Автори /
Олена Малєєва (1981)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Не паровозь
•
Скажи.
•
Катарсис
•
Невігластво наздожене
•
Не сон
•
Є такі, яким байдуже
•
Слизький тип
•
Синонім чоловічого роду
•
Дозвіл на свято праці
•
Що я хочу для себе
•
Давай вимірювати небо краплями
•
Тому що ти...
•
Який сенс?
•
Безвольність
•
Цвіти, кульбабо!
•
В одну ріку не входять двічі
•
Я зазирну углиб...
•
Кобила, що так і не стала принцесою
•
Тебе немає...
•
Акваріум
•
Єдине і вірне кохання
•
Бардак
•
Два сонця
•
Прибери яблуко
•
Як потушити свободу?
•
Шлях жовтих хризантем
•
Гойдалки
•
Пічалька
•
Світ належить білявкам
•
Юридичний верлібр або СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ
•
«Той-кому-нема-чого-втрачати»
•
Сокира
•
Ворожка
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не паравозь.
І не біжи поперед батька.
І не біжи поперед батька.
Скажи, ти любиш, як електрика гудить в дротах?
Скажи, чи прижився гранат?
Скажи, чи прижився гранат?
Катарсис
Катарсис
Катарсис
Люди, що не бачили і не знають нічого
Хочуть вершити долі тих, що бачили щось...
Хочуть вершити долі тих, що бачили щось...
Сонце,
Це сон
Це сон
Це так огидно, коли взимку йде дощ,
А у квітні сніг...
А у квітні сніг...
Ти любиш давати нечіткі відповіді
На чітко поставлені питання.
На чітко поставлені питання.
Ти мій синонім чоловічого роду.
У називному відмінку ти приходиш
У називному відмінку ти приходиш
Пам'ятаєш, як я закопала його у землю
Своїми руками
Своїми руками
Що я хочу для себе?
Сяйво таланту...
Сяйво таланту...
Давай вимірювати небо краплями
Чинити так, ніби ці краплі і є ми
Чинити так, ніби ці краплі і є ми
У мене очі пусті...
Вони вже багато бачили...
Вони вже багато бачили...
Я питаю ввесь час
Який сенс у твого життя,
Який сенс у твого життя,
Ти знаєш, так важко
Примусити всіх говорити про себе
Примусити всіх говорити про себе
Прислухайся. Ти чуєш тихі кроки осені?
Що принесе тобі вона?
Що принесе тобі вона?
В одну ріку не входять двічі.
І навіть тоді, коли ти вже в ній.
І навіть тоді, коли ти вже в ній.
зазирну углиб:
Що там у тебе?
Що там у тебе?
Коли я була мала, голопупа,
Прокидалась уранці під цокіт копит: цок... цок...
Прокидалась уранці під цокіт копит: цок... цок...
Думаєш, я не помічаю,
Як ти тихо сновидиш поруч,
Як ти тихо сновидиш поруч,
Дивися в акваріум – плавають риби…
Вони – такі ж, як і ми.
Вони – такі ж, як і ми.
«Я буду купувати найкращі, нішеві парфуми,
Аби мій запах був дорожчий за її.
Аби мій запах був дорожчий за її.
Сонце, місяць,
Сонце, місяць,
Сонце, місяць,
Два сонця світять мені
Два великих рожевих сонця,
Два великих рожевих сонця,
Твоє яблуко висить
Посеред мого світу -
Посеред мого світу -
Що тебе палить зсередини?
Свобода?
Свобода?
Ідеали розвінчуються,
Монументи падають з постаментів
Монументи падають з постаментів
Тебе нудить ввесь час
Від твого оточення,
Від твого оточення,
Сьогодні я йшла з супермаркету,
Тримаючи в руці
Тримаючи в руці
Ви бачили їх?
Хрещатиком інколи
Хрещатиком інколи
Читаючи сьогодні рішення суду,
Яке надійшло листом
Яке надійшло листом
Він здавався мені зовсім,
Зовсім драйвовим чуваком.
Зовсім драйвовим чуваком.
Я взяла сокиру
Й зробила зарубку на своєму серці,
Й зробила зарубку на своєму серці,
Я зустріла її на південному вокзалі,
Викохуючи в голові музику своїх віршів.
Викохуючи в голові музику своїх віршів.