Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Любов Бенедишин
(1964)
...Час мене обганяє. Лети,
моя Пісне, і будь поза часом.
Автор
Вірші (567)
Інша поезія (29)
Поеми (6)
Аналітика (4)
Проза (0)
Рецензії (15)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
Рубрики
/ Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
***
Розпука і біль...
Що ж ви, нелюди, робите?
•
***
Час мене підганяє. Іти
важче тим, хто обдумує кроки,
•
Право
Я землю цю не розлюблю ніколи.
Я цій землі судилася. І все ж
•
Хустка
Пригадую матусю молодою
(Русяві кучері, природний макіяж),
•
Еволюція світосприймання
В душі: зневіри виразка
і впевненість-пітьма,
•
***
Серед безміру і суєти
Божий задум - життя твоє.
•
Планета любові. Відкриття
…І вірила: є десь планета любові,
єдина з мільярдів планет.
•
А жінка йде…
– Ото вже безсоромниця! Ти бач,
веде своє байстря, немов царівна.
•
ВИРОК
Світлини любові cховаю надійно
між буднів, нудних і марудних…
•
Шовковиця
Лагіднішає світ біля неї…
Пестить легіт кору зашкарублу.
•
Золота еліта сонячної проби
То манни ждем, то снігу серед літа.
Знайомі ґулі. Ті ж чужі граблі.
•
Після зими
І ще одну зиму, як біль пережито.
І ще один рік – у скарбницю розлуки.
•
***
Згасають, як зірки, земні святА.
А будні - мов космічні чорні діри.
•
Годинникар
А світ вже звик до милостей і кар.
А світ - то зводить храми, то руйнує.
•
***
Навіщо знов зустрілись?
Хто привів
•
***
У щастя - коротка пам'ять.
У горя - довге прощання.
•
Таємниця Нефертіті
Ну як мандрівка в Часі? Не стерла ніг до крові?
Той подіум безсмертя, він Вас ще не втомив?
•
На початку
Любив садки над Бугом і небо голубе.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
•
Монолог єгипетської мумії
Я мертва? Чи - безсмертна?
Приходили у гості
•
Ранні вірші
Стали смутками
давні радощі.
•
Костел
Старий костел... Він досі служить людям,
На рештках віри пам'ять береже.
•
***
А небеса насуплено мовчать...
Чекають свята вулиці безлюдні.
•
По батькові
Колись я соромилась...
- Донечка татова! -
•
***
Хмуріє вись, од злих очей ховаючись.
В докОрах - незахищеність моя.
•
***
Упевненого профілю взірець
І впертих вуст усмІшка таємнича...
•
***
Провів до сонних лип, аж за ворота.
Неначе за межу. Без вороття.
•
***
Далекий подих юності ловлю:
Розчарування, сльози і образи.
•
***
Як живеш, мій знайомий далекий?
Як живеш, незнайомцю мій?
Переглянути всі твори з цієї сторінки