Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Роберт Бернс

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Роберт Бернс, [ 2008-05-19 09:24:40 ],
на сторінці поезії     "The Parting Kiss"   Бернс Роберт

Чудово, Ірино!
Ваш переклад значно точніший за попередній - гратулюю. Проте, змінено розмір. У мене він легший. Я додав на свою сторіночку How long and dreary is the night. Дякую, що переклали. Додайте, будь ласка, свій переклад у вигляді коментаря.
Коментатор Ірина Храмченко, [ 2008-05-21 15:09:25 ],
на сторінці поезії     "How Long And Dreary Is The Night"   Бернс Роберт

Якою довгою, похмурою є ніч...

Якою довгою, похмурою є ніч,
Коли від милої я так далеко!
Не знаю сну я з вечора до рання,
Хоча і втома не спадає з моїх віч:
Не знаю сну я з вечора до рання,
Хоча і втома не спадає з моїх віч!

Я думаю про ті найщасливіші дні,
Коли я був з тобою, моя мила:
Та доля нас раптово віддалила,
Тому без тебе сумно на душі мені!
Та зараз ти від мене так далеко,
Тому без тебе сумно на душі мені!

Як же довго простягнувся чекання час
Так, наче сум його уже знесилив!
Та, коли був з тобою, моя мила,
То лиш була хвилина, шо втекла від нас!
Та, коли був з тобою, моя мила,
То лиш була хвилина, що втекла від нас!

трохи відредагувала, щоб ритм не збивався...
Коментатор Володимир Чернишенко, [ 2008-05-22 09:12:06 ],
на сторінці поезії     "Lament Of Mary, Queen Of Scots, On The Approach Of Spring"   Бернс Роберт

Плач Мері, шотландської королеви, навесні

Прибрала зеленню дерев
Природа білий світ,
Залила квітами поля,
Розсіяла блакить.
Але журба мене бере,
Хоч сонечко сія...
На волі тішиться земля –
В темниці скнію я.

Там ранок жайвірок віта –
З-під неба чути спів.
Бадьоре дятлове „так-так”
Відлунює з борів.
Співають між віттям птахи,
Гніздечка в’ють свої.
Ніщо лихе, ніхто лихий
Не вкраде щастя їм.

Лілеї з берегу ріки,
І проліски з дібров,
І глоду першенькі бруньки,
І терен квітне знов.
Побачить цвіт весняних шат
Найменший селянин.
Я ж – королева, та з-за ґрат
Не відаю весни...

Колись у Франції давно
Жила щасливо я,
Та йшла до тебе все одно,
Шотландіє моя...
Там ранок радістю вітав,
Тут – всюди вороги;
Там цвіт полів дерев і трав,
Тут – вражі ланцюги.

А сестро, сестронько моя,
Мій перший ворог – ти!
Проклята й жадібна змія,
Колись діждешся мсти!
І хоч не маєш ти душі,
Відчуєш на собі
Хоча б на мить, хоч на мечі
Мій розпач і мій біль.

Мій сину, хай з небес зірки
Повік тебе ведуть.
Мій лютий біль і хрест тяжкий
Нехай тебе минуть.
Нехай Господь тебе хранить
Від ворогів та юд,
А стрінеш друзів – пом’яни
Про смертоньку мою...

О, сонце, сонечко, на мить
До мене зазирни.
Не буде більше теплих днів,
Не буде вже весни.
А лиш зима, могила, ніч
Без місяцю й зірок.
Наступна квітка – то мені
В останній мій вінок...

10 тр’08р.
Коментатор Ірина Храмченко, [ 2008-05-22 09:16:25 ],
на сторінці поезії     "Lament"   Бернс Роберт

Чудовий переклад! Читається як на одному диханні! Дуже гарно підібрана лексика!
Коментатор Володимир Чернишенко, [ 2008-05-26 09:12:25 ],
на сторінці поезії     "Love in the Guise of Friendship"   Бернс Роберт

Любов і дружба

Ти про любов мені не мов,
Любов – то лютий щем.
То ланцюги міцних заков,
Що нищать мене вщент.

А дружба чиста і міцна
Серденько веселить.
І люба є мені вона –
Нащо ж її ломить?

Для мене дружба – то святе,
Що є в тобі й мені.
Нащо ж питаєшся про те,
На що почуєш – ні?

Чому ж оте моє „люблю”
Шукаєш, знов і знов?
Як друга вірного згублю,
Нащо така любов?
Коментатор Володимир Чернишенко, [ 2008-05-26 09:15:36 ],
на сторінці поезії     "Lament"   Бернс Роберт

Дякую, Ірино! Я з ним мучився довгенько... Проте, у мене він не такий готичний, як у Роберта :( Та то нічого! Чекаю на ваші нові перекелади!
Ч.В.
Коментатор Володимир Чернишенко, [ 2008-06-05 08:39:36 ],
на сторінці поезії     "The Banks O' Doon (Third Version, 1791)"   Бернс Роберт

Береги Дуну

О, Дуне, радісна ріка!
Ти й досі чистий та стрімкий,
І на пологих берегах
Як перше мешкають пташки.

Така ж ось пташечка колись
Розбила серденко моє.
Привиддя мрій, що не збулись
Буває спати не дає.

Тож я приходжу, о ріка,
На любий берег щовесни,
Щоби позаздрити пташкам,
Бо ж я співав, як і вони!

І плів трояндові вінки
Своїй коханій день при дні.
Та що ж – зірвала пелюстки,
А колючки усі в мені...
Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-06-05 12:22:40 ],
на сторінці поезії     "The Banks O' Doon (Third Version, 1791)"   Бернс Роберт

Шотландці для Британії, як українці для Росії. Якби не ВЧ не прочитав би Бернса. Про оригінал вірю, а про переклад скажу - прекрасний.
1   2   3