Автори /
Мирослава Каганець (1985)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Єдність з природою
•
***
•
***
•
Знедолені
•
***
•
Диво-ніч
•
Одкровення з Богом
•
Спізнилася
•
Ліс
•
Рай на землі
•
Сум
•
Закохані
Переглянути всі твори з цієї сторінки
І знову відчай, біль і сльози:
Душа втомилась від страждань.
Душа втомилась від страждань.
Господь створив нас на цей світ,
Щоб ми жили, раділи, царювали
Щоб ми жили, раділи, царювали
Час зустрічей і час кохання -
Все має місце у твоїм житті,
Все має місце у твоїм житті,
Так хочу стати я на щабель вище
У чистоті думок і почуттів.
У чистоті думок і почуттів.
Привезли їх сюди маленьких
Сказали :”Це буде Ваш дім.”
Сказали :”Це буде Ваш дім.”
Роки ідуть, а туга не минає.
Час лічить рани, та душа стона,
Час лічить рани, та душа стона,
Надворі ніч — усім щось сниться,
Спокійно й затишно усім.
Спокійно й затишно усім.
О,Боже,як важко! О,Боже, як гірко!
Не в силах на плечах тягар цей нести.
Не в силах на плечах тягар цей нести.
Стоїш біля могили, тихо плачеш.
Могила ж це рідненької матусі,
Могила ж це рідненької матусі,
Якщо тобі важко, чи просто сумуєш,
Вузькою стежиною в ліс поспішай.
Вузькою стежиною в ліс поспішай.
На білий світ ми народились, щоб радіти,
Для щастя Бог створив для нас усе.
Для щастя Бог створив для нас усе.
Чому туга сумна
Моє серце знайшла
Моє серце знайшла
Прийшла весна і сонечко пригріло -
Так любо десь у лісі посидіти.
Так любо десь у лісі посидіти.