Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
в оточенні плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згор
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
2026.05.03
08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
2026.05.03
07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Малєєва (1981) /
Інша поезія
Скажи.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Скажи.
Скажи, ти любиш, як електрика гудить в дротах?
Скажи, чи прижився гранат?
Скажи, а ти правда не віриш, що земля кругла?
Скажи, а коли йде дощ, тобі також здається, що у вікна хтось стукає?
Скажи, навіщо ти постійно порушуєш правила?
Скажи, чи доводилося тобі уявити, що цей день ти вже живеш по смерті
І тебе страшенно обурює те,
Що і на тому світі нічого не змінилося?
Скажи, як ти їси грейпфрут? Чи жуєш одразу, чи розслоюєш його на волокна?
Скажи мені також, як часто в тебе безсоння, бо я бачила ти був в мережі о третій ранку кілька днів поспіль?
Скажи, ти пив учора вино чи пігулки?
Скажи, мені личить ця червона сукня і як тобі перламутровий мій манікюр?
Скажи мені також, чи тобі подобається як пахне креазот на залізничних станціях?
Скажи, ми підемо на прем'єру?
Скажи, тобі смажити картоплю на салі чи на олії?
Скажи, тобі цей вовняний светр приємний до тіла?
Скажи, чи купити масажну свічку з олією мандарина?
Скажи, чому тебе дратує твоя матір? І чи подібно це до ситуації коли дратую тебе я?
Скажи, що буде, якщо припаяти сюди сіру детальку?
Скажи, де мої тапочки?
Скажи, що краще купити собаці від блох?
Скажи, яку саме педаль натискати перед поворотом?
Скажи, що тобі найбільше сподобалося в фільмі про друге життя Уве?
Скажи, чи ти сіяв насіння томатів на розсаду на молодий місяць?
Скажи, що ти відчув, коли вперше мене побачив?
Скажи, як довго ще триватиме ця війна?
Скажи, як ти думаєш, чи відцвіли вже проліски?
Скажи, а правда, що ти любитимеш мене все життя і ще довго потім?
Скажи, як ти розумієш, що щасливий зі мною?
Скажи, чи прижився гранат?
Скажи, а ти правда не віриш, що земля кругла?
Скажи, а коли йде дощ, тобі також здається, що у вікна хтось стукає?
Скажи, навіщо ти постійно порушуєш правила?
Скажи, чи доводилося тобі уявити, що цей день ти вже живеш по смерті
І тебе страшенно обурює те,
Що і на тому світі нічого не змінилося?
Скажи, як ти їси грейпфрут? Чи жуєш одразу, чи розслоюєш його на волокна?
Скажи мені також, як часто в тебе безсоння, бо я бачила ти був в мережі о третій ранку кілька днів поспіль?
Скажи, ти пив учора вино чи пігулки?
Скажи, мені личить ця червона сукня і як тобі перламутровий мій манікюр?
Скажи мені також, чи тобі подобається як пахне креазот на залізничних станціях?
Скажи, ми підемо на прем'єру?
Скажи, тобі смажити картоплю на салі чи на олії?
Скажи, тобі цей вовняний светр приємний до тіла?
Скажи, чи купити масажну свічку з олією мандарина?
Скажи, чому тебе дратує твоя матір? І чи подібно це до ситуації коли дратую тебе я?
Скажи, що буде, якщо припаяти сюди сіру детальку?
Скажи, де мої тапочки?
Скажи, що краще купити собаці від блох?
Скажи, яку саме педаль натискати перед поворотом?
Скажи, що тобі найбільше сподобалося в фільмі про друге життя Уве?
Скажи, чи ти сіяв насіння томатів на розсаду на молодий місяць?
Скажи, що ти відчув, коли вперше мене побачив?
Скажи, як довго ще триватиме ця війна?
Скажи, як ти думаєш, чи відцвіли вже проліски?
Скажи, а правда, що ти любитимеш мене все життя і ще довго потім?
Скажи, як ти розумієш, що щасливий зі мною?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
