Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександра Труш (1988)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександра Труш, [ 2010-05-31 15:31:05 ],
на сторінці твору     "Людям в білих халатах, подарованих Богом"   Малиновська Тетяна

Тетянко, а я лікар анестезіолог-реаніматолог, молодий лікар-інтерн. І хоч я ще дуже мало працювала, мені вже довелось пережити багато з того, що Вами написано, бо така специфіка прфесії. Люди, які потрапляють до нас на лікування розцінюють нашу роботу, як обов"язок, який ми взяли на себе обираючи таку професію.
Люди, які бувають столярами, вантажниками, програмістами, будівельниками, слюсарями говорять: "Ви просто виконуєте свою роботу, як і кожен з нас", не задумуючись, що матеріалом їхньої роботи є відповідно дерево, вантажі, комп"ютери, будматеріали, машини, а нашим матеріалом є люди, їхні здоров"я, їхні життя, їхні почуття, їхні рідні... З таким матеріалом працювати дуже важко, бо люди бувають різні одні сприймають зроблену для них дрібницю з великкою вдячністю, як за якусь благодать, інші ж важкий труд приймають, як данність предбачену клятвою Гіппократа.
Щиро дякую за те, що хоч хтось над цим задумується і так віверто, без зайвих сантиментів, пише про це.
Я розчулена...
Коментатор Олександра Труш, [ 2010-06-26 10:40:41 ],
на сторінці поезії     "ДІТЯМ ІЗ ЧОРНИМИ РЕКВІЗИТАМИ"   Малігон Анна

Коментатор Олександра Труш, [ 2010-07-11 18:25:39 ],
на сторінці поезії     "Коротко про смерть (рондель з кодою)"   Труш Олександра

Привіт, Гаррі! Сподіваюсь Ви не образитесь, якщо я продовжуватиму Вас так називати. Для мене це імя асоціюєтьсяз дуже віддомим останнім часом героєм Гаррі Поттером і я уявляю Вас таким собі добрим чарівником, тай образу Вашому більше личить ім"я Гаррі. Але це лише моя думка, бо зміна псевдоніму не змінює ні зміст ваших віршів, ні їхньої прекрасної форми, лише заставляє нас, Ваших вірних читачів, задуматись над тим , чому автор зробив такі зміни.
Це ж чому Ви боїтесь бути битим від мене? Невже Ви думаєте, що я така агресивна? А навіть, якщо й так, хіба воно того не варте? )))))))
А тепер до діла. Я написала цей вірш під враженням від одної як ми її називаєм б/у (безуспішної) реанімації. Під кроками я мала на увазі етапність процесу смерті: Спочатку серцева недостатність, гіпоксія (нестача кисню), потім зниження тиску, зменшення частоти пульсу, зупинка серця, зупинка дихання і накінець смерть мозку (перевіряють за допомогою безумовних рфлексів).
Я дуже вдячна Вам і п. Оксані за таку конструктивну критику, візьму до уваги Ваші зауваження і можливо зсинтезую щось нове. А в цьому віші, вибачте, більш нічого корегувати не буду, бо в ньому сказано все, що я хотіла сказати.


З повагою, Леся.
1   2   3   4   5