира
      Я ще маю на вірність право
      Тільки там, де в шипах квіти
      Півлюбові і нас “пів”

      Ти невчасно пірнув у трави
      Між рядків перемін світу
      Запізнілий конверт літа
      З побажанням ясних днів
      13.04.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Знову небо лягло в сумку...
      Знову небо лягло в сумку
      Сумно в білому йти в холод
      У мережаний спів ранку
      У прозору, як сон, росу

      Зачепити виток звуку
      За тонкий парапет ганку
      За не схоже на сніг соло
      За містичну твою красу

      Знову небо лягло в сумку
      Налякати мою втому
      Сумно в холод іти з дому
      Щоб шукати нову весну.
      12.04.2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Ти чекав? Я прийшла у квітень...
      Ти чекав? Я прийшла у квітень.
      На високих підборах вечір.
      На приборах з фарфору квіти.
      Ці мімози такі доречні.

      Ти чекав. Я вдягла безсоння.
      Без білизни – на голе тіло.
      Щоб лимонним твоїм долоням
      Ще сильніше мене кортіло.

      Ще міцніше тримались пазли.
      Мерехтіли на стінах тіні.
      І турботи, як лампи, гасли
      Під густий монолог полину.
      12.03.2010





      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.15 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Знали стіни мою історію...
      Знали стіни мою історію.
      В синіх килимах холод плив.
      І звивались в німій агонії
      На віконницях крапки злив.

      Шепотілися мідні дзвоники.
      В кранах тихо текла вода.
      І дивилася з фото скромно так
      Мила мама – ще молода.

      Знали стіни – і вже не квапились.
      В синіх човниках холод плив.
      І любов, що колись тут трапилась,
      Огортав сивобровий пил.
      26.02.2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Відшліфовані грані спогадів...
      Відшліфовані грані спогадів.
      А на дротиках часу – голуби
      Воркітливо сидять парами.
      Зустрічають свій перший сніг.

      В’яже грудень на спицях холоду.
      І ховає мороз бороду
      Від людей та авто з фарами.
      Від рулонів слизьких доріг.

      А на гудзиках неба – прочерки
      Ставить вітер кривим почерком.
      Сліплять очі вогні марева
      І дитячий дзвінкий сміх.
      17.02.2010



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Паперовий літак
      В матіолову ніч – паперовий літак
      Це тендітний рубіж між нами
      Це малиновий час переможних атак
      Як сміливий ривок цунамі

      Із абзацу – життя. У смарагдовий край
      Всі пароми пливуть на південь
      Всі сполохані сни – крізь опаловий плай
      В неозорий, як щастя, ливень

      В серпантинову ніч – соловейковий спів.
      Як пропущений крок між нами
      Як прозора стіна, діалог між рядків
      З паперовими літаками.
      2.02.2010




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Божевільний клубок
      В божевільний клубок
      За плечима розмов
      Заховалися гострі спиці
      Небезпечний ривок
      Наші губи у кров
      Нам навіки тепер не спиться
      Наші руки в замок
      Позолочений шовк
      Переплавлений біль бажання
      За плечима розмов
      Божевільний клубок
      Здичавілий моток кохання.
      5.01.2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Випити світ із трубочки...
      Випити світ із трубочки
      Змучене соло вересня
      Збуджені кроки вулички
      Змочений келих хенесі.

      Випити світ по крапельці
      Вилиті з бронзи сутінки
      Вибух моєї матриці
      Вимір живої сутності.

      Випити світ приречено
      Спрагло вертати втрачене
      Стишеним звуком вечора
      Сипати сіль пробачення.
      6.12.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Матове світло на панцирях вулиці...
      Матове світло
      На панцирях вулиці
      Плани руйнуються
      Пальцями паніки
      Пещені грані
      Принадної пані
      Китиці правди
      В загоєні рани
      Місто читає газети останні
      Холодно знати, що світ бездоганний
      Ллється крізь шпарки бетонних руїн.

      Руни кружляють
      В магічному колесі
      В тихому голосі
      Натяки й наміри
      Небо ногами
      Гримить у тамтами
      З ринви стікають
      Потоки реклами
      Повінь танцює за руки з вітрами
      Холодно знати, що світ бездоганний
      Втоплений в мареві зношених змін.
      21.11.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Заховались від шалу в простинь...
      Заховались від шалу в простинь
      Запізнілі зізнання в прозі
      У багряних панчохах осінь
      Пише казку на двох одну.

      Я і досі вплітаю в коси
      Запах слів і нічних морозів
      Скрегіт снів на твоїй підлозі
      Всі прощання і всі “люблю”.

      Запізнілі зізнання в прозі
      Заховались від шалу в простинь
      Наш останній нервовий постріл
      У голодну густу пітьму.
      9.11.09



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    60. Ти навмисне закрив вікна...
      Ти навмисне закрив вікна
      Не віддати мене вітру
      Ця спокуслива гра світла
      Смужки тиші в густий дим

      Ти заходиш в мої титри
      У кімнаті на півсвіту
      Цей спекотний мотив флірту
      В голий вечір блідий грим

      Ти навмисне відкрив вікна
      Розділити мене з вітром
      Цей солодкий етюд літа
      Насолода у твій дім.
      27.10.09




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    61. У прокурених зморшках гардин...
      У прокурених зморшках гардин
      Нас немає. Ми тіні на ліжку.
      Повідомили в службі новин:
      Залишилося жити ще трішки.

      Не смакує вініловий чай.
      Час прощати приватні образи.
      І тягнути розмите “прощай”
      До наступного – кращого разу.

      Нас немає. Мовчить камертон.
      Дві зими через замкнуті двері.
      Дві руки під широким крилом.
      І “Тhe end” на відрізку паперу.
      7.10.09



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Травнем вриваєшся в ранок поранений...
      Травнем вриваєшся
      В ранок поранений
      Простір порізаний
      Стрічками-стрілами
      Непередбачені
      Ігри і правила
      Голос захриплий
      Із шалика білого.

      Круглі печатки
      Нерівні параболи
      Грубі параметри
      Формули-фокуси
      В ситій кав’ярні
      Контрасно-приваблива
      Чорна перчинка
      На тілі морозива.

      Чиста сторінка
      Продовження повісті
      Перевантаження
      Мозку і намірів
      Через півсерця
      Проходиш
      Щоб повністю
      Травнем ввірватись
      У ранок поранений.
      14.09.09



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    63. Без галасу
      Зникну без галасу
      Без передбачення
      Чари розчавлю
      Залізними шпильками
      Зайвим квитком
      Без вини і пробачення
      Вірно повіюсь
      За хворими хвіртками
      Жовтими комами
      Буду безболісно
      Мріяти й дихати
      Іншими пазлами
      Навіть без серця
      Я звикну і впораюсь
      Зникну для тебе
      від тебе
      без галасу.
      12.09.2009



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Шлях передчасної осені
      Шлях передчасної осені
      В’ється шовковими нитками.
      Небо ногами босими
      Борсає хмари злі.

      Сонце моїми литками
      Грає у спритний боулінг.
      З’єднані спільним подихом
      Бризги думок на склі.

      Шлях передчасної осені
      В’ється під крилами Боїнга.
      Небо, що прагне подвигу,
      Тягнеться до землі.
      6.09.09




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Дивитись, як ти ідеш...
      Дивитись, як ти ідеш
      Збиваючи кеглі мештами
      Рахуючи вголос сходинки
      Підвищений тиск. Все
      Поставлю на кон зрештою
      Три крапки (або родимки)
      Руками візьму голими
      Безмежність чужих мереж
      Дивитись, як ти ідеш
      Знімаючи з тіла пікселі
      Награвшись моїми кліпсами
      З вершками смачне глясе.
      6.08.09




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    66. За Київським часом
      Заштопана осінь
      За Київським часом.
      За ширмою слів
      Кілометри доріг.
      У замшевих шортах
      Провина. Образа
      Безвільно стає на поріг.

      За Київським часом
      Відходить мій поїзд.
      За шторкою шибку
      Обстрілює сніг.
      За скреготом рейок
      Застуджений голос:
      -Пробач. Я не встиг…
      25.07.09




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Море випило літр пива...
      Море випило літр пива.
      Я без одягу в п’яну піну
      З модним пірсінгом на пупочку
      Просто з пірсу стрибаю вниз.

      Полохлива і хтива хвиля
      Лиже стегна мої і спину,
      Потрапляє в усі куточки,
      Розриває мільйоном бризг.

      Море випило літр пива.
      Я без одягу в п’яній піні
      Задоволена і щаслива.
      Мій вологий гіркий каприз.
      17.07.09



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Крізь порцелянові двері...
      Крізь порцелянові двері
      Ходять у капцях протяги.
      Свіжа гуаш на папері.
      Пальці твої невпевнено
      В ніч проводжають потяги.

      Червень червоним черевом
      Тихо штовхає у спину.
      Стиглі черешні в пелені.
      Завтра ти будеш впевнений:
      Літо
      Знайшло
      Україну.
      3.06.09



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Ані слова. Сповиті в тиші...
      Ані слова.
      Сповиті в тиші
      Силуети,
      Сонети,
      Свічки.
      І повільно,
      Безвільно,
      Ближче –
      До чола,
      До крила,
      До щоки.

      До вологої крапки
      В тексті.
      Крізь обставини,
      Двері,
      Замки.
      Тільки натяком,
      Знаком,
      Жестом -
      До очей,
      До грудей,
      До щоки.
      24.05.09



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. У кишені несеш листопад...
      У кишені несеш листопад.
      Двадцять дев’ять осінніх запахів,
      Небезпечних багряних спалахів,
      Розпашілий від зливи сад.

      Стигле місто в калюжах площ,
      Скрегіт вулиць і лиск асфальтовий,
      Мерехтіння машин контральтових,
      На дефіси подібний дощ.

      І вологу прозорість сліз.
      Двадцять дев’ять конвертів з марками,
      Відчайдушні світлини з рамками
      В листопад листоноша ніс.
      22.05.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Не боїться застуди вітер...
      Не боїться застуди вітер.
      Несвідомо ти палиш вечір.
      Сигарета в тремтячих пальцях.
      Кільця диму в кінець зими.

      В наших файлах немає літер.
      Тільки звуки під колір вальсу.
      Спраглі губи у голі плечі.
      Бурі будні в химерні сни.

      Не боїться застуди вітер.
      Вірним бути йому не личить.
      Цукор-сніг у бліде обличчя.
      Келих сонця в руках весни.
      6.04.09



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    72. Ти обираєш втечу...
      Ти обираєш втечу.
      Ліктями просто в квітень.
      Лілії у волоссі
      Труять думки про ніч.
      Ніби засмаглі плечі,
      Всі ліхтарі без світла.
      Тільки тобі і досі
      Душно від слова «ні».
      Ти обираєш втечу.
      Чоботом в чорну землю.
      Все, що чекав, збулося.
      Сумно твоїй весні.
      3.03.09



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    73. Подавай мені знаки...
      Подавай мені знаки
      Інколи
      Я носитиму німб
      Ніби-то
      Білі бантики в косах
      Німфетки
      Я сміятися буду
      Дзвінко так
      Через розріз очей
      Міг би ти
      Не знайти під чужим
      Іменем
      Нівельований час
      Інеєм
      Вкрито сотні доріг
      Тільки ще
      Ти не дав мені знак…
      17.02.09




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Залишайся зі мною. Ніч...
      Залишайся зі мною. Ніч.
      Барельєфи твоїх гардин.
      Барабани осінніх злив.
      Недосказані крихти слів.
      Недороблені стоси справ.
      Міліарди відмов-причин.
      Залишайся зі мною в ніч.
      Триста двадцять п’янких хвилин.
      Вісім кроків до забуття.
      Міріади дрібних зірок.
      Білі щоки сліпих свічок.
      Тепла тиша твоїх картин.
      Залишайся зі мною.
      Ніч…
      30.01.09



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Зима танцювала в балетках...
      Зима танцювала в балетках.
      Кружляла у вихорі-грудні,
      Шуміла у віхолі грубій.
      Невтомна, як нежить, зима.

      Сніжком присипала принадно
      Манливі із мармуру груди,
      Кокетливі бантики-губи.
      Солодким, як пудра, сніжком.

      Зима по-цнотливому чисто
      Ступала в балетках усюди.
      І в місті шепталися люди,
      Що схожа на казку зима.
      29.12.08





      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Головою в туман, я далеко не йду...
      Головою в туман,
      Я далеко не йду.
      Я маленька,
      Як твій мізинець.
      Я сховала в кулак
      Велетенську нудьгу,
      Як останній тобі гостинець.
      Як загублений смак.
      Я безмежна, як дим,
      Як пісок, що танцює з часом.
      Небезпечний дурман.
      Ти так близько не йди.
      Ти приходь
      Іншим разом.
      8.12.08.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    77. Пригощаєш мене бісквітом...
      Пригощаєш мене бісквітом,
      Все до крихти,
      До млості в тілі,
      До знемоги
      Кладеш у ротик
      Ароматний пісок ванілі.
      Пучки пальців
      Тримають тортик,
      Прокрадаються через одяг
      До плечей,
      До грудей
      І нижче,
      Де ховається мій животик,
      Що наївся твоїм бісквітом.
      3.12.08.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Бабине літо
      Місяць, вагітний мріями,
      Б’ється чолом у шибку.
      Вітер махає віялом,
      Кліпає осінь віями,
      Їсть шоколадну плитку.

      Стелиться стежка стелею,
      Сипляться сни крізь сито.
      Стіл листопадом встелений.
      Тиша дрімає в келиху.
      Бабине
      Літо.
      13.11.08



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Небо в твоїх джинсах...
      Небо в твоїх джинсах
      Хоче мене звабити.
      Через гріхи Гамлета
      Плями в моїх віршах.

      В сонця твої брови,
      Навіть щетина з променів.
      Через рядок споминів
      Буду на все готова.

      Вітер твоїм жестом
      Рветься в мої прочерки.
      Небо чужим почерком
      Править мої тексти.
      24.10.08



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    80. Місто засмагло в солярії...
      Місто
      Засмагло
      В солярії.
      Шкіра без крему тонального
      Пахне бензином і гравієм.
      Липне попса із динаміків
      До шкіряних чобітків.

      Контури тіла овального
      Зміями вулиць розбавлені.
      Вечір зі смаком рогаликів
      Грішної плоті позбавлений.
      Місто
      Твоїх
      Почуттів.
      23.10.08



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Прокрадаєшся впевнено нижче...
      Прокрадаєшся
      Впевнено
      Нижче –
      До сідниць,
      До колін,
      До п’яток.
      Намагаєшся
      Якнайсильніше
      І без спротиву
      Просто
      Взяти.
      Відриваєш
      Шматочками
      Тіло –
      Небезпечно,
      Свавільно,
      Грубо.
      Щоб звивалася,
      Щоб захотіла –
      У сідниці,
      В коліна,
      В губи.
      20.10.08



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    82. Приземлено просто...
      Приземлено
      Просто
      Приємно
      Принадно
      Палю
      Папіросу
      Під колір
      Помади
      Прониклива
      Поза
      Підступна
      Погорда
      Позбавлена
      Правди
      Примхлива
      Погода
      Призначена
      Помста
      Присуджена
      Плата
      Пророча
      Промова
      Примарна
      Порада.
      20.10.08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Твоя неприсутність не діє на нерви...
      Твоя неприсутність
      Не діє на нерви.
      Я знову спокійно
      Кришу конфеті.
      Пливу невагомо,
      Як хмара химерна.
      Читаю в журналах
      Рекламні статті.

      Вікно монітора
      Порожнє тобою.
      В пустому офлайні
      Смокчу карамель.
      Стаю безперечно
      Безпечно німою.
      Як біла пігулка,
      Як чорна пастель.

      Твоя неприступність
      Присутня у всьому –
      В моїй косметичці,
      В панчохах, у снах.
      Пристойна принадність
      Набила оскому.
      Вже більше не можу.
      Пробач. Їде дах.
      24.09.08



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.19 | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Робиш послугу – не без спротиву...
      Робиш послугу –
      Не без спротиву.
      Ніби спробу
      Мого осягнення.
      Небезпечно-свавільне
      Прагнення –
      Зупинити
      Циклічність змін.

      В рафіновану тишу
      Пробую
      Недодати
      Краплину правила.
      Повертаю тебе
      Неправильним –
      Гіршим чином
      Твоїх сторін.
      11.09.08



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    85. В найдовшому слові сховала свій сором...
      В найдовшому слові
      Сховала свій сором.
      Як іспит на вірність,
      Ця збуджена мить.
      Оздоблене серце
      Розкішним декором,
      Тверде, наче камінь,
      Уже не болить.

      Звивається тіло
      Від муки, від злуки.
      Лягає на груди
      М’який оксамит.
      П’яніє повітря.
      А руки розлуки
      Уже обіймають
      Наш зраджений світ…
      7.09.08



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Ти не бачив мене такою
      Ти не бачив мене такою:
      Зі спітнілих шматочків хмари
      Я пошила собі спідницю.
      Замість блузки вдягнула небо.
      І пішла на краєчок літа,
      Щоб не згаснула спека дня.

      Ти не бачив мене такою:
      У віночку із чорнобривців
      Я вдихала безмовність жита.
      Посміхалась сама до себе.
      І зривала магічні трави,
      Щоб забути
      Твоє
      Ім’я.
      15.08.08.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    87. Вмиваюсь водою з крану...
      Вмиваюсь водою з крану.
      Холодне, як лід, безсилля.
      Безсилий, як вечір, холод.
      Хитка у зими хода.

      Втираю безсоння в рану.
      Я рано свій сніг зносила.
      Зносився мій час зарано.
      Із глуздом одна біда.

      В густому клубку туману
      Безсилий, як розпач, холод.
      Холодне, як скло, безсилля.
      Із крану тече вода…
      25.07.08



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Врівноважена добрим вчинком...
      Врівноважена добрим вчинком,
      П’ю кефір із пакета на ніч.
      Заїдаю безсонням сірим.
      Завтра знову прогавлю дощ.

      Кажуть, плями змиває “Ваніш”.
      Може, бруд із душі він змиє,
      Щоб відкрити нову сторінку
      І в моєму житті також.

      Забезпечена добрим вчинком,
      Одягаю халат махровий.
      І, уткнувшись щокою в шибку,
      Я дивлюсь, як сповзає дощ.
      4.07.08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    89. В калюжах чужого міста...
      В калюжах чужого міста
      Я бачила дивне “вчора”.
      Я чула сопрано “завтра”
      В калюжах нерідних міст.

      Лещата “сьогодні” тисли
      Мою ейфоричну волю.
      Блискуче-пекучу ватру
      Мій спогад сьогодні ніс.

      Шуміло калюжне море,
      Було до нестями тісно.
      Уперто стояв на варті,
      Як страж, дерев’яний міст.

      На скронях чужого міста
      Я бачила сиве “вчора”.
      Я чула прощання “завтра”
      Із вуст ефемерних міст.
      25.06.08



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Ти дзвониш...
      Ти дзвониш
      Старому другу.
      Без приводу.
      Просто так.
      Питаєш чомусь
      Про спеку.
      І сміх,
      Як дзвіночок…
      Дзвониш,
      Щоб завтра
      Зустріти осінь.
      25.06.08



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Сіло літо на крайку суконьки...
      Сіло літо на крайку суконьки.
      У тюльпанів голівки з бархату.
      У черешень бордові губоньки.
      Твої очі горять від захвату.

      Любо м’ятою пахне літечко.
      У долонях тремтять метелики.
      У волоссі блискучі стрічечки.
      Твої очі – як повні келихи.

      Хоче скинути літо суконьку,
      Оголити голівку з бархату,
      Розтулити бордові губоньки.
      І рознести
      Флюїди
      Захвату.
      10.06.08



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    92. Мобільне мовчання
      Заплющені очі.
      Мобільне мовчання.
      У мороці можна
      Набратись терпіння.
      І бути
      Бравадним,
      Брутальним,
      Безжальним
      Пекучим багаттям,
      Прозорим сумлінням.

      Затиснути в жмені
      Спокусу, спокуту.
      Солодке і спіле,
      Спітніле бажання.
      І просто завмерти,
      Сидіти і чути
      П’янке, еротичне,
      Мобільне мовчання.
      30.05.08




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Крихтами хліба чорного...
      Крихтами хліба чорного,
      Так, щоб цього не помітили,
      Ти годувала голуба.
      Плакала чорними крихтами.

      Думала, щастя горнеться
      Білими крилами вільними.
      Тільки голуб – не горлиця.
      Тобі не єдиній вірний він.

      Серед доріг загублених,
      В темних кущах алей
      Скільки їх – недолюблених
      Голубів і дітей?



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Занадто холодні пальчики...
      Занадто холодні пальчики.
      Достатньо глибокі погляди.
      Суцвіття моєї вірності
      Зриває відвертий жест.

      Твої зорепади ніжності
      Летять до моєї сумочки.
      До зачіски липнуть спогади.
      Кумедно звучить протест.

      Занадто горять ліхтарики.
      Достатньо весняні сутінки.
      Вузькою здається стежечка.
      Великий на двох підтекст.
      11.05.08




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Хмарочос
      Хмарочос
      Загубився
      У хмарах.
      Щоб торкнутися
      Неба
      Рукою,
      Я пішла
      На найвищу
      Покрівлю.
      Та подумала
      Раптом:
      Ті люди,
      Що колись
      Хмарочос
      Будували,
      Вже торкалися
      Неба
      Раніше...
      Я не перша
      Торкаюсь
      До неба.
      8.04.08




      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Надобраніч
      Надобраніч,
      Хвилини-стрілочки.
      Тепла ковдра
      На тілі білому.
      На повіках
      Осяйні блискітки.
      Тихий сум
      Пеленає світ.

      Надобраніч,
      Думки акрілові.
      Недосяжні
      Квітневі зірочки.
      Несміливі
      Надії-крихітки.
      І нової весни
      Первоцвіт.
      18.03.08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Іще сутеніють сумніви...
      Іще сутеніють сумніви,
      Ще ллється вагання зливою.
      Торкається тиша зачіски.
      Летить яблуневий цвіт.

      Я стану малою бджілкою,
      Що буде колись щасливою
      В медовому хорі пасіки,
      Де власний існує світ.

      Нехай сутеніють сумніви.
      Хай зливою ллються здогади.
      Нічні полуничні чоботи
      Вже йдуть до моїх воріт…
      12.03.08




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.63 | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Сьогодні ти будеш відданим...
      Сьогодні ти будеш відданим
      Як друг у хвилини відчаю
      На таці гарячих спогадів
      Мені принесеш не чай

      А ніжну любов засвідчену
      Тоненьку свічу запалену
      Відвертість душі на сповіді
      За втраченим щастям жаль

      Як друг у хвилини відчаю
      Сьогодні ти будеш відданим
      В криницях відвертих поглядів
      Утопиш мою печаль.
      1.02.08



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    99. Влетіла віхола в прочинене вікно...
      Влетіла віхола в прочинене вікно.
      Ти не допив своє вино
      В похмурій кнайпі.
      Ти вийшов просто у пітьму
      Дивитись слайди,
      Які відсвічувало біле полотно.

      А січень сипав із кишень сухий поп-корн.
      І ти ловив його
      Холодними губами.
      Ти намагався відтворити
      Дивні гами.
      Вбирав по нотах цей засніжений мінор.

      Крилата віхола тремтіла на плечі.
      Твоє волосся цілувала,
      Як царівна.
      А потім зникла у безмежності,
      Невірна.
      Пішла на поклик відчайдушної душі…
      23.12.07



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Зима
      На вулиці міста сонного
      Спускалась зима напудрена
      Сніжинки вплітала в кучері
      Дивилася в гладь калюж.

      Далеко тікало сонечко
      Згортаючи білі промені
      Оголений світ засмучено
      Ховався у теплий плюш.

      А ти годував метелика
      Нектаром своєї ніжності
      В просторій вітальні з мріями
      Де вікна виходять в сад.

      Зима пропливала човником
      І кожну зустрічну вулицю
      Торкалась густими віями
      Наводила сніжний лад.
      7.12.07



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    101. Ілюзія свята
      Ілюзія свята
      Втомилась від танцю
      Примарою тихо
      Ступила в безсоння
      Безсило розкинула
      Крила-долоні
      Безпечним метеликом
      Думала стати.

      У центрі кімнати
      Як спалах пожежі
      Блискуче свічадо
      Відкрило пороки
      Вологими стали
      Напудрені щоки
      До ранку лишилось
      Так болісно мало…

      Ілюзія свята
      В задимленій залі
      З приреченим захватом
      Сіла за карти
      В найгіршому світі найкращого варта
      Вона незворушно і вкотре програла.
      10.11.07



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Фатальна ніч
      Не ворожи.
      Не лий міцної кави.
      Гіркої долі повна філіжанка.
      Як на біду, ця болісна заграва.
      Хор автотраси в тебе за вікном.

      Я допиваю вирок до останку.
      Тепер кортить дізнатись таємниче.
      Страшним вогнем пашить твоє обличчя.
      Червоний обруч в тебе над чолом.

      Поворожи.
      Відкрий могутні двері.
      Моє майбутнє, наче на світлині.
      Хай світить бра до пізньої години…
      Фатальна ніч у тебе за столом.
      9.09.07



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Відкрила дверцята авто...
      Відкрила дверцята авто –
      На мене не схожа, несправжня.
      Якась нафарбована жінка
      В спідниці з ажурних тканин.

      Ввійшла під безпечне шатро.
      І так гордовито-поважно
      Затиснула в пальцях кермо –
      Влилась у шеренгу машин.

      В оздобі прикрас дорогих
      Обличчя застигло безкровне.
      Кишені купюрами повні.
      …Відкрила дверцята авто.
      11.08.07



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    104. Стеля, стіна і скло
      Біла, без жодних домішок,
      Стеля в твоїй кімнаті.
      Сонна байдужість стін,
      Чисто протерте скло.

      В рамках світлини посмішок
      Крихти уваги варті.
      Колір твоїх гардин,
      Наче стальне крило.

      Тиша в легкому атласі
      Кличе нудьгу погратися.
      Важко від них сховатися –
      В стелі,
      В стіні,
      У склі.
      19.08.07



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    105. Стриптиз
      Цитуй мені Фрейда і Ніцше,
      Ламай непіддатні замки.
      Не буду я скромною більше
      З твоєї легкої руки.

      У масці смиренної кішки
      Я зважу всі “проти” і “за”.
      Мене не лякає нітрішки
      Холодних очей бірюза.

      З нас вийде джек-потова пара.
      Пробач мій невинний каприз.
      Під звуки німої гітари
      Тобі я станцюю стриптиз.
      27.01.06.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    106. Фантазії дивні наївні сумлінні...
      Фантазії дивні
      наївні
      сумлінні
      Мені, як намисто, вдягаєш на груди
      Соломкою стелиш пастельні етюди
      І сієш крізь сито блискучі слова.

      А завтра, як сон, я усе це забуду
      Поїду в метро із тяжким дипломатом
      Піду монотонно, як всі, працювати,
      Поклавши в кишеню вчорашні дива.

      Ти будеш невтомно на мене чекати
      Гірлянди з фантазій розвісиш на стелі –
      І стане святковою наша оселя,
      В якій буде мрія
      І казка нова.
      29.05.07



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    107. Стукав дощ монотонно спонтанно...
      Стукав дощ
      Монотонно
      Спонтанно
      Просвердлював шибки
      Нескінченно гриміла
      Неспокій носила
      Гроза
      Помаранчеве тіло
      Від люстри вгорі
      Мерехтіло
      На підлозі блищала
      Незаймана ще
      Бірюза.

      Плакав час
      В циферблаті
      І цвяхом забитий
      В неволі
      Шаруділи папери
      Знічев’я без діла
      В руках
      І кортіло позбутись
      Як мотлоху
      Зайвого болю
      Замість сліз
      Карбувати кристали
      В безмовних очах.
      6.04.07




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    108. Перекреслила ніч павутинкою...
      Перекреслила ніч павутинкою.
      Хай вона залишається згадкою.
      Я тепер не прокинуся жінкою,
      Що зів’ється твоєю краваткою.

      Я зроблюся холодною мушлею,
      До якої не матимеш доступу.
      І не згадуй про іграшку плюшеву,
      Що тебе проводжала удосвіта.

      Я укриюся ковдрою з інею,
      Розпливуся в тумані невинності.
      Щоб побути хоч день недружиною,
      Щоб забути про шлюбні повинності.

      20.03.07



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.57 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    109. Моя віолончель втомилась грати...
      Моя віолончель втомилась грати.
      Я просто знемагаю.
      Я течу.
      А ти мене продовжуєш кохати –
      До краплі,
      До останку.
      До схочу.

      Полопалися струни від бажання.
      Від збудження запінилась блакить.
      А ти не припиняєш загравання.
      Ти прагнеш цілий космос охопить!

      Накочується хвиля божевільна.
      Ще мить,
      Іще секунда – й полечу…
      Так легко, непомітно і покірно
      Я зникну.
      Я зірвуся.
      Я втечу.
      11.11.03



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    110. Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари...
      Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари.
      Кружляє над нами в білизні із диму інтим.
      І рвуться від пристрасті струни гітари,
      І вечір здається таким нетривким.

      В далекі світи нас відносить ця темна кімната.
      Витають між нами тонкі аромати гріха.
      І стукає в шибки картата розплата.
      І рветься на волю спокуса легка.

      Завбачливо місяць освітлює сплетені руки.
      Вітаються з нами родзинки сліпучих планет.
      І тіло тремтить від солодкої муки.
      І сповнений збудження наш менует.
      27.02.07



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    111. Любов осіння
      Вітерець провійнув, як спогад
      Як знесилений слід безсоння
      Спорожніла моя долоня
      Вперся в обрій байдужий погляд.

      І востаннє зірвався дощик
      Вмити вкрай наболілу душу
      Я до втоми блукати мушу
      У сповитих журбою площах.

      А на ранок зійде спасіння
      Облетить посивіла туга
      Зникне з болем моя недуга
      І замерзне любов осіння.
      5.11.04



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    112. Ти мені необхідний сьогодні...
      Ти мені необхідний сьогодні,
      Як повітря, як тала вода.
      Марно гріючи руки холодні,
      Пролетить, як завжди середа.

      А в четвер повернеться утома,
      Грубий дотик байдужих обійм.
      І залишиться терпка оскома,
      Сіль від того, що ти вже не мій.
      25.01.05



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    113. Вже не важливо, що ти скажеш на прощання...
      Вже не важливо, що ти скажеш на прощання
      І як подивишся сполохано услід
      Між нами стало це настирливе мовчання
      Між нами – лід.

      Лоскоче ніздрі незаплетене волосся.
      Останній жест осиротілої руки
      І не важливо, чи було і чи збулося
      Між нами – лід.

      Нехай ніхто не перетне межу розлуки
      І почуття хай загрубіють, як граніт
      Та тільки серце крижаніє від розпуки
      Між нами – лід…
      20.06.06



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    114. Ріжуть очі тумани осінні...
      Ріжуть очі тумани осінні.
      Замість бруку - потрощене скло.
      Біле сонце купається в ліні,
      Загубивши останнє тепло.

      Пролітають події зім'яті,
      Запорошені спокоєм дні.
      Б'ється м'ячиком болісне свято,
      Що бальзамом здається мені.

      І несуться багряні конверти
      В пряних пахощах дивних вітрів.
      І так хочеться тишу роздерти -
      Задля інших, гучних почуттів.
      12.10.04



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    115. Творча мить

      Ллються цівкою фарби каштанові.
      Як пожежа, горить полотно.
      Все одно, що надії розтанули.
      Що весна не прийшла, все одно.

      Творять пальці прозору гармонію.
      Свіжим диханням вимите тло.
      Що було, те сконало в агонії.
      Розчинилося в дим, що було.

      Сяє іскрами болісне зарево.
      І останній мазок ще бринить.
      Творча мить так нагадує марево.
      Як солодкий бальзам – творча мить.
      24.03.05




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 0

    116. А ночі стеляться шовковим колоском...
      А ночі стеляться шовковим колоском,
      Муркоче киця на розстеленому ліжку.
      Сідає темрява розмотаним клубком.
      Без тебе затишно… хоча, самотньо трішки.

      Зриває штори з вікон вітер - і дзижчить.
      Повітря зимне, тільки ковдра вже не гріє.
      У грубці вогнище, танцюючи, тріщить.
      Без тебе звично, хоч від сліз намокли вії.

      І пролетить ще сто ночей таких без сну.
      І кожен раз мене навідає утома.
      Та я чекатиму щодня нову весну.
      Я запрошу тебе вернутися додому.
      21.08.04




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": 5

    117. Горіла яскраво зірниця...
      Горіла яскраво зірниця
      Ти щось говорив таємниче
      Під гуркіт свинцевого грому
      В моєму похмурому домі
      Безслівно, беззвучно, незвично.

      А ніч листопадила площі
      Ліхтарик тремтів одноокий
      Пускаючи стріли в підлогу
      Ховаючи крила вологі
      Ти знов каламутив мій спокій.

      Десь голосно били у дзвони
      Прощаючись страшно і грішно
      Неначе і справді востаннє
      Вбиваючи цвях у Кохання
      Нещадно, нестерпно, зловтішно.
      31.01.07



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    118. Не замовкай - скажи іще півслова...
      Не замовкай – скажи іще півслова.
      Скупа розмова,
      Хай вона бринить.
      Нехай тече засніжено-зимова
      Ця добра мить.

      А за вікном шумить,
      Мов канонада.
      В кімнаті пахне свіжий мандарин.
      І Новий рік. І ти.
      Яка я рада,
      Що ти один.

      Біжить потік годин –
      А може, втома.
      Не замовкай – думки твої рясні.
      Мені так тепло, затишно,
      Як вдома.
      Як уві сні…
      21.12.04



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    119. Я зголодніла на поезії, на звуки...
      Я зголодніла на поезії, на звуки.
      Мені бракує знавіснілих маскарадів.
      А ти стоїш закам’яніло на заваді.
      І не даєш мені ні радості, ні муки.

      Спітнілі ночі закликають до спочинку,
      До екзальтованих учинків і безсоння.
      А ти сидиш, як листопад, на підвіконні.
      І відбираєш в мене вічності хвилини.

      Мовчать уста моїм знесиленим проханням.
      Так важко склеїти нерівні половини.
      А ти лежиш, як всі закохані мужчини.
      І не чекаєш ні розлуки, ні єднання.
      20.03.06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    120. Зустрівся випадково у юрбі...
      Зустрівся випадково у юрбі.
      Хапливий поцілунок, пляшка коли.
      А знаєш, я пробачила тобі.
      Та тільки не скажу про це ніколи.

      - Ти став такий солідний.
      - Ти – проста.
      А скільки ми не бачилися років?!
      Довкола метушня і суєта.
      Лиш ми з тобою досі одинокі.

      - Було колись…
      Нічого. Все мине.
      Настане край цій зустрічі, розмові.
      І більше не згадаєш ти мене.
      Втечеш від непотрібної любові.
      8.09.06.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    121. Ти не забудь
      Зірвала клаптик серпантину із плечей.
      Задула свічку незігрітими губами.
      А знаєш, все, що відбувалося між нами
      Під феєрверком оксамитових ночей
      Я збережу, накрию добрими думками.

      Ти пам’ятаєш, як під блиском ліхтарів
      Кружляли в танці на святковому майдані?
      Ми вільно близько притискалися тілами.
      Усі відтінки незбагненних почуттів
      Я збережу, накрию добрими думками.

      Ти не забудь того, що сталося між нами.
      24.01.07



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    122. ***
      -Ти не проти, якщо я підсяду?
      Це звичайна кав’ярня у Львові.
      Я ховаю оголену правду,
      Що до зустрічі з ним не готова.

      -Поговоримо, вип’ємо кави…
      Він улесливо дивиться в очі.
      Він забув, як заради забави
      Розчавив мої мрії дівочі.

      -Ти змінилася – годі й казати.
      Компліменти такі недолугі.
      Я не буду шукати розплати.
      Він для мене залишиться другом.

      -Ти мовчиш… Ну, пробач за минуле.
      Пізно й смішно про це говорити.
      Я давно все безслідно забула.
      І майбутнім навчилася жити.
      18.11.06



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.67 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    123. Перейшла недоступну межу...
      Перейшла недоступну межу
      Крізь туман нафарбованих вій.
      Я ніколи тобі не скажу
      “Мій”.

      У глибокому рові брехні
      Хай потонуть любові хребти.
      Тільки так необхіден мені
      Ти.

      І за будь-яку грішну ціну
      Я куплю зацілований час.
      Щоб ця мить пробудила весну
      В нас.
      14.03.05.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    124. Дитячої відвертості ковток
      У тебе на вустах молочний запах.
      Ти знову цілував мою дочку́.
      В своїх необлаштованих кімнатах
      Ти грав їй на фальшивому смичку.

      І сипалися звуки, як дзвіночки.
      І голос якось зірвано тремтів.
      Ти пильно зазирав в розумні очки.
      Щось довго їй на вушко говорив.

      Заснула наша дівчинка слухняна,
      Муркотиком згорнулася в клубок.
      А в тебе на вустах з’явилась рана –
      Дитячої відвертості ковток.
      2.03.06



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    125. Ти не спиш?Так хотілось почути...
      Ти не спиш?
      Так хотілось почути
      Рідний голос і добрі новини.
      Розкажи про мою Україну,
      Як живуть наші сестри й брати.

      Ти вже спиш…
      Навіть зорі тут інші.
      Довша ніч у сріблястій оправі.
      І світанки такі величаві.
      А у нас – пам’ятаєш? – прості.

      Ти не спи –
      Заспівай мені пісню.
      Колискову, як мама навчила.
      Я так пізно, на жаль, зрозуміла,
      Що лиш вдома дійду до мети.
      11.11.06



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    126. Моя країна
      Манжети вічності вдягла моя країна.
      Її могутності ніхто не подолає.
      Для неї сонце найяскравіше сіяє.
      Мов едельвейс, на цілий світ вона єдина.

      Намисто з перлів укриває білі груди.
      Вінок терновий русу косу прикрашає.
      Вона то плаче, то стражденних утішає.
      І розливає срібні посмішки усюди.

      На Україну повертайтесь неодмінно.
      Живим вогнем нехай в серцях вона палає.
      А поруч янгол - дух свободи - хай літає.
      О, будь же вічна на землі, моя країно!
      2.06.02



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    127. І знову ти мовчиш
      І знову ти мовчиш,
      Ледь тріскають крижини,
      Байдужості вуаль
      Спустивши на чоло.
      Безмежне каяття
      Великої провини.
      На щастя чи на жаль,
      Минуло, що було...

      Ридає срібний день
      Рожевими дощами.
      Розгублюється час
      В країні сновидінь
      Кохаються думки
      На сонці до нестями.
      І падають на нас
      Сплетінням янь та інь.

      О! Знову ти мовчиш -
      І душу мою краєш.
      О! Краще б ти розбив
      Словами мідний гріх.
      Я зрадниця! Скажи -
      Адже ти добре знаєш,
      Що сон мене згубив,
      Увівши в сад утіх.
      10.05.02



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    128. Ти, вітер і Любов
      Ти скажеш: "Я любив її. Авжеж."
      Напружуючи пам'ять, пригадаєш...
      А вітер прошепоче: "Так... Я теж
      Люблю її, хоч ти цього не знаєш..."

      Подивишся в минуле іздаля.
      Не видавивши сліз, хлипнеш журливо.
      Укриється дощем суха земля -
      І вітер заридає... "Що за диво?" -

      Ти руки в здивуванні розведеш.
      Тростинку свого серця розламаєш.
      І кинеш: "Я любив її... авжеж..."
      А вітер донесе: "Вже не кохаєш..."
      29.03.02р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    129. За грати
      За грати не приходить навіть сон.
      Відреченість від світу капітальна.
      Душа твоя стражденно-безвуальна
      Не може пережити цей полон.

      "Врятуй мене, мій ангел-побратим!"
      Не визволить ніхто - бо всі за себе.
      З-за гратами не видно навіть неба.
      Єдиний твій супутник - сивий дим.

      Закрий свої повіки - помовчи.
      І може, у думках прийде рятунок.
      Прийми від долі дивний подарунок.
      Й журбу свою за грати заточи.
      29.03.02р.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    130. ***
      Відлітаючи, душу нанизуєш
      На тонесеньку ниточку снів.
      І словами повітря пронизуєш:
      "Повернусь через тисячу днів!"

      Залишається плакати й вірити
      І чекати, ховаючи біль.
      Довгі простори кроками міряти.
      Замість цукру висмоктувать сіль.

      Кажуть, відстань в любові стирається.
      Зупиняється відлік годин.
      Бо завжди хтось назад повертається.
      Хтось не може прожити один...
      29.03.02



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    131. В осінній колисці
      (вальс)

      Ми сховались від вітру за порваним полум'ям душ.
      У пориві блаженства вуста воєдино зімкнули.
      Скерували на себе із хмар зацілований душ.
      Тільки скинути одяг осінній забули.

      Золотий падолист невідчепно кружляв коло нас.
      Але в юних серцях ясно іскри від сонця блищали.
      Осінь в парі із вітром пустилась у зоряний вальс.
      Зачерпнула кохання ковток - і розтала...

      Ми лишились удвох в зацілованім сонмі вітрів.
      Проводжали замріяний місяць і...тихо прощались.
      Тільки часто іще після того в картинках зі снів
      Ми в осінній колисці з тобою гойдались.
      20.11.01



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    132. Паростки вільного часу
      Я крапельки часу посіяла в буднях холодних.
      Шукала спочинку, на тишу чекала.
      Крізь призму сучасності в судженнях модних
      Забуті сторінки історій гортала.

      Роки пролітали, не маючи права спинитись.
      Закони писались нехитрі - якісь заборони.
      І встигла земля невпізнанно на диво змінитись
      Від опіків стронцію, стогонів зони.

      А я собі паростки вільного часу плекаю.
      Щоденно веду боротьбу з самотою.
      Удень свіжі рими, осяяні серцем, шукаю.
      А сни...розділяю надвоє з тобою.
      23.02.01



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.4 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    133. Осінній блюз
      Я пожовклим листком опущуся тривозі на плечі.
      У осінній ріці розіллюся краплинами сліз.
      Світ відмовив мені в ницій втечі.
      Вітер крила, на жаль, не приніс.

      Розтривоженим мороком душу шкребе невідомість.
      Під багряним дощем замаскований жевріє біль.
      Вкрався смуток у хвору свідомість.
      Знов на рану розсипали сіль.

      Вже до краю наситилась димом нещирих ілюзій.
      У осінньому блюзі надії рятунку нема.
      Пробі, в чорній я борсаюсь смузі,
      Як пожовклий листочок, сама.
      6.10.01



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 6

    134. Холодний час
      Весняний день чомусь такий холодний.
      Солодкий торт нестримано гіркий.
      І ситий сонцем день немов голодний.
      Найкращий друг якийсь неговіркий.

      Бо чорний плащ окутав світ великий.
      Усе покрила чорна пелена.
      Осів туман, похмурий та безликий.
      Прийшли часи сп'янілі від вина.

      Холодні люди бродять без надії.
      В сумних очах немає вже вогню.
      Лиш в мене в серці вогник пломеніє,
      Бо всеодно життя я це люблю.
      3.05.2000



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    135. Розлука
      Привідкрились вуста, щоб промовити слово,
      Але тут же застигли в німому жалю.
      Глянув в вічі ти їй несміливо - і знову
      Не подужав сказати: "Я іншу люблю".

      Спали зорі на небі, закутавшись щільно
      В чорну ковдру із туги, печалі і сліз.
      Придивлявся до неї ти в темряві пильно,
      Хоч в душі образ іншої бережно ніс.

      І сльоза на щоці, мов росинка, тремтіла.
      Віяв вітер розлуки, затримавши час.
      "О! Пробач..." "Я давно тобі все вже простила."
      Срібна ніч прошептала скорботно за вас...
      5.04.2000



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.45 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    136. ГРА

      Грайся,
      Грай
      Гострим лезом
      Гарячим.
      Галасуй
      Голосніш,
      Гомони.
      Запечи мене
      Заревом
      Зрячим.
      Звуком
      Золота
      Знов
      Забрини.
      Стане
      Сонце
      Солодким
      Сиропом.
      Спалить
      Стомлений
      Світ на очах.
      Сонну землю
      Спасенним потопом
      Спеленає
      Сполоханий
      Страх.
      Тільки
      Ти темну ніч
      Таємничу
      Так
      Терпляче чекаєш.
      Тік-так -
      Топче час
      Теплі
      Тіні незвичні.
      Тягне
      Туга
      Туман…
      Тихо
      Так.
      12.11.03





      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.6 | Рейтинг "Майстерень": 5.5