ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 На початку

Світлій пам'яті Стефана Турчака

Образ твору Любив садки над Бугом і небо голубе.
Світивсь добром, на сонечко подібний.
І музикою жив. У ній знайшов себе.
Чи знав тоді, що їй - також потрібний?

Чи про стрімкий свій злет здогадувався сам,
Коли в пісні вслухався солов'їні?
...Це потім був Париж. (Його вітали там).
Овації у Токіо й Берліні.

Це згодом був Нью-Йорк. І слава, і тріумф.
Й натхненний змах руки на сцені Риму,
Де непокірні ноти корилися йому,
Душею володіючи незримо.

Усе було пізніше: і недосяжна даль,
І та невідворотна близькість Лети...
А на початку - мрія, і юність, і Сокаль,
І вуличок вузьких дзвінкі куплети.

І метронома стук, палкому серцю в такт.
І перші кроки в найскладніші гами.
...О, як же все змінилось! Тут все тепер не так.
Ще стіни є. Училища* - нема вже.

Лиш небо над містечком - бездонне, як колись.
Шумлять сади оновленим оркестром.
І гілочка на вітрі все рветься, рветься ввись,
Мов диригентська паличка Маестро.

2006

*Сокальське педагогічне училище (тепер - школа-інтернат), де у 1953-57 рр. працював майбутній видатний диригент України.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 20:07:16
Переглядів сторінки твору 5451
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 20:22:58 ]
На опублікування цього вірша мене надихнула стаття в Інтернеті "Згадаємо "сонячного маестро" (Яна Іваницька спеціально для "Дня") і повідомлення, що з 15 по 21 листопада 2010 року в Києві відбудеться 2-й Міжнародний конкурс диригентів ім. Стефана Турчака. Я не могла не відгукнутися, адже Сокальщина гордиться своїм знаменитим земляком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:06:35 ]
Проникся я стихотворением еще, наверное, час т.н.
Полезная информация живым словом поэзии.
Мне не очень нравится "на сонечко подібний", но я пролистал два словаря. А там - и "до сонечка подібний", и "на сонечко подібний". Т.е., вариативность.
А мне так хотелось, чтобы было "сонечку подібний"...
Но мечтать не запретишь...
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:30:04 ]
Усі ми звідкись родом, пані Любочко. І від нас, напевно, залежить чи маленьке містечко стане злітною смугою до висот майстерності.Рада за Вас і за Ваше містечко, що у ньому такі родючі на таланти грунти.А ще немаловажно, що є такі люди, як Ви, котрі здатні тішитися чужим досягненням та перемогам і бережуть пам'ять у своїх віршах. Дякую за насолоду і інформацію про хорошу людину. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 10:54:30 ]
Моя друзі як дивувались, так і дивуються, чому це мене тягне на Байкове кладовище, хоча у Княжичах є своє? А я відповідаю, що йду на людей подивитись.
Кого там тільки немає... І є, і немає водночас.
http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?id=3072
Я це бачив...
На мою думку, корисний вірш.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:13:29 ]
Дякую щиро, Алексію! Я завжди Вам так рада! Ваші зауваження - дуже слушні, і українську мову Ви відчуваєте! Особлива Вам за це подяка. "До сонечка подібний" - цей варіант теж був у мене. Але, вибрала інший, і ось чому. Зверніть увагу: "Світивсь ДОбром, ДО сонечка подібний" - оце "ДО" - надто перевантажує рядок якимось грюкотом. А українська мова прагне до журчання струмка, легкоплинності складів, співзвучності... "Солнишку подобний" - в російській мові сприймаю і вітаю, а в українській - уже відчувається інша закваска. Я не все можу пояснити, як вже й казала, керуюсь внутрішнім відчуттям. Тому, вибачайте, коли що не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:14:52 ]
Дякую, Патаро, за розуміння і сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 12:21:55 ]
А мене, Гаррібальде, тягне на Личаківське кладовище (у Львові, воно - ближче до мене). Там такі особистості "сплять вічним сном"! А була я там у квітні 2010 року (вперше і сподіваюсь не востаннє) з нашою сокальською поеткою Калиною Барвінко (і завдяки їй), яка за дивним збігом обставин у червні 2010 року теж залишила цей світ. До речі, я нещодавно анонсувала її творчість на ПМ. Рекомендую.
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 14:02:01 ]
Пані Любове!
Ви знаєте, півночі грав на гітарі готуючись до концерту. І написав мелодію на цей вірш. Не вистачає грунтовних знаннь про цю людину. Надішліть її мені у приваті. А пісню я спробую виконати 27 січня у Луцьку. Буде нагода - приїздіть. Щомісяця останньої п'ятниці там проводяться концерти лауреатів Першого Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії "Оберіг".
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 14:30:16 ]
Дуже приємна несподіванка для мене, п. Олександре, - те, що Ви вже написали мелодію на ці слова! Дякую Вам! А Ваше прохання мені зрозуміле. Зізнаюсь, перш ніж написати цей вірш, я теж шукала про цю людину хоч якусь інформацію (бо майже нічого про нього не знала), з пів години, як екстрасенс, вдивлялась у його фотографію... І те, що вкінці-кінців вийшло з-під пера - це результат свідомої і підсвідомої праці душі. Спонукання - начебто було ззовні, але те, що прийшло - перевершило мої сподівання. Особливо вразило таке: через кілька років після написання вірша, я випадково побачила по телевізору передачу про С. Турчака. Де один з його колег згадував, як у приватних зустрічах, на відпочинку на Шацьких озерах, Він турбувався:" Як мені стати вольовим, підкорити музику, підкорити оркестр?"
А при написанні вірша - я нічого цього не знала! Попри те звідкись з'явився рядок:
"Де непокірні ноти корилися йому,
Душею володіючи незримо".
Поезія - таки дружить із містикою!
Ще раз Вам дякую за увагу до вірша. Інформацію Вам спробую надіслати ввечері, бо ще не знаю чи вмію це зробити так як треба, а зараз не маю часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:22:23 ]
Закінчення шикарне, Любове.
Я, правда, не любитель посвят...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 18:46:57 ]
І я не любитель посвят, Юрію... Бо що-небудь писати не люблю, а щоб написати ЩОСЬ - це потребує додаткової енергії (чи енергетики?). Берусь за це завше з неохотою. Шукаю сама для себе стимулу, щоб розохотити себе - полюбити цю людину, врости в неї думками і душею. Інакше... не варто й починати, тим паче сподіватись на "шикарне закінчення".
Дякую за візит, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-11 00:02:29 ]
От мені подобається, що земляки вшановують земляків. Вітаю Вас, Любове, і намагаюся, аби овації були не менш гучними, ніж у Токіо і Парижі. Але "метрономА стук" (родовий- кого? чого?), бо метрономУ - давальний відм. Дзвінких Вам куплетів і рядків!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-11 09:20:16 ]
Дякую щиро, Бабо Нібабо, звісно - "метронома". І як це я прогледіла? Негайно виправляю.