Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марина Єщенко (1986)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Нехай пробачать мені герої:
    Не написала про них ні слова.
  •   Солодка дівчинка
    "Ось, тобі, дівчинко, карамелька,
    Ось тобі, сонечко, мармелад,
  •   * * *
    Подаруй їй на Восьме тест на вагітність,
    Нехай знає, що це не від тістечок,
  •   Настроєве
    Якщо ти боїшся, що я тебе з’їм у суботу,
    Чи в рабство відправлю (де змусять тебе працювати!!!)
  •   заРУБАЇ
    кохання щастю не панацея,
    це швидше вигадка, звичка, зручність...
  •   Настроєве (середа) (перезавантаження)
    Намаж мене медом, або полуничним варенням,
    А я тебе кетчупом, гострим, до шашлика...
  •   Настроєве (середа)
    Ця гра для трьох. У неї вдвох не грають.
    Я віддаю, а ти кидаєш жереб.
  •   Настроєве (субота)
    "Твої очі - озера бездонні!",
    "Наше кохання - вічне!"...
  •   Настроєве (четвер)
    я ж тобі, любий, щопонеділка борщі,
    я ж тобі, милий, вранці у ліжко каву!
  •   обіднє (літературна пародія)
    боялась кричала ховалась... дверима замками
    вмикала ТБ, щоб не чути тебе такОГО (!)
  •   * * *
    Нахилюсь, поцілую ніжно…
    Може, ти й не помітив, любий:
  •   * * *
    Мчить столичний експрес
    Від столиці і до столиці.
  •   Мухобійка
    Я подарую тобі мухобійку,
    Коли востаннє прийду попрощатись…
  •   * * *
    Кинь у мене першим камінь –
    Не тобі стріляти в спину.
  •   * * *
    Упаду обличчям у траву,
    Серце заховаю в спориші...
  •   * * *
    Якщо чогось не вивчу з географії,
    Мені моє життя усе простить,
  •   Малювала човни...
    Малювала човни,
    А виходили танкери
  •   Зрадь
    Зрадь мене, любий, у понеділок, зрадь із білявкою!
    Біла сорочка і випрана вже і попрасована!
  •   * * *
    Простягаю тендітні руки.
    На зап’ястках – червоний бісер…
  •   * * *
    Паркет, що пам’ятає перший слід
    Чи чоловіка, чи його подоби,
  •   * * *
    Ти ходиш в моїх долонях,
    Не можу заснути – у шпарину
  •   Ода поету, або остання римована спроба оспівати героя нашого часу
    Відшелестіла липа у гаю...
    Дуби старі – не мріють про кохання.
  •   Малій (продовження)
    Мала, не бійся, він ляже спати,
    Він утомився – впаде від втоми,
  •   Малій
    Мала, а чого ти хотіла?
    Тебе роздягнули лише –
  •   * * *
    А може очі у тебе сині?
    Врослося небо в сутулі плечі.

  • Огляди

    1. * * *
      Нехай пробачать мені герої:
      Не написала про них ні слова.
      Вони до мене завжди холодні,
      А я на їхню любов голодна.
      Якщо судилось не повернутись,
      Згадайте з болем або із жалем.
      Або заплачте! Вони, герої,
      Напевно, люблять, щоб їх згадали.
      А я учора читала книгу
      (Мені під силу великі книги)
      І бачу, чую, що не осилю,
      Що швидше книга мене осилить.
      Ще сто сторінок! Герой гарцює,
      Ще кінь ірже молодечо й скаче...
      Великі літери не врятують,
      Малюнки гарні – також навряд чи.
      Я вже ридаю... Чому герої,
      Які одначе в кінці загинуть,
      Так довго й вперто тримають зброю?
      Хіба, скажіть, я у чому винна?
      Його чекає принцеса-краля:
      Вуста-пелюстки, сапфіри-очі.
      А я, читаючи, так ридала,
      Бо коник, певне, теж жити хоче!
      Герой загине... І вічна пам’ять.
      Принцеса гарна і гарно плаче.
      А я не принца – тебе чекала.
      Тому герої нехай пробачать.
      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Солодка дівчинка
      "Ось, тобі, дівчинко, карамелька,
      Ось тобі, сонечко, мармелад,
      Ось із горішком смачна цукерка,
      Ось без горішків є шоколад...
      Ось тобі, зіронько, всі зефіри,
      Ось тобі кекси, халва, драже,
      Ось крем-брюле, ескімо, пломбіри,
      Тортики з кремом і грильяжем...
      Ось тобі, рибонько, козинаки,
      Вафлі, пастила, лукум, щербет..."

      ...Дівчинка плаче, і краще її не чіпати:
      В неї бабусю учора забрав діабет.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * *
      Подаруй їй на Восьме тест на вагітність,
      Нехай знає, що це не від тістечок,
      Нехай знає, що це не мине за місяць,
      І що старша сестра стане тіткою.

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Настроєве
      Якщо ти боїшся, що я тебе з’їм у суботу,
      Чи в рабство відправлю (де змусять тебе працювати!!!)
      То знай. вже ведуться в Фейсбуці запеклі дебати,
      Чи сало смачне, а чи краще усе ж на роботу...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. заРУБАЇ
      кохання щастю не панацея,
      це швидше вигадка, звичка, зручність...
      ба, навіть світло в кінці тунелю –
      всього лиш поїзд, що мчить назустріч.



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Настроєве (середа) (перезавантаження)
      Намаж мене медом, або полуничним варенням,
      А я тебе кетчупом, гострим, до шашлика...
      Я буду десертом – ти будеш сирим пельменем...
      ...
      А як же хотілося справжнього мужика!!!



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Настроєве (середа)
      Ця гра для трьох. У неї вдвох не грають.
      Я віддаю, а ти кидаєш жереб.
      Якщо вона його не упіймає,
      То я, напевно, знов піду від тебе.

      Давай на роздягання! Роздягнемось,
      Щоб ти побачив, в кого кращі груди.
      Якщо ти вкотре скажеш, що у неї,
      Я вкотре відповім: "Хай так і буде!".

      А може, досить вже азартних ігор?!
      Закон заборонив, в закону – сила! (?)
      Якщо ти досі з двох мене не вибрав,
      То, може, вчотирьох зіграти, милий?..



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Настроєве (субота)
      "Твої очі - озера бездонні!",
      "Наше кохання - вічне!"...
      Ти ж мені з неба зорі,
      Ти ж мені в церкві свічку,
      Ти ж мені серенади,
      Ти ж мені два тюльпани,
      А на свята троянди,
      І на свята - банани...
      Тільки одне, коханий,
      Дивом не врахував ти!
      Те, що мій батько Маккартні -
      Це звичайнісінькі жарти.



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Настроєве (четвер)
      я ж тобі, любий, щопонеділка борщі,
      я ж тобі, милий, вранці у ліжко каву!
      може, гаряча та кава, то не мовчи,
      може, у чашку налити - то інша справа...

      лиш би, коханий, хотілося і моглось,
      лиш би, мій сонячний, діло дійшло до діла...
      може, зварити в четвер поза чергою борщ?
      доки ще кава у турці не вся скипіла...

      23. 06. 2011



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. обіднє (літературна пародія)
      боялась кричала ховалась... дверима замками
      вмикала ТБ, щоб не чути тебе такОГО (!)
      скелети у шафі, а в тебе - коштовні роги
      ще мить - і зірвéш мої двері цими рогами

      а я ж тебе вранці у полудень і під вечір
      під джаз під Висоцького... і під "Бутирку" часом...
      та раптом в повітрі запахло згорілим м"ясом
      і я спакувала в "клітинкові" сумки речі

      і доки японську вивчають малі сейлормунки
      я матом добірним ганяю твоїх покемонів
      от тільки нявчать вони дико і невгомонно
      і сонце спітніло і хтиво вмиває руки...



      Коментарі (91)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. * * *
      Нахилюсь, поцілую ніжно…
      Може, ти й не помітив, любий:
      Це не я біля тебе в ліжку,
      Не мої шаленіють губи,
      Не в моїх у словах грайливих
      Така збуджена… перевтома…
      Це не я вся така щаслива,
      Й тіло терпне від тебе й ломить…
      Може, любий, ти не помітив,
      Та у ліжку з тобою – інша.
      Не судилось тебе зустріти…
      Нещаслива – чи щасливіша?!!

      2007



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. * * *
      Мчить столичний експрес
      Від столиці і до столиці.
      Я в Полтаві встаю –
      Там проходить моя межа.
      Хоч би раз проминути її,
      Якось так не спинитись!
      Та і Харків мені чужий,
      І у Києві я – чужа.

      Десь позаду лишаю
      І Миргород, і Гребінку.
      Половинний маршрут –
      І серце моє навпіл?
      Застигаю між двох столиць.
      Може, я дволика?
      Чи зустріне мене Полтава –
      Подвійний біль.

      Я в’язала гачком,
      Бо встромила в колеса спиці,
      Доїжджаючи дому,
      І спиць тих мені не жаль.
      Мчить столичний експрес
      Від столиці і до столиці...
      Я в Полтаві встаю –
      Там проходить моя межа.

      2008



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Мухобійка
      Я подарую тобі мухобійку,
      Коли востаннє прийду попрощатись…
      Або сьогодні, або в неділю,
      Або на Трійцю, або на дату
      Життя Сосюри чи смерті Стуса,
      Чи в Хвильового число «13»…
      Та знай, що я вже не повернуся…

      Напевно, боляче, коли залишають,
      Коли тебе, а не ти, коли кохання.
      Напевно, боляче, тужно й сіро,
      Але мені це ще так невідомо.
      Я подарую тобі мухобійку,
      Бо знаю, ти не затужиш в спину,
      Я знаю, буде це неодмінно,
      І я востаннє піду із дому.

      Я подарую тобі мухобійку…
      Без болю втрат і нудних пробачень,
      Коли від наших стосунків тлінних
      Повіє запахом загнивання,
      Або образ, або «Якось вийшло»,
      Або «Навіщо?», і холод. Холод…
      Але це буде якось не зараз,
      Тому всміхайся, цілуй у скроні…
      А завтра вранці відкрий кватирку,
      Нехай вітри залетять в кімнату.
      Можливо (зовсім лише можливо!!!)
      Їм вдасться вигнати першу муху.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. * * *
      Кинь у мене першим камінь –
      Не тобі стріляти в спину.
      Стану я суцільним шрамом,
      Стану гілкою тернини.

      І коли забудеш місяць,
      Під яким давали клятву,
      Я терниною ввіп’юся,
      Серце розірву на шмаття,

      Кров’ю бризну ув обличчя,
      Склом розсиплюсь під ногами…
      Я тобі являлась тричі?
      Кинь у мене перший камінь!

      2009



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. * * *
      Упаду обличчям у траву,
      Серце заховаю в спориші...
      Натягну востаннє тятиву –
      Випущу отруту із душі.

      Не Амуром... Муром? Тінню став.
      Сонце в плечі, мов тавро, вроста.
      Шкода, що не колеться трава
      І земля стоїть не на китах.

      Упаду... впаду-впаду-впаду!!!
      І коли ридатиму в траві,
      Хай годинник мій переведуть
      На добу, чи на життя – тобі.



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Якщо чогось не вивчу з географії,
      Мені моє життя усе простить,
      Бо я на карті, ще Бопланом графленій,
      Знайду, де дім моїх батьків стоїть!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Малювала човни...
      Малювала човни,
      А виходили танкери
      З берегів... В береги...
      І загинуло місто.
      Борони! Борони!!!
      Та ворони не каркнули.
      Мабуть, ми не змогли...
      Все життя перелистано.

      Загорався вогонь
      Мурашковою повінню...
      І прийти не прийду,
      І сказати – не сказано...
      Вітер (що ж, охолонь!)
      Доторкнеться долонею?
      І я знов закрадусь
      Тими клятими спазмами.

      Не сказала всього
      Й загорілася в корені.
      Я корінням жила!
      А тепер – недопалками...
      Не загасне вогонь
      Мурашкової повені,
      Бо немає човна,
      Коли втоплені танкери...



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Зрадь
      Зрадь мене, любий, у понеділок, зрадь із білявкою!
      Біла сорочка і випрана вже і попрасована!
      У холодильнику – торт, пелюстки трояндові...
      В опері ложа найкраща зарезервована...

      Зрадь мене, любий, зрадь у вівторок, зрадь і у середу...
      Зрадь з секретаркою, з донькою друга, із іноземкою,
      Щоб не стуливши... очей вона впала мертвою,
      І від блаженства відчула себе безсмертною...

      Зрадь мене так, щоб я йшла, і всі тицяли пальцями,
      Щоби давилися сміхом і, може, нарешті, вдавилися.
      Зрадь у четвер, у суботу, а хочеш – у п’ятницю?
      Лиш не в неділю. Неділя ні з ким не ділиться.



      Коментарі (83)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. * * *
      Простягаю тендітні руки.
      На зап’ястках – червоний бісер…
      Не клювали у очі круки,
      Сам той терен крізь тіло виріс.

      Не завию на місяць вовком –
      Розрядилася батарея.
      Дикий холод, разючий холод,
      І ножем прямо в серце: «Де я?».

      Наді мною все ходять люди,
      Топчуть землю, сліди лишають…
      Поцілуй мене ще, Іудо,
      На прощання – хоч не прощаю.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. * * *
      Паркет, що пам’ятає перший слід
      Чи чоловіка, чи його подоби,
      Струхлявів за якихось пару літ.
      Скрипить від злоби.

      Померло ліжко, і коли вночі
      Приходять часом спогади химерні,
      Й скрегочуть поза стінами сичі,
      Холодне й мертве.

      Ще досі стугонять в вікні шибки,
      Коли останній промінь йде за місто,
      І на шпалерах дотики руки
      І нігтів. Згризла.

      На дзеркалі мов завжди свіжа кров,
      А тіло пам’ятає все й коробить.
      Та чоловіком ти не став, лиш мов...
      Його подоба.

      2009



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Ти ходиш в моїх долонях,
      Не можу заснути – у шпарину
      Загляне опівночі доля,
      А я, мов сестра Гагаріна,
      Так вірила в синій колір,
      Доки дощем не вдарила.
      А, може, було й не сором
      В долонях, у закривавлених,
      Не втримати матадора.
      Любила колись безтямно –
      Забуду тепер не скоро.

      2008



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. Ода поету, або остання римована спроба оспівати героя нашого часу
      Відшелестіла липа у гаю...
      Дуби старі – не мріють про кохання.
      Всередині застрягло: "Щас спою",
      Й на зло немовби вперто не співає...

      "Коханий, грай же!"... Вовкулака спить,
      Його добряче снігом притрусило,
      Чи на мороз упав... Хтів положить...
      За волю душу й тіло...

      А потім як прокинеться: "Ку-ку!"
      Ку-ку й ку-ку! От бісова зозуля!
      Він бачив квітку й тричі не таку,
      Нащо ж збудила?

      Десь вп’явся сонях у велосипед,
      У випраних штанях асфальт толочить...
      Стилет чи стилос? Вибраний стилет.
      Лиш соловейко... змовчить.

      А він ходив ногами по землі...
      Ніяк не зміг навчитися по стелі.
      Синицю заклювали журавлі –
      Шуліці носа втерли.

      Хрущі гудуть – дурманить вишень цвіт...
      Пройшлася тут Чорнобильська Мадонна.
      А він – поет, йому все так болить...
      В "Двох тонах" друга тона...

      Якби ж то тричі лиш являлася любов,
      Він пив би в міру...
      Нектар із губ її, з цеберки вражу кров,
      З народу – правди силу...

      * * *
      З горіха зерня був у ньому геній.
      Та ось, нарешті, вже й світає...
      Засохла липа... Він писав про неї.
      Та хто те знає...



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Малій (продовження)
      Мала, не бійся, він ляже спати,
      Він утомився – впаде від втоми,
      Він буде вічність отак лежати,
      Якщо ключа йому в серце встромиш…

      Не так! Не слухай! Відкрий кватирку,
      Оту кватирку, де неба очі
      Тебе з’їдають так нестерильно,
      Штовхають тіло твоє на злочин...

      А потім легко, в шаленій миті,
      Стрибай донизу, навчись літати…
      А зараз спробуй його любити –
      І неодмінно він ляже спати…

      2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Малій
      Мала, а чого ти хотіла?
      Тебе роздягнули лише –
      І враз застогнало тіло,
      Коли опустились нижче
      Ті кляті бісівські руки,
      І сонце спеклося в грудях...
      Ховалась від поцілунків
      Й не знала, що далі буде...
      Та вечір скінчив молитву,
      І хтиво віддався ночі.
      Не вмієш, мала, любити,
      То, може, дружити схочеш???



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      А може очі у тебе сині?
      Врослося небо в сутулі плечі.
      І давить небо, бо ти всесильний,
      Бо ти всесильний і не заплачеш.
      Земля чарує – холодна й чорна.
      Вгрузають п’яти – тримають ноги…
      Колись вона і тебе огорне,
      Коли утомишся бути богом.
      Горбата вічність, щерблена пам’ять…
      А ти тримаєш плечима небо…
      Колись це небо в тобі розтане,
      Дощем солоним ввіллється в тебе!
      …Мене чарують зіниці сині.
      Я ще тримаюсь, та вже не довго:
      Скупаюсь в сонячному промінні
      І стану нóвим безсмертним богом.

      2009



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5