Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Осип Мандельштам
(1891)
Автор
Вірші (85)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (1)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За датою надходження
за темою
Отримані вами коментарі
|
Залишені коментарі
|
Інші коментарі
Коментатор
, [ 2006-10-06 18:58:50 ],
на сторінці поезії "
РАКОВИНА
"
Мандельштам Осип
Мушля
Тобі я, певно, не потрібний,
ніч; із безодні світу, як
неварта мушля без перлини,
на берег викинутий я.
З байдужістю ти хвилі піниш
і незговірливий твій спів,
та ти полюбиш, ти оціниш
всю мушлину неправду слів.
Ти на пісок із нею ляжеш,
у ризи одягнеш свої,
ти нерозривно з нею зв'яжеш
всю велич дзвонову валів,
і мушлині тендітні стіни,
як серця дім пустий іще,
наповниш пошептами піни,
туманом, вітром і дощем...
Вгору
Коментатор
Майстер Рим
, [ 2006-10-07 15:11:48 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Я так розумію, що автор буде віднесений до найвищого рівня, тому і оцінюю максимально вимогливо "5". :)
Вгору
Коментатор
Майстер Рим
, [ 2006-10-07 15:20:08 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
"6" Направду неймовірний твір як для юної пори в авторській творчості. Ніби все просто - зріз дитинства - але дитинства дуже національно характерного (ідеали золота, хрусталя ще довгий час супроводжуватимуть дорослішання таланта) і разом з тим такого характерного всім дітям за сприйнятям життя, мов казки. Скільки тут підсвідомого і, водночас, прекрасного у творчому відкритті світу!
"О, вещая моя печаль,
О, тихая моя свобода
И неживого небосвода
Всегда смеющийся хрусталь" - фантастично!
Вгору
Коментатор
Майстер Рим
, [ 2006-10-07 15:25:25 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
"6" Таке гостре відчуття після утихомирення бісовщини 1905 року? Передчуття абсолютної чорноти
1917 і подальших років.
"Они ворвутся в избы почернелые,
Зажгут пожар — хмельные, озверелые...
Не остановят их седины старца белые,
Ни детский плач!.."
Невже не так все сталося?
Не цікавить народ поезія, - та й чого вона має цікавити майбутніх мертвяків?
Вгору
Коментатор
Майстер Рим
, [ 2006-10-27 11:16:49 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
"7" Це якраз той виняток, коли автор повністю володіє істиною.
Вгору
Коментатор
Володимир Ляшкевич
, [ 2006-10-27 11:18:27 ],
на сторінці поезії "
ЛЕНИНГРАД
"
Мандельштам Осип
Абсолютна щирість, абсолютна відкритість, прекрасна майстерність і, головне, любов до Життя. :)
Вгору
Коментатор
Володимир Чернишенко
, [ 2007-03-01 10:08:33 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Пропоную свій варіант перекладу.
Здригнулося серце, начебто
Наляканий дикий звір,
А небом сонячні зайчики
Душі заспівали вірш.
Прокинься, музико давнішній,
Радій, веселись, журись,
Відчуй всі ті теплі враження
І мрії, що мав колись!
До мене тонкою ниткою
Прив’язаний дивний світ,
А серце у грудях глибоко
Зіщулилось і болить.
А що як, стріпнувшись шпарко,
Стрілою через віки,
Тонкими болючими скабками
Торкнуться мене зірки?!
Вгору
Коментатор
Редакція Майстерень
, [ 2007-12-21 14:39:26 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Оце сьогодні, будучи в Москві, на 2 Баумановській вулиці, із інтересом спостерігав на фронтоні Лінгвістичного Інституту барельєфну композицію - посміхаючись вусатий горець, у військовому френчі, у чоботях, вказує вказівним пальцем народам світу на портал за спиною із надписом "СССР".
Все це ретельно відреставровано. Чи то пам'ять, чи наміри... До речі, навпроти, на диво обдерта і нещасна будова "Генеральної прокуратури". Цікаві парадокси тиранічної влади :( :)
Вгору
Коментатор
Чорнява Жінка
, [ 2008-02-02 13:22:50 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Щодо оцінок згодна, а от щодо "теплий"... Здається, в ньому стільки відчаю, прихованого за буденністю якихось обов’язкових дій...
Вгору
Коментатор
Володимир Назарук
, [ 2009-02-03 20:06:46 ],
на сторінці поезії "
РИМ
"
Мандельштам Осип
Гениально......................................
Вгору
Коментатор
Іван Потьомкін
, [ 2015-04-20 19:24:05 ],
на сторінці поезії "
Ода
"
Мандельштам Осип
Як на мене, публікація "Оди" - глумління над Мандельштамом. Зрозуміло, навіщо вона написана після "Мы живем под собою не чуя страны".
Але подавати зараз та ще й начебто від самого автора - це вже занадто...
Невже в подальшому отак бездумно будуть подані твори Тичини, Рильського, Бажана та іже з ними?..
Вгору
Коментатор
Юрій Сидорів
, [ 2015-04-20 20:20:46 ],
на сторінці поезії "
Ода
"
Мандельштам Осип
Це, нмсдд, наочний приклад казенного (у значенні формального або бюрократичного) ставлення до будь-чиєї творчості. У даному випадку - до цієї. Це, нмсдд, і наочний приклад експозиції поетичної висоти поезії тих часів.
Переглядів не дуже багато - і це теж приклад.
Вгору
Коментатор
Любов Бенедишин
, [ 2015-04-21 10:58:51 ],
на сторінці поезії "
Ода
"
Мандельштам Осип
Так, виникає запитання: чому саме ця публікація і чому саме тепер?
Вгору
Коментатор
Олена Побийголод
, [ 2019-07-15 08:11:52 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Даруйте мені, але в текст на цій сторінці вкралася помилка: «Тараканьи смеются усища» - це неправильно! Правильно -
Тараканьи смеются ГЛАЗИЩА
Пересвідчитися можна, наприклад, тут (є й автограф):
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8B_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D1%91%D0%BC,_%D0%BF%D0%BE%D0%B4_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B5_%D1%87%D1%83%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8B
Вгору
Коментатор
Олена Побийголод
, [ 2019-07-15 08:17:10 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
І ще одне: замість «куёт» - повинно бути ДАРИТ.
Вгору
Коментатор
Редакція Майстерень
, [ 2020-01-05 20:27:08 ],
на сторінці поезії "
* * *
"
Мандельштам Осип
Щиро вдячні, пані Олено, і виправляємо помилки.
Вгору
Тобі я, певно, не потрібний,
ніч; із безодні світу, як
неварта мушля без перлини,
на берег викинутий я.
З байдужістю ти хвилі піниш
і незговірливий твій спів,
та ти полюбиш, ти оціниш
всю мушлину неправду слів.
Ти на пісок із нею ляжеш,
у ризи одягнеш свої,
ти нерозривно з нею зв'яжеш
всю велич дзвонову валів,
і мушлині тендітні стіни,
як серця дім пустий іще,
наповниш пошептами піни,
туманом, вітром і дощем...