ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
А ми нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Марищук (1987) / Вірші

 валізи
Образ твору пакую разом з осінню валізи
хоч за порогом - треба розійтись
на цій межі нам ні до чого візи
й без штампів упізнаємось колись

моя солодка сестро теплі губи
твоїх сюрпризів зіткнень і казок
як легко й невгамовно поки любиш
в пустелю часу сиплеться пісок

чи то сто літ чи то одна хвилина
пробігла і сховалась за бархан?
я пам'ятаю - згорблену жоржину
стиска в терпких обіймах вітрюган

і голий світ лишав їх наодинці
і навіть небо не дивилось вниз
а ми з тобою мов святі злочинці
несем прощання під подолом риз

і кожна тулить до грудей валізу
де береже свій найцінніший скарб
у нас попереду маршрути різні
із саквояжем спогадів і фарб




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 19:13:29
Переглядів сторінки твору 4924
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.612 / 5.5  (4.793 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.219 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.31 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 19:47:43 ]
Славно.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 21:28:06 ]
дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Король (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 20:57:39 ]
Гарно, образно, змістовно, щиро... Дуже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 21:28:51 ]
Романе, вдячна Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 21:01:20 ]
Цілком згодна з Іриною.Тепло і світло.
"як легко й невгамовно поки любиш
в пустелю часу сиплеться пісок" - тут взагалі замилувалась,слова прямо як сонячний промінь у травні.Юлю, "в твоїх сюрпризів", мені здається, можна обійтись без "в".І ще "стискав в терпких " -збіг, що важко вимовляється (ох уже ті збіги приголосних, як вони мене дістають, коли щось пишу:)).Можливо, у цьому місці не обов'язково минулий час? Після слів "Я пам'ятаю" можна про минуле і в теперішньому, все одно зрозуміло.Або замість "терпких" підібрати слово на голосну чи односкладове і замінити "в" на "у".Юлю, вірш справді хороший, вартий того, щоб його трошки "погранити", як коштовний камінчик.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 21:29:32 ]
дуже дякую за відгук і поради! спробую скористатися ними :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 22:01:39 ]
Бархани часу... І "а ми з тобою мов святі злочинці
несем прощання під подолом риз" - свіжо, образність вірша чудова! Сподобалося.
ПС. От лише "саквояж" в останньому рядочку трішки наче випадає... чужоземець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 22:39:20 ]
вдячна, що поділилися враженнями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 22:56:37 ]
Хоч я й не в захваті від манери писати вірші без ком і крапок та без заглавних літер, але поезія Ваша, Юліє, сподобалася. Життєвий твір, цікаві образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:16:09 ]
щиро дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:16:30 ]
щиро дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 13:49:39 ]
вправно ы впевнено намальовані образи. і акценти добре розставлено.

моя солодка сестро - звучить трішки...інцестно, ні? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Марищук (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-02 13:45:56 ]
Юліє, дякую. а щодо інцестного звучання... та ні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-25 20:33:39 ]
Юліє! Вірш чудовий, щирий, прекрасні образи.
Про осінь багато можна писати і у Вас це чудово виходить. Із задоволенням читатиму Вас і надалі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-01 21:36:03 ]
В Вас дуже красиві образи
як легко й невгамовно поки любиш
в пустелю часу сиплеться пісок