Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олена Малєєва (1981) /
Інша поезія
Скажи.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Скажи.
Скажи, ти любиш, як електрика гудить в дротах?
Скажи, чи прижився гранат?
Скажи, а ти правда не віриш, що земля кругла?
Скажи, а коли йде дощ, тобі також здається, що у вікна хтось стукає?
Скажи, навіщо ти постійно порушуєш правила?
Скажи, чи доводилося тобі уявити, що цей день ти вже живеш по смерті
І тебе страшенно обурює те,
Що і на тому світі нічого не змінилося?
Скажи, як ти їси грейпфрут? Чи жуєш одразу, чи розслоюєш його на волокна?
Скажи мені також, як часто в тебе безсоння, бо я бачила ти був в мережі о третій ранку кілька днів поспіль?
Скажи, ти пив учора вино чи пігулки?
Скажи, мені личить ця червона сукня і як тобі перламутровий мій манікюр?
Скажи мені також, чи тобі подобається як пахне креазот на залізничних станціях?
Скажи, ми підемо на прем'єру?
Скажи, тобі смажити картоплю на салі чи на олії?
Скажи, тобі цей вовняний светр приємний до тіла?
Скажи, чи купити масажну свічку з олією мандарина?
Скажи, чому тебе дратує твоя матір? І чи подібно це до ситуації коли дратую тебе я?
Скажи, що буде, якщо припаяти сюди сіру детальку?
Скажи, де мої тапочки?
Скажи, що краще купити собаці від блох?
Скажи, яку саме педаль натискати перед поворотом?
Скажи, що тобі найбільше сподобалося в фільмі про друге життя Уве?
Скажи, чи ти сіяв насіння томатів на розсаду на молодий місяць?
Скажи, що ти відчув, коли вперше мене побачив?
Скажи, як довго ще триватиме ця війна?
Скажи, як ти думаєш, чи відцвіли вже проліски?
Скажи, а правда, що ти любитимеш мене все життя і ще довго потім?
Скажи, як ти розумієш, що щасливий зі мною?
Скажи, чи прижився гранат?
Скажи, а ти правда не віриш, що земля кругла?
Скажи, а коли йде дощ, тобі також здається, що у вікна хтось стукає?
Скажи, навіщо ти постійно порушуєш правила?
Скажи, чи доводилося тобі уявити, що цей день ти вже живеш по смерті
І тебе страшенно обурює те,
Що і на тому світі нічого не змінилося?
Скажи, як ти їси грейпфрут? Чи жуєш одразу, чи розслоюєш його на волокна?
Скажи мені також, як часто в тебе безсоння, бо я бачила ти був в мережі о третій ранку кілька днів поспіль?
Скажи, ти пив учора вино чи пігулки?
Скажи, мені личить ця червона сукня і як тобі перламутровий мій манікюр?
Скажи мені також, чи тобі подобається як пахне креазот на залізничних станціях?
Скажи, ми підемо на прем'єру?
Скажи, тобі смажити картоплю на салі чи на олії?
Скажи, тобі цей вовняний светр приємний до тіла?
Скажи, чи купити масажну свічку з олією мандарина?
Скажи, чому тебе дратує твоя матір? І чи подібно це до ситуації коли дратую тебе я?
Скажи, що буде, якщо припаяти сюди сіру детальку?
Скажи, де мої тапочки?
Скажи, що краще купити собаці від блох?
Скажи, яку саме педаль натискати перед поворотом?
Скажи, що тобі найбільше сподобалося в фільмі про друге життя Уве?
Скажи, чи ти сіяв насіння томатів на розсаду на молодий місяць?
Скажи, що ти відчув, коли вперше мене побачив?
Скажи, як довго ще триватиме ця війна?
Скажи, як ти думаєш, чи відцвіли вже проліски?
Скажи, а правда, що ти любитимеш мене все життя і ще довго потім?
Скажи, як ти розумієш, що щасливий зі мною?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
