ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
У інспіровану весну…
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
У чому провина
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
* * *
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
1920. Червона Армія всіх сильніш
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Два королі на однім троні
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
Ти
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
* * *
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Полум'я і лід
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
* 105 *
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
Три Коти --- колискова
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 8)
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Я і дощ
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Червневе
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
За згодою з символом руху
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
* * *
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Багрянцева (1983) / Вірші

 Стукав дощ монотонно спонтанно...
Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просвердлював шибки
Нескінченно гриміла
Неспокій носила
Гроза
Помаранчеве тіло
Від люстри вгорі
Мерехтіло
На підлозі блищала
Незаймана ще
Бірюза.

Плакав час
В циферблаті
І цвяхом забитий
В неволі
Шаруділи папери
Знічев’я без діла
В руках
І кортіло позбутись
Як мотлоху
Зайвого болю
Замість сліз
Карбувати кристали
В безмовних очах.
6.04.07





Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-07 14:40:15
Переглядів сторінки твору 4540
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.921 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 4.546 / 5.5  (4.843 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2021.06.13 23:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-07 18:37:40 ]
У цього вірша виявився загадковий, складний для мене, простого вуйка, ритм. Тому коли його мені таки вдалося розгадати, відчуття було неймовірне! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 16:13:05 ]
***
Тут проявляється деяка нелогічність:
"Стукав дощ
Монотонно
Спонтанно
Просверлював шибки" - слова "Монотонно" і "Спонтанно" - це протилежні дїї.
Коли щось "монотонно" - значить інтервали збережені, а коли "спонтанноь - то це непередбаченість.
***
"В руках
У кортіло позбутись" - "і кортіло" мо`???
***
Як на мене, то другий дещо розмазаний...
І взагалі важко читати вірші , де відсутні (майже) розділові знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:35:29 ]
Про розділові знаки - на мою думку - файний прийом. Вимагає певного руху мізками, що робить вірш не "легкою їжею", а таким собі "витонченим десертом" :). Щодо "Монотонно-Спонтанно" - мені здається що тут нема жодних протиріч. Я, наприклад, прочитав цей фрагмент так: "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки". Надзвичайно яксравий образ виникає тільки після цих 6 слів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 17:52:37 ]
П Грім,
Ставлюсь з повагою до Вашої думки, всеж залишаюсь при власній...
***
"Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - навіть у такому варіанті існує нелогічність послідовності. Дощ стукав монотонно - відповідно, що і просверлення повинні бути в`їдливо-монотонні.
***
Я вже нераз вів дискусію про розділові знаки...
Сильний Вірш ДЛЯ МЕНЕ, як танго і кожен розділовий знак - це емоційна зупинка перед наступним кроком... А коломийку най танцюють ті - кому хочеться додумувати - чи то було "гопа" чи "го-па" чи "г` опа". І нехай я вуйко у поезії, але так цей вуйко її сприймає.
З повагою,
Юрій :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-10 08:30:37 ]
Доки чоловіки сперечаються про розділові знаки - жінки просто відчувають ;) Сумно і дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 16:49:26 ]
Дякую за цікаві зауваження. Розділові знаки не ставила навмисне. "Стукав дощ монотонно. Спонтанно просверлював шибки" - це правильне прочитання. А щодо логічності - то про це можна сперечатися нескінченно. До речі, чоловіча й жіноча логіка - теж протилежні поняття, панове Юрію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 16:58:44 ]
Хіх, я знаю, що протилежні, тому і не завжди зрозумілі... :-)
Але напевно Пан П.Грім має ближече розумінння жіночої логіки, аніж я.
Я просто вже навчився передчувати наслідки цього логічного процесу і знаю як запобігти не лишень наслідок, але й причину. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-13 21:22:25 ]
Мені здається, що ви, колеги, даремно до "монотонно спонтанно" чіпляєтесь :)
СПОНТАННИЙ, -а, -е. 1. Викликаний внутрішніми причинами, без впливу, дії ззовні. Спонтанне випромінювання. 2. Мимовільний.
Дуже сильне закінчення:
"Карбувати кристали
В безмовних очах."

А взагалі, хочу сказати, що Оленка дуже гарна поетка, але трішечки, як на мене, простодушна. :( :)
Там де ви, Оленко, часто зупиняєтесь на "серці", "душі","очах", постійній печалі - інші, хитріші (наприклад, багато хто із редакторів) йдуть далі - до печалі додають декілька оптимістичних слів, а замість найпоширеніших слів зупиняються на стукоті в грудях, глузді, і інших відчуттях.
Утім, зауважу, що простодушної спрощеності, як на мене, стає все менше і менше, все глибшає. І це мені дуже подобається.