ще кілька зупинок і жовтень вийде з вагону
лишивши за спиною холодну смутну голизну
аж поки нежданий ввірветься з котрогось перону
сніг що помчить крізь вокзали шукати весну

дорога вітряна довга і монотонно-молочна
де з цукром в чаях розчиняють люди нудьгу
під грубими пледами спогади очі і ночі
замотують душі живі ніби букети в фольгу

пролітатимуть тижні через вогнів тунелі
у ритмічних гойданнях вздовж глінтвейнових рік
буде в світу час на любов на п"янкі каруселі
на осінніх дітей що любитимуть яблучний сік

буде час але в слізній мандрівці жовтня
в горах листя і смутків шукаю потрібний квиток
ми зустрілись у повню і до наступної повні
мусить впасти з плечей останній пожовклий листок

я зійду разом з ним залишивши всіх пасажирів
все що в тьмяному світлі здавалося рідним своїм
зійду без страху найвідважніша із дезертирів
бо боятися нічого у власний мандруючи дім


жовтень, 2012