Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
/ Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
Право
•
Хустка
•
Еволюція світосприймання
•
***
•
Планета любові. Відкриття
•
А жінка йде…
•
ВИРОК
•
Шовковиця
•
Золота еліта сонячної проби
•
Після зими
•
***
•
Годинникар
•
***
•
***
•
Таємниця Нефертіті
•
На початку
•
Монолог єгипетської мумії
•
Ранні вірші
•
Костел
•
***
•
По батькові
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Розпука і біль...
Що ж ви, нелюди, робите?
Що ж ви, нелюди, робите?
Час мене підганяє. Іти
важче тим, хто обдумує кроки,
важче тим, хто обдумує кроки,
Я землю цю не розлюблю ніколи.
Я цій землі судилася. І все ж
Я цій землі судилася. І все ж
Пригадую матусю молодою
(Русяві кучері, природний макіяж),
(Русяві кучері, природний макіяж),
В душі: зневіри виразка
і впевненість-пітьма,
і впевненість-пітьма,
Серед безміру і суєти
Божий задум - життя твоє.
Божий задум - життя твоє.
…І вірила: є десь планета любові,
єдина з мільярдів планет.
єдина з мільярдів планет.
– Ото вже безсоромниця! Ти бач,
веде своє байстря, немов царівна.
веде своє байстря, немов царівна.
Світлини любові cховаю надійно
між буднів, нудних і марудних…
між буднів, нудних і марудних…
Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
Пестить легіт кору зашкарублу.
То манни ждем, то снігу серед літа.
Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
І ще одну зиму, як біль пережито.
І ще один рік – у скарбницю розлуки.
І ще один рік – у скарбницю розлуки.
Згасають, як зірки, земні святА.
А будні - мов космічні чорні діри.
А будні - мов космічні чорні діри.
А світ вже звик до милостей і кар.
А світ - то зводить храми, то руйнує.
А світ - то зводить храми, то руйнує.
Навіщо знов зустрілись?
Хто привів
Хто привів
У щастя - коротка пам'ять.
У горя - довге прощання.
У горя - довге прощання.
Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
Любив садки над Бугом і небо голубе.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
Я мертва? Чи - безсмертна?
Приходили у гості
Приходили у гості
Стали смутками
давні радощі.
давні радощі.
Старий костел... Він досі служить людям,
На рештках віри пам'ять береже.
На рештках віри пам'ять береже.
А небеса насуплено мовчать...
Чекають свята вулиці безлюдні.
Чекають свята вулиці безлюдні.
Колись я соромилась...
- Донечка татова! -
- Донечка татова! -
Хмуріє вись, од злих очей ховаючись.
В докОрах - незахищеність моя.
В докОрах - незахищеність моя.
Упевненого профілю взірець
І впертих вуст усмІшка таємнича...
І впертих вуст усмІшка таємнича...
Провів до сонних лип, аж за ворота.
Неначе за межу. Без вороття.
Неначе за межу. Без вороття.
Далекий подих юності ловлю:
Розчарування, сльози і образи.
Розчарування, сльози і образи.
Як живеш, мій знайомий далекий?
Як живеш, незнайомцю мій?
Як живеш, незнайомцю мій?