ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 Малювала човни...
Малювала човни,
А виходили танкери
З берегів... В береги...
І загинуло місто.
Борони! Борони!!!
Та ворони не каркнули.
Мабуть, ми не змогли...
Все життя перелистано.

Загорався вогонь
Мурашковою повінню...
І прийти не прийду,
І сказати – не сказано...
Вітер (що ж, охолонь!)
Доторкнеться долонею?
І я знов закрадусь
Тими клятими спазмами.

Не сказала всього
Й загорілася в корені.
Я корінням жила!
А тепер – недопалками...
Не загасне вогонь
Мурашкової повені,
Бо немає човна,
Коли втоплені танкери...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-08 09:47:09
Переглядів сторінки твору 6213
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.146 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-09-08 10:02:42 ]
Мариночко, дуже талановито! І перечитувати хочеться ще, і ще, і ще. Тонко писані чуття, і чимось гострим, дякую за таку поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 10:28:27 ]
дякую, Олено))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 10:04:26 ]
Марино, це вже Щось) Перша строфа супер, "малювала човни - а виходили танкери" - чудово! Друга строфа порівняно слабка, в стилі "ніачьом". Але третя (хоч і не дотягує до першої) рятує загальну картину :) От лише у слові "недопалками" - точно наголос на "па"? мені ліньки лізти в словник) Резюме - молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 10:23:08 ]
Дяки, Юль) Дуже люблю твої коментарі читати (може, тому що у них завжди присутня критика?)...
А щодо наголосу, то це в мене постійна проблема, і бачу хронічна... якби ти не вказала, то я би ніколи цього не помітила, хоча слово "недОпалки" сумнівів не викликає...

будем думать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 10:24:39 ]
та нічо, є ж така крутезна штука, як "авторський наголос" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 10:27:30 ]
воно то так, але і зловживати тим не можна... Якось читала вірш Юхниці, де мало не в кожному слові був проставлений авторський наголос, то доки дочитала, думала здурію... Така злоба десь взялася. А сама ж теж грішу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 10:51:32 ]
Марина, Ви Євгена Юхницю маєте на увазі? Засновника "Клубу Поезії"? Так, у нього ще й неологізмів купа у кожному вірші. Я навіть один собі позичив у байку.) Але це теж таки цікаво, по-новаторськи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 10:55:26 ]
так, його) неологізми то добре, але коли цілковиті неологізми, архаїзми, діалектизми та ще й з чудернацькими наголосами... краще промовчу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 13:51:46 ]
А ось гляньте, Марино, який він екпромт написав на мій вірш (відгук на Ваш):

Юхниця Євген: Експромт) Навіяний просто думками! Дяка за спонтанне натхнення!

Літературна пародія "Оголошення поезією"

Не зраджуй, мій легіню любий,
У жодного тижня день,
І навіть - як стану нелюба,
Не зрадь і тоді.. Не покинь...



“Лиши себе, милий - пізнання
Глибоких стосунних світів.
Сиди, дивись зранку до рання
На мене за сонць, в темноті.

Не зраджуй, і хай я - не жінка,
І мало тих спільних дітей:
Ні з ким не любись ні хвилинки!
І навіть - не зирь на дісплей...

Блокбастерські сценки кохання -
Одразу біжи! Вимикай!
Сусідских й робочих путанек
На сто-двісті верст оминай.

Бо я! я так хочу! Так прошу!
Поезією заклина!”
Таких - настрочла´ оголошень -
Почався лов на” кажана»!!!J

03.09.10 р.
П.С. Ваш вірш дуже тонкий гарний, а це - так, просто думка кудись полетіла, до минулого "досвіду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 21:58:10 ]
ви цим віршем ще раз підтвердили мою думку про творчість цього вельмишановного автора... Жах просто... Наліпив у купу всього, що не лінь (як кажуть: що бачу, те й фігачу), та ще й мова така жахлива, ну не знаю... а неологізми... я би назвала то незнанням української мови і заміною своїми вигаданими словами, які якось вкладалися в його вірші, хоча що то вже допоможе?..

мабуть, треба припиняти. а то вже геть здуріла: розвинула під своїм віршем критику чужої творчості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 11:01:13 ]
Дуже емоційно насичений вірш, Марино! Вражає.
Але чому: "І я знов закрадусь
Тими клятими спазмами"?
А не наприклад:
"І я знову зайдусь
Тими клятими спазмами."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 11:11:36 ]
тому що спазми не в ЛГ, а в її коханого, і вона йому приходитиме не в нічних жахіттях, а закрадатиметься спазмами...
розумієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 11:29:28 ]
Якщо не в жахіттях, то чому ж тоді "клятими"?
В світлі твоєї відповіді, Марино, треба розуміти якимись приємними( боюся сказати інакше) спазмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 11:33:12 ]
ах, Іване, ну ви й шалунішка ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 14:32:20 ]
тю...
не в жахіттях, тобто іншим чином... а ви, Іване, відразу запідозрили приємне щось) не тут було, моя ліргероїня приходить весь час, адже від жахіть можна "відпочивати" не спавши, а от спазми як нападуть... підступна вона, тому спазми й кляті)

P.S. Не бійтеся інколи говорити інакше)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-08 14:47:26 ]
Дякую, Марино, що пояснила! А то трохи вже я заплутався з тими спазмами, де кляті-де приємні?
А вже жахіття зовсім з пантелику збили. Ще й підступність додалась. Тепер ясно. Дякую і за вірш, і за коменти. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 14:57:58 ]
і за коменти, і за вірш, і за підступність?)))
заходьте ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-08 18:02:25 ]
"Не загасне вогонь
Мурашкової повені" - образно і приголомшливо!
Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-09-08 21:52:48 ]
дякую)
люблю мурашок:)