ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
Сполоханий
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Смуток калиновий
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
* 234 *
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Просто манка
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Мій Іван Драч
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Як Махно допоміг «червоним» Денікіна подолати
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Непроникне ранку
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Юнак у сивині
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Марш Чорної Королеви (Queen)
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Пустеля
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Викрутаси із парнасу
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Багрянцева (1983) / Вірші

 Стукав дощ монотонно спонтанно...
Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просвердлював шибки
Нескінченно гриміла
Неспокій носила
Гроза
Помаранчеве тіло
Від люстри вгорі
Мерехтіло
На підлозі блищала
Незаймана ще
Бірюза.

Плакав час
В циферблаті
І цвяхом забитий
В неволі
Шаруділи папери
Знічев’я без діла
В руках
І кортіло позбутись
Як мотлоху
Зайвого болю
Замість сліз
Карбувати кристали
В безмовних очах.
6.04.07





Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-07 14:40:15
Переглядів сторінки твору 4678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.921 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.546 / 5.5  (4.843 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.06.13 23:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-07 18:37:40 ]
У цього вірша виявився загадковий, складний для мене, простого вуйка, ритм. Тому коли його мені таки вдалося розгадати, відчуття було неймовірне! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 16:13:05 ]
***
Тут проявляється деяка нелогічність:
"Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просверлював шибки" - слова "Монотонно" і "Спонтанно" - це протилежні дїї.
Коли щось "монотонно" - значить інтервали збережені, а коли "спонтанноь - то це непередбаченість.
***
"В руках
У кортіло позбутись" - "і кортіло" мо`???
***
Як на мене, то другий дещо розмазаний...
І взагалі важко читати вірші , де відсутні (майже) розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:35:29 ]
Про розділові знаки - на мою думку - файний прийом. Вимагає певного руху мізками, що робить вірш не "легкою їжею", а таким собі "витонченим десертом" :). Щодо "Монотонно-Спонтанно" - мені здається що тут нема жодних протиріч. Я, наприклад, прочитав цей фрагмент так: "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки". Надзвичайно яксравий образ виникає тільки після цих 6 слів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:52:37 ]
П Грім,
Ставлюсь з повагою до Вашої думки, всеж залишаюсь при власній...
***
"Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - навіть у такому варіанті існує нелогічність послідовності. Дощ стукав монотонно - відповідно, що і просверлення повинні бути в`їдливо-монотонні.
***
Я вже нераз вів дискусію про розділові знаки...
Сильний Вірш ДЛЯ МЕНЕ, як танго і кожен розділовий знак - це емоційна зупинка перед наступним кроком... А коломийку най танцюють ті - кому хочеться додумувати - чи то було "гопа" чи "го-па" чи "г` опа". І нехай я вуйко у поезії, але так цей вуйко її сприймає.
З повагою,
Юрій :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-10 08:30:37 ]
Доки чоловіки сперечаються про розділові знаки - жінки просто відчувають ;) Сумно і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 16:49:26 ]
Дякую за цікаві зауваження. Розділові знаки не ставила навмисне. "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - це правильне прочитання. А щодо логічності - то про це можна сперечатися нескінченно. До речі, чоловіча й жіноча логіка - теж протилежні поняття, панове Юрію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 16:58:44 ]
Хіх, я знаю, що протилежні, тому і не завжди зрозумілі... :-)
Але напевно Пан П.Грім має ближече розумінння жіночої логіки, аніж я.
Я просто вже навчився передчувати наслідки цього логічного процесу і знаю як запобігти не лишень наслідок, але й причину. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-13 21:22:25 ]
Мені здається, що ви, колеги, даремно до "монотонно спонтанно" чіпляєтесь :)
СПОНТАННИЙ, -а, -е. 1. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2. Мимовільний.
Дуже сильне закінчення:
"Карбувати кристали
В безмовних очах."

А взагалі, хочу сказати, що Оленка дуже гарна поетка, але трішечки, як на мене, простодушна. :( :)
Там де ви, Оленко, часто зупиняєтесь на "серці", "душі","очах", постійній печалі - інші, хитріші (наприклад, багато хто із редакторів) йдуть далі - до печалі додають декілька оптимістичних слів, а замість найпоширеніших слів зупиняються на стукоті в грудях, глузді, і інших відчуттях.
Утім, зауважу, що простодушної спрощеності, як на мене, стає все менше і менше, все глибшає. І це мені дуже подобається.