ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Її голос
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
Вбивають!
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
* 193 *
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
"Не помічаєш. Повз проходиш знову..."
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
***
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
прозвички
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Та чому...
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Співаймо Ромале
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Вітер вітру емпірею.
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
* * *
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
***
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
Мавка: "Минає літо, дядечку..."
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
* * *
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
* 192 *
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Покаталися
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
Чортківська офензива 1919 року
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Багрянцева (1983) / Вірші

 Стукав дощ монотонно спонтанно...
Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просвердлював шибки
Нескінченно гриміла
Неспокій носила
Гроза
Помаранчеве тіло
Від люстри вгорі
Мерехтіло
На підлозі блищала
Незаймана ще
Бірюза.

Плакав час
В циферблаті
І цвяхом забитий
В неволі
Шаруділи папери
Знічев’я без діла
В руках
І кортіло позбутись
Як мотлоху
Зайвого болю
Замість сліз
Карбувати кристали
В безмовних очах.
6.04.07





Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-07 14:40:15
Переглядів сторінки твору 4627
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.921 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.546 / 5.5  (4.843 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.06.13 23:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-07 18:37:40 ]
У цього вірша виявився загадковий, складний для мене, простого вуйка, ритм. Тому коли його мені таки вдалося розгадати, відчуття було неймовірне! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 16:13:05 ]
***
Тут проявляється деяка нелогічність:
"Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просверлював шибки" - слова "Монотонно" і "Спонтанно" - це протилежні дїї.
Коли щось "монотонно" - значить інтервали збережені, а коли "спонтанноь - то це непередбаченість.
***
"В руках
У кортіло позбутись" - "і кортіло" мо`???
***
Як на мене, то другий дещо розмазаний...
І взагалі важко читати вірші , де відсутні (майже) розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:35:29 ]
Про розділові знаки - на мою думку - файний прийом. Вимагає певного руху мізками, що робить вірш не "легкою їжею", а таким собі "витонченим десертом" :). Щодо "Монотонно-Спонтанно" - мені здається що тут нема жодних протиріч. Я, наприклад, прочитав цей фрагмент так: "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки". Надзвичайно яксравий образ виникає тільки після цих 6 слів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:52:37 ]
П Грім,
Ставлюсь з повагою до Вашої думки, всеж залишаюсь при власній...
***
"Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - навіть у такому варіанті існує нелогічність послідовності. Дощ стукав монотонно - відповідно, що і просверлення повинні бути в`їдливо-монотонні.
***
Я вже нераз вів дискусію про розділові знаки...
Сильний Вірш ДЛЯ МЕНЕ, як танго і кожен розділовий знак - це емоційна зупинка перед наступним кроком... А коломийку най танцюють ті - кому хочеться додумувати - чи то було "гопа" чи "го-па" чи "г` опа". І нехай я вуйко у поезії, але так цей вуйко її сприймає.
З повагою,
Юрій :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-10 08:30:37 ]
Доки чоловіки сперечаються про розділові знаки - жінки просто відчувають ;) Сумно і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 16:49:26 ]
Дякую за цікаві зауваження. Розділові знаки не ставила навмисне. "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - це правильне прочитання. А щодо логічності - то про це можна сперечатися нескінченно. До речі, чоловіча й жіноча логіка - теж протилежні поняття, панове Юрію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 16:58:44 ]
Хіх, я знаю, що протилежні, тому і не завжди зрозумілі... :-)
Але напевно Пан П.Грім має ближече розумінння жіночої логіки, аніж я.
Я просто вже навчився передчувати наслідки цього логічного процесу і знаю як запобігти не лишень наслідок, але й причину. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-13 21:22:25 ]
Мені здається, що ви, колеги, даремно до "монотонно спонтанно" чіпляєтесь :)
СПОНТАННИЙ, -а, -е. 1. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2. Мимовільний.
Дуже сильне закінчення:
"Карбувати кристали
В безмовних очах."

А взагалі, хочу сказати, що Оленка дуже гарна поетка, але трішечки, як на мене, простодушна. :( :)
Там де ви, Оленко, часто зупиняєтесь на "серці", "душі","очах", постійній печалі - інші, хитріші (наприклад, багато хто із редакторів) йдуть далі - до печалі додають декілька оптимістичних слів, а замість найпоширеніших слів зупиняються на стукоті в грудях, глузді, і інших відчуттях.
Утім, зауважу, що простодушної спрощеності, як на мене, стає все менше і менше, все глибшає. І це мені дуже подобається.