ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Багрянцева (1983) / Вірші

 Стукав дощ монотонно спонтанно...
Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просвердлював шибки
Нескінченно гриміла
Неспокій носила
Гроза
Помаранчеве тіло
Від люстри вгорі
Мерехтіло
На підлозі блищала
Незаймана ще
Бірюза.

Плакав час
В циферблаті
І цвяхом забитий
В неволі
Шаруділи папери
Знічев’я без діла
В руках
І кортіло позбутись
Як мотлоху
Зайвого болю
Замість сліз
Карбувати кристали
В безмовних очах.
6.04.07





Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-07 14:40:15
Переглядів сторінки твору 4270
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.921 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.546 / 5.5  (4.843 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.06.13 23:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-07 18:37:40 ]
У цього вірша виявився загадковий, складний для мене, простого вуйка, ритм. Тому коли його мені таки вдалося розгадати, відчуття було неймовірне! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 16:13:05 ]
***
Тут проявляється деяка нелогічність:
"Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просверлював шибки" - слова "Монотонно" і "Спонтанно" - це протилежні дїї.
Коли щось "монотонно" - значить інтервали збережені, а коли "спонтанноь - то це непередбаченість.
***
"В руках
У кортіло позбутись" - "і кортіло" мо`???
***
Як на мене, то другий дещо розмазаний...
І взагалі важко читати вірші , де відсутні (майже) розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:35:29 ]
Про розділові знаки - на мою думку - файний прийом. Вимагає певного руху мізками, що робить вірш не "легкою їжею", а таким собі "витонченим десертом" :). Щодо "Монотонно-Спонтанно" - мені здається що тут нема жодних протиріч. Я, наприклад, прочитав цей фрагмент так: "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки". Надзвичайно яксравий образ виникає тільки після цих 6 слів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:52:37 ]
П Грім,
Ставлюсь з повагою до Вашої думки, всеж залишаюсь при власній...
***
"Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - навіть у такому варіанті існує нелогічність послідовності. Дощ стукав монотонно - відповідно, що і просверлення повинні бути в`їдливо-монотонні.
***
Я вже нераз вів дискусію про розділові знаки...
Сильний Вірш ДЛЯ МЕНЕ, як танго і кожен розділовий знак - це емоційна зупинка перед наступним кроком... А коломийку най танцюють ті - кому хочеться додумувати - чи то було "гопа" чи "го-па" чи "г` опа". І нехай я вуйко у поезії, але так цей вуйко її сприймає.
З повагою,
Юрій :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-10 08:30:37 ]
Доки чоловіки сперечаються про розділові знаки - жінки просто відчувають ;) Сумно і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 16:49:26 ]
Дякую за цікаві зауваження. Розділові знаки не ставила навмисне. "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - це правильне прочитання. А щодо логічності - то про це можна сперечатися нескінченно. До речі, чоловіча й жіноча логіка - теж протилежні поняття, панове Юрію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 16:58:44 ]
Хіх, я знаю, що протилежні, тому і не завжди зрозумілі... :-)
Але напевно Пан П.Грім має ближече розумінння жіночої логіки, аніж я.
Я просто вже навчився передчувати наслідки цього логічного процесу і знаю як запобігти не лишень наслідок, але й причину. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-13 21:22:25 ]
Мені здається, що ви, колеги, даремно до "монотонно спонтанно" чіпляєтесь :)
СПОНТАННИЙ, -а, -е. 1. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2. Мимовільний.
Дуже сильне закінчення:
"Карбувати кристали
В безмовних очах."

А взагалі, хочу сказати, що Оленка дуже гарна поетка, але трішечки, як на мене, простодушна. :( :)
Там де ви, Оленко, часто зупиняєтесь на "серці", "душі","очах", постійній печалі - інші, хитріші (наприклад, багато хто із редакторів) йдуть далі - до печалі додають декілька оптимістичних слів, а замість найпоширеніших слів зупиняються на стукоті в грудях, глузді, і інших відчуттях.
Утім, зауважу, що простодушної спрощеності, як на мене, стає все менше і менше, все глибшає. І це мені дуже подобається.