Автори /
Юлія Марищук (1987)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Культурно про наболіле
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
валізи
•
***
•
передзимове
•
Початок
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
V for Vendetta
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Я цієї ночі змерзла
•
Вересневий калейдоскоп
•
Шипшиновий чай
•
Останній день літа
•
Перебути
•
Серпень тривожний, як птах перед вирієм...
•
Сонцеїдка в краю дощів
•
Загортай мене у теплий вітер
•
Шипіт
•
Досконала гілка
•
Осінь у травні
•
Істина
•
* * *
•
Сандал
•
Самотність
•
Замаленька ковдра
•
Африка
•
Ментальність вічна
•
Ображені часом
•
Квітневий сніг
годую літо як чайку ‒ з долоні
в долоні гойдаю торкаючись крилець
в долоні гойдаю торкаючись крилець
годую літо як чайку ‒ з долоні
в долоні гойдаю голублячи крила
в долоні гойдаю голублячи крила
від себе не втекти але в тобі
знаходжу щемний прихисток від світу
знаходжу щемний прихисток від світу
найперша весна якої було так мало
де ось тут ще сніг а ось зацвітає жасмин
де ось тут ще сніг а ось зацвітає жасмин
злива скінчилась а ми починаємось заново
ми починаємось знову і знову щодня
ми починаємось знову і знову щодня
дівчино в товаристві вазонів
під громами пряного неба
під громами пряного неба
за що люблю? люблю тебе за тишу
безцінну тишу в цей суєтний час
безцінну тишу в цей суєтний час
дитинна дівчино з квітами замість слів
залиш увесь смуток цим перецвилим тюльпанам
залиш увесь смуток цим перецвилим тюльпанам
цвіт аличі пересипаний вітром
неначе для паски борошно
неначе для паски борошно
весна вибухає цвітом і літом
а я вибухаю любов'ю
а я вибухаю любов'ю
мені здається ми були завжди
бо й тисячу років тому
бо й тисячу років тому
місяця помаранч
світла соком розбризкує
світла соком розбризкує
я днів не рахую я не люблю рахувати
хай у нас залишається вічність незлічена
хай у нас залишається вічність незлічена
весна сонце бджоли метелики
вербові котики співи пташині
вербові котики співи пташині
ношу тягар невідданих ще поцілунків
ношу кайдани обіймів непережитих
ношу кайдани обіймів непережитих
за довгі короткі години
ти рідним для мене став
ти рідним для мене став
ті що співають нудні серенади
звертаються "киця"
звертаються "киця"
слухати твою присутність
із кожним подихом ближчу
із кожним подихом ближчу
весна нам нічого не винна
весна вже така як є
весна вже така як є
час в сніговій блокаді
світ завмер у тривозі
світ завмер у тривозі
покинь мене сірий березню
саму на голій землі
саму на голій землі
"Закохався. Пробачте."
але що пробачити Вам?
але що пробачити Вам?
весна і більше нічого
а чого тобі треба ще?
а чого тобі треба ще?
білий боже моєї зими
білий боже
білий боже
не заглушиш нічим
цих судинних вібрацій
цих судинних вібрацій
всі дороги сходяться на січні
де тане сніг і нявкають коти
де тане сніг і нявкають коти
пакую разом з осінню валізи
хоч за порогом - треба розійтись
хоч за порогом - треба розійтись
у пору перехресну блукають крізь тумани
безколірні пейзажі уздовж старих доріг
безколірні пейзажі уздовж старих доріг
мороз цілує хризантеми
тонкі шпилі здіймає іній
тонкі шпилі здіймає іній
щастя в ігри бавитись не вміє
ніби сон лягає попід вії
ніби сон лягає попід вії
і не зима а так - мандрівка листопаду
а осінь докружляла всю печаль
а осінь докружляла всю печаль
любити немає нічого простішого
це як падає сніг чи надходить вечір
це як падає сніг чи надходить вечір
а серце осені ще б'ється
під мертвим листям
під мертвим листям
хочеться співати для тебе
пісень простих і красивих
пісень простих і красивих
з нами не все так просто
ти мій детектор брехні
ти мій детектор брехні
ці безсоромні берези на березі
річки обіч джерела роздягаються
річки обіч джерела роздягаються
осінь уповні річка здається чистішою
суть прозора аж видно каміння на дні
суть прозора аж видно каміння на дні
в дорозі любов бубнявіє ніби брунька
ти і я і весна що стоїть навпроти
ти і я і весна що стоїть навпроти
ще кілька зупинок і жовтень вийде з вагону
лишивши за спиною холодну смутну голизну
лишивши за спиною холодну смутну голизну
днів золотий пісок
днів золота завірюха
днів золота завірюха
Боже час грозовий
осінь тепла вогка́
осінь тепла вогка́
сипалось листя падали зорі
під серцем вовтузився час
під серцем вовтузився час
все що нічого не означає
в тобі тільки змінює напрям
в тобі тільки змінює напрям
хочеш мене приборкати?
ні бо кохаєш вільною
ні бо кохаєш вільною
жовті долоні в дерева
хмари незграбні важкі
хмари незграбні важкі
наше спільне щастя у нашій взаємній скінченності
хто тобі скаже коли не я як шалено люблю
хто тобі скаже коли не я як шалено люблю
пахне світ горілим картоплинням
на ніч сонце миється в димах
на ніч сонце миється в димах
приходить наповнення
приходить потреба аскези
приходить потреба аскези
запахи запахи запахи кава гіркий шоколад
айстри пахнуть так аж пробиває на сльози
айстри пахнуть так аж пробиває на сльози
Я цієї ночі змерзла. Осінь
не надто гаряча коханка -
не надто гаряча коханка -
Вересень, а метеликів стільки,
що живеш межи помахів крил.
що живеш межи помахів крил.
шипшиновий чай це як "дай мені руку"
є в ньому таке щось цілющо-довірливе
є в ньому таке щось цілющо-довірливе
Останній день літа, а в селах
все ще громадять сіно.
все ще громадять сіно.
Підступає осінь до горла.
Настрій злегка блюзовий
Настрій злегка блюзовий
Серпень тривожний, як птах перед вирієм,
і день цей на вчора не схожий.
і день цей на вчора не схожий.
Я вже тиждень ходжу голодна,
сонцеїдка в краю дощів...
сонцеїдка в краю дощів...
Загортай мене у теплий вітер,
заколисуй шелестом трави,
заколисуй шелестом трави,
Збудую тут резервацію для наших душ:
Де гори, де ліс, де водоспад шепоче,
Де гори, де ліс, де водоспад шепоче,
Ця гілка така досконала в своїй кривизні
це завтра таке ідеальне в своїй невідомості
це завтра таке ідеальне в своїй невідомості
Звідкись взялася осінь у травні -
І дощ, і музика, і ми такі чужі.
І дощ, і музика, і ми такі чужі.
Існує тільки істина,
Але те, що злітає з мого язика -
Але те, що злітає з мого язика -
Накрий мене з головою,
Зігрій моє змучене тіло!
Зігрій моє змучене тіло!
В обіймах запахів сірого міста
Він рятував мене від божевілля
Він рятував мене від божевілля
Сонні мухи мого спокою
Кружляли у п’яному вальсі,
Кружляли у п’яному вальсі,
Замаленька ковдра для двох дорослих -
Мерзну в ноги і сон неглибокий.
Мерзну в ноги і сон неглибокий.
Босі ноги, дорога спалена,
Груди оголені сонце пече.
Груди оголені сонце пече.
Тихо вмирає нація
Шкода, що маю рацію
Шкода, що маю рацію
Ображені часом, до біса зайняті люди,
Живуть на стрілках годинників...
Живуть на стрілках годинників...
Ти опадав без жалкування,
Ти падав і в'янув, білосніжний цвіте.
Ти падав і в'янув, білосніжний цвіте.
Огляди