Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Рубцов (1965)
Ні поезія, ні проза не є для мене чимось надто цінним. Ну, написалося. Хай буде. А лишити слід в історії постараюсь десь в інший царині.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ігор Рубцов, [ 2014-07-21 19:45:44 ],
на сторінці поезії     "Дешеві співчувальники"   Рубцов Ігор

Коментатор Ігор Рубцов, [ 2014-07-21 19:46:28 ],
на сторінці поезії     "Дешеві співчувальники"   Рубцов Ігор

Коментатор Ігор Рубцов, [ 2014-07-23 12:01:41 ],
на сторінці поезії     "Дешеві співчувальники"   Рубцов Ігор

Хочеться закцентувати увагу на головному: Бог допустив, щоб це сталося. Чому? По-людськи, ми всі наші надії покладаємо на політиків, на спільноту, на розум друзів і тупість ворогів, на що завгодно. Колись Пилат у храмі Божому при жертвах побив тих, хто ті жертви принесли. Христос відповів на запитання: "А як же вважати тих людей, що їх вбили коло жертівника? Чи вони такі грішники?" На що Ісус зауважив, що вони такі ж, як усі інші і як ті, хто запитав. "Але якщо не покаєтесь, то й ваша доля буде така". Це не пряма цитата, але сенс у тому, що Бог звертає увагу на вічну істину. Щоби людина шукала її у Святому Письмі. Не у традиціях народу, бо традиції різні, звичаї різні, а істина - одна. Те саме було під час промови апостола Петра, коли люди, яким Петро кинув у вічі: "Це ви розіп'яли Христа!", не схопили його, щоб побити камінням, адже ж вони прибули у Єрусалим відзначати Божу Пасху. А ні, вони визнали себе грішними людьми і запитали: "Що нам тепер робити?". "Покайтеся!" - ось перше, що потрібно кожній людині.
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47